ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.05.2025Справа № 910/3025/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання
за позовом Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНЖЕРОН 2020»
про стягнення 1 138 046, 37 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Короткий зміст і підстави позовних вимог
Київська міська рада звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНЖЕРОН 2020» про стягнення 1 138 046, 37 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не сплачував орендну плату за користування земельною ділянкою площею 0,2858 га з кадастровим номером 8000000000:78:029:0002, яка знаходиться за адресою: по вул. Сім'ї Шовкоплясів, 10 в Оболонському районі міста Києва, з моменту набуття права власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці до моменту реєстрації права оренди на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а тому позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача на підставі ст. 1212 ЦК України безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 07.06.2021 по 27.10.2024 у сумі 1 138 046,37 грн.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/3025/25 та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.
Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 14.03.2025, яка доставлена до електронного кабінету відповідача 15.03.2025, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи від 15.03.2025.
Зі змісту частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
За змістом пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що Київська міська рада ухвалила рішення від 18.05.2023 № 6412/6453 «Про надання Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛАНЖЕРОН 2020» земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель з надання послуг власникам автотранспорту на вул. Сім'ї Шовкоплясів, 10 в Оболонському районі міста Києва», згідно яким вирішено передати Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛАНЖЕРОН 2020», за умови виконання пункту 3 цього рішення, в оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,2858 га (кадастровий номер 8000000000:78:029:0002) для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель з надання послуг власникам автотранспорту (код виду цільового призначення - 12.11) на вул. Сім'ї Шовкоплясів, 10 в Оболонському районі міста Києва з земель комунальної власності територіальної громади міста Києва, у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно, яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25 серпня 2020 року, номер відомостей про речове право: 37969926.
На підставі цього рішення між Київською міською радою та ТОВ «ЛАНЖЕРОН 2020» укладено договір оренди земельної ділянки від 28.10.2024 № 4388.
Позивач зазначає, що відповідач не сплачував орендну плату за користування зазначеною земельною ділянкою з моменту набуття права власності на об'єкти нерухомого майна (25 серпня 2020 року), розташовані на земельній ділянці до моменту реєстрації права оренди на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Позивач посилається на те, що земельна ділянка сформована та є об'єктом цивільних прав у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу Украі?ни з 07.06.2021, про що свідчить інформація з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0001092182024 від 01.05.2024, відтак, за доводами позивача, доцільно стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендноі? плати за користування земельною ділянкою комунальноі? власності за період з 07.06.2021 по 27.10.2024 (до моменту реєстрації права оренди на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).
За таких обставин, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,2858 га, кадастровий номер 8000000000:78:029:0002, місце розташування - вул. Шовкоплясів Сім'ї, 10 в Оболонському районі м. Києва за період з 07.06.2021 по 27.10.2024 у сумі 1 138 046,37 грн.
Позиція відповідача
Відповідач у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав до суду відзив на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Відповідно до Інформаційної довідки від 12.03.2025 № 417483777 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру права власності на нерухоме майно, 25.08.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ігнатовим Дмитром Володимировичем на підставі Протоколу Загальних зборів учасників ТОВ «ЛАНЖЕРОН С», серія та номер 9, виданий 30.07.2020, рішенням Загальних зборів засновників ТОВ «ЛАНЖЕРОН 2020», серія та номер 1, виданий 25.08.2020, Акту приймання-передачі майна до статутного капіталу ТОВ «ЛАНЖЕРОН 2020» проведено державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАНЖЕРОН 2020» (надалі - відповідач) на комплекс будівель (літери А, Б, В): нежитлова будівля (літера А) загальною площею 26,4 кв.м, нежитлова будівля (літера Б) загальною площею 57,6 кв.м та нежитлова будівля (літера В) загальною площею 18 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1947000180000) на вул. Шовкоплясів Сім'ї, будинок 10.
Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0001092182024 від 01.05.2024 державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:029:0002 площею 0,2858 га, цільове призначення: 12.11 Для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу по вул. Сім'ї Шовкоплясів, 10 в Оболонському районі міста Києва, проведена 07.06.2021 Відділом у Самбірському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель від 27.05.2021.
18.05.2023 Київською міською радою (надалі - позивач) прийнято рішення № 6412/6453 «Про надання Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛАНЖЕРОН 2020» земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель з надання послуг власникам автотранспорту на вул. Сім'ї Шовкоплясів, 10 в Оболонському районі міста Києва». Згідно з вказаним рішенням вирішено передати Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛАНЖЕРОН 2020», за умови виконання пункту 3 цього рішення, в оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,2858 га (кадастровий номер 8000000000:78:029:0002) для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель з надання послуг власникам автотранспорту (код виду цільового призначення - 12.11) на вул. Сім'ї Шовкоплясів, 10 в Оболонському районі міста Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва, у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно, яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25 серпня 2020 року, номер відомостей про речове право: 37969926.
