Постанова від 30.04.2025 по справі 910/21682/15

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2025 р. Справа№ 910/21682/15 (910/14603/23)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Сотнікова С.В.

Пантелієнка В.О.

за участю секретаря судового засідання Сороки П.М.

та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 30.04.2025,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе"

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024

у справі №910/21682/15 (910/14603/23) (суддя Чеберяк П.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе"

до філії "Запорізький кінний завод № 86" Державного підприємства "Конярство України"

(замінено на належного відповідача - Державне підприємство "Конярство України")

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Фонду державного майна України

про стягнення 600 520,68 грн.

за зустрічним позовом Державного підприємства "Конярство України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонду державного майна України

про стягнення 379 731,00 грн.

в межах справи № 910/21682/15

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ"

до Державного підприємства "Конярство України" (код ЄДРПОУ 37404165)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі №910/21682/15 (910/14603/23) у задоволенні первісного позову відмовлено; зустрічний позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе" на користь Державного підприємства "Конярство України" суму коштів в розмірі 379 731 грн 00 коп, судовий збір в розмірі 5 697 грн 00 коп.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі №910/21682/15 (910/14603/23); скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 по справі №910/21682/15 (910/14603/23) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Актив" до Державного підприємства "Конярство України" в особі Філії "Запорізький кінний завод № 86" ДП "Конярство України" про стягнення 600520,68 грн і ухвалити нове, яким первісні позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе" передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Доманська М.Л.; судді: Пантелієнко В.О. та ОСОБА_1

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/21682/15 (910/14603/23) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе" до філії "Запорізький кінний завод № 86" Державного підприємства "Конярство України" про стягнення 600 520,68 грн та за зустрічним позовом Державного підприємства "Конярство України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе" про стягнення 379 731,00 грн; відкладено розгляд питання про поновлення чи відмову у поновлені строку на апеляційне оскарження; про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе" на рішення Господарського суду міста Києва 24.07.2024 у справі №910/21682/15 (910/14603/23) до надходження матеріалів справи №910/21682/15 (910/14603/23) до Північного апеляційного господарського суду.

03.10.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/21682/15 (910/14603/23) у 2-х томах.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністют "Рост Капітал Активе" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі №910/21682/15 (910/14603/23) залишено без руху; роз'яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржник має право усунути недоліки апеляційної скарги, а саме, подати до Північного апеляційного господарського докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (17644,54 грн); роз'яснено скаржнику, що в разі невиконання зазначеної ухвали суду в строк, визначений п.2 її резолютивної частини, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.

Через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе" надійшла заява, до якої долучено докази сплати судового збору.

У зв'язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 08.10.2024 №2946/0/15-24, яким суддю ОСОБА_1 звільнено у відставку, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2024, сформовано новий склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційних скарг у справі №910/21682/15 (910/14603/23) у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Сотніков С.В., Пантелієнко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі №910/21682/15 (910/14603/23) задоволено; поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі №910/21682/15 (910/14603/23); відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі №910/21682/15 (910/14603/23); розгляд апеляційної скарги призначено на 04.12.2024 об 11 год. 30 хв; запропоновано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів, з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 20.11.2024; встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 27.11.2024.

18.11.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Державного підприємства "Конярство України" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому підприємство просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рост Капітал Активе» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі № 910/21682/15 (910/14603/23) залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі № 910/21682/15 (910/14603/23) - без змін, з огляду на наступне. Як свідчить копія договору від 29.07.2021 №29/07-21, додана ТОВ «Рост Капітал Активе» до позовної заяви, Договір не підписаний зі сторони ТОВ «Рост Капітал Активе». Вказане свідчить про те, що ТОВ «Рост Капітал Активе» і ДП «Конярство України» у письмовій формі не досягнуто згоди щодо забезпечення виконання Договору від 29.07.2021 №29/07-21 пенею в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України та штрафною санкцією у розмірі 24 % річних. Тобто, відсутні докази досягнення сторонами у письмовій формі умови про встановлення договірної відповідальності у вигляді штрафних санкцій, що свідчить про відсутність підстав для застосування такої відповідальності. В свою чергу, ТОВ «Рост Капітал Активе» разом із відповіддю на відзив подало до суду першої інстанції копію договору від 29.07.2021 №29/07-21 нібито підписаного з обох сторін, який фактично був новим доказом. Однак, Позивач при поданні до суду першої інстанції нового доказу разом із відповіддю на відзив не вказав об'єктивних обставин, які унеможливлювали своєчасне вчинення такої процесуальної дії (подання зазначеного доказу разом із позовною заявою). Також ДП «Конярство України» звертає увагу Суду на те, що якщо припустити, що пунктом 6.5 договору передбачена відповідальність (штрафна санкція) в розмірі 24 % річних за весь час прострочення саме за прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати Замовником Виконавцеві виконаних робіт, то така сума за своєю правовою природою є пенею, а відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати Замовником Виконавцеві виконаних робіт передбачена іншим пунктом договору - пунктом 6.4, в іншому розмірі - подвійної облікової ставки Національного банку України. Тобто застосування одного й того ж самого виду відповідальності за стверджуване ТОВ «Рост Капітал Активе» одне й те ж саме порушення є подвійним притягненням до відповідальності одного виду за одне й те ж саме правопорушення, що прямо суперечить статті 61 Конституції України. Крім того, ДП «Конярство України» у відзиві на позовну заяву також заявило про застосування позовної давності до вимог ТОВ «Рост Капітал Активе», оскільки у копії договору, яка додана до первісного позову, у пункті 6.8 передбачена позовна давність до вимог про стягнення штрафних санкцій строком 3 місяці. Щодо зустрічних позовних вимог, то непідписаний акт виконаних робіт від 16.09.2021 № РК-00000103 на суму 379 731,00 грн є неналежним доказом виконання ТОВ «Рост Капітал Активе» робіт за Договором на вказану суму (379 731,00 грн.), не є первинним документом, та не свідчить про виникнення у ДП «Конярство України» грошового зобов'язання в розмірі 379 731,00 грн з 24.09.2021, як про це стверджує ТОВ «Рост Капітал Активе».

