ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.04.2025Справа № 910/9829/24
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Літвінової М.Є.
за участю секретаря судового засідання: Лобок К.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом Акціонерного товариства "Алгоритмцентр"
до Міністерства юстиції України
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -1. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлію Володимирівну
Треті особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1.Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРКАЗА»
2. Приватне підприємство "Юридична консалтингова компанія «ГЕРОВСКІ»
Третя особа, яка заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Ромсат"
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Представники учасники справи:
Від позивача: Трембіч А.Я. (поза межами приміщення суду, в режимі ВКЗ);
Від відповідача: Субота О.В.;
Від третьої особи на стороні позивача: не з'явився;
Від третьої особи на стороні відповідача - 1: ОСОБА_4 (поза межами приміщення суду, в режимі ВКЗ);
Від третьої особи на стороні відповідача - 2: Кантемір В.І. (в режимі відео конференції, в режимі ВКЗ);
Від третьої особи яка не заявляє самостійних вимог: Касьянов І.О. (поза межами приміщення суду, в режимі ВКЗ);
Свідок : ОСОБА_2.;
Шведа О.В. (представник свідка);
Вільний слухач: ОСОБА_1
Акціонерне товариство «Алгоритмцентр» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач) та просить суд:
- визнати протиправним і скасувати наказ Міністерства юстиції України №3841/5 від 03 листопада 2023 року, яким було скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрказа», Приватного підприємства «Юридична консалтингова фірма «Геровскі» від 07.06.2021 задоволено та визнано прийняте з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано рішення державних реєстраторів - нотаріусів від 23.10.2020 № 54742818 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлії Володимирівни, від 12.04.2021 № 57586224 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни;
- зобов'язати Міністерство юстиції України здійснити новий розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрказа», Приватного підприємства «Юридична консалтингова фірма «Геровскі» від 07.06.2021 та прийняти новий наказ з урахуванням висновків, наведених у мотивувальній частині рішення суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний наказ є безпідставним та таким, що прийнятий з порушенням процедурних правил щодо оскарження рішень у сфері державної реєстрації прав.
За доводами позивача, вказаний наказ прийнятий за скаргою третіх осіб, права яких реєстраційною дією не порушені, між позивачем та третіми особами є спір про право щодо законності забудови позивача, але цей спір не може бути вирішений відповідачем шляхом скасування державної реєстрації речового права позивача з посиланням на відсутність певних документів у реєстраційній справі.
Також за твердженнями позивача, скарга третіх осіб була подана з порушенням встановленого законом строку оскарження реєстраційних дій - 60 календарних днів, оскільки перша оскаржувана реєстраційна дія вчинена 23.10.2020, і строк її оскарження сплив 22.12.2020.
Крім того, позивач вказав на те, що відповідачем при розгляді скарги третіх осіб від 07 червня 2021 року порушено строк її розгляду, оскільки наказ прийнятий 03 листопада 2023 року, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, в порядку статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у розгляді справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлію Володимирівну та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРКАЗА» та Приватне підприємство «Юридична консалтингова компанія «ГЕРОВСКІ», підготовче засідання призначено на 16.09.2024.
04.09.2024 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог та зазначив наступне:
- 05.05.2021, в рамках виконання наказу Міністерства юстиції України від 23.04.2021 №1498/5 про скасування рішення від 21.04.2017 № 34874000, прийнятого державним реєстратором Київської філії державного підприємства «Центр реєстраційних послуг» Мироненком Дмитром Олександровичем (рішення про державну реєстрацію прав на об'єкт незавершеного будівництва) Міністерством юстиції України повідомлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрказа» та Приватному підприємству «Юридична консалтингова фірма «Геровські», за скаргою яких Міністерством юстиції України 23.04.2021 прийнято наказ №1498/5, про неможливість виконання цього наказу внаслідок закриття розділу Державного реєстру прав № 1230208280000 на об'єкт незавершеного будівництва 23.10.2020 на підставі рішення приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлією Володимирівною від 23.10.2020 № 54742818.
07.06.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрказа» та Приватне підприємство «Юридична консалтингова фірма «Геровські» звернулися до Міністерства юстиції України із скаргою (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 08.06.2021 за №21443-33-21) на рішення від 23.10.2020 № 54742818, що прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлією Володимирівною щодо громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (бойлерний блок № 4 літ. «В»), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, буд 35-37, та рішення від 12.04.2021 № 57586224, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною щодо групи нежитлових приміщень № 2, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, буд 35-37.
ТОВ «Укрказа» та ПП «Юридична консалтингова компанія «Геровські» є власниками частини нежилого будинку «літ. А», за адресою м. Київ, вул. Василя Стуса, буд. 35-37, за якою проведена реєстрація прав на підставі рішення від 23.10.2020 №54742818 та рішення від 12.04.2021 № 57586224.
За доводами відповідача, оскільки перевіркою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (акт від 02.02.2021) встановлено здійснення АТ «Алгоритмцентр» робіт з реконструкції об'єкта за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, буд. 35-37, літ. «В» без належно затвердженої проектної документації, тобто здійснення самочинного будівництва, тому твердження позивача про відсутність порушених прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрказа» та Приватного підприємства «Юридична консалтингова фірма «Геровські» є суперечливими, права третіх осіб на безпечні умови реалізації своїх прав щодо належного їм майна залежать від правил забудови сусідніх об'єктів;
- Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю (ч. 3 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Щоденний моніторинг даних Державного реєстру прав не є обов'язком, невиконання чи на неналежне виконання якого дає підстави вважати, що скаржники могли дізнатись про прийняте рішення та порушення їхніх прав, а тому строк оскарження слід обчислювати з 05.05.2021, який на час подачі скарги (зареєстрована в Міністерств юстиції України 08.06.2021 за № 21443-33-21), не сплив.
За доводами відповідача позивачем не доведено факту пропущення скаржником строку для звернення зі скаргою до Міністерства Юстиції України;
- Відповідач вказав, що подані приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлії Володимирівні документи на об'єкт завершеного будівництва (довідка про показники об'єкта та технічний паспорт) не відповідали вимогам (відсутній серед них документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта та документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси), на підставі яких може бути прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна, а тому рішення № 54742818 від 23.10.2020 про відкриття розділу № 2201586380000 y Державному реєстрі речових прав на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (бойлерний блок № 4 літ «В») за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, буд 35-37 та реєстрація права власності на нього за АТ «Алгоритмцентр» є незаконним.
Незаконність цього рішення зумовило скасування рішення приватного нотаріуса Сазонової О.М. як такого, що випливає із прийнятого з порушенням рішення Кузьменко Ю.В.;
- Відповідач наголосив на тому, що позовна заява пред'явлена до неналежного відповідача та в її задоволенні слід відмовити, з огляду на правові позиції Верховного Суду, які викладені у постановах від 03.03.2021 у справі № 707/477/20, від 31.08.2022 у справі № 592/4422/20, від 17.04.2024 у справі № 910/15770/21;
- Також, у відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що 45 - ти денний строк розгляду скарги ТОВ «Укрказа», ПП «Юридична консалтингова фірма «Геровскі» Міністерством юстиції України порушено з незалежних від нього обставин, оскільки значне навантаження та велика кількість скарг, які перебувають на розгляді у відповідача, впливають на строки їх розгляду.
11.09.2024 через систему «Електронний суд» від представника третіх осіб на стороні відповідача - 1, 2 надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 задоволено клопотання представника третіх осіб на стороні відповідача -1, 2 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
16.09.2024 через систему «Електронний суд» від представника третьої особи - 2 на стороні відповідача надійшли письмові пояснення, в яких третя особа зазначила, що позовні вимоги не підлягають задоволення, з огляду на наступне.
- на момент подачі позову АТ «Алгоритмцентр» вже не було власником спірного майна та не може стверджувати про наявність свого порушеного права;
- здійснивши незаконну реєстраційну дію державний реєстратор легалізував незаконне будівництво АТ «Алгоритмцентр» і наділив їх правами законного власника об'єкту нерухомого майна, що в подальшому призводить до того, що всі особи, яким перепродане майно оголошують себе власниками нерухомого майна.
16.09.2024 через систему «Електронний суд» від представника третьої особи - 2 на стороні відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
16.09.2024 через систему «Електронний суд» від представника третьої особи - 1 на стороні відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник третьої особи - 1 на стороні позивача у підготовче засідання 16.09.2024 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник позивача у підготовчому засіданні 16.09.2024 заперечив проти клопотань представника третіх осіб - 1, 2 про відкладення розгляду справи.
Представник відповідача у підготовчому засіданні 16.09.2024 поклався на розсуд суду щодо розгляду клопотань представника третіх осіб - 1, 2 про відкладення розгляду справи.
Судом у підготовчому засіданні 16.09.2024 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про задоволення клопотання представника третіх осіб - 1, 2 про відкладення розгляду справи, підготовче засідання відкладено на 30.09.2024.
