ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 909/584/25
14.05.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., розглянувши заяву Болехівської міської ради Івано-Франківської області від 08.05.2025 № 199/021-29/25 (вх. № 4115/25 від 12.05.2025) про забезпечення позову у справі № 909/584/25 за позовом Болехівської міської ради Івано-Франківської області до Комунального підприємства “Водоканал» Долинської міської ради про визнання недійсним договору щодо умов водозабезпечення питною водою споживачів на території Болехівської територіальної громади Івано-Франківської області від 28 лютого 2025 року, укладеного між Комунальним підприємством “Водоканал» Долинської міської ради та виконавчим комітетом Болехівської міської ради Івано-Франківської області,
Господарським судом Івано-Франківської області 14.05.2025 відкрито провадження у справі 909/584/25 за позовом Болехівської міської ради Івано-Франківської області (далі також - Болехівська міська рада або позивач) до Комунального підприємства “Водоканал» Долинської міської ради (далі також - КП “Водоканал» або відповідач) про визнання недійсним договору щодо умов водозабезпечення питною водою споживачів на території Болехівської територіальної громади Івано-Франківської області від 28 лютого 2025 року, укладеного між Комунальним підприємством “Водоканал» Долинської міської ради та виконавчим комітетом Болехівської міської ради Івано-Франківської області.
Разом з позовною заявою Болехівською міською радою Івано-Франківської області подано заяву про забезпечення позову від 08.05.2025 № 199/021-29/25 (вх. № 4115/25 від 12.05.2025), у якій позивач просить вжити заходи щодо забезпечення позову - зупинити до завершення розгляду справи дію укладеного між Комунальним підприємством “Водоканал» Долинської міської ради та виконавчим комітетом Болехівської міської ради Івано-Франківської області договору щодо умов водозабезпечення питною водою споживачів на території Болехівської територіальної громади Івано-Франківської області.
Заява мотивована тим, що оспорюваний договір містить умови, реалізація яких може мати невідворотні наслідки для Болехівської територіальної громади; невжиття запропонованих позивачем заходів забезпечення позову унеможливить виконання судового рішення, яке може бути ухвалене за результатами розгляду позову, так як: КП “Водоканал» надає послуги централізованого водопостачання в межах території Болехівської територіальної громади, де розташовані водопровідні мережі, що перебувають на його балансі; КП “Водоканал» є єдиним ліцензованим суб'єктом господарювання, який надає послуги з централізованого водопостачання та є надавачем даних послуг для споживачів (абонентів) Болехівської територіальної громади; послуги з централізованого водопостачання не мають взаємозамінних товарів, оскільки відсутні товари, подібні за призначенням, умовами, споживчими властивостями тощо; КП “Водоканал» включене в Реєстр суб'єктів природних монополій у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Позивач зазначає, що органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання, та відповідно водопровідні мережі не перебувають у комунальній власності Болехівської територіальної громади, то водопостачання Споживачів Болехівської територіальної громади буде припинено. Наслідком вступу в дію оспорюваного договору буде припинення водопостачання Болехівській територіальній громаді, що створить очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника, фізичних і юридичних осіб Болехівської територіальної громади у зв'язку з припиненням надання послуг водопостачання, розірвання укладених договорів на надання послуг з централізованого водопостачання, зупинення діяльності закладів освіти та позашкільної освіти, охорони здоров'я, установ, організацій та підприємств, а для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Вступ в дію оспорюваного договору завдасть шкоди споживачам Болехівської територіальної громади та буде мати невідворотні наслідки.
Болехівська міська рада наполягає, що оскільки існує реальна загроза протиправного зупинення надання послуг водопостачання відповідачем споживачам Болехівської територіальної громади, тому необхідним є заборонити вчиняти дії на виконання оспорюваного договору. Відключення населених пунктів від водопостачання однозначно призведе до ускладнення санітарно-епідемічної ситуації, виникнення та поширення інфекційних хвороб серед населення.
Як зазначає позивач у заяві про забезпечення позову, підтвердженням можливості припинення водопостачання є повідомлення про публічну пропозицію (оферту) від 12.03.2025, в якому зазначено наступне: “Враховуючи положення наведених вище документів та положень Законодавства, публічні договори приєднання про надання комунальних послуг з власниками (співвласниками, користувачами) житлових і нежитлових приміщень в багатоквартирному будинку діють до 30 квітня 2025 року (включно), після цієї дати, а саме з 01 травня 2025 року виключно визначений Болехівською міською радою суб'єкт господарювання здійснюватиме діяльність щодо надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення для споживачів на території Болехівської територіальної громади. У зв'язку з тим, що даний договір є договором приєднання, його умови не підлягають узгодженню зі стороною, що приєднується (споживачем). Договір розміщено на вебсайті КП “Водоканал» Долинської міської ради у вільному доступі та у спосіб, що забезпечує ознайомлення зі змістом цього Договору кожної особи на території Болехівської територіальної громади, що отримує та звертається до підприємства, для отримання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення».
