вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
08 травня 2025 рокуСправа № 912/784/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М., за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу № 912/784/25
за позовом Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області)
до Благовіщенської міської ради
про скасування державної реєстрації земельної ділянки,
за участю представників:
від прокуратури - Мороз В.С., посвідчення від 01.03.2023 № 075368,
від позивача - участі не брали,
від відповідача - Гончарук Д.О., виписка з ЄДР (у режимі відеоконференції),
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури, подана в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), яка містить вимоги до Благовіщенської міської ради про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3525581900:02:000:0775, з покладанням на відповідача витрат із сплати судового збору.
На обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що при прийнятті рішень, які призвели до формування та реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3525581900:02:000:0775 (яка розміщена на території та в межах ландшафтного заказника місцевого значення "Гренівський"), як землі сільськогосподарського призначення, Благовіщенською міською радою не було враховано, що земельна ділянка належить до природно-заповідного фонду, чим порушено, зокрема статті 19, 20, 43 - 45, 122, 150 Земельного кодексу України, а також статті 6, 7, 9, 26, 53, 54 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".
Ухвалою від 27.03.2025 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/784/25 за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 24.04.2025 на 12:00 год.
Ухвала від 27.03.2025 вручена учасникам справи, в тому числі відповідачу 28.03.2025 доставленням в їхні Електронні кабінети 27.03.2025 о 21:05, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с. 87-89).
23.04.2024 від позивача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких позивач у повному обсязі підтримує позовні вимоги прокурора.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.
Ухвалою від 24.04.2025 закрито підготовче провадження у справі № 912/784/25 та призначено справу № 912/784/25 до судового розгляду по суті на 08.05.2025 на 14:30 год.
Ухвала від 24.04.2025 вручена учасникам справи, в тому числі відповідачу 24.04.2025 доставленням в їхні Електронні кабінети 24.04.2025 о 15:09, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с. 98-100).
У судовому засіданні 08.05.2025 брали участь прокурор та представник відповідача.
Прокурор позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача, посилаючись на суб'єктний склад учасників справи, проти позову заперечував та просив залишити позовну заяву без розгляду.
Позивач представника в судове засідання не направив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать дані про доставку ухвали від 24.04.2025 до кабінету у системі "Електронний суд", за якими ухвалу доставлено 24.04.2025 о 15:09, дата отримання судом підтвердження про отримання документа - 24.04.2025 о 15:10.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та відповідача, дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив обставини, які є предметом доказування у справі.
З позовом про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3525581900:02:000:0775 в інтересах держави звернувся Керівник Кіровоградської обласної прокуратури.
Згідно з частиною 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Прокурор повідомляє, що Кіровоградською обласною прокуратурою в ході здійснення заходів представницького характеру виявлено порушення вимог законодавства про природно-заповідний фонд. Зокрема, встановлено, що на території Благовіщенської міської ради розташований ландшафтний заказник місцевого значення "Гренівський", який було створено відповідно до Рішення №183 дев'ятої сесії Кіровоградської обласної Ради 6 скликання 19.08.2011. З метою збереження об'єкту природно-заповідного фонду місцевого значення Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградські області та Ульяновською РДА укладено охоронне зобов'язання №МЗланд72-564 від 17.05.2013, відповідно до якого органу виконавчої влади передано даний об'єкт під охорону. Надалі, 12.06.2023 вказане охоронне зобов'язання №МЗланд72-564 переукладено з Благовіщенською міською радою. Оновленим охоронним зобов'язанням від 12.06.2023 МЗланд72-564 території заказника загальною площею 208,53 га передано під охорону Благовіщенській міській раді. Водночас, після створення заказника, а саме: 15.01.2021 на його території зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 3525581900:02:000:0775, яка відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом у справі № 912/784/25, вважає належними суб'єктом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).
Суд враховує, що використання земель природно-заповідного фонду для сільськогосподарських потреб порушує режим заповідання та може завдати непоправної шкоди об'єкту природно-заповідного фонду. Охорона та збереження об'єктів і територій природно-заповідного фонду є пріоритетом та незмінно становить державний і суспільний інтерес.