16.09.2024 через відділ діловодства суду від представника третьої особи - 1 на стороні відповідача надійшли письмові пояснення, в яких третя особа - 1 просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки на момент подачі позову АТ «Алгоритмцентр» вже не було власником спірного майна та не може стверджувати про наявність свого порушеного права. Позивач здійснив самочинне будівництво спірного об'єкту на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети.
Третя особа - 1, зазначила, що будівництво здійснено без належного дозволу на проведення будівельних робіт та без затвердження проектної документації.
24.09.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів направлення відзиву на позовну заяву з додатками третім особам.
27.09.2024 через відділ діловодства суду від гр. ОСОБА_2 надійшла заява свідка.
Представник третьої особи - 1 на стороні позивача у підготовче засідання 30.09.2024 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 відкладено підготовче засідання на 21.10.2024.
30.09.2024 (після підготовчого засідання) засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» від представника позивача надійшла відповідь на письмові пояснення третьої особи - 1 на стороні відповідача.
30.09.2024 (після підготовчого засідання) через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про зміну процесуального статусу третіх осіб в порядку статті 48 Господарського процесуального кодексу України, в якій позивач просить суд змінити процесуальний статус - Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрказа» і Приватного підприємства «Юридична консалтингова компанія «Геровські» та вважати їх відповідачами по справі № 910/9829/24.
08.10.2024 через систему «Електронний суд» від представника третьої особи - 1 на стороні відповідача надійшли письмові пояснення.
16.10.2024 через відділ діловодства суду від представника третьої особи - 2 на стороні відповідача надійшла письмові пояснення.
17.10.2024 через відділ діловодства суду від представника третьої особи - 1 на стороні відповідача надійшло клопотання (на заяву свідка) в порядку ч. 4 ст. 246 Господарського процесуального кодексу України.
17.10.2024 через відділ діловодства суду від представника третьої особи - 1 на стороні відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.
18.10.2024 через відділ діловодства суду від представника третьої особи - 1 на стороні відповідача надійшли письмові пояснення.
Представник третьої особи - 1 на стороні позивача у підготовче засідання 21.10.2024 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник позивача у підготовчому засіданні 21.10.2024 підтримав заяву про зміну процесуального статусу третіх осіб на співвідповідачів в порядку статті 48 Господарського процесуального кодексу України.
Представник відповідача у підготовчому засіданні 21.10.2024 поклався на розсуд суду щодо розгляду заяви позивача про зміну процесуального статусу третіх осіб на співвідповідачів.
Представники третіх осіб - 1, 2 на стороні відповідача заперечили проти заяви представника позивача про зміну процесуального статусу третіх осіб на співвідповідачів.
Судом у підготовчому засіданні 21.10.2024 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні заяви представника позивача про зміну процесуального статусу третіх осіб на співвідповідачів в порядку статті 48 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із необґрунтованістю та безпідставністю.
Представники третіх осіб -1, 2 на стороні відповідача у підготовчому засіданні 21.10.2024 заявили клопотання про відкладення розгляду клопотання представника третьої особи-1 на стороні відповідача (на заяву свідка) в порядку ч.4 ст. 246 Господарського процесуального кодексу України до стадії розгляду справи по суті.
Представник позивача у підготовчому засіданні 21.10.2024 заперечив проти клопотання представника третьої особи - 1 на стороні відповідача (на заяву свідка) в порядку ч. 4 ст. 246 Господарського процесуального кодексу України.
Представник відповідача у підготовчому засіданні 21.10.2024 поклався на розсуд суду щодо розгляду клопотання представника третьої особи - 1 на стороні відповідача (на заяву свідка) в порядку ч. 4 ст. 246 Господарського процесуального кодексу України.
Судом у підготовчому засіданні 21.10.2024 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні клопотання представника третьої особи - 1 на стороні відповідача (на заяву свідка) в порядку ч.4 ст. 246 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із необґрунтованістю та безпідставністю.
Представники третіх осіб -1, 2 на стороні відповідача у підготовчому засіданні 21.10.2024 підтримали клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача у підготовчому засіданні 21.10.2024 заперечив проти задоволення клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.
Судом у підготовчому засіданні 21.10.2024 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 30.10.2024.
Крім того, судом відкладено розгляд клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України до встановлення фактичних обставин справи.
28.10.2024 через систему «Електронний суд» від представника третьої особи - 2 на стороні відповідача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому третя особа - 2 просить суд витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлія Володимирівна копії документів, на підставі яких державним реєстратором - приватним нотаріусом Кузьменко Ю.В. було прийнято рішення №54742818 від 23.10.2020 р. щодо реєстрації права власності за Акціонерним товариством "АЛГОРИТМЦЕНТР" на об'єкт нерухомого майна, який розміщений за адресою АДРЕСА_1 .
28.10.2024 через систему «Електронний суд» від представника третьої особи - 1 на стороні відповідача надійшло клопотання про виклик свідка - гр. ОСОБА_2 .
Представник позивача у підготовчому засіданні 30.10.2024 заперечив проти задоволення клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.
Представник відповідача у підготовчому засіданні 30.10.2024 заперечив проти задоволення клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.
Представники третіх осіб -1, 2 на стороні відповідача у підготовчому засіданні 30.10.2024 поклались на розсуд суду щодо розгляду клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.
Судом у підготовчому засіданні 30.10.2024 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні клопотання представника третьої особи - 1 на стороні відповідача про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки судом зроблено висновок, що справа № 910/9829/24 підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Представник позивача у підготовчому засіданні 30.10.2024 заперечив проти задоволення клопотання про витребування доказів.
Представник відповідача у підготовчому засіданні 30.10.2024 заперечив проти задоволення клопотання про витребування доказів.
Представники третіх осіб -1, 2 у підготовчому засіданні 30.10.2024 підтримали клопотання про витребування доказів.
Представник позивача у підготовчому засіданні 30.10.2024 заперечив проти задоволення заяви про виклик свідка.
Представник відповідача у підготовчому засіданні 30.10.2024 не заперечував проти задоволення заяви про виклик свідка.
Представники третіх осіб - 1, 2 у підготовчому засіданні 30.10.2024 підтримали заяву про виклик свідка.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 частково задоволено клопотання Приватного підприємства "Юридична консалтингова компанія "ГЕРОВСКІ" про витребування доказів, в порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлія Володимирівна копії документів, на підставі яких державним реєстратором - приватним нотаріусом Кузьменко Ю.В. було прийнято рішення №54742818 від 23.10.2020 р. щодо реєстрації права власності за Акціонерним товариством «АЛГОРИТМЦЕНТР» на об'єкт нерухомого майна, який розміщений за адресою місто Київ, вул. Василя Стуса, буд. 35-37. В порядку статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справу третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (третя особа - 2) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Ромсат», відкладено розгляд клопотання Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРКАЗА» про виклик свідка від 28.10.2024 до встановлення фактичних обставин справи, підготовче засідання відкладено на 18.11.2024.
13.11.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява про долучення доказів направлення відзиву на позовну заяву ТОВ «НВО «Ромсат».
15.11.2024 через систему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРКАЗА" надійшли письмові пояснення.
15.11.2024 через відділ діловодства суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Ромсат» надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, в якій заявник просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 3841/5 від 03 листопада 2023 року, яким було скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрказа», Приватного підприємства «Юридична консалтингова фірма «Геровскі» від 07.06.2021 задоволено та визнано прийняте з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано рішення державних реєстраторів - нотаріусів від 23.10.2020 № 54742818 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлії Володимирівни, від 12.04.2021 № 57586224 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни;
- зобов'язати Міністерство юстиції України здійснити новий розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрказа», Приватного підприємства «Юридична консалтингова фірма «Геровскі» від 07.06.2021 та прийняти новий наказ з урахуванням висновків, наведених у мотивувальній частині рішення суду.
Обґрунтовуючи право на позов, Товариство з обмеженою відповідальністю «НВО «Ромсат» зазначило, що воно з 26.11.2021 є власником групи нежитлових приміщень № 1 літ. "В" та групи нежитлових приміщень № 2 літ. "В", розташованих за адресою: м. Київ, вул. В. Стуса, 35-37, на підставі договорів купівлі-продажу, укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ромсат», вважає, що приватний нотаріус Кузьменко Ю.В. під час прийняття рішення належним чином встановила відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також перевірила документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви чи відмови в реєстрації.
Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «НВО «Ромсат» зазначило, що відповідач прийняв наказ за скаргою третіх осіб, що не мали права оскаржувати реєстраційну дію, оскільки не є особами, чиї права були порушені цією реєстраційною дією та скаржники подали скаргу з порушенням встановленого законом строку оскарження реєстраційних дій, у зв'язку з чим третя особа звернулась до суду з позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Представник третьої особи - 1 на стороні позивача у підготовче засідання 18.11.2024 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник третьої особи - 2 на стороні позивача у підготовче засідання 18.11.2024 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2024 відкладено підготовче засідання на 04.12.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2024 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Ромсат», як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справі до розгляду, об'єднано позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Ромсат» в одне провадження з первісним позовом.
27.11.2024 систему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Ромсат» надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Ромсат» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Представник третьої особи - 1 на стороні позивача у підготовче засідання 04.12.2024 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 відкладено підготовче засідання на 23.12.2024.
