вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
про залишення заяви без руху
"13" травня 2025 р. Справа № 907/497/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали заяви,
за заявою: фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 адреса фактичного проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи,
Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про свою неплатоспроможність як боржника - фізичної особи, в якій просить прийняти дану заяву до розгляду, ввести процедуру реструктуризації боргів боржника, ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Яковенка Дмитра Едуардовича
Розглянувши дану заяву, суд вважає за потрібне залишити її без руху з огляду на наступне.
Положеннями ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства встановлені вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються: 1) найменування господарського суду, до якого подається заява; 2) ім'я боржника, його місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), номер засобу зв'язку боржника, його адреса електронної пошти (за наявності); 3) виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду; 4) перелік документів, що додаються до заяви.
Разом з тим, перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються: 1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; 2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця; 3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; 4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; 5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно; 6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором; 7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 8) відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях; 9) копія трудової книжки (за наявності); 10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника; 11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства; 12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень; 13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини; 14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до п.9 Приміток до затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5 форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). Якщо член сім'ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається "Член сім'ї не надав інформацію".
Так, у справі № 910/6639/20, Верховний Суд дійшов висновку, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів та належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при не результативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
На переконання суду, коло членів сім'ї боржника в частині п'ятій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства визначено у зв'язку із встановленням його обов'язку подати декларацію про майновий стан боржника за відповідною формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, як додаток до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Подання декларації про майновий стан боржника полягає у необхідності підтвердження наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зазначених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період. Поряд з цим, ця декларація повинна містити відомості, що можуть свідчити про ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.
Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/6639/20 також зазначила, що включення до кола членів сім'ї осіб, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхніх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, пояснюється фідуціарним, зазвичай, характером відносин боржника з цими особами (обов'язок діяти якнайкраще в інтересах таких осіб), що може сприяти ухиленню від виконання боржником зобов'язань перед кредиторами шляхом перереєстрації майна (майнових прав) на цих осіб. До цих зловживань правом боржник може вдатись незалежно від того, що ці особи проживають окремо від боржника, не пов'язані з ним спільним побутом та сімейними правами і обов'язками.
Крім того, як убачається із доданих до заяви декларації про майновий стан боржника, заявником у всіх рядках декларацій відмічено "-".
Водночас у випадку, якщо члени сім'ї відмовилися надати про себе інформацію, то до заяви не додано доказів звернення до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім'ї, яка необхідна була йому для заповнення розділів декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
У порушення п.5 ч.3 ст.162 ГПК України, заява не містить викладу хоча б однієї конкретної обставини (факту) про те, що боржник припинив погашення кредиту чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів упродовж двох місяців.
Суд зазначив, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 116 КУзПБ разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
Суд звернув увагу заявника, що вказана норма ч. 4 ст. 116 КУзПБ носить імперативний характер, яка виключає можливість боржника подавати до суду лише бланк Плану реструктуризації, а боржник має вказати про свої спроможності саме щодо реструктуризації своїх зобов'язань перед кредиторами: вказати суми, строки тощо.
Відповідно до приписів ст. 6 КУзПБ визначено, що реструктуризація - це судова процедура, яка застосовується щодо боржника - фізичної особи.
При здійсненні своїх цивільних зобов'язань боржник має керуватися загальними засадами цивільного законодавства (як от: свобода договору; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, ст. 3 ЦК України) та нормами, що регулюють загальні умови виконання зобов'язань (зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, 526 ЦК України).
Судовому захисту за нормами КУзПБ підлягає платоспроможність фізичної особи (її збереження або відновлення) за допомогою юридичних інструментів, визначених цим Кодексом.
Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Процедура реструктуризації у цьому законі (КУзПБ) надає можливість добросовісному боржнику, який є працездатним, зупинити нарощування кредиторської (кредитної) заборгованості та в такому "кристалізованому" (замороженому) вигляді виконати свої зобов'язання, розстрочивши на строк до п'яти років.
Суд відхилив твердження про те, що на час звернення боржника із заявою до суду йому не відомо хто із кредиторів заявить свої вимоги до боржника, а тому боржник складе такий План лише після виявлення кредиторів, оскільки така процесуальна поведінка не відповідає призначенню процедури реструктуризації та порядку її відкриття.
Так, відповідно до приписів ч. 5 ст. 119 КУзПБ, відкриваючи справу про неплатоспроможність в ухвалі господарський суд зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.
Суд зазначає, що без відповідних пропозицій боржника на адресу кредиторів про умови зміни способу та порядку виконання його зобов'язань (часткового списання, прощення) у суду відсутня можливість уведення самої процедури реструктуризації.
При дослідженні доказів про грошові зобов'язання боржника, судом встановлено, що зазначені документи не містять систематизованої інформації по кожному кредитору окремо.
По кредиторам визначено лише загальне "поточне" зобов'язання (загальна сума заборгованості) без розмежування заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо).
Крім того, суд зазначив, що відповідно до приписів ч. 13с ст. 116 КУзПБ разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини.
Нормами ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене, керуючись ст.ст. 34,37, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 адреса фактичного проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи - залишити без руху.
2. Встановити строк у п'ять календарних днів з дня вручення цієї ухвали фізичній особі ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 адреса фактичного проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , на усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
3. Боржнику усунути недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у спосіб, встановлений у мотивувальній частині даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.В. Андрейчук