20.11.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Фонду державного майна України надійшли письмові пояснення на апеляційну скаргу, відповідно до яких третя особа у справі зазначає, що суд першої інстанцій дійшов обгрунтованого висновку стосовного того, що нова копія договору, яку подало ТОВ «Рост Капітал Активе» разом із відповіддю на відзив з порушенням встановленого законом строком не була прийнята судом та не враховувалась при розгляді справи, а також стосовно того, що зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів укладення між сторонами договору у письмовій формі, який би містив погоджені умови щодо забезпечення виконання взятих на себе зобов'язань за договором, позовні вимоги за первісним позовом є безпідставними та необґрунтованими. Судом першої інстанції було зроблено законний та обґрунтований висновок, що непідписаний акт виконаних робіт від 16.09.2021 № РК-00000103 на суму 379 731,00 грн є неналежним доказом виконання ТОВ «Рост Капітал Активе» робіт за договором на вказану суму, не є первинним документом, та не свідчить про виникнення у ДП «Конярство України» грошового зобов'язання в розмірі 379 731,00 грн.

02.12.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе" надійшли письмові пояснення.

03.12.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Державного підприємства "Конярство України" надійшли заперечення щодо письмових пояснень Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі №910/21682/15 (910/14603/23) відкладено на 19.02.2025 о 12 год. 50 хв.

21.01.2025 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Київської міської прокуратури надійшли пояснення, у яких зазначено, що на час звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе" з позовом до філії "Запорізький кінний завод № 86" Державного підприємства "Конярство України" про стягнення 600 520,68 грн Київська міська прокуратура вже набула статусу учасника справи про банкрутства, таким чином Київська міська прокуратура зазначає, що є учасником справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2025 у розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі №910/21682/15 (910/14603/23) оголошено перерву до 09.04.2025; витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе" та Державного підприємства "Конярство України" оригінали договору від 29.07.2021 №29/07-21 та акту надання послуг від 16.09.2021 №РК-00000103 для огляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні 09.04.2025 колегією суддів оглянуто подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе" примірник оригіналу договору від 29.07.2021 №29/07-21 та оригінал акту надання послуг від 16.09.2021 №РК-00000103, копії цих доказів долучені до матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.04.2025 у розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі №910/21682/15 (910/14603/23) оголошено перерву до 23.04.2025 о 12 год. 50 хв. Повторно витребувано у Державного підприємства "Конярство України" оригінали договору від 29.07.2021 №29/07-21 та акту надання послуг від 16.09.2021 №РК-00000103 для огляду у судовому засіданні.

22.04.2025 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Державного підприємства "Конярство України" надійшли пояснення, у яких ДП «Конярство України» повідомлено Північний апеляційний господарський суд про те, що ДП «Конярство України» не має змоги виконати пункт 2 ухвали Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2025 та від 09.04.2025 у справі № 910/21682/15 (910/14603/23) про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе" та Державного підприємства "Конярство України" оригіналів договору від 29.07.2021 № 29/07-21 та акту надання послуг від 16.09.2021 № РК-00000103 для огляду у судовому засіданні, у зв'язку з відсутністю таких документів у ДП «Конярство України».

23.04.2025 у судове засідання з'явились представники Державного підприємства "Конярство України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе", Фонду державного майна України та прокурор. Представники інших учасників справи у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе" просив суд апеляційної інстанції задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 по справі №910/21682/15 (910/14603/23). Прийняти нове судове рішення, яким первісні позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

Представники Державного підприємства "Конярство України", Фонду державного майна України та прокурор просили суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване судове рішення залишити без змін.

У судовому засідання колегією суддів оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення, ухвалення та проголошення судового рішення відкладено на 30.04.2025 об 10:15.