Крім того, судом відкладено розгляд клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКАЗА» про виклик свідка від 28.10.2024 до встановлення фактичних обставин справи.
05.12.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
06.12.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли письмові пояснення.
09.12.2024 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
09.12.2024 засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» до відділу діловодства суду від представника позивача надійшли письмові пояснення.
10.12.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву на позовну заяву ТОВ «НВО «Ромсат», в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог.
10.12.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли додаткові письмові пояснення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2024 задоволено заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
16.12.2024 через систему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКАЗА» надійшли письмові пояснення на позов третьої особи, в яких третя особа вказала, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО «Ромсат» стосуються захисту неіснуючого права власності, а тому у задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами слід відмовити.
18.12.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів направлення відзиву на позовну заяву ТОВ «НВО «Ромсат» та письмових пояснень.
18.12.2024 через систему «Електронний суд» від представника Приватного підприємства "Юридична консалтингова компанія "ГЕРОВСКІ" надійшли письмові пояснення щодо позову третьої особи, в яких третя особа просила суд відмовити у задоволенні позову ТОВ «НВО «Ромсат».
20.12.2024 через систему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРКАЗА" надійшло клопотання про застосування до адвоката Трембіча А.Я. заходів процесуального впливу у вигляді штрафу.
23.12.2024 через систему «Електронний суд» від представника Приватного підприємства «Юридична консалтингова компанія «ГЕРОВСКІ» надійшли додаткові письмові пояснення.
Представник третьої особи - 1 на стороні позивача у підготовче засідання 23.12.2024 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник позивача у підготовчому 23.12.2024 засіданні заперечив проти задоволення клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРКАЗА" про виклик свідка.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКАЗА» у підготовчому засіданні 23.12.2024 підтримав клопотання про виклик свідка.
Судом у підготовчому засіданні 23.12.2024 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКАЗА» про виклик свідка, у зв'язку із необґрунтованістю та безпідставністю.
Представники позивача та ТОВ «НВО «Ромсат» у підготовчому засіданні 23.12.2024 заперечили проти задоволення клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКАЗА» про застосування заходів процесуального впливу.
Представник відповідача у підготовчому засіданні 23.12.2024 не заперечував щодо задоволення клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКАЗА» про застосування заходів процесуального впливу.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКАЗА» у підготовчому засіданні 23.12.2024 підтримав клопотання про застосування заходів процесуального впливу.
Судом у підготовчому засіданні 23.12.2024 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засіданні на 13.01.2025.
Крім того, судом відкладено розгляд клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКАЗА» про застосування заходів процесуального впливу до встановлення фактичних обставин справи.
24.12.2024 засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» до відділу діловодства суду від представника позивача надійшла заява свідка ОСОБА_2 (щодо запитань ПП «Юридична консалтингова компанія «ГЕРОВСКІ», поставлених у поясненнях третьої особи).
30.12.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про застосування заходів процесуального впливу.
03.01.2025 засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про застосування заходів процесуального впливу. Крім того, представник позивача долучив заяву свідка ОСОБА_3 у порядку статті 88 ГПК України.
09.01.2025 через систему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКАЗА» надійшло клопотання в порядку ч. 2 ст. 74 ГПК України, в якому останній просить суд зобов'язати АТ «АЛГОРИТМЦЕНТР» надати докази вчинення наступних дій, а саме: отримання з боку АТ «АЛГОРИТМЦЕНТР» до 23.10.2020 р. документів, які дають підставу здійснити забудову земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, 35-37, на якій було збудовано АТ «АЛГОРИТМЦЕНТР» об'єкт нерухомого майна, відносно якого 23.10.2020 р. державним реєстратором - приватним нотаріусом Кузьменко Ю.В. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу); отримання з боку АТ «АЛГОРИТМЦЕНТР» до 23.10.2020 р. відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи із зведення об'єкту нерухомого майна, який було збудовано АТ «АЛГОРИТМЦЕНТР» і відносно якого 23.10.2020 р. державним реєстратором - приватним нотаріусом Кузьменко Ю.В. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу); отримання з боку АТ «АЛГОРИТМЦЕНТР» до 23.10.2020 р. належно затвердженого проекту на проведення будівельних робіт із зведення об'єкту нерухомого майна, який було збудовано АТ «АЛГОРИТМЦЕНТР» і відносно якого 23.10.2020 р. державним реєстратором - приватним нотаріусом Кузьменко Ю.В. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу).
09.01.2025 через систему «Електронний суд» від представника Приватного підприємства «Юридична консалтингова компанія «ГЕРОВСКІ» надійшло клопотання про виклик свідка ( ОСОБА_2 ).
10.01.2025 через систему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКАЗА» надійшло клопотання, в якому третя особа просить суд в порядку ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу не приймати та повернути позивачу докази, які були подані до документу від 27.12.2024 від імені АТ «Алгоритмцентр» та відмовити у задоволенні клопотання про винесення окремої ухвали стосовно представника третіх осіб 1, 2 ОСОБА_4 . Крім того третя особа просила суд розглянути клопотання від 20.12.2024 про застосування заходів процесуального впливу.
13.01.2025 через систему «Електронний суд» від представника Приватного підприємства «Юридична консалтингова компанія «ГЕРОВСКІ» надійшло клопотання про виклик свідка гр. ОСОБА_3
13.01.2025 через систему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Ромсат» надійшла заява про проведення судового засідання без участі його представника.
Приватний нотаріус та представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Ромсат» в підготовче засідання 13.01.2025 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Представник позивача у підготовчому засіданні 13.01.2025 заперечив проти задоволення клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКАЗА» про застосування заходів процесуального впливу.
Представник третьої особи - 1 у підготовчому засіданні 13.01.2025 підтримав клопотання про застосування заходів процесуального впливу.
Представник третьої особи -2 у підготовчому засідання 13.01.2025 підтримав клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКАЗА» про застосування заходів процесуального впливу.
Судом у підготовчому засіданні 13.01.2025 розглянуто клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКАЗА» про застосування заходів процесуального впливу від 20.12.2024 та вирішено відмовити в його задоволенні, оскільки з огляду на положення статей 131 - 132, 135 Господарського процесуального кодексу України застосування заходів процесуального примусу є правом суду, а не обов'язком, враховуючи надані представником ТОВ «УКРКАЗА» пояснення, підстав для застосування заходів процесуального впливу до представника позивача суд не вбачає.
Представник позивача у підготовчому засідання 13.01.2025 просив суд залишити без розгляду клопотання Приватного підприємства «Юридична консалтингова компанія «ГЕРОВСКІ» про виклик свідка ( ОСОБА_2 ) та заперечив проти задоволення клопотання про виклик свідка ( ОСОБА_3 ).
Представник третьої особи - 2 на стороні відповідача у підготовчому засіданні 13.01.2025 підтримав клопотання Приватного підприємства «Юридична консалтингова компанія «ГЕРОВСКІ» про виклик свідка ( ОСОБА_2 ) та свідка ( ОСОБА_3 ).
Представник відповідача у підготовчому засіданні 13.01.2025 підтримав клопотання про виклик свідка ОСОБА_2 , щодо вирішення питання клопотання про виклик свідка ОСОБА_3 поклався на розсуд суду.
Судом у підготовчому засіданні 13.01.2025 вирішено:
1. Задовольнити клопотання представника Приватного підприємства «Юридична консалтингова компанія «ГЕРОВСКІ» про виклик свідка ОСОБА_2 та в порядку статті 89 Господарського процесуального кодексу України викликано свідка ОСОБА_2 для допиту по справі № 910/9829/24 на стадію розгляду справи по суті;
2. Відмовити у задоволенні клопотання представника Приватного підприємства «Юридична консалтингова компанія «ГЕРОВСКІ» про виклик свідка ОСОБА_3 ;
3. Відмовити у задоволенні вимоги представника позивача про винесення окремої ухвали стосовно представника ТОВ «Укрказа» та ПП «ЮКФ «Геровскі» адвоката ОСОБА_4, у зв'язку зі вчиненням ним перешкоджання здійсненню правосуддя, порушення професійних обов'язків і Правил адвокатської етики та направлення окремої ухвали до Вищої Ради Правосуддя та Ради адвокатів України, з огляду на відсутність правових підстав для винесення окремої ухвали згідно з приписами статті 246 Господарського процесуального кодексу України;
4. Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про застосування до адвоката ТОВ «Укрказа» та ПП «ЮКФ «Геровскі» ОСОБА_4 заходів процесуального впливу у вигляді штрафу, з огляду на те, що положення статей 131 - 132, 135 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що застосування заходів процесуального примусу є правом суду, а не обов'язком. При цьому суд зазначає, що вирішення питання щодо застосування заходів процесуального примусу та надання, у зв'язку із цим оцінки діям чи бездіяльності учасників судового процесу є прерогативою суду та не залежить від заявлення про це учасниками справи.
