14.05.2025 Справа № 908/964/25
м. Запоріжжя, Запорізька область
Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І., розглянувши матеріали
зустрічного позову Фізичної особи - підприємця Сербан Лілії Юріївни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача Фізичної особи - підприємця Гусакова Сергія Івановича ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 )
про визнання договору недійсним
у справі №908/964/25
за позовом Фізичної особи - підприємця Гусакова Сергія Івановича ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 )
до відповідача Фізичної особи - підприємця Сербан Лілії Юріївни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення коштів,
14.04.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця Гусакова Сергія Івановича до відповідача - Фізичної особи-підприємця Сербан Лілії Юріївни, про стягнення заборгованості за договором №1 від 01.02.2022 у розмірі 113 618,23 грн, а також грошових коштів у вигляді 3% річних у розмірі 5 181,60 грн та інфляційних втрат у розмірі 16 280,00 грн. Судові витрати у справі просить покласти на відповідача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2025 справу №908/964/25 передано на розгляд судді Педоричу С.І.
Ухвалою суду від 17.04.2025 відкрито провадження у справі №908/964/25; присвоєно справі номер провадження 3/51/25; постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Учасникам справи надано можливість реалізувати свої процесуальні права щодо подачі заяв по суті спору та інші заяви/клопотання процесуального характеру.
08.05.2025 представником відповідача (ФОП Сербан Лілії Юріївни) сформовано в системі «Електронний суд» зустрічну позовну заяву до ФОП Гусакова Сергія Івановича про визнання недійсним договору безоплатного користування нерухомим майном №1 від 01.02.2022.
Одночасно заявлено клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Також у прохальній частині зустрічного позову викладено клопотання про проведення судової почеркознавчої та технічної експертиз.
Розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню заявнику, з огляду на таке.
Згідно із ст. 113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 ГПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Таким чином, право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред'явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством.
Аналогічна правова позиція викладена у пункті 43 постанови Великої Палати Верховного Суду в справі №910/2987/18 від 20.03.2019.
Отже, відповідач повинен був пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву з одночасним додержанням вимог, встановлених Господарським процесуальним кодексом України.
Приписами ч. 8 ст. 165 ГПК України визначено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.04.2025 встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву - у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали.
Таким чином, відповідач мав право подати зустрічну позовну заяву у цій справі в строк до п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
У відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет в системі «Електронний суд», тому ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно із п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
До матеріалів справи долучено рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення особисто відповідачу 22.04.2025 (а.с.46).
Таким чином, відповідач мав право подати зустрічну позовну заяву у цій справі в строк до 07.05.2025.
Відповідач відзиву на позов на подав.
Зустрічну позовну заяву представник відповідача сформував в системі «Електронний суд» 08.05.2025 о 19:10 год., відділом діловодства зустрічна позовна заява зареєстрована на наступний робочий день - 09.05.2025, тобто за межами строку, встановленого для подання відзиву та, відповідно, зустрічної позовної заяви, що суперечить приписам ч. 1 ст. 180 ГПК України.
Статтею 118 ГПК України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги та документи, подані після закінчення процесуальних строків залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 119 ГПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.
Слід зазначити, що Закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Таким чином, пропущений процесуальний строк може бути поновлений лише за заявою учасника справи у разі, якщо суд визнає наведені причини пропуску цього строку поважними, в той час як продовжити встановлений процесуальний строк суд має право також із власної ініціативи, однак у цьому разі відповідне продовження строку може мати місце лише до його закінчення.
Наведену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 18.02.2019 у справі №922/1161/18, від 02.12.2019 у справі №921/230/19.
Заявник жодним чином не обґрунтовує причини пропуску строку на подачу зустрічної прозваної заяви, клопотання про поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви не заявляє.
Заявник не надав жодних доказів, які б підтверджували існування об'єктивних обставин, що перешкоджали поданню відзиву та зустрічної позовної заяви у визначений процесуальним законом строк.
При цьому, суд зазначає, що процесуальний строк для пред'явлення зустрічного позову, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, забезпечує оперативність судочинства, виступає дисциплінуючим фактором регламентації процесуальних дій учасників справи та спрямований на недопущення зловживання процесуальними правами, проте відповідач - ФОП Сербан Л.Ю. або її представник не проявили необхідної старанності та, звертаючись з зустрічним позовом поза визначеним законом строком, не надали до суду переконливих доказів на підтвердження наявності у відповідача перешкод для реалізації права на звернення з таким позовом сумлінно та своєчасно, тобто з урахуванням періоду часу, який об'єктивно необхідний для підготовки зустрічної позовної заяви, відтак несвоєчасне подання зустрічного позову зумовлене лише волевиявленням самого відповідача, тобто має суб'єктивний характер, що не є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки в силу ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.
Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.
Частиною 6 ст. 180 ГПК України встановлено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Враховуючи вищевикладене, суд повертає заявнику подану зустрічну позовну заяву.
Оскільки суд повертає зустрічний позов з підстав пропущення строків на його подачу, тому клопотання, заявлені у зустрічній позовній заяві, у даному випадку суд не розглядає.
При цьому суд роз'яснює, що ФОП Сербан Л.Ю. не позбавлена права повторно звернутись до суду із зустрічним позовом за умови подання відповідного клопотання та обґрунтування причин пропуску строку на подачу зустрічного позову.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 118, 180, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Зустрічну позовну заяву Фізичної особи - підприємця Сербан Лілії Юріївни, м. Київ до Фізичної особи - підприємця Гусакова Сергія Івановича, м. Запоріжжя про визнання недійсним договору безоплатного користування нерухомим майном №1 від 01.02.2022 - повернути заявнику.
Оскільки зустрічна позовна заява з додатками надійшла до суду в електронному вигляді, суд не здійснює повернення документів в паперовому вигляді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала в частині повернення позовної заяви може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.І. Педорич