Згідно зі статтею 62 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" державний контроль за додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, посадовими особами служби державної охорони природно-заповідного фонду України та іншими уповноваженими законом державними органами.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Основними завданнями Держекоінспекції є: реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо: охорони земель, надр; екологічної та радіаційної безпеки; охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду; збереження, відтворення і невиснажливого використання біологічного та ландшафтного різноманіття; формування, збереження і використання екологічної мережі (пункт 3 Положення).
Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань, здійснює, зокрема, державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади вимог законодавства: про охорону земель, надр, зокрема щодо: збереження водно-болотних угідь; додержання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні (пункт 4 Положення).
Пунктом 7 Положення передбачено, що Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 24.02.2023 № 40, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.
Повноваження Інспекції поширюються на території Дніпропетровської та Кіровоградської областей.
Інспекція згідно з Положенням здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зокрема, додержання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні.
За таких обставин, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) є органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження щодо захисту порушених інтересів держави у зазначеній сфері правовідносин.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Кіровоградська обласна прокуратура листом від 05.03.2025 звернулася до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), у якому вказано про існування факту порушення цілісності земель ландшафтного заказника місцевого значення "Гренівський", що не відповідає меті створення такого об'єкту та статусу його території, звернуто увагу на необхідність вжиття Інспекцією, як органом, наділеним повноваженнями здійснювати захист інтересів держави у відповідних правовідносинах щодо належного виконання Благовіщенською міською радою своїх обов'язків з охорони території природно-заповідного фонду.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
З наведеного слідує, що позивач з урахуванням обізнаності про порушення інтересів держави, на які вказує прокурор, не відреагував на порушення, заходів захисту вказаних інтересів, зокрема у судовому порядку не вжив. Невжиття таких заходів за умови обізнаності про наявність відповідного порушення стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі позивача до суду з цим позовом.
Така бездіяльність позивача, як компетентного органу, який здійснює відповідні повноваження у сфері спірних правовідносин, є самостійною юридичною особою, однак не здійснює захисту інтересів держави в судовому порядку, виключає можливість трактування прокурора як альтернативного суб'єкта звернення до суду, що замінює компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. У цьому випадку прокурор виконує саме субсидіарну роль, замінюючи в судовому провадженні позивача, який усупереч вимогам закону не здійснює захист інтересів держави.
Про намір звернутися до суду з позовною заявою Кіровоградською обласною прокуратурою на виконання вимог частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" попередньо повідомлено Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) листом від 21.03.2025 №12-172ВИХ-25.
Отже, звернення прокурора до суду в інтересах держави, а саме: Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) є правомірним і виправданим, оскільки, як зазначалося вище, вказаним органом самостійно таких заходів не вжито і, як наслідок, інтереси держави (які полягають у дотриманні режиму охорони та використання об'єктів природно-заповідного фонду, запобігання використанню земель природно-заповідного фонду у господарських та інших цілях; обумовлене необхідністю відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні режиму охорони та використання об'єкта природно-заповідного фонду) залишилися незахищеними.
Наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даному спорі не оскаржена на підставі абзацу 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та відповідача, господарський суд встановив таке.
Рішенням Кіровоградської обласної ради від 19.08.2011 № 183 "Про оголошення територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення" (а.с. 19-22) оголошено територію ландшафтного заказника місцевого значення "Гренівський" такою, що належить до природно-заповідного фонду місцевого значення.
Оновленим охоронним зобов'язанням від 12.06.2023 МЗланд72-564 Благовіщенській міській раді Голованівського району Кіровоградської області передана під охорону та дотримання встановленого режиму територія заказника місцевого значення "Гренівський", загальною площею 208,53 га, в адміністративних межах Благовіщенської міської ради Голованівського району Кіровоградської області (а.с. 23-24).