Судом у підготовчому засіданні 13.01.2025 розглянуто заперечення позивача проти клопотання про застосування заходів процесуального примусу від 03.01.2025, серед яких наявне прохання про допит ОСОБА_4 з приводу обставин і змісту його спілкування з ОСОБА_3 , у січні 2021 року та жовтні 2024 року та перешкоджання ОСОБА_4 здійсненню правосуддя у справі, попередження третіх осіб - ТОВ «Укрказа» та ПП «ЮКФ «Геровскі» та їх представників - про недопустимість зловживання процесуальними правами, зокрема, шляхом подання заяв і клопотань, які не спрямовані за реалізацію мети господарського судочинства, визначену ч. 1 ст. 2 ГПК України; прохання про залишення без розгляду заяв та клопотань ТОВ «Укрказа» та ПП «ЮКФ «Геровскі», які не спрямовані за реалізацію мети господарського судочинства, визначену ч. 1 ст. 2 ГПК України та вирішено відмовити в їх задоволенні, з огляду на те необґрунтованість та безпідставність.
Крім того, додані представником позивача до заперечень проти застосування заходів процесуального впливу, роздруковані знімки екрана із мобільного застосунку щодо особистого листування ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , судом не приймаються до уваги, оскільки останні не стосуються підстав та предмету спору.
Судом не приймається до розгляду нотаріально завірена заява свідка ОСОБА_3 у порядку статті 88 Господарського процесуального кодексу України.
Судом у підготовчому засіданні 13.01.2025 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання про відкладення підготовчого засідання на 20.01.2025 та відкладено розгляд клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрказа», яке подано в порядку ч. 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України до встановлення фактичних обставин справи.
Приватний нотаріус в підготовче засідання 20.01.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник позивача у підготовчому засіданні 20.01.2025 в залі судового засідання подав заперечення проти клопотання третьої особи -1, яке подано в порядку ч. 2 ст. 74 ГПК України.
Представник третьої особи - 1 у підготовчому засіданні 20.01.2025 підтримав клопотання, яке подано в порядку ч. 2 ст. 74 ГПК України.
Представник позивача у підготовчому засіданні 20.01.2025 заперечив проти задоволення клопотання третьої особи - 1, яке подане 09.01.2025.
Представник відповідача у підготовчому засіданні 20.01.2025 поклався на розсуд суду щодо розгляду клопотання третьої особи - 1.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 ГПК України, у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Тобто, із вказаних положень закону вбачається, що зобов'язання учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події є правом суду, а не обов'язком.
Судом у підготовчому засіданні 20.01.2025 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРКАЗА" (третьої особи - 1) про витребування доказів, у зв'язку із необґрунтованістю та безпідставністю, та враховано судом принцип диспозитивності господарського судочинства, який передбачає, що учасник справи (у даному випадку позивач) розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 закрито підготовче провадження у справі № 910/9829/24 та призначено розгляд справи по суті на 10.02.2025.
Приватний нотаріус (третя особа на стороні позивача) в судове засідання 10.02.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник позивача у судовому засіданні 10.02.2025 підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні 10.02.2025 надав відповіді на питання.
Представник третьої особи -1 на стороні відповідача у судовому засіданні 10.02.2025 задав ряд питань представнику позивачу.
Представник третьої особи -2 на стороні відповідача у судовому засіданні 10.02.2025 задав ряд питань представнику позивачу.
Судом у судовому засіданні 10.02.2025 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання про оголошення перерви по розгляду справи по суті на 04.03.2025.
Приватний нотаріус (третя особа на стороні позивача) в судове засідання 04.03.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача у судовому засіданні 04.03.2025 заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог.
Представник позивача у судовому засіданні 04.03.2025 задав ряд питань представнику відповідача.
Представник третьої особи - 2 на стороні відповідача у судовому засіданні 04.03.2025 задав ряд питань представнику відповідача, заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог.
Представник третьої особи з самостійними вимогами у судовому засіданні 04.03.2025 задав ряд питань представнику третьої особи - 2.
Представник відповідача у судовому засіданні 04.03.2025 надав пояснення по справі, відповів на питання позивача та третьої особи - 2.
Судом у судовому засіданні 04.03.2025 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання про оголошення перерви по розгляду справи по суті на 17.03.2025.
14.03.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи.
Приватний нотаріус (третя особа на стороні позивача) в судове засідання 17.03.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник третьої особи - 2 на стороні відповідача у судовому засіданні 17.03.2025 заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог, надав відповіді на питання представника третьої особи з самостійними вимогами, задав ряд питань представнику третьої особи з самостійними вимогами, заперечив проти задоволення позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами.
Представник третьої особи - 2 на стороні відповідача у судовому засіданні 17.03.2025 заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог та вимог третьої особи з самостійними вимогами, задав питання представнику третьої особи з самостійними вимогами.
Представник третьої особи з самостійними вимогами у судовому засіданні 17.03.2025 підтримав первісні позовні вимоги та позов, поданий 15.11.2024 з самостійними вимогами, надав відповіді на питання представника третіх осіб 1, 2, задав питання представнику відповідача.
Представник відповідача у судовому засіданні 17.03.2025 заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами, надав відповіді на питання третьої особи з самостійними вимогами.
Представник позивача у судовому засіданні 17.03.2025 підтримав позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами.
Судом у судовому засіданні 17.03.2025 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання про оголошення перерви по розгляду справи по суті на 31.03.2025.
Приватний нотаріус (третя особа на стороні позивача) в судове засідання 31.03.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Судом у судовому засіданні 31.03.2025 досліджено том - 1 справи 910/9829/24.
Судом у судовому засіданні 31.03.2025 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання про оголошення перерви по розгляду справи по суті на 14.04.2025.
09.04.2025 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника третьої особи - 1 на стороні відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
10.04.2025 через систему «Електронний суд» від представника третьої особи -1 на стороні відповідача надійшло клопотання по справі.
Приватний нотаріус (третя особа на стороні позивача) в судове засідання 14.04.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Судом у судовому засіданні 14.04.2025 досліджено том - 2 справи № 910/9829/24 та відеозапис на флеш - накопичувачі; досліджено том - 3 справи та відеозапис, який міститься в додатках до письмових пояснень третьої особи -1 від 15.11.2024; досліджено том - 4 та том - 5 справи № 910/9829/24.
Представник третіх осіб 1, 2 на стороні відповідача надав пояснення щодо відеозапису та доказів, які додані до тому - 2 справи.
Представник позивача у судовому засіданні 14.04.2025 надав пояснення по справі.
Представник третьої особи з самостійними вимогами у судовому засіданні 14.04.2025 надав пояснення по справі.
Судом у судовому засіданні 14.04.2025 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання про оголошення перерви по розгляду справи по суті на 29.04.2025.
17.04.2025 через систему «Електронний суд» від представника третьої особи з самостійними вимогами надійшло клопотання про долучення доказів.
22.04.2025 через систему «Електронний суд» від представника третьої особи -1 на стороні відповідача надійшли письмові пояснення, в яких третя особа - 1 звертає увагу суду на те, що представник позивача адвокат Трембіч А.Я. намагається ввести суд в оману.
27.04.2025 через систему «Електронний суд» від представника третьої особи -1 на стороні відповідача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрказа» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
28.04.2025 через систему «Електронний суд» від представника третьої особи - 1 надійшло клопотання про долучення договору про надання правничої допомоги та додаткової угоди до нього.
28.04.2025 через систему «Електронний суд» від представника третьої особи - 2 надійшло клопотання про долучення договору про надання правничої допомоги та додаткової угоди до нього.
Приватний нотаріус (третя особа на стороні позивача) в судове засідання 29.04.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
У судовому засіданні 29.04.2025 судом продовжено дослідження тому - 5 справи
№ 910/9829/24 та допитано в якості свідка ОСОБА_2 .
Представник третіх осіб 1, 2 на стороні відповідача задав ряд питань свідку ОСОБА_2 .
Гр. ОСОБА_2 у судовому засіданні 29.04.2025 надала відповіді на питання третіх осіб 1, 2 та відповідача.
Представник третіх осіб 1, 2 на стороні відповідача у судовому засіданні 29.04.2025 просив суд зафіксувати, що свідок дає неправдиві показання.
Представник третіх осіб 1, 2 на стороні відповідача у судовому засіданні 29.04.2025 просив суд надати свідку - ОСОБА_2 для огляду у судовому засіданні відеодоказ для надання додаткових пояснень, коментарів, який було досліджено у попередніх судових засіданнях.
Судом у судовому засіданні 29.04.2025 відхилено прохання представника третіх осіб 1, 2 про перегляд відеодоказу, у зв'язку з відсутністю необхідності повторно переглядати відеодоказ, який уже було досліджено судом та який долучений до матеріалів справи.
Представник відповідача у судовому засіданні 29.04.2025 задав ряд питань гр. ОСОБА_2 .
Представник третіх осіб 1, 2 на стороні відповідача у судовому засіданні 29.04.2025 звернув увагу суду на доказ, який поданий відповідачем до клопотання від 14.03.2025.