30.04.2025 судом апеляційної інстанції проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Щодо первісного позову: скаржник зазначає, що помилковим є висновок суду першої інстанції відносно того, що в матеріалах справи відсутні докази укладення між сторонами договору у письмовій формі, а також досягнення згоди щодо забезпечення виконання взятих на себе зобов'язань за договором, оскільки дана обставина спростовується матеріалами справи та доказами, наданими представником відповідача за первісним позовом в судових засіданнях. Скаржник зазначає, що Договір про виконання сільськогосподарський робіт (послуг) від 29.07.2021 № 29/07-21 підписано з боку Відповідача, що ним і не заперечується, що свідчить про обізнаність та взяття Відповідачем на себе зобов'язань саме таких, які визначені істотними умовами Договору. Підписання Специфікацій, які є невід'ємними частинами Договору, Актів виконаних робіт, сплата по рахунках, в своїй сукупності свідчать про визнання та виконання Договору, який укладений між сторонами. Крім того, у зустрічному позові ДП "Конярство України" посилається саме на Договір від 29.07.2021 № 29/07-21, як на підставу сплати коштів на користь ТОВ "Рост Капітал Активе", а отже також визнає укладеним даний Договір. Апелянт зазначає, що непідписаний однією із сторін правочин набуває юридичної сили укладеного, тобто за ним виникають права і обов'язки і він може досліджуватись на предмет його недійсності у випадку, якщо відбулось його подальше схвалення цією особою, що є таким способом волевиявлення особи до вчинення правочину, що вбачається із норм статті 241 ЦК України. Водночас, не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами, фактичне виконання сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного. Таким чином, факт існування договору від 29.07.2021 №29/07-21 підтверджується особою, яка повинна була його підписати, тобто позивачем та тим, що філія "Запорізький кінний завод № 86" Державного підприємства "Конярство України" підписувала Акти виконаних робіт та здійснювала оплату на підставі виставлених рахунків в повному обсязі. Оплата рахунків з посиланням на Договір від 29.07.2021 №29/07-21 повністю підтверджує факт укладення договору та фактичне його виконання, а, отже, є безпідставним посилання Відповідача за первісним позовом на відсутність підпису у примірнику Договору з боку Позивача.

Щодо зустрічного позову: скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що відповідачем за зустрічним позовом не надано суду належних та допустимих доказів в підтвердження виконання ним своїх зобов'язань за договором, що є підставою для повернення позивачу суми оплати в розмірі 379 731,00 грн. Судом першої інстанції не надано оцінку тому, що відповідно до п. 3.1. Договору від 29.07.2021 № 29/07-21 виконавець протягом трьох робочих днів з дати завершення сільськогосподарських робіт (по кожному окремому виду робот), передбачених відповідними Специфікаціями до даного Договору, надає Замовнику Акти виконаних робіт, Замовник не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з дати отримання від Виконавця Акту виконаних робіт, підписує його, або в цей же строк направляє Виконавцю письмову мотивовану відмову від підписання Акту виконаних робіт. У випадку отримання від Замовника мотивованої відмови від підписання Акту виконаних робіт, Сторонами протягом 3-х робочих днів оформлюється двосторонній акт з переліком виявлених недоліків та строків для їх виконання. Актом надання послуг від 16.09.2021 № РК-00000103 визначено, що вартість послуги по дискуванню грунту (1026,3 Га) склала 379731,00 грн. (з ПДВ). Судом взагалі не досліджено та не надано оцінки тому, що акт разом з рахунком було направлено відповідачу 17.09.2021 засобами поштового зв'язку «Укрпошта» та отримано позивачем за зустрічним позовом, зворотної відповіді з підписаним актом чи письмової мотивованої відмови від підписання Акту на адресу ТОВ "Рост Капітал Активе" не надходило, докази направлення наявні в матерілах справи. Відповідно до п. 3.2 Договору від 29.07.2021 №29/07-21 в разі наявності заперечень щодо отриманих актів виконання робіт Замовник надає свої заперечення Виконавцю протягом вказаного строку. Заперечення Замовника підлягають розгляду протягом 3 (трьох) робочих днів шляхом підписання Актів виконаних робіт по кожній окремій Специфікації. Згідно з п. 3.3 Договору від 29.07.2021 №29/07-21, при відсутності мотивованої відмови Замовника, переданої Виконавцеві у строки для передачі Акту про виконанні послуги, зазначені в п.3.1 Договору, послуги вважаються належним чином наданими, переданими Виконавцем і прийнятими Замовником без зауважень. Правові наслідки такого факту прирівнюються до правових наслідків підписання Акту, але це не звільняє Замовника від зобов'язання підписати отриманий Акт про виконані послуги й передачі його на адресу Виконавця. Умовами договору не передбачена 100% передплата за надання послуг в майбутньому, а визначена лише післяплата протягом 5 (п'ять) робочих днів з дати підписання кожного окремого Акту виконання робіт, що є абсолютно логічним, оскільки обсяг по факту виконаних робіт може відрізнятися від визначеного у специфікації. Крім того, фактом отримання акту та рахунку і прийняття виконаних робіт відповідачем слугує і факт оплати ДП «Конярство України» на користь ТОВ "Рост Капітал Активе" грошових коштів в розмірі 200 000,00 грн. згідно з платіжною інструкцією від 11.10.2021 № 371 з призначенням платежу «Оплата за послуги дискування згідно рахунку від 16.09.2021 № 103 за Філію «Запорізький к/з №86»; грошових коштів в розмірі 179 731,00 грн згідно з платіжною інструкцією від 12.11.2021 № 537 з призначенням платежу «Оплата за послуги дискування згідно рахунку від 16.09.2021 № 103 за Філію «Запорізький к/з №86». Разом з тим, представником позивача в судових засіданнях зверталась увага суду, що сплата грошових коштів у суми 379 731,00 грн на користь ТОВ "Рост Капітал Активе" відбулася протягом жовтня-листопада 2021, і більше 2-х років ані ДП «Конярство України», ані Філія «Запорізький к/з №86» не зверталися до ТОВ "Рост Капітал Активе" з вимогою про повернення грошових коштів за, начебто, ненадані послуги, також не просили зарахувати їх в рахунок погашення наявної заборгованості. Натомість, Позивач за зустрічним позовом продовжував поступово погашати наявну перед ТОВ "Рост Капітал Активе" заборгованість за виконані роботи, і тільки після звернення до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій, ДП «Конярство України» вирішило ввести суд в оману з приводу дійсних обставин справи та звернутися із зустрічним позовом до суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе" слід задовольнити частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі №910/21682/15 (910/14603/23) скасувати. Прийняти нове судове рішення. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе" задовольнити частково. Стягнути з Державного підприємства "Конярство України" (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, буд.1; код ЄДРПОУ 37404165) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе" (04120, м. Київ, вул. Оболонська Набережна, 1, корп. 2, прим. 219/2; код ЄДРПОУ 40351358) 526 584, 65 грн, з яких 158 361, 76 грн пені, 184 855, 85 грн втрат від інфляції, 23 652, 27 грн - 3 % річних, 159 715,04 грн - штрафу, 9 007,81 грн судового збору за подання позову, 17 644,54 грн судового збору за подання апеляційної скарги, 30000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, які понесені у суді першої інстанції. У задоволенні решти позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе" відмовити. У задоволенні зустрічного позову Державного підприємства "Конярство України" відмовити.