На підставі рішення Київської міської ради № 6412/6453 від 18.05.2023, між Київською міською радою та ТОВ «ЛАНЖЕРОН 2020» укладено договір оренди земельної ділянки від 28.10.2024, зареєстровано в реєстрі за № 4388, відповідно до якого орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 18.05.2023 № 6412/6453 передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель з надання послуг власникам автотранспорту. Земельна ділянка, яка є об'єктом оренди, належить до земель комунальної власності територіальної громади міста Києва на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності».
Пунктом 2.1. договору визначено, що об'єктом оренди відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, рішення Київської міської ради від 18.05.2023 № 6412/6453 та цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: кадастровий номер - 8000000000:78:029:0002; місце розташування - вул. Сім'ї Шовкоплясів, 10 в Оболонському районі м. Києва; категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення - для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель з надання послуг власникам автотранспорту (12.11 для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу); розмір (площа) - 0,2858 (нуль цілих дві тисячі вісімсот п'ятдесят вісім десятитисячних) га. Реєстрація права власності на об'єкт оренди здійснюється згідно з Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» одночасно з державною реєстрацією права оренди.
Згідно з Інформаційною довідкою від 07.02.2025 № 412043303 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договір оренди земельної ділянки зареєстровано 28.10.2024 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, орендодавець за яким є Київська міська рада, а орендар - ТОВ «ЛАНЖЕРОН 2020».
Звертаючись до суду з позовом позивач посилається на те, що відповідач не сплачував орендну плату за користування земельною ділянкою площею 0,2858 га (кадастровий номер 8000000000:78:029:0002) з моменту набуття права власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, до моменту реєстрації права оренди на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відтак у відповідача, як власника майна, яке розташоване на земельній ділянці, та фактичного користувача земельної ділянки, виник обов'язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розташовано відповідача майно.
Згідно з витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 01.05.2024 №НВ-9938271682024 нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:78:029:0002 становить 9 390 214,29 грн.
Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 01.05.2024 №НВ-0001092182024 нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату її проведення - 01.06.2023 становить 8 934 552,13 грн.
За розрахунком позивача, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2022 рік становить 7 769 175,77 грн (8 934 552,13/1,15); за 2021 рік становить 7 062 887,06 грн (7 769 175,77/1,1).
Позивачем складений розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю за користування відповідачем земельною ділянкою у період з 07.06.2021 по 27.10.2024, що складає 1 138 046,37 грн.
Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,2858 га, кадастровий номер 8000000000:78:029:0002, місце розташування - вул. Шовкоплясів Сім'ї, 10 в Оболонському районі м. Києва за період з 07.06.2021 по 27.10.2024 у сумі 1 138 046,37 грн на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Статтею 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності (п.п. 14.1.72, 14.1.136 Податкового кодексу України).
З огляду на вищевикладене, законодавством розмежовано поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".
При цьому, відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, а отже єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.
Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
У комунальній власності перебувають:
а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;
б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (аналогічний висновок сформульований Верховним Судом України у постанові від 02.03.2016 у справі № 6-3090цс15).
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 ЦК України (аналогічний висновок сформульований Верховним Судом України у постанові від 02.10.2013 у справі № 6-88цс13).
За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов'язаннях. Натомість, для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Предметом стягнення з власника об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі ст. 1212 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розміщений.
Верховний Суд у постановах від 16.09.2020 у справі № 922/3361/19, від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18 неодноразово зазначав, що при розгляді справ про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді недоотриманої плати підлягають встановленню обставини, зокрема, чи є земельна ділянка сформованим об'єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.
Згідно з ч. 1-5, 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20, від 16.06.2021 у справі №922/1646/20 та від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19.
Як встановлено судом, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:78:029:0002 площею 0,2858 га, цільове призначення: 12.11 Для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу по вул. Сім'ї Шовкоплясів, 10 в Оболонському районі міста Києва, як об'єкт цивільних прав, сформована та зареєстрована у Державному земельному кадастрі 07.06.2021.
Поряд з тим, матеріалами справи підтверджено, що з 25.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАНЖЕРОН 2020» є власником нерухомого майна, яке розміщене на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:029:0002 за адресою: м. Київ, вул. Шовкоплясів Сім'ї, будинок 10.