Судом, повідомлено, що Інформаційна довідка з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка подана представником відповідача до клопотання про долучення доказів від 14.03.2025 подана під час розгляду справи по суті та долучається до матеріалів справи, в якості інформації для суду.
Представник третіх осіб 1, 2 на стороні відповідача у судовому засіданні 29.04.2025 заявив усне клопотання в порядку частини 4 статті 246 Господарського процесуального кодексу України, в якому просив суд винести окрему ухвалу щодо свідка про дачу неправдивих показань.
Представник позивача у судовому засіданні 29.04.2025 просив суд задовольнити позовні вимоги та позов третьої особи з самостійними вимогами.
Представник відповідача у судовому засіданні 29.04.2025 заперечив проти задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Алгоритмцентр» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Ромсат».
Представник третіх осіб 1, 2 на стороні відповідача просив суд відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Алгоритмцентр» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Ромсат».
Представник третьої особи з самостійними вимогами у судовому засіданні 29.04.2025 просив суд задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Алгоритмцентр» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Ромсат».
Судом у судовому засіданні 29.04.2025 відмовлено у задоволенні усного клопотання представника третіх осіб 1, 2 на стороні відповідача про винесення в порядку частини 4 статті 246 Господарського процесуального кодексу України окремої ухвали щодо свідка про дачу неправдивих показань, з огляду на наступне.
Суд звернув увагу представника третіх осіб 1, 2 на стороні відповідача, що вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду та є його правом, а не обов'язком суду, яке він може реалізувати у випадку виявлення при вирішенні спору по суті порушення певним органом чи особою вимог законодавства (відповідний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 913/768/21, від 01.04.2022 у справі №905/1926/18 та ухвалах від 11.10.2023 у справі №916/495/22 та від 24.05.2023 у справі №910/5241/20).
Отже, право суду постановити окрему ухвалу є самостійним і не залежить від волевиявлення учасника судового процесу.
До того ж, як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14, суд не постановляє окремих ухвал за клопотаннями сторін.
Виходячи з аналізу правових норм ГПК України, суд зазначає, що чинним процесуальним законодавством не передбачено винесення окремої ухвали за клопотанням сторін у справі та відсутнє посилання на порядок і строки розгляду такого клопотання. Судом самостійно встановлюються наявність обставин та підстав для винесення окремої ухвали, що визначені ст. 246 ГПК України.
Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на наведене та керуючись вказаними приписами господарського процесуального закону, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, оголошення перерви у судовому засіданні та час проголошення рішення в судовому засіданні 29.04.2025.
У судовому засіданні 29.04.2025 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення суду буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
21.04.2017 державним реєстратором Київської філії комунального підприємства «Центр реєстраційних послуг» прийнято рішення № 34874000 про відкриття розділу Державного реєстру прав № 1230208280000 на об'єкт незавершеного будівництва (бойлерний блок №4, готовністю 90%, загальна площа 180 кв.м.), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, буд 35-37, та зареєстровано право власності на нього за акціонерним товариством (далі - АТ) «Алгоритмцентр» (це рішення реєстратора скасовано наказом Міністерства юстиції України № 1498/5 від 23.04.2021).
23.10.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлією Володимирівною прийнято рішення № 54742818 про відкриття розділу № 2201586380000 у Державному реєстрі речових прав на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (бойлерний блок № 4 літ «В») за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, буд 35-37 та зареєстровано право власності на нього за АТ «Алгоритмцентр». Одночасно нотаріусом Кузьменко Ю. В. погашено право власності АТ «Алгоритмцентр» на об'єкт незавершеного будівництва. Рішення про реєстрацію права за АТ «Алгоритмцентр» на об'єкт завершеного будівництва прийнято на підставі довідки про показники об'єкта та технічного паспорта.
30.10.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чайкою Іриною Григорівною прийняті рішення № 54870435, № 54872023, № 54872354, № 54872600 на підставі яких відкрито у Державному реєстрі прав розділи на чотири окремі групи нежитлових приміщень №№, 1, 2, 3, 4 у громадському будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (бойлерний блок № 4 літ «В») за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, буд 35-37, зареєстровано право власності на них за АТ «Алгоритмцентр», а також прийнято рішення № 54873073 про закриття розділу на громадський будинок і припинено у ньому право власності АТ «Алгоритмцентр» (ці рішення скасовані наказом Міністерства юстиції України № 3824/5 від 28.10.2021).
12.04.2021 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна прийняла рішення № 57586224 про об'єднання трьох нежитлових приміщень і відкрила розділ № 2334484880000 у Державному реєстрі прав на групу нежитлових приміщень № 2, зареєструвавши право власності на них за AT «Алгоритмцентр». Підставою для прийняття такого рішення став висновок щодо технічної можливості об'єднання об'єктів нерухомого майна від 22.03.2021, протокол засідання AT «Алгоритмцентр», технічний паспорт від 22.03.2021, декларації готовності об'єкту до експлуатації КВ 101210312670, виданий Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації.
Отже, станом на 12.04.2021 у Державному реєстрі прав на будинок, право власності на який зареєстровано за АТ «Алгоритмцентр» 23.10.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлією Володимирівною рішенням № 54742818 як на об'єкт завершеного будівництва, значилась реєстрація двох окремих об'єктів нерухомого майна: 2334484880000 - група нежитлових приміщень № 2, літ «В», площею 510,5 кв.м.; 2208064480000 - група нежитлових приміщень № 1, літ «В».
У лютому 2021 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міст Києва провів перевірку (акт від 02.02.2021), в ході якої встановив здійснення АТ «Алгоритмцентр» робіт з реконструкції об'єкта за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, буд. 35-37, літ. «В» без належно затвердженої проектної документації, тобто здійснення самочинного будівництва. На час перевірки об'єкт будівництвом не був завершений (виконані роботи з влаштування монолітного залізобетонного перекриття 2 поверху, встановлені випуски арматур для колон 3-го поверху.
За цією ж адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, буд 35-37, знаходиться нежилий будинок (літ. А), власниками якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрказа» та Приватне підприємство «Юридична консалтингова фірма «Геровські».
05.05.2021, в рамках виконання наказу Міністерства юстиції України від 23.04.2021 №1498/5 про скасування рішення від 21.04.2017 № 34874000, прийнятого державним реєстратором Київської філії державного підприємства «Центр реєстраційних послуг» Мироненком Дмитром Олександровичем (рішення про державну реєстрацію прав на об'єкт незавершеного будівництва) Міністерством юстиції України повідомлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрказа» та Приватному підприємству «Юридична консалтингова фірма «Геровські», за скаргою яких Міністерством юстиції України 23.04.2021 прийнято наказ №1498/5, про неможливість виконання цього наказу внаслідок закриття розділу Державного реєстру прав № 1230208280000 на об'єкт незавершеного будівництва 23.10.2020 на підставі рішення приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлією Володимирівною від 23.10.2020 № 54742818.
07.06.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрказа» та Приватне підприємство «Юридична консалтингова фірма «Геровські» звернулися до Міністерства юстиції України із скаргою (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 08.06.2021 за
№ 21443-33-21) на рішення від 23.10.2020 № 54742818 (далі - рішення Кузьменко), що прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлією Володимирівною щодо громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (бойлерний блок № 4 літ. «В»), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, буд 35-37, та рішення від 12.04.2021 № 57586224 (далі - рішення Сазонової), прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною щодо групи нежитлових приміщень № 2, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, буд 35-37.
11.06.2021 АТ «Алгоритмцентр» відчужило за договором купівлі-продажу нерухомого майна групу нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, буд 35-37 літ."В" Товариству з обмеженою відповідальністю «Ромсат».
За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України видало наказ №2661/5 від 27.07.2021 «Про задоволення скарги» (далі - Наказ), яким задоволено повністю скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрказа», приватного підприємства «Юридична консалтингова фірма «Геровскі» від 07.06.2021; скасовано рішення від 23.10.2020 № 54742818, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлією Володимирівною; скасовано рішення від 12.04.2021 № 57586224, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною; тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлії Володимирівні строком на 3 (три) місяці.
Акціонерне товариство «Алгоритмцентр» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним і скасування наказу останнього № 2661/5 від 27.07.2021, яким повністю задоволено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрказа", Приватного підприємства "Юридична консалтингова фірма "Геровскі" від 07.06.2021 та скасовано рішення від 23.10.2020 № 54742818, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлією Володимирівною, і рішення від 12.04.2021 №57586224, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною. Також тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю. В. строком на 3 місяці.
Господарським судом міста Києва від 04.07.2022 у справі 910/14060/21 ухвалено рішення про відмову Акціонерному товариству «Алгоритмцентр» в позові до Міністерства юстиції України та відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Ромсат» в позові до Міністерства юстиції України.
Постановою Верховного Суду від 09.08.2023 у справі № 910/14060/21 постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 у справі № 910/14060/21 скасовано, визнано протиправним і скасовано наказ Міністерства юстиції України № 2661/5 від 27.07.2021.
Так, 27.09.2023 після скасування наказу Міністерства юстиції України №2661/5 від 27.07.2021 Міністерством юстиції України повторно розглянуто скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрказа» та Приватного підприємства «Юридична консалтингова фірма «Геровські» від 08.06.2021 № 21443-33-21.