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/21682/15 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ" про банкрутство Державного підприємства "Конярство України" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.10.2015.

12.09.2023 до Господарського суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе" з позовом до філії "Запорізький кінний завод № 86" Державного підприємства "Конярство України" про стягнення 600 520,68 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.10.2023 прийнято позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе" до філії "Запорізький кінний завод № 86" Державного підприємства "Конярство України" про стягнення 600 520,68 грн до розгляду в межах справи № 910/21682/15 про банкрутство Державного підприємства "Конярство України", залучено Фонд державного майна України до участі у справі № 910/21682/15 (910/14603/23) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, зазначено, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено розгляд справи на 29.11.2023.

27.11.2023 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив відповідача на позовну заяву.

27.11.2023 до Господарського суду м. Києва надійшов зустрічний позов Державного підприємства "Конярство України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонду державного майна України про стягнення 379 731,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.11.2023 зустрічну позовну заяву Державного підприємства "Конярство України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонду державного майна України про стягнення 379 731,00 грн. прийнято до спільного розгляду з первісним позовом. Вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.01.2024 постановлено здійснювати розгляд справи № 910/21682/15 (910/14603/23) за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.03.2024 задоволено клопотання позивача про заміну первісного відповідача належним відповідачем. Замінено філію "Запорізький кінний завод № 86" Державного підприємства "Конярство України" належним відповідачем - Державним підприємством "Конярство України" (01601, м. Київ, вул. Грінченка Бориса, 1; ідентифікаційний код 37404165).

Крім того, ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе" до Державного підприємства "Конярство України" про стягнення 600 520,68 грн. за зустрічним позовом Державного підприємства "Конярство України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе" про стягнення 379 731,00 грн до судового розгляду по суті на 27.03.2024.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі №910/21682/15 (910/14603/23) у задоволенні первісного позову відмовлено; зустрічний позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе" на користь Державного підприємства "Конярство України" суму коштів в розмірі 379 731 грн 00 коп, судовий збір в розмірі 5 697 грн. 00 коп.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні первісного позову мотивовано тим, що як свідчить копія договору, додана позивачем до позовної заяви, договір не підписаний зі сторони усіх сторін, зокрема, він не підписаний зі сторони позивача. Вказане свідчить про те, що сторонами у письмовій формі не досягнуто згоди щодо забезпечення виконання договору пенею в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України та штрафною санкцією у розмірі 24 % річних. Тобто договірна відповідальність про встановлення штрафних санкцій між сторонами не встановлена, що свідчить про відсутність підстав для застосування такої відповідальності. Таким чином, зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні докази укладення між сторонами договору у письмовій формі, а також досягнення згоди щодо забезпечення виконання взятих на себе зобов'язань за договором, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог за первісним позовом.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічного позову мотивовано тим, що непідписаний акт виконаних робіт від 16.09.2021 № РК-00000103 на суму 379 731,00 грн є неналежним доказом виконання відповідачем за зустрічним позовом робіт за договором на вказану суму (379 731,00 грн.), не є первинним документом, та не свідчить про виникнення у позивача за зустрічним позовом грошового зобов'язання в розмірі 379 731,00 грн. Враховуючи, що відповідачем за зустрічним позовом не надано суду належних та допустимих доказів в підтвердження виконання ним своїх зобов'язань за договором, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позивачу суми попередньої оплати в розмірі 379 731,00 грн.

