ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
06.05.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1218/15
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І.М, секретар судвового засідання Куцанюк Й.С,
за участю представника позивачів -Булавинця М. М.,
представника відповідача - Тугай І. М.,
відповідача ФОП Максимів Г. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Фізичних осіб-підприємців Співак Олени Густавівни, ОСОБА_1
до Фізичної особи-підприємця Максимів Галини Петрівни,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Івано-Франківській області, Управління будівництва та розвитку інфраструктури Калуської міської ради, Калуської міської ради,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 ,
про зобов'язання вчинити дії,
встановив, що у жовтні 2015 року Фізичні особи-підприємці Співак Олена Густавівна (далі - ФОП Співак О. Г.; позивач-1), ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач-2) звернулися до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про зобов'язання Фізичну особу-підприємця Максимів Галини Петрівни (далі -ФОП Максимів Г. П.; відповідач) провести перебудову будинку АДРЕСА_1 , привівши його у відповідність до Державних будівельних норм.
Позовні вимоги позивачі обґрунтували тим, що відповідач, порушивши будівельні норми, здійснив самочинне будівництво будинку АДРЕСА_1 , чим також істотно порушив права позивачів на користування належним їм майном, розташованим за адресою: АДРЕСА_2 .
Правовою підставою позову визначили ст. ст. 376, 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
У липні 2019 року позивачі подали до суду заяву про зміну предмету позову, в якій просили зобов'язати відповідача знести за власний рахунок об'єкт самочинного будівництва (будівлю), розташований за адресою: АДРЕСА_3 на земельній ділянці з кадастровим номером 2610400000:10:007:0027.
Позивачі у відповідній заяві зазначили, що здійснення відповідачем самочинного будівництва підтверджується таким: відповідно до п. 2.1 договору оренди метою використання земельної ділянки є будівництво магазину, однак відповідачем фактично здійснюється будівництво житлового будинку; за скаргою ОСОБА_1 . Управлінням ДАБІ в Івано-Франківській області прийнято рішення про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт від 27.01.2012 через недостовірні відомості щодо терміну дії архітектурно-планувального завдання; у висновку експерта від 10.05.2019 вказано, що розроблена проєктно-кошторисна документація не відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; викликаний для надання пояснень у судове засідання 11.10.2017 експерт Львівського НДІСЕ зазначив, що перебудова самочинного об'єкта відповідача можлива лише шляхом його знесення.
Господарськими судами справа розглядалася неодноразово.
Останнім рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 18.04.2024, залишеним без змін 11.09.2024 апеляційною інстанцією, у задоволенні позову про зобов'язання відповідача знести відповідний об'єкт самочинного будівництва відмовлено.
Верховний Суд рішення Господарського суду від 18.04.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 у справі 909/1218/15 скасував, справу направив на новий розгляд.
Автоматизованою системою визначено для розгляду даної справи суддю Скапровську І.М. ( протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2025).
Суд за наслідками, прийняв справу та призначив підготовче засідання, яке закрив 26.02.2025 та призначив справу до розгляду по суті.
В судовому засіданні представник відповідача повідомив про те, що у відповідача були на момент будівництва дозвіл та декларація на початок будівельних робіт, а порушення, які виявленні не можуть бути підставою для знесення триповерхової будівлі. Крім того, вказав на недоведеність істотного порушення прав (позивача), за яких можливий такий спосіб захисту. Спосіб захисту є непропорційним порушенням.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити.
При цьому суд врахував наступне.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Частиною 1 ст. 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Самочинне будівництво регулює ст. 376 ЦК України. Так, законодавець у вказані статті закріпив норму, згідно з якої житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану (ч. ч. 2, 4, 7 ст. 376 ЦК України).