Наказом № 3841/5 від 03.11.2023 задоволено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрказа», Приватного підприємства «Юридична консалтингова фірма «Геровскі» від 07.06.2021; визнано прийняте з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано рішення від 23.10.2020 № 54742818 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлії Володимирівни, від 12.04.2021 № 57586224 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни.
У Висновку Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 27.09.2023 встановлено, що під час прийняття оскаржуваного рішення приватним нотаріусом Кузьменко Ю.В. належним чином не встановлено відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також не перевірено документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а за відсутності документів, визначених законодавством для державної реєстрації права власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна, одразу прийнято оскаржуване рішення без врахування наявності підстав для відмови у такій реєстрації.
Також Колегією було встановлено, що після відкриття розділу на громадський будинок на підставі оскаржуваного рішення та державної реєстрації прав на нього за ПАТ «Алгоритмцентр», його було поділено на чотири окремі нежитлові приміщення, три з яких у подальшому на підставі оскаржуваного рішення, прийнятого приватним нотаріусом Сазоновою О.М., були об'єднанні у нежитлові приміщення № 2 та зареєстровані на праві власності за ПАТ «Алгоритмцентр».
За висновком Колегії від 27.09.2023, оскаржувані рішення приватного нотаріуса Кузьменко Ю.В., та оскаржуване рішення приватного нотаріуса Сазонової О.М. прийняті з порушенням загальних засад державної реєстрації прав, визначеної пунктом 1 частини першої статті 3 Закону, а саме щодо гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, крім того оскаржуване рішення прийняте за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав передбаченої пунктом 4 частини першої статті 24 Закону, тому допущені при їх прийнятті порушення не є формальною (несуттєвою) помилкою та впливають на об'єктивність, достовірність та повноту відомостей Державного реєстру прав, враховуючи, що відновлення порушеного права неможливе шляхом прийняття Міністерством юстиції України рішень, передбачених пунктами 2 і 3 частини сьомої статті 37 Закону, ці рішення підлягають анулюванню.
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Алгоритмцентр», обґрунтовані наступним:
- наказ є безпідставним та таким, що прийнятий з порушенням процедурних правил щодо оскарження рішень у сфері державної реєстрації прав;
- наказ прийнятий за скаргою третіх осіб, права яких реєстраційною дією не порушені;
- між позивачем та третіми особами є спір про право щодо законності забудови позивача, але цей спір не може бути вирішений відповідачем шляхом скасування державної реєстрації речового права позивача з посиланням на відсутність певних документів у реєстраційній справі;
-скарга третіх осіб була подана з порушенням встановленого законом строку оскарження реєстраційних дій - 60 календарних днів, оскільки перша оскаржувана реєстраційна дія вчинена 23.10.2020, і строк її оскарження сплив 22.12.2020.
Крім того, позивач вказав на те, що відповідачем при розгляді скарги третіх осіб від 07 червня 2021 року порушено строк її розгляду, оскільки наказ прийнятий 03 листопада 2023 року.
Оскільки, за доводами позивача, відповідачем скасовано державну реєстрацію права власності, як попереднього власника об'єкта нерухомості, який перебуває у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Ромсат», яке може звернути зворотні майнові вимоги до продавця майна - позивача, то позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Відповідач заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Позов третьої особи з самостійними вимогами (Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Ромсат ») обґрунтований наступним:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Ромсат» набув у власність групу нежитлових приміщень № 1, літера «В», загальною площею 180 кв. м. за адресою: м. Київ вул. Стуса Василя, 35-37 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.11.2021, реєстровий № 705, та групу нежитлових приміщень № 2 загальною площею 510,6 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, 35-37 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.11.2021, реєстровий № 704.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Ромсат» набуло право власності на об'єкти нерухомого майна від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромсат», згідно договорів купівлі - продажу нерухомого майна, яке в свою чергу отримало майно від Акціонерного товариства «Алгоритмцентр», що підтверджується договорами купівлі - продажу нерухомого майна від 11.06.2021, реєстрові № № 931, 932.
- У пункті 7 висновку Центральної колегії Міністерства Юстиції України з розгляду скарг зазначено, що скаржники є власниками частини будівель, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, буд. 35-37, що підтверджується відомостями Державного реєстру прав, та просять скасувати оскаржувані рішення, оскільки ПАТ «Алгоритмцентр» здійснює самовільне будівництво, чим порушує їхні права.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Ромсат» не погоджується з твердженням, викладеним висновку, оскільки належне третій особі з самостійними вимогами нерухоме майно не є самовільно побудованим (самочинним), право власності на нього зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, доказів протилежного скаржники разом зі скаргою не подавали;
- під об'єктами нерухомого майна, що належать третій особі, так і скаржникам, не сформовано земельну ділянку з присвоєнням їй кадастрового номеру, відомості про земельну ділянку до ДЗК не внесені, що спростовує посилання скаржників про те, що нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Ромсат» розташоване на спільній ділянці зі скаржниками;
- за твердженнями третьої особи з самостійними вимогами скаржники не мали та не мають жодного відношення до реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна літера «В» та на групу нежитлових приміщень № 2, літера «В» за АТ «Алгоритмцентром», як і до самого об'єкту нерухомості за вказаною вище адресою, а внаслідок прийняття рішень нотаріусами будь-які права скаржників не змінилися та не порушувались.
Оскільки права Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрказа» та Приватного підприємства «Юридична консалтингова компанія «Геровскі» не порушуються у зв'язку з анульованими спірним наказом рішеннями нотаріусів, відповідач у силу вимог п. 4 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» повинен був залишити скаргу без розгляду по суті;
- Міністерство юстиції України, розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрказа» та Приватного підприємства «Юридична консалтингова компанія «Геровскі» від 07.06.2021 вийшло за межі своїх повноважень та, за доводами третьої особи з самостійними вимогами, фактично вирішило спір про право між АТ «Алгоритмцентром» та скаржниками у спосіб скасування рішень нотаріусів щодо державної реєстрації права на нерухоме майно, яке станом на дату прийняття спірного наказу вже належало третій особі з самостійними вимогами;
- Скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрказа» та Приватного підприємства «Юридична консалтингова компанія «Геровскі» подана з пропуском строку, встановленого абз. 1 ч. 3 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції станом на дату подання скарги);
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Ромсат» не було відомо про засідання колегії з розгляду скарги, яке відповідно до висновку відбулося 27.09.2023, що, на думку третьої особи з самостійними вимогами, є самостійною підставою для скасування спірного наказу.
Як зазначає третя особа з самостійними вимогами, оскільки прийняття відповідачем наказу № 3841/5 від 03.11.2023 може призвести до припинення права власності на об'єкт нерухомості, що є власністю третьої особи, то визнання незаконним (протиправним) такого наказу є способом захисту цивільних прав та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Ромсат».
Відповідач у відзиві на позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами від 10.12.2024 заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги Акціонерного товариства «Алгоритмцентр» та вимоги третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Ромсат» не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга).
Право на звернення до господарського суду в установленому ГПК України порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (частина перша статті 4 ГПК України).
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юст здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком. Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін'юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін'юстом. Склад колегій затверджується Мін'юстом чи відповідним територіальним органом (пункт 2 Порядку № 1128).
У пункті 9 Порядку № 1128 зазначено, що під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін'юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об'єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться у реєстрі чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує: 1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту; 2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту прийнято, вчинено на законних підставах; 3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації; 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
Згідно із пунктом 13 Порядку № 1128 за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи: 1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту; 2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов'язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін'юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.
АТ «Алгоритмцентр» і ТОВ «НВО «Ромсат» оскаржують прийнятий за скаргою ТОВ «Укрказа» та Юрфірми наказ МЮУ № 3841/5 від 03.11.2023, яким визнано прийняте з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювано рішення від 23.10.2020 № 54742818 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлії Володимирівни, від 12.04.2021 № 57586224 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни.
Частиною другою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Згідно з частиною першою статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
За змістом частини другої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Міністерство юстиції України розглядає скарги, у тому числі, на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
Відповідно до частини п'ятої зазначеної статті скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 1) повне найменування (ім'я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника скаржника, якщо скарга подається представником; 2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується; 3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника; 4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 16.11.2022 № 9-р(II)/2022 зазначив, що встановлені приписами наведеного Закону можливість оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав та повноваження Міністерства юстиції України щодо розгляду цих скарг та ухвалення за результатами такого розгляду рішень свідчать про правомірність мети Закону - забезпечення захисту державою права власності як однієї з конституційних цінностей.
Ухвалення Міністерством юстиції України рішення про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно може бути кваліфіковане як припинення офіційного визнання і підтвердження державою юридичного факту набуття особою такого права, унаслідок чого до Державного реєстру прав уносять запис про скасування державної реєстрації права власності.
Разом з тим, частиною восьмою статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено вичерпний перелік підстав для відмови Міністерством юстиції України та його територіальними органами у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації прав, серед яких, зокрема, передбачено ту обставину, що на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується (пункт 2).
