вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
12.05.2025м. ДніпроСправа № 904/641/25
За позовом Обласного комунального підприємства "Фармація", м. Дніпро
до Головного сервісного центру МВС в особі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях, м. Дніпро
про визнання права власності
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання Янкіна Г.Д.
Представники:
Від позивача: Сидоренко О.А., адвокат, довіреність №4-Д/1 від 02.01.2025
Від відповідача: Павлюк Р.О., самопредставництво (в режимі відеоконференції)
Обласне комунальне підприємство "Фармація" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить визнати за Обласним комунальним підприємством "Фармація" право власності на транспортний засіб марки - FIAT, модель - Doblo Cargo Corto 1.4, 2021 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN): НОМЕР_1 .
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що набув право власності на транспортний засіб марки - FIAT, модель - Doblo Cargo Corto 1.4, 2021 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN): НОМЕР_1 на підставі договору купівлі-продажу предмету лізингу №DNVKFLO122535 від 11.09.2024 та акту приймання-передачі транспортного засобу від 11.09.24, відповідно до яких АТ КБ "Приватбанк" передав цей автомобіль ОКП "Фармація". З метою здійснення реєстрації вказаного транспортного засобу позивач звернувся до відповідача із заявою, проте в реєстрації транспортного засобу було відмовлено. Підставою відмови в перереєстрації транспортного засобу є те, що попередній власник, АТ КБ "Приватбанк", значиться в Єдиному реєстрі боржників. Відмову в державній реєстрації транспортного засобу позивач вважає незаконною, оскільки надав усі передбачені Порядком № 1388 документи, що підтверджують правомірність придбання транспортного засобу, зокрема: договір фінансового лізингу та договір купівлі-продажу транспортного засобу.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що позивач набув у власність транспортний засіб внаслідок належного виконання ним умов договору фінансового лізингу, укладеного з банком, а також договору купівлі-продажу транспортного засобу. Однак, за даними Єдиного реєстру боржників АТ КБ "Приватбанк", як попередній власник транспортного засобу, є боржником, у зв'язку із чим позивачу було відмовлено в реєстрації транспортного засобу. Головний сервісний центр МВС вважає, що не є належним відповідачем, а заявлені до нього вимоги не можуть бути задоволені зважаючи на обрання позивачем неефективного способу захисту свого права власності.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2025 справу №904/641/25 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою суду від 21.02.2025 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.
21 лютого 2025 року від позивача на виконання вимог ухвали суду до господарського суду надійшла заява та долучено відповідні докази.
Ухвалою суду від 03.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.03.2025.
З 24.03.2025 судом оголошено перерву до 14.04.2025.
07 квітня 2025 року через систему "Електронний суд" від представника відповідача до господарського суду надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в приміщенні Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя або Господарського суду Запорізької області або Запорізького апеляційного суду.
Ухвалою суду від 09.04.2025 клопотання представника відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено.
14.04.2025 від позивача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, мотивоване тим, що в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду знаходиться справа № 160/8953/25 за позовом ОКП "Фармація" до Головного сервісного центру МВС в особі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях про визнання протиправною бездіяльність Головного сервісного центру МВС в особі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях щодо не проведення перереєстрації транспортного засобу марки та зобов'язати відповідача здійснити перереєстрацію транспортного засобу марки - FIAT, модель - Doblo Cargo Corto 1.4, 2021 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN): НОМЕР_1 за ОК "Фармація".
Ухвалою суду від 14.04.2025 клопотання позивача про зупинення провадження у справі залишено без задоволення.
Ухвалою суду від 14.04.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 12.05.2025.
Під час розгляду справи судом досліджені наявні в матеріалах справи докази.
У судовому засіданні 12.05.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників позивача та відповідача, господарський суд, -
Відповідно до договору фінансового лізингу № DNVKFLO122535 від 11.08.2021, укладеного між ОКП "Фармація" та АТ КБ "Приватбанк" та акту прийому-передачі майна від 04.10.2021 до цього договору, АТ КБ "Приватбанк" придбав у свою власність і передав ОКП "Фармація" автомобіль марки FIAT - Doblo Cargo Corto 1.4, 2021 року випуску, (95 к.с.), колір 249 - ВІАNCO, ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN): НОМЕР_1 . За результатами виконання договору фінансового лізингу № DNVKFLO122535 від 11.08.2021, між ОКП "Фармація" та АТ КБ "Приватбанк" був складений акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності по фінансовому лізингу від 11.09.2024, яким засвідчено факт належного і повного виконання сторонами умов цього договору (а.с.5-12).