Відповідно до Положення про ландшафтний заказник місцевого значення "Гренівський", затвердженого розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 26.05.2023 № 564-р (а.с. 25-26, 27-31), заказник створено з метою збереження природного ландшафту в долині річок Шведівка та Південний Буг; на території заказника забороняється будь-яка діяльність, що суперечить його меті та завданням і загрожує збереженню природного комплексу (використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, передача у господарське використання земельних ділянок заказника, надання земельних ділянок під забудову та для іншої діяльності, будь-яке порушення ґрунтового покриву тощо).
15.01.2021 на території заказника зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 3525581900:02:000:0775, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення. Державну реєстрацію земельної ділянки проведено відділом у Малинському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області 15.01.2021 на підставі розробленого Проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що розташована за адресою: Кіровоградська область, Благовіщенський район, Данилово-Балківська сільська рада. Зазначене підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24.03.2025 № НВ-9954830722025 (а.с. 43-53).
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформація про право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 3525581900:02:000:0775 відсутня, що підтверджується Інформаційною довідкою від 24.03.2025 № 419322845 (а.с. 56).
Відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру, а також схеми розміщення заказника вбачається розміщення спірної земельної ділянки на території та в межах ландшафтного заказника місцевого значення "Гренівський".
Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 14, 16 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.
Згідно з преамбулою Закону України "Про природно-заповідний фонд України" природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. У зв'язку з цим законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною.
До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва) (стаття 44 Земельного кодексу України у вищевказаній редакції).
Частиною 2 статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" в чинній редакції передбачено, що землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об'єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об'єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.
Заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів (стаття 25 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" у вищезазначеній редакції).
Відповідно до частини 3 статті 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.
З вищезазначеного слідує, що землі природно-заповідного фонду набувають такого статусу внаслідок прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про оголошення/створення території та/або об'єкту природно-заповідного фонду.
З матеріалів справи убачається, що рішенням дев'ятої сесії Кіровоградської обласної ради від 19.08.2011 № 183 оголошено території, зокрема "Гренівський", такою, що належить до природно - заповідного фонду місцевого значення.
Охоронним зобов'язанням від 12.06.2023 №МЗланд72-564 території Заказника загальною площею 208,53 га передано під охорону Благовіщенській міській раді.
Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації № 564-р від 26.05.2023 затверджено Положення про ландшафтний заказник місцевого значення "Гренівський".
Згідно з вказаним рішенням та Положенням про ландшафтний заказник місцевого значення "Гренівський", спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3525581900:02:000:0775 входить в межі об'єкту природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення "Гренівський".
З вищезазначеного слідує, що з моменту створення та оголошення об'єкту природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевого значення "Гренівський" він набув особливого, виключного статусу та імперативно віднесений до земель природоохоронного призначення.
Враховуючи наведене, території та об'єкти природно-заповідного фонду, зокрема, заказники, до яких відноситься і ландшафтний заказник місцевого значення "Гренівський", наділені важливими функціями і завданнями, мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною.
Згідно з частинами 2, 4 статті 4 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", регіональні ландшафтні парки, зони - буферна, антропогенних ландшафтів, регульованого заповідного режиму біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, включені до складу, але не надані національним природним паркам, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва можуть перебувати як у власності Українського народу, так і в інших формах власності, передбачених законодавством України. У разі зміни форм власності на землю, на якій знаходяться заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, землевласники зобов'язані забезпечувати режим їх охорони і збереження з відповідною перереєстрацією охоронного зобов'язання.
Одночасно, відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент формування спірної земельної ділянки як землі сільськогосподарського призначення, центральний орган виконавчої влади питань з земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Разом з тим, межі земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 3525581900:02:000:0775 накладаються на межі ландшафтного заказника місцевого значення "Гренівський", що підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 11.03.2025 №10-11-0.2-92/2-25 та наявними в справі графічними матеріалами (а.с. 32-33, 40-42, 54-55).
Статтею 19 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент державної реєстрації спірної земельної ділянки) визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються, серед іншого, на категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (частини 1, 2 статті 20 Земельного кодексу України у вищенаведеній редакції).
