ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
13.05.2025 м. КиївСправа № 910/2600/25
За позовом: УПРАВЛІННЯ З ПИТАНЬ РЕКЛАМИ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ);
до: товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЄФ-ВІЗ";
про: стягнення 35.981,14 грн.
Суддя Сергій Балац
Представники: без виклику сторін.
УПРАВЛІННЯ З ПИТАНЬ РЕКЛАМИ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЄФ-ВІЗ" про стягнення 35.981,14 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між сторонами спору договором тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу від 13.12.2019 № 1129/19, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 35.981,14 грн., з яких: 28.587,58 грн. - основна заборгованість, 3.551,66 грн. - штраф, 2.211,68 грн. - пеня, 268,25 грн. - 3 % річних та 1.361,97 грн. - інфляційні втрати.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/2600/25 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.
Ухвала про відкриття провадження у даній справі надсилалися судом відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,
Між позивачем, як робочим органом та відповідачем, як рекламорозповсюджувачем, укладено договір тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу від 13.12.2019 № 1129/19 (далі - Договір), відповідно до предмету якого на підставі відповідного наказу позивача про встановлення пріоритету на місце для розміщення рекламного засобу, дозволу на розміщення зовнішньої реклами, наданого на підставі розпорядження, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відповідачу надається право тимчасового платного користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, виключно для розміщення та експлуатації рекламного засобу (п. 1.1 Договору).
Пунктом 6.14 Договору, зокрема, визначено, що плата за тимчасове користування місцем, штрафні санкції за прострочення здійснення платежів нараховується позивачем щомісячно та переказуються відповідачем не пізніше 20-го числа поточного місяця, виключно на казначейський рахунок № 31517938026001 МФО 899998 у ГУ ДКСУ у м. Києві (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/50110005 Код ЄДПРОУ 37993783) для зарахування до цільового фонду спеціального фонду бюджету міста Києва, в розмірах, зазначених у рахунках.
Факт неотримання рахунку не звільняє відповідача від здійснення плати.
Відповідальність сторін передбачена сторонами у розділі 7 Договору, а саме, зокрема:
- позивач застосовує до відповідача штрафні санкції у вигляді пені за несвоєчасне або неповне внесення платежів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми (п. 7.2 Договору);
- позивач має право додатково нарахувати боржнику за прострочення платежів за тимчасове користування, що складає більше одного місяця, штраф у розмірі 15 (п'ятнадцять) відсотків простроченої суми (п. 7.3 Договору).
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Так, позивач, на виконання своїх зобов'язань за Договором та на його умовах, надав відповідачу послуги за Договором в період з 01.06.2024 по 31.01.2025 в сумі 28.587,58 грн., які відповідачем сплачені не були, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача основної заборгованості за Договором в сумі 28.587,58 грн.
Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов'язання за Договором, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача господарських санкцій у вигляді пені в сумі 2.211,68 грн. та штрафу в сумі 3.551,66 грн.
Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 268,25 грн. та інфляційних втрат в сумі 1.361,97 грн.
Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням наступного.
Приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості за Договором в період з 01.06.2024 по 31.01.2025 в сумі 28.587,58 грн. сторонами спору до суду не подано.
Розмір вказаної заборгованості у зазначений період відображений у довідці про стан розрахунків по рахункам фактурам станом на 01.02.2025, яка наявна в матеріалах справи.
При цьому, як встановлено вище, факт неотримання рахунку не звільняє відповідача від здійснення плати (п. 6.14 Договору).
Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості в період з 01.06.2024 по 31.01.2025 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 28.587,58 грн.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов'язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 2.211,68 грн., штрафу в сумі 3.551,66 грн., 3 % річних в сумі 268,25 грн. та інфляційних втрат в сумі 1.361,97 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.
Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЄФ-ВІЗ" (03039, м. Київ, просп. Науки, 4, ідентифікаційний код: 41982992) на користь УПРАВЛІННЯ З ПИТАНЬ РЕКЛАМИ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) (01044, Україна, м. Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, ідентифікаційний код: 41348526) основну заборгованість в сумі 28.587 (двадцять вісім тисяч п'ятсот вісімдесят сім) грн. 58 коп., пеню в сумі 2.211 (дві тисячі двісті одинадцять) грн. 68 коп., штраф в сумі 3.551 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 66 коп., 3 % річних в сумі 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 25 коп., інфляційні втрати в сумі 1.361 (одна тисяча триста шістдесят одна) грн. 97 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3.028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Cуддя Сергій Балац