79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
08.05.2025 Справа № 914/233/25
За позовом: Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Каньйон», м. Львів,
про: стягнення 411 379,86 грн вартості недоврахованої електричної енергії
Суддя Н.Є. Березяк
Секретар судового засідання Р.Р. Волошин
За участю представників сторін:
позивача: Горбунова О.Л. - представник
відповідача: не з'явився
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каньйон» про стягнення 411 379,86 грн вартості недоврахованої електричної енергії.
Ухвалою суду від 03.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Рух справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.
Ухвалою суду від 03.04.2025 закрито підготовче провадження у справі №914/233/25 та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.05.2025.
В судовому засіданні представниця позивача надала пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним дотриманням відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії. Зокрема, позивачем зазначено про порушення на об'єкті відповідача цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби оператора. За наслідком розгляду складеного Акту про порушення комісією проведено нарахування коштів за необліковану електричну енергію.
В жодне судове засідання представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи судом.
Ухвали суду у справі №914/233/25 скеровувались на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та повернулись до суду з відміткою відділення поштового зв'язку: «за закінченням терміну зберігання».
Статтею 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Факт неотримання адресатом поштової кореспонденції, враховуючи, що суд, з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та, яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і не звернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
При цьому за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Суд звертає увагу, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (згідно з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18).
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи неодноразові відкладення судових засідань та з метою дотримання розумних строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.
У судовому засіданні 08.05.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, заслухавши представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
Як встановлено судом. 17.12.2018 відповідачем підписано заяву-приєднання до умов договору споживача про надання послуги з розподілу електричної енергії № 64000.
18.02.2022 сторонами складено акт № 415035 про проведення технічної перевірки вузла обліку електричної енергії та акт про пломбування № 692716. Встановлений засіб обліку електричної енергії № 49253526 та пломби передані на відповідальне зберігання директору ТОВ «Каньйон».
08.05.2024 при перевірці на об'єкті відповідача ТОВ «Каньйон» (автостоянка) за адресою: м.Львів, вулиця Шевченка, 307А (код точки комерційного обліку за об'єктом споживача 62Z4908314345442), прилад обліку заводський номер 49253526 працівниками ПрАТ «Львівобленерго» виявлене порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), про що на місці складено акт про порушення № 037355. Актом зафіксоване порушення: - порушення цілісності пломбувального матеріалу, на якому розташовані пломби оператора системи (п.8.4.2, 2.3.4, 8.2.4, 8.2.5, 5.5.5 ПРРЕЕ); ОА 7029 пломба на клемній кришці лічильника - пошкодження пломбувального матеріалу, ОЯ 9734 - пломба на ВШО (виносна шафа обліку) пошкодження пломбувального матеріалу.
Як стверджує позивач, директора TOB «Каньйон» повідомлено телефоном про проведення перевірки, однак вона відмовилась прибути та бути присутньою. Акт № 037355 від 08.05.2024 підписано свідком Андрушко М.М. (водійське посвідчення ІНА 464296.
Під час проведення перевірки та складання акту про порушення ПРРЕЕ № 037355 від 08.05.2024 проводилась фотофіксація, яка долучена до матеріалів справи.
Після складання акту про порушення точка обліку відповідача вимкнута, видано вимогу № 133380 від 08.05.2024.
Листом № 203-07-2689 від 14.05.2024 відповідача запрошено на засідання комісії з розгляду акту про порушення ПРРЕЕ № 037355 від 08.05.2024 на 21.06.2024.
21.06.2024 відбулось засідання комісії ЛМЕМ ПрАТ «Львівобленерго», де вирішено розглянути акт про порушення ПРЕЕ № 037355 від 08.05.2024 та провести нарахування на загальну суму 411 379,86 грн, про що свідчить протокол № 037355-а.
Протокол та розрахункові документи скеровані ТОВ «Каньйон» листом № 203-07-3438 від 24.06.2024
Позивач зазначає, що станом на день подання позову заборгованість за порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії в розмірі 411 379, 86 грн відповідачем не сплачена, що і стало підставою для звернення до суду.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.