Як встановлено судом, 28.10.2024 на підставі рішення Київської міської ради № 6412/6453 від 18.05.2023 між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки, зареєстрований в реєстрі за № 4388.
Договір оренди земельної ділянки від 28.10.2024, укладений між позивачем та відповідачем, зареєстровано 28.10.2024 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Інформаційною довідкою від 07.02.2025 № 412043303 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Отже, з моменту набуття права власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:029:0002 (25.08.2020), до моменту реєстрації права оренди на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (28.10.2024), відповідач фактично користувався земельною ділянкою без достатньої правової підстави, в тому числі, в період з 07.06.2021 (з дня формування земельної ділянки та її державної реєстрації) по 27.10.2024.
Відповідачем до матеріалів справи не надано належних доказів оформлення ТОВ «ЛАНЖЕРОН 2020» права користування земельною ділянкою за кадастровим номером 8000000000:78:029:0002 шляхом укладення відповідного договору оренди з 07.06.2021 (дата формування земельної ділянки як об'єкта цивільних прав) по 27.10.2024, що свідчить про фактичне користування відповідачем вказаною земельною ділянкою без належного оформлення.
Перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентований у Земельному кодексі України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч. 2 ст. 120 ЗК України).
Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 ЗК України).
Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 ЗК України).
За змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди (користування) земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди (користування) земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору (тощо) з моменту державної реєстрації цього права.
Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази укладення договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:78:029:0002 між позивачем та відповідачем у спірний період з 07.06.2021 по 27.10.2024.
Отже, до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташовано цей об'єкт, мають місце відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди, внаслідок чого її власник недоотримує дохід у виді орендної плати, а тому за своїм змістом є кондикційним.
Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України. У постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 викладено аналогічні правові висновки.
Таким чином, з огляду на ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України, які містять принцип цілісності об'єкту нерухомості з земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований, судом встановлено, що відповідач, як власник об'єкта нерухомого майна, у період з 07.06.2021 по 27.10.2024 користувався земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розміщено, за відсутності оформленого відповідно до вимог чинного законодавства права користування цією земельною ділянкою та не сплачував орендну плату.
Згідно із ч. 1 ст. 21 названого Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди.
Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями п. 288.5.1 ст. 288 Податкового кодексу України.
Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина 2 статті 20, частина 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель").
Відповідно до частини 2 статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше, ніж один раз на 5-7 років.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною і міською радою.
Як вбачається з розрахунку позивачем, за 2022 рік нормативна грошова оцінка землі становила 7 769 175,77 грн (8 934 552,13/1,15); за 2021 рік становила 7 062 887,06 грн (7 769 175,77/1,1). Розрахунок позивача складений з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель, який міститься на офіційному веб сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, та відповідно до витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 01.05.2024 №НВ-9938271682024, згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:78:029:0002 становить 9 390 214,29 грн, а також витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 01.05.2024 №НВ-0001092182024, згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату її проведення - 01.06.2023 становить 8 934 552,13 грн.
Відповідно до розрахунку розміру орендної плати, наданого позивачем, розміру неотриманих доходів користування земельною ділянкою розраховано за ставками орендної плати у розмірі відповідно 4 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок та складає:
1) з 07.06.2021 по 31.12.2021 7 062 887,06*4%/365*208 днів = 160 995,12 грн;
2) з 01.01.2022 по 31.12.2022 7 769 175,77*4%/365*365 день = 310 767,03 грн;
3) з 01.01.2023 по 31.12.2023 8 934 552,13*4%/365*365 днів = 357 382,09 грн;
4) з 01.01.2024 по 27.10.2024 9 390 214,29*4%/366*301 день = 308 902,13 грн;
160 995,12 + 310 767,03 + 357 382,09 + 308 902,13 = 1 138 046,37 грн.
Таким чином, дослідивши розрахунок позивача, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, а тому за висновком суду загальний розмір орендної плати в сумі 1 138 046,37 грн є правомірним та підтверджений належними доказами, які наявні в матеріалах справи.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНЖЕРОН 2020» повністю.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНЖЕРОН 2020» (04210, Україна, місто Київ, проспект Івасюка Володимира, будинок, 12ж, ідентифікаційний код 43768379) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 22883141) безпідставно збережені кошти в розмірі 1 138 046,37 грн та судовий збір у сумі 13 656,56 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано: 14.05.2025.
Суддя О.В. Гулевець