Колегія суддів з вказаним висновком суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Одними із засобів, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, що мають значення для вирішення справи, є письмові докази.

Частина перша статті 74 ГПК України передбачає обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що є реалізацією принципу змагальності сторін (пункт 4 частини третьої статті 2 цього Кодексу).

Відповідно до частини першої, другої та четвертої статті 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу (ч. 6 ст. 91 ГПК України).

Колегія судів враховує, що позивачем до позову надано копію договору, на якій чітко видно підпис представника філії "Запорізький кінний завод № 86" Державного підприємства "Конярство України", який скріплено також печаткою філії "Запорізький кінний завод № 86" Державного підприємства "Конярство України".

Водночас, у подальшому разом із відповіддю на відзив ТОВ "Рост Капітал Активе" надано до суду відповідний примірник копії вказаного Договору, на якому чітко видно підписи предстаників обох сторін Договору, які скріплено також їх печатками. Вказаний Договір з підписами обох сторін подано до закінчення підготовчого засідання суду. Крім того, суд першої інстанції мав можливість витребувати відповідний оригінал письмового доказу для огляду у судовому засіданні, якщо мав відповідні сумніви щодо укладення між сторонами вказаного договору у письмовій формі.

При цьому суд першої інстанції зазначив, що позивач за первісним позовом при поданні до суду нового доказу разом із відповіддю на відзив не вказує об'єктивні обставини, які унеможливлювали своєчасне вчинення такої процесуальної дії (подання зазначеного доказу разом із позовною заявою), у зв'язку з вищевказаним нова копія договору, яку подав позивач разом із відповіддю на відзив з порушенням встановленого законом строком не приймається судом та не враховується при розгляду справи.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, та як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішення питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист. Вказані висновки ЄСПЛ слід застосовувати при вирішенні питань щодо прийняття доказів.

ЄСПЛ зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах "Белеш та інші проти Чеської Республіки", "Зубац проти Хорватії" (Zubac v. Croatia), (Beles and Others v. the Czech Republic), №47273/99, пп. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), №35787/03, п. 29, від 26.07.2007).

При цьому ЄСПЛ здійснено розмежування між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Враховуючи конкретні обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами скаржника відносно того, що матеріалами справи підтверджено, що Договір про виконання сільськогосподарський робіт (послуг) від 29.07.2021 № 29/07-21 підписаний з боку Відповідача за первісним позовом, що свідчить про обізнаність та взяття Відповідачем за первісним позовом на себе зобов'язань саме таких, які визначені істотними умовами вказаного Договору. Підписання Специфікацій, які є невід'ємними частинами Договору, Актів виконаних робіт, сплата по рахунках, в своїй сукупності свідчать про визнання та виконання вказаного Договору.

Судовою колегією у судовому засіданні 09.04.2025 оглянуто подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе" примірник оригіналу договору від 29.07.2021 №29/07-21 та оригінал акту надання послуг від 16.09.2021 №РК-00000103, копії цих доказів долучені до матеріалів справи.

Тому колегія суддів висновки суду першої інстанції щодо відсутності в матеріалах справи доказів укладення між сторонами договору про виконання сільськогосподарських робіт (послуг) від 29.07.2021 № 29/07-21 у письмовій формі, а також досягнення згоди сторін Договору щодо забезпечення виконання взятих на себе зобов'язань за договором, вважає не обгрунтованими, зробленими без дослідження всіх обставин справи, без врахування всіх доказів у справі у їх сукупності, без врахування принципу «вірогідності доказів».

Як вбачається з матеріалів справи, 29.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе" (далі - виконавець, позивач) та філією "Запорізький кінний завод № 86" Державного підприємства "Конярство України" (далі - замовник, відповідач) був укладений договір про виконання сільськогосподарських робіт (послуг) № 29/07-21 (далі - договір).

У відповідності до пункту 1.1 договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе" зобов'язалось самостійно або із залученням субпідрядника якісно виконати для замовника сільськогосподарські роботи (послуги), які визначені сторонами у специфікаціях до договору, а філія "Запорізький кінний завод № 86" Державного підприємства "Конярство України" зобов'язалась прийняти та оплатити вартість виконаних робіт, погоджену в специфікаціях до договору. Види робіт (послуг), їх обсяги та вартість, а також інші суттєві умови узгоджуються сторонами в специфікаціях, які підписуються сторонами та є його невід'ємною частиною.