Згідно з ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» та на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, виданої постановою НКРЕКП від 23.11.2018 № 1479, з 01.01.2019 ПрАТ «Львівобленерго» виконує функцію оператора системи розподілу (ОСР) на території Львівської області. Оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності (п. 56 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Пунктом 2 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження ПРРЕЕ» передбачено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог ПРРЕЕ здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
Договір споживача про надання послуг- з розподілу (передачі) електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам як послуги оператора системи. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633,634,641,642 ЦК України шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору.
Відповідно до пункту 2-1-6 ПРРЕЕ фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії. У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу та має подати оператору системи розподілу письмову заяву про припинення розподілу електричної енергії на його об'єкт. Дане твердження підтверджується і в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі №908/637/19 від 19.05.2020.
Відповідно до пункту 4 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу оператора систем розподілу, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до оператора системи розподілу із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.
Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов'язками, пов'язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо (п. 6 постанови).
Між сторонами існують договірні відносини щодо розподілу електричної енергії (договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії) по об'єкту відповідача м.Львів, вулиця Шевченка, 307А (автостоянка), про що свідчить заява-приєднання до умов договору споживача про надання послуги з розподілу електричної енергії № 64000 від 17.12.2018.
Положеннями п. 5.1.1. Правил ПРРЕЕ встановлено, що оператор системи має право, зокрема отримувати своєчасно плату за надання послуги з розподілу або передачі електричної енергії та плату за перетікання реактивної електричної енергії відповідно до умов договорів та законодавства України; на безперешкодний доступ (за пред'явленням представником службового посвідчення) до розрахункових засобів вимірювання електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживачів та інших учасників роздрібного ринку, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності оператора системи; проводити (за пред'явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії; на безперешкодний доступ (за пред'явленням представником службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії та потужності, вимірювання показників якості електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки вимірювання та/або точки обліку відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору; контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів.
Згідно з положеннями п. 5.5.5. зазначених Правил споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
За змістом Розділу 7 Кодексу комерційного обліку, з метою запобігання несанкціонованому втручанню, доступу до елементів або функції настроювання ЗВТ за результатами повірки такі ЗВТ пломбують. Усі пломби, встановлені на ЗВТ, зобов'язані відповідати чинним нормативним документам в Україні. Під час пломбування ЗВТ на об'єкті складається акт про пломбування. Цей акт повинен містити інформацію про місце кожної пломби, найменування суб'єкта, який встановлює пломбу, і суб'єкта відповідального за збереження та цілісність пломби. Акт пломбування підписується представниками сторін, які брали участь у процедурі пломбування.
Відповідно до розділу 5.5 Кодексу комерційного обліку «Відповідальність за збереження, експлуатацію та технічний стан ЗКО», пункт 5.5.1, власники (користувачі) електроустановок, об'єктів або окремих елементів об'єкта, території (приміщення), де встановлені ЗКО, пломби та індикатори впливу (зокрема електричного/магнітного поля) на ЗКО, а також інше обладнання вузлів обліку, відповідають за їх збереження і цілісність (зокрема дотримання обумовлених проєктом параметрів зовнішнього середовища, захист від пошкоджень та зовнішнього втручання) відповідно до акта пломбування (документа, що підтверджує факт пломбування і передачу на збереження ЗКО, установлених пломб та індикаторів).
Пункт 2.3.4. ПРРЕЕ вказує, що відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки.
Відповідно до пункту 5.5.6 ККО, відповідальність за експлуатацію та технічний стан ЗКО та іншого обладнання ВОЕ покладається на їх власників, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено, що 08.05.2024 при перевірці на об'єкті відповідача ТОВ «Каньйон» (автостоянка) за адресою: м.Львів, вулиця Шевченка, 307А (код точки комерційного обліку за об'єктом споживача 62Z4908314345442), прилад обліку заводський номер 49253526 працівниками ПрАТ «Львівобленерго» виявлене порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), про що на місці складено акт про порушення № 037355. Актом зафіксоване порушення: - порушення цілісності пломбувального матеріалу, на якому розташовані пломби оператора системи (п.8.4.2, 2.3.4, 8.2.4, 8.2.5, 5.5.5 ПРРЕЕ); ОА 7029 пломба на клемній кришці лічильника - пошкодження пломбувального матеріалу, ОЯ 9734 - пломба на ВШО (виносна шафа обліку) пошкодження пломбувального матеріалу.
Відповідно до п. 8.2.4. Правил ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.