Метою встановлення зазначених підстав для відмови у задоволенні скарг є забезпечення балансу прав заявників, осіб, які здійснили реєстраційні дії та, у випадку подальшого відчуження, нових власників майна.
Водночас, згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
За змістом статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Таким чином, скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно, відчужене іншій особі, спричиняє правову невизначеність у правовідносинах, пов'язаних з таким майном, та стимулює виникнення спору про право - суперечності між суб'єктами зазначених правовідносин, яка виникає за фактом порушення або оспорювання суб'єктивних прав і потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.
Судом встановлено, що 23.10.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю. В. прийнято рішення №54742818 про відкриття розділу № 2201586380000 у Державному реєстрі речових прав на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (бойлерний блок № 4 літ "В") за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, 35-37 та зареєстровано право власності на нього за АТ "Алгоритмцентр". Одночасно нотаріусом Кузьменко Ю. В. погашено право власності Позивача на об'єкт незавершеного будівництва.
12.04.2021 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О. М. прийняла рішення № 57586224 про об'єднання трьох нежитлових приміщень і відкрила розділ № 2334484880000 у Державному реєстрі прав на групу нежитлових приміщень № 2, зареєструвавши право власності на них за AT "Алгоритмцентр".
07.06.2021 ТОВ «Укрказа» та ПП «Юридична консалтингова фірма «Геровські» звернулися до Міністерства юстиції України із скаргою (зареєстрована 08.06.2021 за № 21443-33-21) на рішення від 23.10.2020 № 54742818, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю. В. щодо громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (бойлерний блок № 4 літ. "В"), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, 35-37; та рішення від 12.04.2021 № 57586224, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О. М. щодо групи нежитлових приміщень № 2, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, 35-37.
У той же час, 11.06.2021 між АТ «Алгоритмцентр» та ТОВ «Ромсат» (ЄДРПОУ 23744111) було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна: групу нежитлових приміщень №1, літ. «В» за адресою м. Київ, вул. Василя Стуса, буд. 35-37. Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Переверзевою Г. О., про що внесено відповідний запис до реєстру реєстрації нотаріальних дій за №931.
За результатами розгляду скарги, Міністерство юстиції України видало наказ
№ 2661/5 від 27.07.2021 "Про задоволення скарги", яким повністю задоволено скаргу ТОВ "Укрказа", ПП "Юридична консалтингова фірма "Геровскі" від 07.06.2021; скасовано рішення від 23.10.2020 № 54742818, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю. В.; скасовано рішення від 12.04.2021 № 57586224, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О. М.; тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю. В. строком на 3 місяці.
У подальшому, 26.11.2021 між ТОВ «Ромсат» та ТОВ «НВО «Ромсат» (третя особа із самостійними вимогами) укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна: групу нежитлових приміщень №1, літ. «В» за адресою м. Київ, вул. Василя Стуса, буд. 35-37. Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левашовим О. Г., про що внесено відповідний запис до реєстру реєстрації нотаріальних дій за №705 та про що прийнято відповідне рішення приватного нотаріуса Левашова О. Г. про державну реєстрацію прав №61886210 від 26.11.2021.
У Постанові Верховного Суду від 09.08.2023 по справі № 910/14060/21 зроблено наступні висновки:
За змістом пункту 2 частини восьмої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" перевірка обставин, які мають наслідком відмову у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації із зазначеної підстави, має обов'язково здійснюватися на момент прийняття остаточного рішення за результатами розгляду такої скарги з метою виконання чітких законодавчих вимог.
Задоволення скарги Міністерством та скасування у позасудовому порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, проведеної щодо особи, яка відчужила таке майно іншій особі, неправомірно обмежує правомочності набувача (що не був учасником оскаржуваних реєстраційних дій) розпоряджатися зазначеним майном.
Таким чином, захист прав заінтересованих осіб, які вони вважають порушеними внаслідок проведення державної реєстрації прав на спірне нерухоме майно, повинен відбуватися у судовому порядку з належним дослідженням обставин та правової позиції всіх осіб, яких стосується така реєстрація, а не шляхом її оскарження за формальною процедурою до МЮУ.
Відповідно до п. 17 Порядку № 1128 у разі скасування судом рішення Мін'юсту за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін'юст забезпечує новий розгляд такої скарги відповідно до цього Порядку.
Так, 27.09.2023 року Міністерством юстиції України здійснено новий розгляд скарги та у Висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції вказано наступне:
- у зв'язку із визнанням судовими рішеннями протиправним та скасуванням наказу Міністерства юстиції України від 27.07.2021 № 2661/5 «Про задоволення скарги», скарга підлягає новому розгляду;
- у своїй постанові Верховний Суд зазначає, що наказ про задоволення скарги був прийнятий за наявності підстав для відмови, що передбачена пунктом 2 частини восьмої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон), оскільки на момент розгляду скарги Колегією, у Державному реєстрі прав відбулась державна реєстрація переходу права власності на об'єкт нерухомого майна за іншою особою.
- Однак на момент нового розгляду скарги відповідно до чинної редакції Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон), не встановлено такої підстави для відмови у задоволенні скарги або ж залишенню її без розгляду по суті, що була передбачена пунктом 2 частини восьмої статті 37 Закону у попередній редакції.
- Таким чином, Колегією розглянуто скаргу в межах повноважень, передбачених редакцією Закону, що діє на час нового розгляду скарги.
У пункті 25 Висновку Колегії вказано, що оскільки оскаржуване рішення приватного нотаріуса Кузьменко Ю.В., та оскаржуване рішення приватного нотаріуса Сазоновій О.М., прийняті з порушенням загальних засад державної реєстрації прав, визначеної пунктом 1 частини першої статті 3 Закону, а саме щодо гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, крім того оскаржуване рішення прийняте за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав передбаченої пунктом 4 частини першої статті 24 Закону, тому допущені при їх прийнятті порушення не є формальною (несуттєвою) помилкою та впливають на об'єктивність, достовірність та повноту відомостей Державного реєстру прав, враховуючи, що відновлення порушеного права неможливе шляхом прийняття Міністерством юстиції України рішень, передбачених пунктами 2 і 3 частини сьомої статті 37 Закону, ці рішення підлягають анулюванню, а скарга - задоволенню.
Як було встановлено судом, 23.10.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю. В. прийнято рішення №54742818 про відкриття розділу № 2201586380000 у Державному реєстрі речових прав на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (бойлерний блок № 4 літ "В") та 12.04.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О. М. прийнято рішення № 57586224 про об'єднання трьох нежитлових приміщень і відкрито розділ № 2334484880000 у Державному реєстрі прав на групу нежитлових приміщень № 2, зареєструвавши право власності на них за AT "Алгоритмцентр", а тому до спірних правовідносин при новому розгляді скарги слід було застосувати редакцію Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до положень статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У Рішенні від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України виснував, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів; перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (абзаци перший та другий пункту 2 мотивувальної частини зазначеного Рішення).
За висновком суду, Міністерству юстиції України при повторному розгляді скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрказа» та Приватного підприємства «Юридична консалтингова фірма «Геровські» слід було відмовити на підставі пункту 2 частини восьмої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", з огляду на те, що на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою (Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Ромсат»), ніж зазначена у рішенні, що оскаржується, оскільки таке застосування відповідає загальним правилам застосування закону в часі відповідно до статті 58 Конституції України.
За змістом статті 15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.
Таким чином, у розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
При цьому під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу
Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.10.2017 у справі № 914/1128/16, постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних правовідносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
У постановах Верховного Суду від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, зокрема, вказано на необхідність встановлення того, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем (такий висновок наведено у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17).
Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові незалежно від інших встановлених судом обставин, вказаний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 20.02.2019 у справі № 522/3665/17.
На момент прийняття наказу Міністерства юстиції України № 3841/5 від 03 листопада 2023 року, майно на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 11.06.2021, було продано Товариству з обмеженою відповідальністю «Ромсат» та 26.11.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «Ромсат» на підставі договорів купівлі - продажу нерухомого майна було продано Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Ромсат» групу нежитлових приміщень № 1, літ «В», загальною площею 180 кв.м. та групу нежитлових приміщень № 2, загальною площею 510, 6 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Василя Стуса, 35-37.
Згідно відомостей витягу, зробленого за запитом суду з метою перевірки інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 28.02.2025 приватним нотаріусом Приятельчук В.А. зареєстровано права власності на нежитлову будівлю літ «В», загальною площею 714, 9 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Василя Стуса, 35-37 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестмент групп», а тому у суду відсутні підстави стверджувати про порушення оскаржуваним наказом прав Акціонерного товариства «Алгоритмцентр» і Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Ромсат», оскільки право власності на даний об'єкт зареєстровано за третіми особами.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Отже, суд приходить до висновку, про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог Акціонерного товариства «Алгоритмцентр» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Ромсат».
Крім того, твердження третьої особи з самостійними вимогами про те, що оскаржуваним наказом порушується його право власності на нерухоме майно, спростовується тим, що третя особа з самостійними вимогами в процесі розгляду справи розпорядилась таким майном передавши його Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестмент групп».