Пунктом 2.1 Договору сторони погодили, що розмір плати за здійснення передбачених цим Договором сільськогосподарських робіт (послуг), визначається Сторонами в Специфікаціях до Договору, які є невід'ємною його частиною.

Згідно з п. 2.2 Оплата ціни (вартості) робіт (послуг) здійснюється Замовником в національній валюті України безготівковим розрахунком шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок Виконавця, який визначений в розділі 9 цього Договору.

Оплата вартості (ціни) робіт (послуг), здійснюється згідно з виставленими рахунками після підписами Сторонами Актів виконаних робіт. Строк розрахунків за цим Договором складає 5 (п'ять) календарних днів з дати підписання кожного окремого Акту виконаних робіт, згідно з цим Договором (п. 2.3 Договору).

Відповідно до п. 2.4 Договору зобов'язання Замовника по оплаті Виконавцю виконаних робіт (послуг) вважається виконаним належним чином у день зарахування грошових коштів, на поточний рахунок Виконавця, який визначений в розділі 9 цього Договору.

Розділом 3 Договору сторони погодили порядок здавання-прийняття робіт (послуг).

Так, як визначено п. 3.1 Договору, виконавець протягом 3 (трьох) робочих днів з дати завершення сільськогосподарських робіт (по кожному окремому виду робіт), передбачених відповідними Специфікаціями до даного Договору, надає Замовнику Акти виконаних робіт, Замовник не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання від Виконавця Акту виконаних робіт підписує його, або в цей ж строк направляє Виконавцю письмову мотивовану відмову від його підписання. У випадку отримання від Замовника мотивованої відмови від підписання Акту виконаних робіт, Сторонами протягом 3-х робочих днів оформлюється двосторонній акт з переліком виявлених недоліків та строків для їх виконання.

В разі наявності заперечень щодо отриманих Актів виконаних робіт Замовник надає свої заперечення Виконавцю протягом вказаного строку. Заперечення Замовника підлягають розгляду протягом 3 (трьох) робочих днів шляхом підписання узгоджених Актів виконаних робіт по кожній окремій Специфікації (п. 3.2 Договору).

Відповідно до п. 3.3 Договору при відсутності мотивованої відмови Замовника, переданої Виконавцеві в строки для передачі Акту про виконані послуги, зазначені в пункті 3.1. Договору послуги вважаються належним чином наданими, переданими Виконавцем і прийнятими Замовником без зауважень. Правові наслідки такого факту прирівнюються до правових наслідків підписання Акту, але це не звільняє Замовника від зобов'язання підписати отриманий Акт про виконані послуги й передачі його на адресу Виконавця.

Акт приймання-передачі наданих послуг надсилається Виконавцем на наступну електрону адресу Замовника: zkz-86@ukr.net, Запорізький район, село Трудове, вул. Центральна, 1 (п. 3.4 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору від 29.07.2021 № 29/07-21 ТОВ "Рост Капітал Активе" надано послуги філії "Запорізький кінний завод № 86" Державного підприємства "Конярство України" з дискування грунту, що підтверджуються актом виконаних робіт від 16.09.2021 № РК-00000103 на суму 379 731,00 грн.

Так, ТОВ "Рост Капітал Активе" направлено філії "Запорізький кінний завод № 86" Державного підприємства "Конярство України" рахунок на оплату від 16.09.2021 № 103, у якому вказано про підставу сплати - договір від 29.07.2021 № 29/07-21 на вказану суму 379 731,00 грн.

Вищевказаний Акт приймання-передачі наданих послуг та рахунок на оплату надіслано Виконавцем на поштову адресу замовника - Запорізький район, село Трудове, вул. Центральна, 1, яка вказана у п. 3.4 Договору, що підтверджується копіями опису вкладення, фіскального чеку та поштової накладної від 17.09.2021, що містяться у матеріалах справи.

У матеріалах справи відсутня письмова мотивована відмова Замовника від підписання Акту приймання-передачі наданих послуг від 16.09.2021, тому послуги за цим Актом вважаються належним чином наданими, переданими Виконавцем і прийнятими Замовником, без зауважень на суму 379 731,00 грн із врахуванням умов п. 3.3 Договору.

Відповідно до п. 6.4 Договору за порушення термінів оплати Замовник сплачує на користь Виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент порушення терміну, від суми заборгованості, за кожен день прострочення.

За прострочення оплати Замовник сплачує Виконавцю штрафну санкцію у розмірі 24% річних, виходячи з неповерненої суми за весь час прострочення (п. 6.5 Договору).

Пунктом 6.6 Договору передбачено, що замовник, який прострочив виконання грошового зобов'язання зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми (ст. 625 ЦК України).

Нарахування штрафних санкцій за цим Договором здійснюється за весь період прострочення (п. 6.7 Договору).