Пунктом п. 8.2.5. Правил ПРРЕЕ встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.
Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень До акту про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті (п. 8.2.5 Правил).
На підставі акту про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків (п. 8.2.6. Правил).
За результатами розгляду акту про порушення №037355 від 08.05.2024 комісією прийнято протокольне рішення №037355 від 21.06.2024, відповідно до якого відповідачу визначено обсяг та вартість необлікованої електроенергії та суму завданих збитків, внаслідок порушення ПРРЕЕ та проведено нарахування на суму - 411379,86 грн.
Відповідно до ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення, зокрема порушення відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи розподілу електроенергії.
Пунктом 8.4.10 ПРРЕЕ передбачено, що у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-5 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W доб, кВт·год) розраховується за формулою:
W доб = P · t доб · K в, (4),
де P - потужність (кВт), визначена як:
1) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складення акта про порушення струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи);
2) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складення акта про порушення струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних усіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи);
3) дозволена потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначена в договорі з оператором системи (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів 1 або 2 цього пункту, перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників оператора системи на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність);
t доб - тривалість роботи обладнання протягом доби, що визначається на підставі договору з оператором системи (год).
У разі відсутності в договорі даних про тривалість роботи обладнання споживача t доб приймається рівним 8 год;
K в - коефіцієнт використання струмоприймачів (приймається рівним 0,6).
Згідно з пп. 1 п. 8.4.8 ПРРЕЕ кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил) у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 (у частині пошкодження засобів вимірювальної техніки та/або пломб) або у підпункті 4 пункту 8.4.2 цієї глави, - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
Таким чином, позивачем дотримано встановлений законодавством порядок визначення обсягу необлікованої електричної енергії за порушення ПРРЕЕ.
Відповідно до пп. 4 п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема, здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.
За умовами пункту 8.2.7 ПРРЕЕ кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).
У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Протокол та розрахункові документи скеровані ТОВ «Каньйон» листом № 203-07-3438 від 24.06.2024.
Суд відзначає, що зазначене рішення комісії позивача про нарахування відповідачу до сплати вартості необлікованої електричної енергії, оформлене протоколом № 037355-а від 21.06.2024, не скасоване та недійсним не визнане.
Натомість, у зв'язку з несплатою відповідачем вартості необлікованої електричної енергії, нарахованої позивачем, останній і звернувся до суду з даним позовом.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені у даній справі позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Враховуючи вищенаведене, суд, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні докази у справі, у відповідності з нормами матеріального права, прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та такі, що підлягають до задоволення в повному обсязі.
Щодо вимог позивача в частині стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн, суд встановив наступне.
Згідно з приписами ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивача: ПАТ «Львівобленерго» представляла адвокат Горбунова Ольга Леонідівна.
Позивачем у позовній заяві було заявлено орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 30 000,00 грн, які він поніс станом на день подання позовної заяви.
Як зазначено в ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Згідно з п.3 ч.1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ст. 126 ГПК України).
Відшкодування витрат позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
До правової (правничої) допомоги належать надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру тощо.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ст. 30 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Судом встановлено, що на підтвердження факту надання правничої допомоги та понесення витрат позивачем на професійну правову допомогу адвоката в сумі 30 000,00 грн представником надано Договір про надання правничої допомоги №25/1-12 від 10.01.2025; Рахунок на оплату №25/012 від 20.01.2025; платіжну інструкцію №2197 від 24.01.2025; ордер на надання правничої допомоги ВС №1326093 від 10.01.2025 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Горбунової О.Л. серія ЛВ №000777.
Пунктом 4.1. Договору про надання правничої допомоги встановлено, що вартість правничої допомоги становить: авансова оплата - 30 000,00 грн.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 року № 910/13071/19 вказано, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pactasuntservanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, щодо стягнення з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 30 000,00 грн.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволений позовних вимог. Отже, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 6 170,70 грн.
З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задоволити.
2. Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, ЄДРПОУ: 00131587) з Товариства з обмеженою відповідальністю «Каньйон» ( 79069, м.Львів, вул.Шевченка будинок 346, квартира 94; ЄДРПОУ 20853118) 411 379, 86 грн недоврахованої електричної енергії, 6170,70 грн судового збору та 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарським процесуальним кодексом України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 14.05.2025.
Суддя Березяк Н.Є.