На виконання договору фінансового лізингу № DNVKFLO122535 від 11.08.2021, між ОКП "Фармація" та АТ КБ "Приватбанк" був укладений договір купівлі продажу предмету лізингу № DNVKFLO122535 від 11.09.24 та складений акт приймання-передачі транспортного засобу від 11.09.24, відповідно до яких АТ КБ "Приватбанк" передав ОКП "Фармація" автомобіль марки FIAT - Doblo Cargo Corto 1.4 ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN): НОМЕР_1 (а.с.13).
З метою здійснення перереєстрації автомобіля марки FIAT - Doblo Cargo Corto 1.4 ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN): НОМЕР_1 на ОКП "Фармація", як нового власника цього автомобіля, позивач звернувся до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях.
Проте в перереєстрації вказаного транспортного засобу було відмовлено у зв'язку з тим, що АТ КБ "Приватбанк" значиться в Єдиному реєстрі боржників, про що Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях надав ОКП "Фармація" письмове роз'яснення від 28.01.25 № 8/49.
Позивач вважає відмову відповідача в перереєстрації транспортного засобу незаконною, просить визнати за ним право власності на транспортний засіб марки - FIAT, модель - Doblo Cargo Corto 1.4, 2021 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN): НОМЕР_1 .
Предметом дослідження у даній справі є встановлення наявності у позивача матеріально-правових фактів, з якими закон пов'язує виникнення права власності; обставин не визнання (оспорення існуючого права) відповідачем права власності позивача на транспортний засіб та оспорення ним існуючого права.
Згідно ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання, а кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Крім того, ст. 1 Господарського процесуального кодексу України і ст. 16 Цивільного кодексу України гарантує кожній особі право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.
Згідно із ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Одним із способів захисту права власності є визнання його в судовому порядку.
Зокрема, відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Вказаний спосіб захисту права власності пов'язаний з тим, що право власності має спиратись на певний титул, щоб бути доведеним перед іншими особами.
Отже, рішення суду про визнання права власності, яке прийнято за результатами розгляду позову, поданого в порядку ст. 392 ЦК України, є правозахисним актом, і спрямоване на захист наявного у позивача права власності.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб. Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин (постанова від 14 грудня 2021 року у справі 344/16879/15-ц, постанова від 13.07.2022 у справі № 645/6151/15-ц).
У зв'язку з цим, момент виникнення права не залежить від набрання рішенням законної сили, оскільки підставою для прийняття останнього є наявність у позивача до звернення до суду тих матеріально-правових фактів, з якими закон пов'язує виникнення права власності.
Тобто, підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності згідно зі ст. 392 ЦК України є оспорення існуючого права, а не намір набути вказане право за рішенням суду.
Верховний Суд у постанові від 02.05.2018 у справі № 914/904/17 звертав увагу на те, що під час вирішення спору про визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України слід враховувати, що за змістом вказаної статті судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.
Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права власності особи щодо майна, право власності на яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також підтверджене належними доказами порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно (правові позиції Верховного Суду з цього приводу - mutatis mutandis пункт 13 постанови від 20.03.2018 у справі № 910/1016/17, пункт 12 постанови від 17.04.2018 у справі № 914/1521/17 ).
Звертаючись із вимогами про визнання права власності на спірне майно (на транспортний засіб марки - FIAT, модель - Doblo Cargo Corto 1.4, 2021 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN): НОМЕР_1 ), позивач як на підставу набуття права власності на це майно вказав на:
- укладений між ОКП "Фармація" та АТ КБ "Приватбанк" договір фінансового лізингу № DNVKFLO122535 від 11.08.2021,
акт прийому-передачі майна від 04.10.2021 до цього договору,
акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності по фінансовому лізингу від 11.09.2024, яким засвідчено факт належного і повного виконання сторонами умов цього договору;
договір купівлі-продажу предмету лізингу № DNVKFLO122535 від 11.09.24 та складений акт приймання-передачі від 11.09.24, відповідно до яких АТ КБ "Приватбанк" передав ОКП "Фармація" транспортний засіб.
Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч.1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. На відміну від нерухомого майна, ЦК України не передбачено переходу права власності на рухоме майно за наслідком державної реєстрації переходу права на підставі правочину, навіть якщо реєстрація рухомого майна є обов'язковою виходячи з нормативного регулювання (частина четверта статті 334 ЦК України).
Набуття права власності юридичною особою на підставі правочину є найбільш поширеним способом набуття такого права.
Згідно зі статтею 34 Закону України "Про дорожній рух" державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.
Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року, № 1388 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено обов'язок власників транспортних засобів та осіб, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представників, зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом 10 діб після придбання, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 911/1278/20 зазначено про те, що як положеннями частини першої статті 334 ЦК України щодо переходу права власності на рухоме майно, так і спеціальним законодавством, що регулює порядок обліку та реєстрації транспортних засобів, не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації. Порушення приписів про державну реєстрацію великотоннажного та технологічного транспортного засобу має наслідком заборону його експлуатації (користування рухомим майном). Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статтей 6, 627, 628 ЦК України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу (п.7.13).
Правовий аналіз вказаних вище норм права свідчить про те, що реєстрація транспортного засобу у відповідних реєстраційних органах не впливає на набуття права власності на нього.
У пункті 3.4. Договору фінансового лізингу № DNVKFLO122535 від 11.08.2021, укладеного між ОКП "Фармація" та АТ КБ "Приватбанк", сторони передбачили, що цей договір є належною і достатньою підставою для переходу майна у власність лізінгоодержувача після сплати банку усіх лізингових платежів за цим договором. Укладення додаткових договорів тощо для переходу майна у власність лізингоодержувача не вимагається.
Згідно з Актом звірки взаєморозрахунків та переходу права власності по фінансовому лізингу від 11.09.2024, лізингоодержувач (позивач) повністю сплатив Лізингодавцю (Приватбанк) всі належні до сплати платежі за договором. Предмет лізингу: автомобіль марки - FIAT, модель - Doblo Cargo Corto 1.4, 2021 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN): НОМЕР_1 ), разом з відповідними документами передано у власність Лізингоодержувачу- ОКП "Фармація" (пп.3,4 Акту).
У постанові від 05.04.2023 у справі № 911/1278/20 Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 грудня 2020 року у справі № 278/3640/18 (провадження № 61-11481св20), в якій, аналізуючи положення статті 334 ЦК України та статті 34 Закону України "Про дорожній рух", суд зазначив: "…правовстановлюючим документом, який підтверджує набуття права власності, є саме договір комісії транспортного засобу та договір купівлі-продажу транспортного засобу. Видане за результатами проведення реєстраційних дій свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу лише підтверджує проведення реєстраційної процедури та внесення до Єдиного державного реєстру МВС відомостей про транспортний засіб і його власника, проте як самостійний документ право власності у особи не породжує". Подібні правові висновки щодо застосування положень статті 34 Закону № 3353-XII викладено Верховним Судом також у постановах від 13 грудня 2018 року у справі № 910/11266/17, від 21 травня 2019 року у справі № 912/1426/18 та від 30 липня 2019 року у справі № 905/1053/18 (п.7.15 постанови ВП від 05.04.2023 у справі № 911/1278/20).
Отже, виходячи з умов укладеного договору та відповідно до приписів частини першої статті 334 ЦК України до набувача (позивача) перейшло право власності на рухоме майно (транспортний засіб). Перехід права власності на транспортний засіб зафіксовано в Акті від 11.09.2024 (а.с.13).
Здійснення державної перереєстрації права власності на транспортний засіб умовами договору фінансового лізингу не передбачено.
З огляду на те, що позивачем у справі є Обласне комунальне підприємство "Фармація", яке є власником транспортного засобу, що не оспорюється (не заперечується) відповідачем, Суд дійшов висновку про відсутність у Позивача матеріально-правових підстав заявляти про порушення права власності та відсутність підстав завертатись за захистом цього права, у тому числі шляхом його визнання в порядку статті 392 ЦК України.
Відповідач, з вимогами до якого звернувся Позивач, не оспорює та не заперечує право власності Позивача на транспортний засіб, тоді як норми статті 392 ЦК України вимагають доведення порушення відповідачем права власності (оспорювання або невизнання), за захистом якого звертається позивач.
Між тим, судом не встановлено таких обставин з боку Відповідача.
Зі змісту листа ТСЦ МВС № 1242 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) убачається, що відмова у здійсненні перереєстрації пов'язана не у зв'язку з наявністю у ТСЦ МВС № 1242 сумнівів або претензій щодо права власності позивача на транспортний засіб, а виходячи з наявності в Єдиному реєстрі боржників відомостей про Банк, як боржника.
Згідно з ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
За таких обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73-79, 86,91,129,233, 236-238, 240,241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позовні вимоги Обласного комунального підприємства "Фармація" до Головного сервісного центру МВС в особі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях про визнання права власності залишити без задоволення.
Судові витрати по справі віднести на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 14.05.2025
Суддя Н.М. Євстигнеєва