Під час розгляду даної справи встановлено, що рішенням виконавчого комітету Калуської міської ради від 20.11.2001 № 554 "Про реконструкцію павільйону № 173 на пр. Лесі Українки під магазин та заклад громадського харчування" надано дозвіл підприємцю Максимів Г. П. на проєктно -вишукувальні роботи для реконструкції павільйону № 173 на пр. Лесі Українки під магазин та заклад громадського харчування та на оформлення відводу земельної ділянки в установленому порядку.
26.04.2004 між Калуською міською радою (орендодавець) і підприємцем Максимів Г. П. (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (з урахуванням додаткової угоди від 05.11.2014), за умовами якого орендодавець зобов'язувався передати в оренду орендарю земельну ділянку площею 0,0287 га, розташовану на пр. Лесі Українки в м. Калуш для будівництва магазину, терміном до 16.12.2019.
29.02.2008 ДАБІ видало Максимів Г. П. дозвіл на виконання будівельних робіт № 24 з реконструкції торгового павільйону № 173 на пр. Лесі Українки під магазин та заклад громадського харчування.
16.03.2008 Максимів Г. П. видано дозвіл № 32 на проведення земляних робіт на пр. Лесі Українки для реконструкції павільйону № 173; початок робіт - 19.03.2008 (у матеріалах справи наявна копія архітектурно-планувального завдання від 25.11.2003 № 654 на реконструкцію торгового павільйону № 173 на пр. Лесі Українки під магазин та заклад громадського харчування).
Рішенням виконавчого комітету Калуської міської ради від 12.09.2008 № 499 надано дозвіл Максимів Г. П. на корегування проєктно - кошторисної документації на реконструкцію торгового павільйону № 173 на пр. Лесі Українки під магазин та заклад громадського харчування з метою збільшення техніко-економічних показників на будівництво Максимів Г. П. триповерхового житлово-комерційного будинку з мансардою за вказаною адресою.
Відповідно до припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області від 06.11.2009, виданого Максимів Г. П., у результаті перевірки встановлено відхилення від проектної документації при виконанні будівельних робіт з реконструкції павільйону.
03.02.2012 інспекцією ДАБК Івано-Франківської області зареєстровано декларацію № ІФ 08312018197 про початок будівельних робіт від 27.01.2012 на будівництво Максимів Г. П. триповерхового житлово-комерційного будинку з мансардою на пр. Лесі Українки в м. Калуш. У п. 13 декларації "інформація про містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки" вказано про архітектурно-планувальне завдання від 25.11.2003 № 654, видане відділом архітектури та містобудівного кадастру.
Рішенням Управління ДАБІ в Івано-Франківській області від 03.03.2016 скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 03.02.2012 № ІФ 08312018197.
Згідно з листом-відповіддю Держархбудінспекції від 04.03.2016 № 40-22-/909-0/1598, наданого на звернення Співак Л. П., підставою для скасування декларації про початок виконання будівельних робіт від 03.02.2012 № ІФ 08312018197 є те, що на момент подання декларації архітектурно-планувальне завдання від 25.11.2003 № 654 втратило чинність, що свідчить про внесення до декларації недостовірних відомостей.
Рішенням виконавчого комітету Калуської міської ради від 12.09.2008 № 478 "Про прийняття в експлуатацію магазину з влаштуванням житлових приміщень в об'ємі другого та третього поверхів та сауни в цокольному поверсі на пр. Лесі Українки, 44" затверджено акт Державної приймальної комісії з прийняття в експлуатацію магазину з влаштуванням житлових приміщень в об'ємі другого та третього поверхів (квартира АДРЕСА_4 загальна площа 94,5 кв. м та квартира АДРЕСА_5 загальна площа 95,6 кв. м) та сауни в цокольному поверсі загальною площею 107,7 кв. м на пр. Лесі Українки, 44 підприємців ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Вирішено оформити право власності на магазин площею 102,7 кв. м за підприємцем Співак Л. П.; на сауну, площею 107,7 кв. м, за підприємцями Співак Л. П., ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; на квартири АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 - за підприємцями Співак Л. П., ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частинах.
Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 29.02.2016 № 4765, проведеної на вимогу Господарського суду Івано-Франківської області від 08.12.2015, при будівництві будинку АДРЕСА_1 на пр. Лесі Українки допущені такі порушення Державних будівельних норм: 1. Заблоковано доступ до ділянки газопроводу низького тиску (ДБН В.2.5.-20-2001 "інженерне оснащення будинків і споруд. Зовнішні мережі і споруди", п. 4.4, 6.18). Для забезпечення доступу до всієї довжини газопроводу низького тиску необхідно внести зміни в існуючий проект газозабезпечення житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 і перенести існуючу магістраль газопроводу низького тиску відповідно до цих змін. 2. Значно збільшилися навантаження на покрівлю сусіднього житлового будинку № 44/2 від атмосферних опадів, на які конструкції покрівлі цього будинку не були попередньо розраховані. Існує загроза промерзання ділянки водостічного стояку, розташованої у безпосередній близькості до зовнішньої стіни будинку № 173 (ДБН В.1.2.-12-2008 "будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки", п. 3.10; ДБН В.2.6-14-97 "покриття будинків і споруд", п. п. 4.4, 4.5). Для перевірки несучої здатності конструкцій житлового будинку АДРЕСА_6 на збільшені навантаження від атмосферних опадів необхідно провести відповідні розрахунки, після чого при необхідності провести посилення або реконструкцію покрівлі житлового будинку № 44/2 згідно з попередньо складеною проектною документацією на ці роботи. Водостічний стояк перенести згідно з вищенаведеними вимогами. 3. Відсутність протипожежної перешкоди між будинками № 173 та 44/2 (зовнішня стіна будинку № 173, прилегла до будинку 44/2, не є такою протипожежною перешкодою) (ДБН В.1.1.7-2002 "захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва", п. п. 2.12., 3.1, 3.5, 4.7). З метою використання існуючої зовнішньої стіни будинку № 173 як протипожежної перешкоди, демонтувати існуючі віконні конструкції і закласти віконні прорізи або демонтувати існуючі віконні конструкції і на їх місце встановити протипожежні віконні конструкції. 4. Димохідна та вентиляційна труби житлового будинку № 44/2 опинилися в зоні вітрового підпору (ДБН В.2.5-67:2013 "опалення, вентиляція та кондиціонування", п. п. 6.8.11, 7.3.10; ДБН В.2.2-15-2005 "будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення", п. 5.32). Після проведення необхідних розрахунків та складання проектної документації виконати будівельні роботи щодо збільшення висоти димохідної та вентиляційної труби житлового будинку АДРЕСА_6 до рівня вище 0,5 м від лінії зони вітрового підпору. 5. Вхідні двері в цокольний поверх житлового будинку № 44/2, які є евакуаційним виходом, неможливо відкрити повністю (на 180 градусів) (ДБН В.1.1.7-2002 "захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва", п. п. 5.9, 5.19). Для забезпечення вільного евакуаційного виходу шляхом безперешкодного повного відкривання вхідних дверей в цокольний поверх житлового будинку АДРЕСА_6 змінити конструкцію входу в цокольний поверх житлового будинку АДРЕСА_6 з метою зміщення дверного отвору в сторону від будинку № 173.
Згідно з експертним висновком від 10.05.2019 № 334/18-28/772-725/19-28, виконаним на вимогу Господарського суду Івано-Франківської області від 17.10.2018: спорудження будівлі за адресою пр. Лесі Українки, 173 в м. Калуш відповідачем не відповідає затвердженій у встановленому чинним законодавством України порядку проектній документації на будівництво в частині дотримання протипожежних вимог та обмеження доступу до газопроводу сусіднього будинку № 44 на пр. Лесі Українки в м. Калуш; на питання ув'язки проекту будівництва будівлі № 173 на пр. Лесі Українки, 173 в м. Калуш з проектною та існуючою забудовою на суміжних ділянках (в комплексі проектних та існуючих будівель), експерти не можуть надати відповідь так, як містобудівні умови і обмеження не були розроблені відповідно до чинного законодавства; розроблена проєктно - кошторисна документація не відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, а саме в частині відсутності в дозвільній документації містобудівних умов і обмежень, які є основною складовою частиною вихідних даних. Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, не одержані в установленому законодавством порядку.
