ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.05.2025Справа № 910/2474/25
за позовом Приватного акціонерного підприємства «Страхова група «ТАС»
до Приватного акціонерного підприємства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»
про відшкодування шкоди в порядку суброгації у розмірі 20 313,12 грн,
Суддя Зеленіна Н.І.
Без виклику представників сторін.
Приватне акціонерне підприємство «Страхова група «ТАС» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного підприємства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування шкоди в порядку суброгації у розмірі 20 313,12 грн.
Позивач вважає, що внаслідок виплати страхового відшкодування власнику транспортного засобу (страхувальнику) за договором добровільного страхування наземного транспорту, він отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду (винуватця), цивільно-правова відповідальність якого була застрахована відповідачем.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у матеріалах справи документами.
Через систему "Електронний суд" 26.03.2025 від Приватного акціонерного підприємства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» надійшов відзив, у якому проти позовних вимог підприємство заперечувало та просило відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Так, у відзиві Приватне акціонерне підприємство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» стверджувало про те, що ними було залучено оцінювача для визначення розміру збитків завданих власнику автомобіля Lexus RX550, д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок ДТП, яка мала місце 01.05.2024. За результатом проведеної оцінки складено Дослідження автотоварознавця №149.25Е_ПЗУ_43034, в якому визначено, що вартість (розмір) збитків становить 24 886,70 грн з ПДВ та 20 738,92 грн без ПДВ.
Через систему "Електронний суд" 31.03.2025 від Приватного акціонерного підприємства «Страхова група «ТАС» надійшла відповідь на відзив, у якій позивач вказує на те, що ним здійснено виплату страхового відшкодування за відновлювальний ремонт автомобіля Lexus RX550, д.н.з. НОМЕР_1 у розмірі 36 695,72 грн, в той час як відповідачем погашено заборгованість лише у сумі 17 512,73 грн, а тому останній повинен доплатити 16 582,99 грн та нараховані на вказану суму штрафні санкції.
Через систему "Електронний суд" 31.03.2025 від Приватного акціонерного підприємства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» надійшли пояснення, в яких зазначено наступне.
Приватне акціонерне підприємство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» визначило виплату страхового відшкодування за шкоду завдану власнику автомобіля «Lexus RX 550», д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, яка мала місце 01.05.2024, у розмірі 18 138,92 грн, де: 20 738,92 грн - вартість відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням зносу без ПДВ; 2 600 грн - франшиза; 17 512,73 грн - сума попередньо виплаченого страхового відшкодування. Страховик повідомив позивача про доплату страхового відшкодування у розмірі 626,19 грн листом № 43034/ПВ-31 від 26.03.2025 року. Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Частиною першою ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 2521 цього Кодексу.
Згідно з частиною восьмою ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина друга ст. 161 ГПК України ).
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Між Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» (надалі-Позивач) та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту AZEP 219183130 від 31.01.2024 року (далі-Договір страхування). Згідно умов даного договору, було застраховано ризик настання збитків Страхувальника, що спричинені пошкодженням, знищенням, втратою забезпеченого транспортного засобу (автомобіля «LEXUS RX 350» д.н.з. НОМЕР_1 ).
01.05.2024 біля 13:15 год. в м. Вінниці по вул. Д.Нечая, 1, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Volkswagen Caddi 1.6, д.н.з. НОМЕР_2 , не обравши безпечної швидкості та інтервалу дистанції, здійснив виїзд на зустрічну смугу та спричинив зіткнення з автомобілем Renault Megan, в наслідок чого даний автомобіль по інерції здійснив зіткнення з автомобілем Lexus RX 550, д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходився позаду, в наслідок чого таранспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.п. 12.1, 13.1, 13.3 ПДР.
Постановою Вінницького міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України.
Розмір матеріального збитку завданого власнику автомобіля «LEXUS RX 350» д.н.з. НОМЕР_1 , згідно ремонтної калькуляції № 92410016 08.05.2024 внаслідок його пошкодження при ДТП, складає: 89 707,69 грн.
Відповідно до умов Договору страхування АТ «СГ «ТАС» здійснило виплату страхового відшкодування за відновлювальний ремонт автомобіля «LEXUS RX 350» д.н.з. НОМЕР_1 у розмірі: 36 695,72 грн., що підтверджується страховим актом № 11558/51/924 від 13.05.2024 та платіжною інструкцією.
Цивільна відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована в ПРАТ СК «ПЗУ Україна» за полісом ОСЦПВ №ЕР/220372115, що підтверджується витягом з Централізованої бази даних МТСБУ.
Франшиза згідно полісу складає: 2 600,00 грн. Ліміт відповідальності страховика за матеріальну шкоду становить: 160 000,00 грн. Отже, сума страхового відшкодування, яку повинен сплатити Відповідач складає: 34 095,72 грн.
30.05.2024 АТ «СГ «ТАС» направило заяву на виплату страхового відшкодування № 02485/9224 в порядку суброгації, разом із документами визначеними ст. 35 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Позивач вказує, що заяву № 02485/9224 було відправлено 30.05.2024 о 10:30, а це четвер + 3 дні/ та 2 вихідних, то дата отримання припадає на 04.06.2024.
21.06.2024 на рахунок АТ «СГ «ТАС» надійшли кошти від відповідача в розмірі 17 512,73 грн, замість повної суми у розмірі 34 095,72 грн, а тому відповідач повинен доплати ще 16 582,99 гpн (34 095,72 грн - 17 512,73 грн).