Відповідно до п. 6.8 Договору сторони Дійшли згоди, що термін (позовна давність), в межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу, в тому числі стягнення штрафних санкцій за цим Договором, встановлюється тривалістю 3 місяців (ст.259 Цивільного Кодексу України ).

Термін дії договору встановлюється з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2021 (п. 8.5 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, за договором про виконання сільськогосподарських робіт (послуг) від 29.07.2021 № 29/07-21 ТОВ "Рост Капітал Активе" виконані роботи на загальну суму 1 701 187,30 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями актів надання послуг від 19.08.2021 № РК-00000094 на суму 343200,00 грн, від 16.09.2021 № РК-00000103 на суму 379 731,00 грн, від 18.10.2021 № РК-00000112 на суму 332586,30 грн, від 18.10.2021 № РК-00000111 на суму 370 000,00 грн., від 16.11.2021 № РК-00000122 на суму 275 670,00 грн.

Відповідачем взяті на себе зобов'язання за договором щодо оплати наданих послуг також були виконані шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 1 701 187,30 грн на рахунок позивача, що підтверджується платіжними дорученнями та платіжними інструкціями від 24.09.2021 № 275 на суму 200 000,00 грн, від 11.10.2021 № 370 на суму 143 200,00 грн, від 11.10.2021 № 371 на суму 200000,00 грн, від 12.11.2021 № 537 на суму 179731,00 грн, від 16.08.2022 № 74 на суму 228 256,30 грн, від 22.09.2022 № 111 на суму 200 000,00 грн, від 17.05.2022 № 64 на суму 74 330,00 грн, від 30.09.2022 № 127 на суму 200 000,00 грн, від 29.12.2021 № 784 на суму 50 000,00 грн, від 17.05.2022 № 63 на суму 225 670,00 грн.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача за первісним позовом, що в порушення пункту 2.3. договору відповідач за первісним позовом оплату за надані послуги здійснив несвоєчасно та з порушенням встановленого договором строку.

Позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповдіача за первісним позовом 202 794,01 грн пені, 189 218,15 - 24% штрафних санкцій, 23 652,27 грн - 3% річних, 184 855,85 грн інфляційних нарахувань.

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст.ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ч. 1 ст. 175 ГК України.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, як установлено ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Оскільки відповідач за первісним позовом виконав взяті на себе зобов'язання з оплати наданих послуг з пропуском встановленого у договорі строку, він є таким, що порушив взяті на себе зобов'язання.

В силу ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

Одним з видів господарських санкцій, згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня, штраф (ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як установлено п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено не позовну давність, а період часу, протягом якого кредитор має право нараховувати пеню і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане, якщо інше не встановлено за згодою сторін; перебіг відповідного строку починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін (висновок викладений у постановах Верховного Суду у справі №907/65/18 від 12.03.2020, у справі №916/1777/19 від 10.09.2020, у справі №911/858/22 від 27.02.2024).

При цьому умова договору про сплату пені за кожний день прострочення не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч.6 ст.232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Так, у постанові Верховного Суду від 16.10.2024 у справі № 911/952/22 зроблено висновок, що у разі використання в договорі лише формулювання про нарахування пені «за кожен день прострочення» за відсутності застережень про період чи строк, за який нараховується пеня, таке нарахування припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України. Оскільки у справі, що розглядалася, договори не містили будь-яких додаткових застережень (зокрема, "до повного виконання зобов'язання", "до повної сплати заборгованості", "до повного погашення боргу" тощо), які свідчили б про визначення в них іншого строку нарахування штрафних санкцій, аніж визначеного частиною шостою статті 232 ГК України, пеня за прострочення виконання відповідачем зобов'язань за договором має нараховуватися за період шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане. З цих підстав Велика Палата Верховного Суду відхилила доводи позивачів щодо наявності в них права на нарахування пені за весь період прострочення виконання відповідачем зобов'язань за договором.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що нарахування пені та штрафу позивачем за первісним позовом частково здійснено понад строк, встановлений ч.6 ст.232 ГК України, договором або окремою угодою його сторони не передбачили за взаємною згодою можливість нарахування пені, штрафу понад встановлений відповідною нормою строк до повного виконання зобов'язання або до повного погашення боргу, тощо.

Як визначено ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегією суддів в межах заявлених періодів здійснено перерахунок за кожним Актом надання послуг окремо, з урахуванням здійснених оплат відповідачем за первісним позовом. Судом встановлено, що обґрунтованими сумами до стягнення за первісним позовом є 158 361, 76 грн пені, 184 855, 85 грн втрат від інфляції, 23 652, 27 грн - 3 % річних, 159 715,04 грн - штрафу. У задоволенні решти первісного позову слід відмовити.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем за первісним позовом заявлено клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності для звернення з вимогами про захист свого права, в тому числі стягнення штрафних санкцій, з урахуванням п. 6.8 Договору.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Частиною першою статті 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Пунктом 1 частини 2 статті 258 ЦК України передбачено позовну давність в один рік для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до частини 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В свою чергу, Законом України № 540-ІХ від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України був доповнений, зокрема пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Крім цього, відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Судом встановлено, що позивач нараховував штрафні санкції за період, починаючи з вересня 2021 (5 календарних днів з дати підписання кожного окремого Акту виконаних робіт, згідно з п. 2.3 Договору).