Згідно з дослідницькою частиною вказаного висновку, архітектурно-планувальне завдання, скореговане рішенням виконкому від 12.09.2008 № 499, на момент реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт втратило свою чинність, а тому обов'язковим було отримання нових містобудівних умов і обмежень.
При візуальному обстеженні об'єкта виявлено порушення будівельних нормативів, а саме: заблоковано доступ до ділянки газопроводу низького тиску, що ускладнює його обслуговування; при будівництві будинку № 173 значно збільшилось навантаження на покрівлю сусіднього будинку від атмосферних опадів (снігові мішки та покрівлі). Будинок № 173 має більшу висоту, тому в нього необхідно змінити план даху для відведення атмосферних опадів, які завдають шкоду сусідньому будинку № 44; при будівництві будинку необхідно було врахувати, що будівлі різного ступеню вогнестійкості, які мають бути розділені протипожежними відсіками і протипожежною стіною 1-го типу по всій висоті будинку; при будівництві будинку димохідна та вентиляційна труба сусіднього будинку опинилась в зоні вітрового підпору; димову трубу необхідно виводити вище покрівлі більш високої будівлі до якої прибудована будівля з пічним опаленням; димову трубу необхідно виводити не нижче лінії, проведеної під кутом 10 градусів до горизонту і дотичну до контору вищої будівлі, що розташована поруч з будівлею з пічним опаленням; висоту витяжного вентиляційного каналу, розташованого поруч з димовою трубою необприймати такою, що дорівнює висоті цієї труби. Збудований будинок має суттєву різницю по висоті, що призвело до виникнення зони вітрового підпору по відношенню димового каналу газового котла; після будівництва будинку вхідні двері в цокольний поверх житлового будинку № 44, які є евакуаційним виходом, неможливо відкрити повністю.
Велика Палата Верховного Суду, Верховний Суд здійснюючи аналіз ст. 376 ЦК України, якою врегульовано самочинне будівництво, неодноразово вказували на таке:
- юридичними фактами, які складають правову підставу знесення самочинного будівництва, є: істотне відхилення від проекту та/або істотне порушення будівельних норм і правил, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; неможливість проведення перебудови або відмова особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, від її проведення. При вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, необхідно з'ясовувати, зокрема, як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо. Під істотним порушенням будівельних норм і правил необхідно розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність та загрожує життю й здоров'ю людини, тощо. Отже, самочинне будівництво підлягає безумовному знесенню, якщо: власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності за особою, яка здійснила таке будівництво; власник земельної ділянки не заперечує проти визнання права власності на самочинну забудову, однак така забудова порушує права інших осіб на зазначену земельну ділянку; самочинна забудова зведена на наданій земельній ділянці, але з відхиленням від проєкту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил, що порушує права інших осіб, за умови, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, відмовилась від здійснення перебудови ( постанова ВПВС від 31.10.2018, що винесена у справі № 725/5630/15-ц; постанова Верховного Суду від 13.03.2024 у справі № 1527/2-47/11, від 12.06.2019 у справі № 361/765/16-ц, від 02.02.2022 у справі № 521/16974/17, від 17.01.2022 у справі № 442/4338/17, від 17.06.2021 у цій справі);
- правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майно залежить від підстав, за якими його віднесено до об'єкта самочинного будівництва. Так, за змістом ч. 7 ст. 376 ЦК України зобов'язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разі: 1) істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, 2) істотного порушення будівельних норм і правил. У цих випадках з позовом про зобов'язання особи до проведення перебудови може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови, суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва. В інших випадках самочинного будівництва, зокрема, якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, ст. 376 ЦК України не ставить можливість знесення об'єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови. Натомість правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (ч. 4 ст. 376 ЦК України). . В даному випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов'язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови (див. постанови Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 822/2149/18, від 10.04.2020 у справі № 344/4319/16-а). Знесення самочинного об'єкта нерухомості відповідно до ст. 376 ЦК України є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об'єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови (див. постанову Верховного Суду від 29.01.2024 у справі № 587/517/21);
