ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.05.2025Справа №910/2531/25
за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва»
до Всеукраїнської громадської організації «Федерація боксу України»
про стягнення заборгованості, що утворилась за несплату за послуги з обслуговування будинків і прибудинкових територій у розмірі 22 313,67 грн,
Суддя Зеленіна Н.І.
Без виклику представників сторін.
Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Всеукраїнської громадської організації «Федерація боксу України» про стягнення заборгованості, що утворилась за несплату за послуги з обслуговування будинків і прибудинкових територій у розмірі 22 313,67 грн.
В обґрунтування позовних вимог Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» стверджує, що відповідачем в порушення умов договору від 01.01.2019 №984/Е про надання послуг з обслуговування будинків і прибудинкових територій не оплатив отримані послуги у період з 01.01.2023 по 31.01.2025 у розмірі 16 782,25 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у матеріалах справи документами.
Через систему "Електронний суд" 07.05.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Так, у відзиві представник відповідача зазначив, що з 01.01.2023 не користується спірним приміщенням, не має доступу до нього, а відтак не визнає заборгованість.
Частиною першою ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 2521 цього Кодексу.
Згідно з частиною восьмою ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина друга ст. 161 ГПК України ).
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», утворене рішенням Київської міської ради від 09.10.2014 №270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» та віднесено до сфери управління Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації.
Відповідно до зазначеного рішення Комунальне підприємство «Керуюча компанія Шевченківського району», створене за рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради від 19.02.2007 № 187, перейменовано у Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва».
Згідно із розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 09.02.2011 №80 «Про закріплення майна за Комунальним підприємством «Керуюча дирекція», Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» здійснює господарське відання житлового фонду Шевченківського району міста Києва та обслуговування закріплених за житлових будинків. Житлові будинки, у тому числі багатоквартирний будинок по вулиці Петлюри Симона, 8, який знаходиться територіально у Шевченківському районі Києва, належить до сфери управління Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» та перебуває на його балансовому утриманні.
З матеріалів справи слідує, що Всеукраїнська громадська організація «Федерація боксу України» є орендарем нежитлових приміщень по вулиці Петлюри Симона, 8 загальною площею 158,40 кв.м. у місті Києві, на підставі договору №15/06/15 від 15.06.2015.
Як зазначає позивач у позовній заяві, Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» здійснює господарське відання житлового фонду Шевченківського району міста Києва, забезпечує обслуговування та надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, закріплених за ним житлових будинків, у тому числі, багатоквартирного будинку по вулиці Петлюри Симона, 8.
Обгрунтовуючи позовні вимоги як доказ надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по вулиці Петлюри Симона, 8, позивач до позовної заяви долучив наступні договори:
- договір про надання послуг з утримання будинків, споруд, об'єктів благоустрою і прибудинкових територій у житлових будинках комунальної власності неадміністративного мікрорайону «Ярославка» Шевченківського району м. Києва №350 від 28.12.2022, укладеного Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» та Приватним підприємством «Український центр управління нерухомістю»;
- договори про надання послуг з утримання будинків, споруд, об'єктів благоустрою і прибудинкових територій у житлових будинках комунальної власності неадміністративного мікрорайону «Ярославка» Шевченківського району м. Києва №8 від 03.01.2024, №223 від 27.03.2024, №352 від 29.06.2024, №459 від 26.09.2024 укладеного Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» та Приватним підприємством «Український центр управління нерухомістю»;
- договір про надання послуг з утримання будинків, споруд, об'єктів благоустрою і прибудинкових територій у житлових будинках комунальної власності неадміністративного мікрорайону «Ярославка» Шевченківського району м. Києва №640 від 31.12.2024, укладеного Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» та Приватним підприємством «Український центр управління нерухомістю».
Як убачається із матеріалів справи, за цими Договорами Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати послуги згідно проведених відкритих торгів щодо предмету закупівлі згідно ДК «Послуги допоміжні комбіновані щодо різних об'єктів, комплексне обслуговування об'єктів: «комплексне, прибирання і обслуговування місць загального користування, сходових клітин, прибудинкової території, дитячих та спортивних майданчиків, які розташовані на прибудинковій території, комплексне технічне обслуговування внутрішньобудинкових інженерних та комунікаційних мереж (централізованого опалення, централізованого постачання гарячок води, централізованого холодного водопостачання та водовідведення, електропостачання), дрібний ремонт будинків, елементів благоустрою, прибудинкових територій та споруд» по неадміністративному мікрорайону «Ярославка» Шевченківського району міста Києва, з метою забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів і правил.
