номер провадження справи 26/47/24
10.04.2025 Справа № 908/1573/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Юлдашева Олексія Олексійовича, розглянувши матеріали справи
Кредитори: 1/ Державна податкова служба України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у Запорізькій області
2/ Акціонерне товариство “Сенс Банк»
3/ Акціонерне товариство “Державний експортно-імпортний банк України»
4/ Товариство з обмеженою відповідальністю “Глобал Спліт»
Боржник - Фізична особа ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
Представники сторін:
від кредитора-1 - ОСОБА_2 (в залі суду)
від кредитора-3 - Візіренко Ж.С.
від боржника - не з'явився
До Господарського суду Запорізької області від ФО ОСОБА_1 надійшла заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність останнього.
Шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №908/1573/24 визначено до розгляду судді Юлдашеву О.О.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.06.2024, зокрема, прийнято заяву про відкриття провадження (проваджень) у справі про неплатоспроможність до розгляду; присвоєно справі номер провадження 26/47/24; підготовче засідання призначено на 25.06.2024 року об 11 год 45 хв.
Ухвалою суду від 25.06.2024 зокрема, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Калугіна Ігоря Вікторовича (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ). Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Біленка Романа Івановича (свідоцтво №461 від 07.03.2013. Призначено попереднє судове засідання на 15.08.2024 о 10-00.
На офіційному веб-порталі судової влади України здійснено публікацію повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за № 73536 від 02.07.2024р.
До суду надійшли наступні заяви з грошовими вимогами до боржника:
1/ Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Запорізькій області з грошовими вимогами до боржника на суму 57 902,08 грн та 6 056,00 грн судового збору.
2/ Акціонерного товариства “Сенс банк» на суму 63 067,18 грн та 4 844,80 грн судового збору.
3/ Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України» на суму 8 144 437,94 грн та 6 056,00 грн судового збору.
4/ Товариства з обмеженою відповідальністю “Глобал Спліт» на суму 194 213,99 грн та 6 056,00 грн судового збору.
До суду надійшли повідомлення керуючого реструктуризацією про розгляд заявлених вимог кредиторів.
Ухвалою суду від 15.08.2024 визнано грошові вимоги Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у Запорізькій області у розмір 57 902,08 грн (40 902,08 грн - основний борг, 17 000,00 грн - штрафні санкції) та 6 056,00 грн - судовий збір. Визнано грошові вимоги Акціонерного товариства “Сенс Банк» у розмір 63 067,18 грн - основний борг та 4 844,80 грн - судовий збір. Визнано грошові вимоги Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України» у розмір 8 144 437,94 грн - основний борг та 6 056,00 грн - судовий збір. Попереднє засідання суду відкладено на 17.09.2024 об 11-00. Зобов'язано керуючого реструктуризацією ОСОБА_3 направити на адресу ТОВ “Глобал Спліт» копію повідомлення про результати розгляду заявлених грошових вимог на суму 194 213,99 грн. (докази направлення надати суду). Зобов'язано ТОВ “Глобал Спліт» надати суду довідки про загальну суму заборгованості ОСОБА_1 , зазначивши окремо суму основного боргу, суму нарахованих відсотків, штрафу (пені) за наявності, а також письмові пояснення на повідомлення керуючого реструктуризацією Біленка Р.І. про результати розгляду заявлених грошових вимог на суму 194 213,99 грн.
Ухвала суду від 15.08.2024 ТОВ “Глобал Спліт» не була виконана у зв'язку з чим, суд ухвалою від 17.09.2024 відклав попереднє засідання суду на 21.11.2024 о 10-30.
До суду 17.10.2024 надійшло клопотання ТОВ “Глобал Спліт» до якого долучено розгорнутий розрахунок кредиторської заборгованості.
15.11.2024 надійшло клопотання керуючого реструктуризацією Біленка Р.І. про розгляд справи за його відсутності.