Позивач підсумовує, що у разі не забезпечення позову, у зв'язку з вступом в дію оспорюваного договору настануть негативні наслідки, що створить очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника та третіх осіб (Болехівській міській територіальній громаді) у зв'язку з припиненням надання послуги з централізованого водопостачання, а для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
14.05.2025 представник відповідача - адвокат Сливка В.В. двічі подав заперечення на заяву про забезпечення позову, які однакові за змістом (вх. № 8116/25 від 14.05.2025 та вх.№ 8120/25 від 14.05.2025). До заперечень долучено копії: рішення Болехівської міської ради Івано-Франківської області від 05.03.2025 № 54-55/25 “Про прийняття у комунальну власність Болехівської міської ради водопровідних мереж»; листа Болехівського міського голови від 01.11.2024 № 457/021-29/24; гарантійного листа Болехівського міського голови від 28.02.2025 № 718/021-17/25.
У заперечення доводів заяви про забезпечення позову представник відповідача покликається на те, що Долинською міською радою 23 січня 2024 прийнято рішення № 2540-43/2024, згідно з яким КП “Водоканал» має постачати воду лише до меж Болехівської, Вигодської та Моршинської громад, а розподіл води кінцевим споживачам на їхніх територіях мали здійснювати підприємства, визначені цими громадами. Мережі водопроводів було безоплатно передано у комунальну власність громад, а тариф для їхніх підприємств встановлено на рівні 13,55 грн за кубометр (порівняно з 36 грн для кінцевих споживачів м. Долина). Болехівська міська рада допустила зволікання та бездіяльність у процесі плавного переходу на нову форму водозабезпечення споживачів на території Болехівської територіальної громади, свідомо затягувала цей процес, у зв'язку з чим протягом 2024 року Долинська міська рада чотири рази переносила терміни виконання рішення, а в кінці жовтня 2024 року на нараді в обласній державній адміністрації узгоджено останнє перенесення терміну водопостачання з 01 березня 2025 року. 28.02.2025 Болехівський міський голова черговий раз звернувся з гарантійним листом про перенесення терміну водопостачання громади до 01.05.2025 і зобов'язався визначити підприємство для водопостачання, прийняти мережі та забезпечити самостійне водопостачання громади. На основі цього листа було укладено оспорюваний договір. 05.03.2025 Болехівською міською радою прийнято рішення про надання згоди на безоплатне отримання у комунальну власність Болехівської територіальної громади водопровідних мереж КП “Водоканал», які знаходяться на території Болехівської територіальної громади. З 20.03.2025 до 09.04.2025 проводились зустрічі з представниками Болехівської міської ради щодо огляду мереж, підписання акта їх приймання передачі, однак акт не було підписано через формальні зауваження, правки і коригування акта. Відповідач зазначає, що у разі задоволення заяви про забезпечення позову буде зупинено дію договору, а це матиме максимально деструктивний характер, адже інших договорів із споживачами КП «Водоканал» укладено не має і фактично єдиний договір на підставі якого відбувається подача води буде зупинений, а тому у Водоканалу не буде правових підстав подавати воду до межі Болехівської ОТГ.
Відповідач також покликається на приписи ч. 5 ст. 30 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», якою закріплено, що вирішення питань водопостачання, відведення покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад. Отже, уклавши договір щодо умов водозабезпечення питною водою споживачів на території Болехівської територіальної громади, виконавчий комітет Болехівської міської ради діяв правомірно з метою виконання свого обов'язку по забезпечення водою своїх мешканців, але не зрозумілою є ситуація щодо причин його оскарження, адже у разі скасування договору, виконавчий комітет Болехівської міської ради не буде здатним забезпечити кінцевих споживачів водою.
Відповідач акцентує увагу на необґрунтованості заяви позивача про забезпечення позову, оскільки у ній не наведено будь-яких прийнятних та переконливих обґрунтувань того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Навпаки задоволення заяви про забезпечення позову матиме своїм наслідком відсутність води для Болехівської ОТГ, оскільки у КП «Водоканал» не буде правової підстави для подачі води до межі Болехівської ОТГ і таким чином жителі громади залишаться у складному становищі.