Згідно п. 1.3 договорів перелік житлових будинків з прибудинковими територіями і розташованими на них елементами благоустрою, що включені до неадміністративного мікрарайону та передаються Виконавцю для комплексного обслуговування, міститься в Додатку № 1 до Договорів.
Виконавець повинен надавати Послуги, характеристики яких відповідають діючим нормам та стандартам згідно з чинним законодавством (п. 1.4).
Прибирання прибудинкових територій, включаючи наступні заходи; прибирання сміттєзбірників, майданчиків розташування контейнерів для збору ТПВ, прибирання будинкових приямків, приймальних решіток зливостічних мереж; - прибирання територій дитячих та спортивних майданчиків; прибирання газонів та зелених насаджень (обстеження, поточний догляд, в межах, встановлених розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 05.03.2011 № 307 «Про впорядкування надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в м. Києві»);поливання дворів, клумб і газонів (за умови» що послуга включена в тариф); прибирання снігу, насту та полою, посипання протиожеледовими сумішами; прибирання опалого листя, участь у роботах із завантаження та вивезення опалого листя та рештків (обрізків) кронування і видалення дерев; у разі виникнення потреби, здійснювати контрольний облік обсягів та дотримання періодичності (графіку) робіт з вивезення твердих побутових (у т.ч. роздільного збору) і великогабаритних відходів з садиб будинків комунальної власності; очищення люків колодязів інженерних комунікацій.
Прибирання сходових клітин та місць загального користування, сміттєпроводів, сміттєприймальних камер, інших допоміжних приміщень, утримання їх в належному санітарному стані, контроль за санітарним станом підвалів, технічних поверхів, покрівель (у т.ч. за станом сніжного покриву на дахах та покрівлях), недопущення погіршення їх санітарного стану відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 05.03.2011 № 307 «Про впорядкування надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в м. Києві».
Виконання робіт із технічного забезпечення освітлення місць загального користування, підвалів, підходів до машинних приміщень, ліфтів, підкачок, освітлення номерних знаків будинків (крім розрахунків за електричну енергію).
Контроль за належним технічним станом обладнання дитячих та спортивних майданчиків, надання інформації про їх стан Замовнику, огородження і демонтаж, за згодою Замовника, аварійних ігрових елементів та обладнання дитячих та спортивних майданчиків.
Забезпечення поточної експлуатації внутрішньобудинкових інженерних мереж і комунікацій будинків (централізованого опалення» централізованого гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, зливово-дощової каналізації, електропостачання. Технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем електропостачання, теплопостачання, водопостачання, водовідведення, зливової каналізації.
За твердженням позовної заяви, у період з 01.01.2023 по 31.01.2025 включно позивачем нараховано 16 782,25 грн. за послуги з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій за адресою: м. Київ, вул. Петлюри Симона, 8.
Предметом даного спору є вимога позивача до відповідача про стягнення заборгованості за надані відповідно до умов Договорів послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в будинку, розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Петлюри Симона, 8 у сумі 22 313,67 грн., у тому числі: 16 782,25 грн. - основного боргу, 1049,70 грн - 3% річних, 3 202,91 грн - інфляційних втрат, 1278,81 грн - пені.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом положень ст.ст. 626, 627, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», який відповідно до пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень введено в дію з 1 травня 2019 року.
За змістом статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору;
житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;
споживач житлово-комунальних послуг - індивідуальний або колективний споживач;
індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;
колективний споживач - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги;
послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору;
управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Частиною першою статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до житлово-комунальних послуг належить житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.
За змістом частини першої статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Із аналізу зазначеної статті вбачається, що сторонами договору про надання послуг є замовник і виконавець.
При цьому, замовником є особа, що зацікавлена в одержанні послуги відповідного роду, замовляє її надання на умовах, визначених договором, контролює надання послуги і оплачує її, якщо інше не встановлено договором. А виконавцем є особа, що виконує завдання замовника - надає відповідну послугу, та отримує оплату за надану послугу, якщо інше не встановлено договором.