При цьому за приписами частин 6, 7 статті 20 Земельного кодексу України у вищенаведеній редакції зміна цільового призначення особливо цінних земель допускається лише для розміщення на них об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, об'єктів, пов'язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, а також у разі відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, зазначених у пунктах "а" і "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, земель історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
Верховним Судом у постановах від 13.08.2019 у справі № 910/11164/16, від 22.06.2022 у справі № 752/3093/19, від 06.07.2022 у справі № 575/462/21 неодноразово висловлювались правові позиції про виключність статусу об'єктів та територій природно-заповідного фонду та незаконність зміни цільового їх призначення органами державної влади та місцевого самоврядування.
Будь-які прийняті у передбаченому законодавством порядку рішення про зміну цільового призначення частини земель природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення "Гренівський" на землі сільськогосподарського призначення відсутні.
З матеріалів справи, а також положень Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого поставною Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 та Тимчасового порядку взаємодії між державними кадастровими реєстраторами територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 455 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), вбачається, що відповідно до вищенаведених норм та обставин не було підстав для державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3525581900:02:000:0775 площею 208,53 га, яка розташована в межах ландшафтного заказника місцевого значення "Гренівський", як земельної ділянки сільськогосподарського призначення (землі запасу). Цільове призначення спірної земельної ділянки фактично змінено за вказаних вище обставин, тим самим створено перешкоди у користуванні частиною ландшафтного заказника місцевого значення "Гренівський" за призначенням та забезпеченні збереження унікальної екосистеми.
З огляду на викладене, під час формування та реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3525581900:02:000:0775 площею 208,53 га не було враховано, що земельна ділянка належить до природно-заповідного фонду та розташована у межах ландшафтного заказника місцевого значення "Гренівський", чим порушено, зокрема, статті 19, 20, 43 - 45, 122, 150 Земельного кодексу України, а також статті 6, 7, 9, 26, 53, 54 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".
Відповідно до статті 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер, який є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.
Частиною 10 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 17.10.2012 № 1051, державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у тому числі у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
У разі скасування державної реєстрації земельної ділянки, відомості про земельну ділянку: набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора; відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи; зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.
Державна реєстрація спірної земельної ділянки як земельної ділянки сільськогосподарського призначення є перешкодою у функціонуванні ландшафтного заказника місцевого значення "Гренівський". Тому задля відновлення порушених прав та інтересів держави і територіальної громади, наявні підстави для скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3525581900:02:000:0775.
Надаючи відповідь на доводи відповідача, наведені в судовому засіданні щодо суб'єктного складу учасників справи, суд зазначає таке.
Об'єктом спору у цій справі є земельна ділянка, що натепер фактично належить територіальній громаді та перебуває в її розпорядженні.
Ураховуючи усталену практику Верховного Суду, належним відповідачем у справах за позовами про скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі має бути орган, у розпорядженні якого перебуває на час пред'явлення позову спірна земельна ділянка.
Саме тому Благовіщенська міська рада є відповідачем за позовною вимогою про скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.
Реагуючи на доводи відповідача щодо залишення позовної заяви без розгляду, суд ураховує, що відповідач не обгрунтував і не довів наявності передбачених статтею 226 Господарського процесуального кодексу України обставин, які можуть бути підставами для залишення позову без розгляду.
Окремо суд зауважує, що установив наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах, про що детально зазначалося вище.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з нормами статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до статті 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За положеннями статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, на підставі повного, всебічного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів та встановивши усі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позовної заяви, сплачений прокурором судовий збір у сумі 3 028,00 грн покладається на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3525581900:02:000:0775.
Стягнути з Благовіщенської міської ради (код ЄДРПОУ 05402697, адреса: 26400, Кіровоградська область, Голованівський район, м. Благовіщенське, вул. Промислова, буд. 23/54) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910025, адреса: 25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, просп. Європейський, 4) судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду.
Копії рішення надіслати до електронних кабінетів сторін.
Повне рішення складено 14.05.2025.
Суддя Б.М. Кузьміна