Оскільки відповідач вчасно не сплатив страхове відшкодування на рахунок позивача в повному обсязі, це свідчить про прострочення виконання грошового зобов'язання з боку відповідача, тому позивач, вважає належним та просить суд стягнути додатково з відповідача 240,81 грн - 3% річних, 2 155,14 грн - пені та 1 334,18 грн - інфляційне збільшення.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 108 Закону України "Про страхування" страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов'язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
За змістом статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 та статті 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи з наведеного, страховик внаслідок виконання обов'язку винної особи (боржника) перед особою, якій завдано збитки (кредитором), набуває прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування. При цьому зобов'язання не припиняються, але відбувається заміна сторони у цьому зобов'язанні (заміна кредитора): замість особи, якій завдано збитки, прав кредитора набуває страховик.
Перехід права вимоги потерпілого (страхувальника) до страховика в порядку статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування" є суброгацією (аналогічну правову позицію наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №910/2603/17).
Право зворотної вимоги (регресу) не переходить від однієї особи до іншої, як у випадку заміни сторони (кредитора) у вже існуючому зобов'язанні (при суброгації у страхових відносинах). При регресі право регресної вимоги виникає, тобто є новим правом кредитора за новим в даному випадку регресним зобов'язанням, що виникло внаслідок припинення основного (деліктного) зобов'язання шляхом виконання обов'язку боржника (винної особи) у такому деліктному зобов'язанні третьою особою (Постанова КГС ВС від 19.09.2024 у справі № 910/10606/23).
Судом встановлено, що виплата страхового відшкодування була здійснена позивачем у зв'язку зі страховою подією та у повній відповідності до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, укладеного з ОСОБА_1 ..
Таким чином, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв'язку з виплатою першим на користь потерпілої особи страхового відшкодування, є такими, що засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов'язанні.
Враховуючи вищевикладене, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 993 ЦК України та статті 108 Закону України "Про страхування", які визначають спеціальний порядок переходу прав вимоги до винної особи від страхувальника (потерпілого) до страховика, що відшкодував шкоду потерпілому.
За приписами п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем з власником автомобіля Volkswagen Caddi 1.6, державний номер НОМЕР_2 , полісу страхування цивільно-правової відповідальності серії ЕР №220372115, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації цього транспортного засобу.
Зважаючи на положення ст. 993 ЦК України, ст. ст. 12, 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та з огляду на те, що полісом серії ЕР №220372115 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 160 000,00 грн і франшизу в сумі 2 600,00 грн, а також враховуючи обставини часткової сплати відповідачем страхового відшкодування, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача про те, що стягненню з відповідача підлягає сума страхового відшкодування в розмірі 34 095,72 грн.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення суму страхового відшкодування.
Однак, матеріали справи містять докази часткової сплати суми страхового відшкодування у розмірі 626,19 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 27.03.2025 №00138671.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи викладене, оскільки після подачі позову відповідачем частково здійснено оплату страхового відшкодування, провадження у справі в частині вимог про стягнення 626,19 грн підлягає закриттю за відсутністю предмета спору.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 15 956,80 грн.
Також, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 2 155,14 грн пені, 3% річних у сумі 240,81 грн, інфляційного збільшення в розмірі 1 334,18 грн, нарахованих за період з 05.09.2024 по 28.02.2025.
Частиною другою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вказана норма визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання та поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань. При цьому важливим виявляється питання, які зобов'язання є грошовими.
Статтею 979 ЦК України встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхувальнику грошову суму (страхову виплату).
Таким чином, правовідносини, в якому страховик у разі настання страхового випадку зобов'язаний здійснити страхову виплату, є грошовим зобов'язанням. Правовідносини з відшкодування шкоди в порядку суброгації, які склалися між сторонами у справі, що розглядається, також є грошовим зобов'язанням і зважаючи на таку юридичну природу, на них також поширюється дія положень частини другої статті 625 ЦК України.
Статтею 549 ЦК України визначено, що, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Згідно з пунктом 36.5. статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Відповідно до пункту 36.2. статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Перевіривши надані розрахунки пені, 3% річних ті інфляційного збільшення, судом встановлено, що такі розрахунки здійснені арифметично вірно та в відповідності до положень вищевказаного законодавства. У зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.
Частиною четвертою статті 129 ГПК України визначено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Таким чином, витрати по сплаті судового збору за подання в електронному вигляді позовної заяви в розмірі 2 422, 40 грн покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості у розмірі 626,19 грн.
2. Позовні вимоги Приватного акціонерного підприємства «Страхова група «ТАС» - задовольнити.
3. Стягнути з Приватного акціонерного підприємства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40, код ЄДРПОУ 20782312) на користь Приватного акціонерного підприємства «Страхова група «ТАС» (03117, м. Київ, проспект Берестейський, 65, код ЄДРПОУ 30115243) суму страхового відшкодування у розмірі 15 956 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) грн 80 коп., 240 (двісті сорок) грн 81 коп. 3% річних, 2 155 (дві тисячі сто п'ятдесят п'ять) грн 14 коп. пені, 1 334 (одну тисячу триста тридцять чотири) грн 18 коп. інфляційних збільшень, 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.І. Зеленіна