ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.05.2025Справа № 910/14211/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромсистема"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
про стягнення 47402,60 грн.
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецпромсистема" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про стягнення 3 % річних у розмірі 23 249,79 грн. та інфляційних втрат у розмірі 24152,81 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
27.11.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що в разі стягнення безпідставно набутих чи одержаних грошей положення статті 625 Цивільного кодексу України не підлягають застосуванню. При цьому, позивачем неправильно обрахований період прострочення, оскільки підстави для сплати грошових коштів у сумі 962 151,33 грн. виникли саме після набрання законної сили рішенням у справі № 910/13619/23, тобто з 17.04.2024 року.
У відповіді на відзив позивач наголосив, що дія статті 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов'язань, у тому числі на позадоговірне (деліктне) грошове зобов'язання, що виникло на підставі ст. 1212 ЦК України. Також позивач зазначив, що відповідач після отримання 19.07.2023 грошових коштів у сумі 962 151,33 грн. зобов'язаний був їх одразу повернути позивачу, відтак період прострочення розпочинається з 20.07.2023 року.
При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до умов договору про закупівлю послуг від 15.02.2022 №4600005717, укладеного між ТОВ "Оператор ГТС України" як замовником та ТОВ "Спецпромсистема" як виконавцем, останнє взяло на себе зобов'язання за завданням замовника надати послуги зі зведення огорож, монтажу поручнів і захисних засобів (Технічне обслуговування систем пожежогасіння КС), а замовник - оплатити такі послуги.
За положеннями п. 12.2. договору виконавець зобов'язаний надати забезпечення виконання цього договору у вигляді Гарантії у розмірі, що становить 5% від вартості цього договору 962 151,33 грн.
03.02.2022 ТОВ "Спецпромсистема", як принципалом, укладено з АТ "Український будівельно-інвестиційний банк", як гарантом, договір №BVG/U/03-2-01152 про надання гарантії відповідно до якого Банк за дорученням ТОВ "Спецпромсистема" надає на користь ТОВ "Оператор ГТС України" забезпечення виконання договору на суму 962 151,33 грн. згідно з договором закупівлі.
У подальшому на адресу ТОВ "Спецпромсистема" від АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" надійшло повідомлення про отримання вимоги вих. №5465/03-2 від 17.07.2023 від ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" свіфт - повідомлення про сплату 962 151,33 гривень у зв'язку з настанням гарантійного випадку згідно з умовами договору №BVG/U/03-2-01152 від 03.02.2022 року. Банк вимагав для забезпечення компенсації суми вимоги, сплатити до 19 липня 2023 року суму в розмірі 962 151,33 гривень на відповідний рахунок.
На виконання умов договору №BVG/U/03-2-01152 про надання гарантії від 03.02.2022, ТОВ "Спецпромсистема" сплатило зазначену компенсацію за вимогою банку у сумі 962151,33 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 401 від 19.07.2023 для подальшого здійснення оплати вимоги бенефіціара - ТОВ "Оператор газотранспортної системи України".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 у справі №910/13619/23 позов задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромсистема" 962151,33 грн. заборгованості та 14 432,27 грн. судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 у справі №910/13619/23 залишено без змін.
Як установлено судами в межах справи №910/13619/23, ТОВ "Оператор ГТС України" прийняті виконані ТОВ "Спецпромсистема" роботи шляхом підписання відповідних актів здачі-приймання наданих послуг, а відтак відсутні підстави для сплати ТОВ "Спецпромсистема" 962 151,33 грн. за гарантією через ненастання умов передбачених банківською гарантією №BVG/U/03-2-01152 від 03.02.2022 та договором №4600005717 від 15.02.2022 від 01-02.08.2023.
Згідно з випискою за рахунками ТОВ "Спецпромсистема" за 09.05.2024 ТОВ "Оператор ГТС України" сплачено на виконання постанови суду від 17.04.2024 у справі №910/13619/23 грошові кошти в розмірі 962 151,33 грн.
Звернувшись із даним позовом до суду, ТОВ "Спецпромсистема" просило стягнути з ТОВ "Оператор ГТС України" нараховані на суму безпідставно утриманих коштів у розмірі 962 151,33 грн. за період із 20.07.2023 до 08.05.2024 три проценти річних у розмірі 23 249,79 грн. та інфляційні втрати в розмірі 24152,81 грн.
Відповідно до приписів статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
Зі змісту статей 1212, 1214 ЦК України слідує, що строк повернення набутих особою без достатньої правової підстави грошових коштів не встановлений.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 ЦК України).
Велика Палата Верховного Суду, зокрема, в постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17, виклала висновки щодо питання застосування положень статті 625 Цивільного кодексу України в разі порушення позадоговірного зобов'язання, що виникло на підставі статті 1212 цього Кодексу. За висновками Великої Палати Верховного Суду, в разі прострочення виконання зобов'язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3% річних від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 910/3832/22.
Отже, судом відхиляються посилання відповідача на не поширення статті 625 ЦК України на позадоговірні (деліктні) грошові зобов'язання, а також на висновок Верховного Суду України, викладеного в постанові від 02.03.2016 у справі №6-2491цс15, від якого Велика Палата Верховного Суду відступила в постанові від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц.
Судом прийняті до уваги доводи відповідача на те, що підстави для сплати грошових коштів у розмірі 962 151,33 грн. виникли саме після набрання законної сили рішенням у справі № 910/13619/23.
Однак, зобов'язання повернути безпідставно набуте майно виникає у особи безпосередньо з норми статті 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Це зобов'язання не виникає з рішення суду. Судове рішення в цьому випадку є механізмом примусового виконання відповідачем свого обов'язку з повернення безпідставно отриманих коштів, який він не виконує добровільно. Дана правова позиція зазначена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 910/3831/22.
У зв'язку з цим, суд дійшов висновку про правомірність визначення позивачем періоду прострочення з 20.07.2023, тобто з наступного дня після набуття відповідачем спірної суми коштів.
Здійснивши арифметичний перерахунок, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача нарахованих на суму безпідставно утриманих коштів у розмірі 962 151,33 грн. за період із 20.07.2023 до 08.05.2024 інфляційних втрат у сумі 24 152,81 грн. та 23 221,92 грн. трьох процентів річних.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромсистема" задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр-т Любомира Гузара ,44; ідентифікаційний код 42795490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромсистема" (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 21/23; ідентифікаційний код 38771175) 24 152 (двадцять чотири тисячі сто п'ятдесят дві) грн. 81 коп. інфляційних втрат, 23 221 (двадцять три тисячі двісті двадцять одну) грн. 92 коп. трьох процентів річних, а також 3026 (три тисячі двадцять шість) грн. 22 коп. витрат зі сплати судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.В. Полякова