- обов'язковому (безальтернативному) знесенню об'єкт будівництва підлягає лише у випадках, якщо такий об'єкт побудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та/або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи. В усіх інших випадках знесенню передує встановлення можливості перебудови об'єкта будівництва (див. постанови Верховного Суду від 24.06.2020 у справі № 320/5880/18, від 03.07.2024 у справі № 925/752/23);
- суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що не приймає до уваги доводи відповідача про те, що знесення спірної споруди є крайньою мірою, оскільки відповідачем не надано доказів того, що усунення порушення прав позивача через здійснене відповідачем будівництво можливе без застосування крайнього заходу знесення спірної споруди, а можливе шляхом проведення перебудови і така перебудова можлива. Крім того, справа перебувала на розгляді суду більше двох років і відповідач не був позбавлений можливості усунути порушення, допущені при будівництві спірної споруди, однак ним не вжито ніяких дій щодо приведення будівництва у відповідність до норм і правил, визначених державними правилами та протипожежними нормами, не проведено жодних перебудов, не встановлено водовідведення з гаража ( постанова Верховного Суду від 29.01.2024 у справі № 587/517/21).
Вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи ( ст. 316 ГПК України).
ВС в постанові про скасування рішення Господарського суду Івано-Франківської області, що винесено у даній справі 18.04.2024 про відмову в позові та постанови Західного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 про залишення вищевказаного рішення без змін, вказав на неспростовність доводів позивачів про те, що відповідачем здійснено будівництво за відсутності необхідного документа, який дає право на виконання будівельних робіт; що відповідачем було істотно порушено будівельні норми і правила, а також права позивачів; що згідно з п. 2.1 договору оренди відповідна земельна ділянка надавалася відповідачу в оренду для будівництва магазину, а ним здійснено будівництво трьохповерхового житлово-комерційного будинку з мансардою, тобто не дотримано мети використання відповідної земельної ділянки; не встановили чи можлива така перебудова та яким саме чином, чи зумовить така перебудова, без застосування крайнього заходу знесення спірної будівлі, усунення порушення прав позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду.
З урахуванням викладеного, висновків ВПВС, Верховного суду щодо застосування ст. 376 ЦК України, відсутності доказів в підтвердження того, що відповідачем, якому надавалась в оренду земельна ділянка для будівництва магазину, правомірно та за наявності всіх необхідних документів, здійснено будівництво трьохповерхового житлово - комерційного будинку з мансардою, тобто дотримано мети використання відповідної земельної ділянки, відсутності доказів можливості провести перебудову ( і проведення самої перебудови, з урахуванням того, що справа слухається судами з 2015 року і в даній справі суди неодноразово відмовляли в позові), відповідно, можливості не застосовувати крайній захід знесення спірної будівлі і усунення порушення прав позивачів, за захистом яких вони звернулись до суду, позов слід задоволити.
Відповідно до статей 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 86, 236-238, 240-241 Господарсько процесуального кодексу України, суд
позов задоволити.
ФОП Максимів Галині Петрівні - знести за власний рахунок об'єкт самочинного
будівництва (будівлю), яка розташована за адресою: м. Калуш, проспект Лесі Українки, 46
(173) на земельній ділянці кадастровий номер 2610400000:10:007:0027.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційну скаргу може бути подано до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 14.05.2025.
Суддя І. М. Скапровська