Тобто, у розумінні ст. 901 Цивільного кодексу України, у замовника виникають право замовити послугу та обов'язок з її оплати, якщо інше не встановлено договором, а у виконавця виникають обов'язок надати послугу та право отримати оплату наданої послуги, якщо інше не встановлено договором.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 911/2756/18.
Водночас, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту надання обсягу (з відомостями про кількість послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в будинку), переліку та вартості послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в будинку, розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Петлюри Симона, 8 за спірний період.
Слід також зазначити, що матеріали справи не містять, а позивачем не надано документів на підтвердження розміру тарифу для спірного у даній справі періоду, що позбавляє суд можливості перевірити механізм здійсненого позивачем розрахунку заявлених витрат на відшкодування вартості послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за договорами.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Однак, наданий позивачем акт звірки не підписаний відповідачем. Окрім того, як зазначено позивачем, Всеукраїнська громадська організації «Федерація боксу України» орендувала приміщення за спірною адресою за договором оренди від 15.06.2015, в той же час матеріали справи не містять доказів того, що вказаний договір оренди був продовжений і у спірний період (2023-2025 роки) саме відповідач був орендарем вказаної нерухомості.
В той же час, представник відповідача стверджує, що Всеукраїнська громадська організація «Федерація боксу України» не користується приміщенням, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 01.01.2023, зворотнього позивачем не доведено.
Отже, позивачем не надано, як актів на підтвердження виконання послуг з утримання будинків, споруд, об'єктів благоустрою і прибудинкових територій, так і будь-яких пояснень щодо надання таких послуг з утримання прибудинкової території; доказів на підтвердження виконання зобов'язань з надання послуг з утримання будинків, споруд, об'єктів благоустрою і прибудинкових територій, що находиться за адресою: м. Київ, вулиця Петлюри Симона, 8 за період з 2023 року по 2025 рік на загальну суму 16 782,25 грн., доданий до позовної заяви розрахунок заборгованості за договорами документально не підтверджений.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
Пунктами 7, 8 Порядку здійснення перерахунку вартості послуги з управління багатоквартирним будинком за період її ненадання, надання невідповідної якості, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 року №482, визначено, що Управитель веде облік доходів, витрат, кількісних і якісних показників надання послуги щодо кожного багатоквартирного будинку та кожної складової послуги окремо. Обсяг фактично наданої послуги та фактично понесених управителем витрат на надання такої послуги повинен бути підтверджений відповідною первинною документацією, що зберігається в управителя, зокрема наказами, табелем обліку робочого часу, розрахунковими листками нарахування заробітної плати робітникам, нарядами-завданнями, актами списання матеріалів, матеріальними звітами майстрів, актами виконаних робіт постачальних та підрядних організацій, документами, що підтверджують технічні показники будинку, тощо.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Положення частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» унормовано, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо). Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Отже, первинні документи повинні містити відомості, які підтверджують вчинення господарської операції, на виконання якої вони складаються, у зв'язку з чим вчинення певної господарської операції фіксуватиметься документально, що в сукупності свідчить про підтвердження між учасниками такої операції певних прав та обов'язків, зокрема, і щодо обов'язку сплатити певну суму коштів, яка складатиме еквівалент певної вартості наданих послуг.
Інших доказів (наряди, рахунки, акти, документи первинного бухгалтерського обліку тощо), які б в свою чергу свідчили про виконання позивачем за спірний період зобов'язань за договорами та надання послуг саме на суму 43 959,74 грн, та, відповідно, наявність у відповідача обов'язку оплатити її, матеріали справи не містять.
Частинами 1 та 2 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України).
За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, 23.10.2019 у справі №917/1307/18, 18.11.2019 у справі №902/761/18, 04.12.2019 у справі №917/2101/17 та 25.06.2020 у справі №924/233/18).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.
З огляду на викладене, позовні вимоги КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» про стягнення з Всеукраїнської громадської організації «Федерація боксу України» боргу є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, інші вимоги є похідними, відтак також задоволенню не підлягають.
Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» до Всеукраїнської громадської організації «Федерація боксу України» про стягнення заборгованості, що утворилась за несплату за послуги з обслуговування будинків і прибудинкових територій у розмірі 22 313,67 грн - відмовити.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.І. Зеленіна