Ухвалою суду від 21.11.2024 відкладено попереднє засідання суду на 16.01.2025 о 10-00; зобов'язано ТОВ “Глобал Спліт» надати суду документи в обгрунтування заявленої кредиторської заборгованості, а також письмові пояснення на повідомлення керуючого реструктуризацією Біленка Р.І. про результати розгляду заявлених грошових вимог на суму 194 213,99 грн.
Ухвала суду від 21.11.2024 ТОВ “Глобал Спліт» не виконана.
Ухвалою від 16.01.2025 визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Глобал Спліт» у розмірі 123 503,58 грн основного боргу з другою чергою задоволення; грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Глобал Спліт» у розмірі 70 710,41 грн - відхилено; закрито попереднє засідання суду; зобов'язано керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Біленка Р.І. протягом трьох робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду письмово повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів, організувати та провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення даної ухвали; зобов'язано конкурсних кредиторів розглянути проект плану реструктуризації боргів боржника та прийняти рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність; судове засідання призначено на 20 березня 2025 року о 10 год. 00 хв.
Ухвала суду від 16.01.2025 керуючим реструктуризацією Біленком Р.І. не виконана.
Ухвалою від 20.03.2025 відкладено засідання суду на 10.04.2025 року о 12-30 год; зобов'язано повторно керуючого реструктуризацією, арбітражного керуючого Біленка Р.І. виконати вимоги ухвали суду від 16.01.2025 року.
На день рогляду справи (10.04.25) попередні ухвали керуючим реструктуризацією Біленком Р.І. не виконані, план реструктуризації боргів боржника суду не надано.
Дослідивши матеріали справи та враховуючи норми чинного законодавсьтва, суд зазначає про таке.
Згідно з ч. 1 ст. 48 КУзПБ учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом у попередньому засіданні та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. У зборах кредиторів боржника можуть брати участь із правом дорадчого голосу, зокрема, конкурсні кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання.
За змістом ч. 1, 2 ст. 123 КУзПБ участь кредиторів у зборах кредиторів, визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу та учасників зборів кредиторів з правом дорадчого голосу здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб. Основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є: 1) розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника; 2) розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника; 3) прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КУзПБ в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються:
1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали;
2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Як убачається з пояснювальної записки до проєкту Кодексу України з процедур банкрутства метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації не з їх вини та потребують допомоги з боку держави.
Тому, призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.
За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
Як установлено судом, Боржник не вживає жодних заходів для досягнення компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та не вживає заходів до хоча б часткового їх задоволення.
Частиною другою статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.
Згідно з частиною п'ятою статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.
Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).
Отже, ця судова процедура є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).
Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проєкт плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).
Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Вказана правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 справа №903/806/20.
У ст. 1 КУзПБ наведено визначення боржника - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав.
Господарський суд зазначає, що ухвалою господарського суду від 16.01.2025 завершено попереднє засідання, за результатами якого внесено до реєстру вимоги кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 вказаних вище кредиторів.
Як вже зазначалося вище, за змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
З огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника (постанова Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20).
Як вбачається з наданого до суду Плану реструктуризації боргів боржника, який було долучено до матеріалів заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, доходи, які боржник отримує (заробітна плата, пенсія, тощо): відсутні; утримується за рахунок членів сім'ї; доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів - 8 000,00 грн щомісяця, за рахунок отримання заробітної плати; розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення вимог кредиторів - 2 000,00 грн. У разі недостатності отриманих коштів від продажу майна на погашення всієї суми заборгованості перед кредитором, боржником буде здійснено погашення залишкоової суми боргу грошовими коштами згідно внесених змін, які плануються бути внесеними в план реструуктуризації боргів після провдення тргів корпоративних прав.
Строк виконання плану реструктуризації боргів боржника - 5 років (60 місяців).
До боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Кодекс України з процедур банкрутства містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:
- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років (пункти 3, 4 частини четвертої статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною сьомою статті 123 КУзПБ;
- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ);
- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов'язковій сплаті згідно з частиною третьою статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини восьмої статті 126 КУзПБ);
- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).
Неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.
Щодо застосування частини одинадцятої статті 126 КУзПБ Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 сформував висновок, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.
У розвиток цієї правової позиції Верховний Суд наголошує, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
Такими обставинами можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім'ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з'ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.
Вказана позиція викладена в постанові Верховного суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 по справі № 903/806/20.
Концепція інституту неплатоспроможності фізичних осіб та аналіз положень КУзПБ, що регламентують судову процедуру реструктуризації боргів боржника, дають підстави для висновку, що запорукою досягнення мети цієї процедури є компроміс між кредиторами і боржником щодо зміни способу та порядку виконання його грошових зобов'язань з урахуванням майнового стану та об'єктивних можливостей боржника.
Тому, за недосягнення згоди з боржником збори кредиторів наділені процесуальними засобами впливу на рух справи задля припинення судової процедури відновлення платоспроможності щодо недобросовісного боржника чи переходу до погашення боргів відповідно до своїх інтересів у справі.
Також збори кредиторів не позбавлені права заявити клопотання про перехід до процедури погашення боргів чи закриття провадження у справі в порядку частини одинадцятої статті 126 КУзПБ з обґрунтуванням відповідних підстав.
До того ж, у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ передбачає право зборів кредиторів (кредитора у частині другій статті 128) звернутися до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність якщо:
- збори кредиторів прийняли рішення про відмову у схваленні плану реструктуризації боргів боржника (пункт 2 частини восьмої статті 123 КУзПБ);
- господарський суд відмовив у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника (частина десята статті 126 КУзПБ);
- боржником порушено план реструктуризації боргів (частина друга статті 128 КУзПБ).
Системний аналіз цих норм приводить до висновку, що за наведених вище підстав (окрім частини сьомої статті 123 КУзПБ) господарський суд може вирішити питання щодо доцільності подальшого руху справи лише за клопотанням зборів кредиторів (кредитора), яким на певній стадії судової процедури реструктуризації боргів боржника надано виключне право ініціювати за власним вибором перехід до наступної судової процедури неплатоспроможності фізичної особи або закриття провадження у справі.
Слід зазначити, що визначені у пункті 2 частини восьмої статті 123, частині десятій статті 126 та частині другій статті 128 КУзПБ підстави для звернення зборів кредиторів (кредитора) із клопотанням про закриття провадження у справі можуть бути зумовлені саме неконструктивною позицією останніх при погодженні плану реструктуризації боргів, порушеннями при схваленні зборами кредиторів плану реструктуризації боргів, іншими обставинами, які не залежать від волі боржника, що має врахувати господарський суд при вирішенні питання про задоволення чи відмову у задоволенні такого клопотання зборів кредиторів (кредитора) крізь призму мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Суд зазначає, що поведінка боржника є недобросовісною, оскільки містить ознаки ухилення від виконання зобов'язань, маючи на меті фактичне списання заборгованості перед кредиторами, що може свідчити про зловживання правом на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.
У даному випадку причиною неподання погодженого боржником і схваленого плану реструктуризації боргів є формальний підхід боржника до складення плану реструктуризації, без визначення дієвого механізму погашення боргів перед кредиторами. Такі обставини не демонструють ефективне прагнення боржника до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживати заходів до задоволення їх вимог.
Як вбачається з наведеного вище, поведінку ОСОБА_1 , який жодного разу не був особисто присутнім у судових засіданнях, не співпрацював з кредитором з приводу умов плану реструктуризації, не надав до суду обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо), не подав економічно обґрунтований план реструктуризації, не можна вважати добросовісною.
Враховуючи виклаене та у зв'язку з недобросовісною поведінкою боржника, господарський суд вважає за необхідне закрити провадження у справі на підставі ч. 11 ст. 126 КУзПБ.
Керуючись статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Припинити процедуру реструктуризації боргів боржника - ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Припинити повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Біленка Р.І.
Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
- закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу складено та підписано-14.05.25.
Суддя О.О. Юлдашев