Разом з цим, у матеріалах справи наявний лист Міністерства юстиції України № 75835/33.1.1/21 від 07.09.2021 щодо виконання наказу, з якого вбачається, що Офісом протидії рейдерству виявилося неможливим виконати наказ, оскільки після проведення реєстрації права власності на підставі оскаржуваного рішення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чайкою Іриною Григорівною було проведено поділ громадського будинку на чотири окремі групи нежитлових приміщень та закрито відповідний розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з одночасним припиненням права власності Публічного акціонерного товариства «Алгоритмцентр». Також не можливо виконати наказ в частині скасування оскаржуваного рішення, оскільки право власності на нежитлові приміщення № 2 перейшло від ПАТ «Алгоритмцентр» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромсат» на підставі договору купівлі-продажу від 11.06.2021, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Переверзевою Ганною Олегівною та зареєстрованого в реєстрі за № 932.
Оскільки оскаржуваний у справі, що розглядається, наказ Мін'юсту не може бути виконаний з об'єктивних причин, то судове рішення про його скасування не призведе до захисту прав скаржника, тоді як Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що визначення позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.
Щодо порушеного права Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКАЗА» та Приватного підприємства «Юридична консалтингова компанія «ГЕРОВСКІ» (третіх осіб 1, 2 на стороні відповідача), суд зазначає наступне.
Треті особи мотивували свою скаргу до Мін'юсту порушенням своїх прав, що полягало у самовільному здійсненні АТ «Алгоритмцентр» будівництва (за відсутності належних дозвільних документів).
Мін'юст видав наказ на підставі висновку колегії, яка обґрунтувала свій висновок тим, що скаржники є власниками частини будівель, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Василя Стуса, буд. 35-37, що підтверджується відомостями з Державного реєстру прав, оскільки АТ «Алгоритмцентр» здійснює самовільне будівництво, чим порушує їхні права.
За загальним правилом суб'єктом подання скарги до Мін'юсту (скаржником) може бути особа, за якою було зареєстроване право власності до прийняття оскаржуваного рішення державного реєстратора, на підставі якого право власності зареєстроване за іншою особою. В іншому випадку скаржник є неналежним суб'єктом подання скарги і не може посилатися на порушення його прав державним реєстратором.
Звернутися зі скаргою до Мін'юсту може лише особа, права якої порушено у зв'язку з оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю у сфері державної реєстрації прав. Треті особи, звертаючись до Мін'юсту зі скаргою, не стверджували, що право власності на спірне нерухоме майно було зареєстроване за ними, і відповідно не довели, що спірною реєстрацією порушено їх права.
У висновку Мін'юсту відсутнє належне обґрунтування порушення прав третіх осіб 1, 2 рішенням № 54742818 приватного нотаріуса Кузьменко Ю.В. та рішенням № 57586224 приватного нотаріуса Сазоновою О.М.
З огляду на те, що вказані реєстраційні дії стосувалися права власності АТ «Алгоритмцентр», суд зазначає, що треті особи не довели належними доказами, що спірною реєстрацією порушено їх права.
Щодо доводів Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКАЗА» у письмових поясненнях про здійснення Акціонерним товариством «Алгоритмцентр», самочинного будівництва за адресою : м. Київ, вул. Василя Стуса, 35-37, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Відповідно до статті 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Згідно з частиною 1 статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Кожна із зазначених ознак є самостійною і достатньою для того, щоб визнати об'єкт нерухомого майна самочинним будівництвом. Тому, при вирішенні спору, що виникає у зв'язку з будівництвом на земельній ділянці об'єкта нерухомості, повинно досліджуватися питання наявності документів про виділення земельної ділянки, дозвільної документації на будівництво спірних об'єктів та відповідність побудованого об'єкта будівельним нормам і правилам (постанови Верховного Суду від 10.01.2019 у справі № 915/1376/17, від 24.07.2019 у справі № 910/10932/17).
У розумінні частини 1 статті 376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об'єкт, а й об'єкт нерухомості, який виник у результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови вже існуючого об'єкта.
Норма частини 1 статті 376 ЦК України підлягає застосуванню до випадків самочинної реконструкції об'єкта нерухомості, у результаті якої об'єкт набуває нових якісних характеристик (зміна конфігурації, площі та кількості приміщень, втручання в несучі конструкції, улаштування дверних прорізів у капітальних стінах тощо).
Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.
Отже, вимогами процесуального права визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
Отже, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво (реконструкція), для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.
Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22, постановах Верховного Суду від 19.03.2024 у справі № 915/1439/21, від 20.01.2021 у справі № 442/302/17,
У справі № 915/1439/21 від 19.03.2024 Верховний суд у складі Касаційного господарського суду наголосив, що в силу вимог ч. 1 ст. 3 ЗК України в спірних земельних правовідносинах у співвідношенні із загальним законом (ч. 4 ст. 376 ЦК України) спеціальним законом є ЗК України, імперативна норма ч. 2 ст. 212 якого підлягає пріоритетному застосуванню до спірних правовідносин, пов'язаних із встановленням суб'єктного складу осіб, зобов'язаних повернути власнику землі самовільно зайняті земельні ділянки, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, а в іншій частині, не врегульованій ЗК України, можуть застосовуватися норми ЦК України, зокрема ст. 376 цього Кодексу.
Адже, на відміну від положень ч. 4 ст. 376 ЦК України, які обмежують коло осіб, зобов'язаних знести об'єкт самочинного будівництва, їх забудовником (колишнім або теперішнім), норма ч. 2 ст. 212 ЗК України суттєво розширює суб'єктний склад зобов'язаних осіб за рахунок громадян і юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки та до яких вочевидь можна віднести осіб, які придбали об'єкт самочинного будівництва в забудовника й зареєстрували право власності на такий об'єкт.
Треті особи доводять у своїх поясненнях ту обставину, що предметом захисту поданого АТ «Алгоритмцентр» позову є майно, яке є самочинно збудованим, а відтак особа, яка здійснила самочинне будівництво або особа, яка набула таке майно в подальшому не вправі розраховувати на захист в судовому порядку своїх прав та законних інтересів, які пов'язані або випливають із такого самочинного будівництва, оскільки у таких осіб не виникло право, на захист якого поданого позов до суду.
Предметом розгляду справи № 910/9829/24 є наказ Міністерства юстиції України №3841/5 від 03 листопада 2023 року, яким визнано прийняте з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано рішення державних реєстраторів - нотаріусів від 23.10.2020 № 54742818 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлії Володимирівни, від 12.04.2021 № 57586224 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни.
Разом з цим, суд зазначає, що враховуючи предмет та підстави позовних вимог у справі № 910/9829/24 судом не досліджується ознаки самочинного будівництва нерухомого майна, порушення будівельних норм при будівництві та наявність/відсутність дозвільних документів про початок будівельних робіт, їх законність та обґрунтованість, оскільки дані обставини не входять до предмету доведення та предмету розгляду у даній справі.
Суд зазначає, що порушення будівельних норм і правил не пов'язане з державною реєстрацією права власності на нерухомість і така реєстрація не може розглядатися як порушення прав заявників (третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача).
Як було з'ясовано судом, на розгляді в Окружному адміністративному суді міста Києва перебуває справа № 640/14135/21, яка на виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825 скерована за належністю до Миколаївського окружного адміністративного суду, за позовом Акціонерного товариства «Алгоритмцентр» до відповідача Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування приписів від 02.02.2021 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Крім того, на розгляді в Окружному адміністративному суді міста Києва перебуває справа № 640/4947/21 за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Акціонерне товариство "Алгоритмцентр" про припинення права на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) "Капітальний ремонт групи нежитлових приміщень № 2, № 3, № 4 та фасаду нежитлової будівлі" на вул. Василя Стуса, 35-37 літ. В у Святошинському районі м. Києва від 17.11.2020 № KB 051201113238, замовник будівництва - AT "Алгоритмцентр".
Отже, наявність або ж відсутність порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил АТ «Алгоритмцентр» буде вирішена при розгляді справ № 640/14135/21 та 640/4947/21.
Оскільки, на момент розгляду справи № 910/9829/24, у вказаних вище справах відсутні остаточні судові рішення, які б набрали законної сили та які могли б бути враховані судом на підставі ч. 4 ст. 75 ГПК України, тому посилання в письмових поясненнях Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКАЗА» на те, що Актом перевірки від 02.02.2021 підтверджено, що позивачем здійснено самовільне будівництво за адресою: м. Київ, вул. Василя Стуса, буд. 35-37 не приймаються судом до уваги, оскільки не входять до предмету дослідження.
Обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Так, за змістом положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.
При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.
Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову Акціонерного товариства «Алгоритмцентр» та позову третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Ромсат», судові витрати позивача та третьої особи, в силу приписів статті 129 ГПРК України покладаються на останніх.
Керуючись статтями 74, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України,
1. У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Алгоритмцентр» відмовити.
2. У задоволенні позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Ромсат» відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано: 13.05.2025.
Суддя Літвінова М.Є.