В обґрунтування заперечень представник відповідача покликається на норми Кодексу адміністративного судочинства України, однак такі суд при розгляді та вирішенні заяви не застосовує, а застосовує норми Господарського процесуального кодексу України (ГПК України).
Вирішуючи заяву про забезпечення позову суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 3 та 4 ст. 140 ГПК України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
За наслідками дослідження вимог заяви, наведеного заявником в обґрунтування вимог та доданих ним доказів, суд не встановив підстав, які б вказували на необхідність виклику заявника та/або витребування від нього додаткових пояснень або додаткових доказів. Наведених у заяві пояснень та доданих до заяви доказів достатньо для розгляду заяви.
Враховуючи наведене, заява розглядається за загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 140 ГПК України, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
За приписами ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом, а також ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за якими він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 11 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Тобто, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Підстава вжиття заходів забезпечення позову, як ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, також має бути підтверджена відповідними доказами, які б підтверджували обставини, на які посилається заявник, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість того, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав.
Умовами договору щодо умов водозабезпечення питною водою споживачів на території Болехівської територіальної громади Івано-Франківської області від 28 лютого 2025 року між Комунальним підприємством “Водоканал» Долинської міської ради та виконавчим комітетом Болехівської міської ради Івано-Франківської області передбачено, зокрема, наступне: до 30 квітня 2025 року (включно) забезпечення водою усіх споживачів Болехівської територіальної громади здійснює КП “Водоканал» (п. 1); до 30 квітня 2025 року (включно) виконавчий комітет Болехівської міської ради Івано-Франківської області зобов'язаний визначити суб'єкта господарювання, який буде здійснювати забезпечення водою усіх споживачів Болехівської територіальної громади з яким КП “Водоканал» зобов'язане укласти договір у точній відповідності із загальними умовами цього договору. Якщо суб'єкт господарювання не буде визначений, то подача води з 01 травня 2025 року здійснюватиметься виконавчим комітетом Болехівської міської ради Івано-Франківської області на умовах цього Договору (п. 2); відповідно до рішення Долинської міської ради від 23 січня 2024 року № 2540-43/2024 усі мережі водопроводів, які пролягають на території Болехівської громади та які є необхідними для водозабезпечення громади, можуть бути прийняті Болехівською територіальною громадою у будь-який час до 01 травня 2025 року (п. 3); з 01 травня 2025 року виконавчий комітет Болехівської міської ради Івано-Франківської області приймає на себе функцію щодо повного забезпечення водою усіх споживачів на території Болехівської територіальної громади (п. 4).
Звертаючись із заявою про забезпечення позову, позивач просить суд вжити заходи щодо забезпечення позову - зупинити до завершення розгляду справи дію укладеного між Комунальним підприємством “Водоканал» Долинської міської ради та виконавчим комітетом Болехівської міської ради Івано-Франківської області договору щодо умов водозабезпечення питною водою споживачів на території Болехівської територіальної громади Івано-Франківської області.
Разом з тим, з наведених вище положень ч. 1 статті 136 ГПК України, ч. 1 статті 137 ГПК України, слідує, що положення частини першої статті 137 ГПК України містять вичерпний перелік заходів забезпечення позову, а якщо сторона просить вжити захід забезпечення позову, що прямо не передбачений цим процесуальним законом (статтею 137 ГПК України), суд на вимогу учасника справи може вжити такий захід забезпечення, що визначений іншим нормативним актом - законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. При цьому не допускається вжиття судом заходу забезпечення позову, який хоча і відповідає змісту позовних вимог, предмету спору, є необхідним з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, однак не передбачений ні процесуальним законом, ні іншим Законом України (міжнародним договором, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України). Тобто визначений частиною першою статті 137 ГПК України (в редакції, чинній з 08.02.2020) вичерпний перелік видів заходів забезпечення позову може доповнюватися виключно за рахунок певних заходів забезпечення позову, прямо передбачених Законами України або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. (подібні висновки викладені у п. 8.6 постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15 липня 2022 року у cправі № 910/4445/21).
В той же час, такий захід забезпечення позову, як зупинення дії договору не передбачений ні положеннями ч. 1 статті 137 ГПК України, ні іншими Законами України чи міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Також, з положень статті 629 ЦК України слідує висновок, що в ній закріплено один із фундаментальних принципів, на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Водночас статтею 204 ЦК України передбачено, що правомірність правочину презюмується.
Закріплена зазначеною статтею ЦК України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Відтак, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Вжиття судом заходів забезпечення позову у виді зупинення дії оспорюваного правочину створює непереборні перешкоди для реалізації прав сторін такого правочину та унеможливлює виконання ними своїх обов'язків.
У постанові від 17 січня 2025 року по cправі № 916/4954/23 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду виснував, що в спорі про визнання недійсним договору про закупівлю вжиття такого заходу забезпечення позову, як заборона сторонам оспорюваного договору виконувати договірні зобов'язання: 1) не відповідає вимогам розумності, обґрунтованості та адекватності заходу забезпечення позову із заявленими позовними вимогами; 2) порушує збалансованість інтересів сторін такого договору; 3) є неспівмірним із негативними наслідками, що можуть настати в результаті вжиття судом такого заходу забезпечення позову; 4) спрямоване на втручання в господарську діяльність сторін оспорюваного договору; 5) фактично підмінює собою судове рішення у справі, яке має ухвалюватися за результатами розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.
У даному спорі заявлено позовні вимоги про визнання недійсним договору щодо умов водозабезпечення питною водою споживачів на території Болехівської територіальної громади Івано-Франківської області, та позивач клопоче про застосування такого заходу забезпечення позову, як зупинення дії вказаного договору.
Вжиття такого заходу забезпечення позову, як зупинення дії договору, визнання якого недійсним є предметом позову, матиме ознаки часткового вирішення спору по суті, оскільки призведе до застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину ще до ухвалення та набрання законної сили рішенням суду про визнання правочину недійсним та припиняє виконання сторонами договору своїх зобов'язань за цим договором ще до ухвалення судом рішення по суті спору, ставлячи при цьому під сумнів правомірність вчинення оспорюваного правочину та спонукаючи сторони до невиконання умов договору, що свідчить про недотримання положень частини 11 статті 137 ГПК України.
Крім того, зупинення дії договору фактично призводить до втручання суду в договірні відносини сторін оспорюваного договору, що є складовою господарської діяльності, блокує її, свідчить про неспівмірність такого заходу забезпечення позову та порушує збалансованість інтересів сторін договору.
Суд також відзначає, що у разі звернення до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічна правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі №910/1040/18.
Позивачем у справі заявлено немайнову вимогу про визнання недійсним договору, яка, у разі її задоволення, не підлягатиме примусовому виконанню (пред'явлено позов про визнання, а не про присудження чи перетворювальний позов), а отже підставою для вжиття заходів забезпечення позову у такому позові може бути встановлення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.
Суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину у випадку коли такий правочин недійсним судом не визнаний.
Дослідивши наведене в заяві обґрунтування таких підстав для вжиття заходів забезпечення позову, матеріали справи, суд вважає що позивач не довів наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову.
Покликання позивача на можливе припинення надання водопостачання споживачам на території Болехівської територіальної громади у випадку, як зазначає позивач, “вступу в дію оспорюваного договору» є безпідставним, оскільки умови оспорюваного договору не містять положень про припинення водопостачання КП “Водоканал», а передбачають, зокрема, укладення між КП “Водоканал» та визначеними виконавчим комітетом Болехівської міської ради суб'єктом господарювання договору щодо водозабезпечення Болехівської територіальної громади.
Крім того, умови оспорюваного договору не передбачають його укладення, набрання ним чинності з 01 травня 2025 року, чи з іншої дати, яка б не відповідала даті його підписання. Навпаки, умови договору передбачають вчинення сторонами ряду дій на його виконання до 30 квітня 2025 року.
Враховуючи наведене, а також те, що позивач направив до суду позовну заяву та заяву про забезпечення позову 08 травня 2025, тобто після 30 квітня 2025 року, необґрунтованим є покликання позивача на можливий вступ в дію оспорюваного договору 01 травня 2025 року, як на підставу вжиття заходів забезпечення позову.
Отже, заявник просить суд застосувати захід забезпечення позову, який не передбачено законом, застосування якого матиме ознаки часткового вирішення спору по суті, становитиме втручання суду в договірні відносини сторін їх господарську діяльність, а також заявником не доведено, а судом не встановлено, що у цій справі існує достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 136, 137, 138, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
відмовити у задоволенні заяви Болехівської міської ради Івано-Франківської області від 08.05.2025 № 199/021-29/25 (вх. № 4115/25 від 12.05.2025) про забезпечення позову у справі № 909/584/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного тексту судового рішення - 14.05.2025.
Суддя І.Є. Горпинюк