Позивач за первіним позовом звернувся із позовом до суду - 12.09.2023.

Колегія суддів, з огляду на норми статей 256, 258, пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, враховуючи те, що позовна давність до вимог про стягнення пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних продовжувалась на час дії карантину, а потім її перебіг зупинявся на час дії воєнного стану, дійшла висновку, що Позивачем за первісним позовом не пропущено строк позовної давності щодо звернення з позовом у даній справі.

Крім того, колегія суддів відхиляє доводи Відповідача за первісним позовом щодо застосування позивачем одного й того ж самого виду відповідальності - пені та штрафу, оскільки чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу. Відповідно, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності; у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17, від 25.05.2018 у справі № 922/1720/17 від 02.04.2019 у справі № 917/194/18 та Велика палата Верховного Суду у постанові від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19, від 09.11.2023 у справі № 902/919/22.

В свою чергу, як вказує позивач за зустрічним позовом, на виконання попередньої домовленості відповідачем за зустрічним позовом було виставлено позивачу за зустрічним позовом рахунок на оплату від 16.09.2021 № 103 на суму 379 731,00 грн. за майбутнє дискування ґрунту площею 1026 га за ціною 370 грн. за 1 га площі.

У рахунку на оплату від 16.09.2021 № 103 вказано про підставу сплати - договір від 29.07.2021 № 29/07-21.

Також на виконання попередньої домовленості позивачем за зустрічним позовом платіжними інструкціями від 11.10.2021 № 371 та від 12.11.2021 № 537 загалом було сплачено на користь відповідача за зустрічним позовом грошові кошти в розмірі 379 731,00 грн.:

- за платіжною інструкцією від 11.10.2021 № 371 ДП "Конярство України" було сплачено на користь ТОВ "Рост Капітал Активе" грошові кошти в розмірі 200000,00 грн. з призначенням платежу "Оплата за послуги дискування згідно рахунку від 16.09.2021 № 103 за Філію "Запорізький к/з №86";

- за платіжною інструкцією від 12.11.2021 № 537 ДП "Конярство України" було сплачено на користь ТОВ "Рост Капітал Активе" грошові кошти в розмірі 179731,00 грн з призначенням платежу "Оплата за послуги дискування згідно рахунку від 16.09.2021 № 103 за Філію "Запорізький к/з №86".

У зустрічній позовній заяві ДП "Конярство України" зазначає, що ТОВ "Рост Капітал Активе" не було виконано робіт з дискування ґрунту на площі 1026 га вартістю 379 731,00 грн., які були передоплачені ДП «Конярство України». 14.11.2023 було направлено на адресу ТОВ "Рост Капітал Активе" вимогу від 13.11.2023 з повідомленням про відсутність потреби у проведенні попередньо оплачених ДП «Конярство України», але не виконаних ТОВ "Рост Капітал Активе" за Договором робіт на суму 379 731,00 грн, а, відтак, ДП «Конярство України» вказувало про відмову від Договору та вимагало від ТОВ "Рост Капітал Активе" негайно повернути грошові кошти в розмірі 379 731,00 грн., сплачені на користь ТОВ "Рост Капітал Активе" згідно з платіжними інструкціями від 11.10.2021 № 371, від 12.11.2021 № 537. Вимога ДП «Конярство України» про повернення грошових коштів в сумі 379 731,00 грн залишена ТОВ "Рост Капітал Активе" без задоволення, що слугувало підставою для звернення до суду з зустрічним позовом.

Суд першої інстанції зустрічні позовні вимоги задовольнив, дійшовши висновку, що

погоджується з доводами позивача за зустрічним позовом щодо того, що непідписаний акт виконаних робіт від 16.09.2021 № РК-00000103 на суму 379 731,00 грн. є неналежним доказом виконання відповідачем за зустрічним позовом робіт за договором на вказану суму (379 731,00 грн.), не є первинним документом, та не свідчить про виникнення у позивача за зустрічним позовом грошового зобов'язання в розмірі 379 731,00 грн.

Колегія суддів з вказаним висновком суду першої інстанції не погоджується, з огляду на вищевикладене.

Як зазначалось судом вище, на підставі договору від 29.07.2021 № 29/07-21 ТОВ "Рост Капітал Активе" надано послуги філії "Запорізький кінний завод № 86" Державного підприємства "Конярство України" з дискування грунту, що підтверджуються актом виконаних робіт від 16.09.2021 № РК-00000103 на суму 379 731,00 грн.

Враховуючи, що ТОВ "Рост Капітал Активе" належним чином надано послуги Державному підприємству "Конярство України", вказані послуги прийнято замовником без зауважень, колегія суддів відхиляє доводи позивача за зустрічним позовом відносно того, що

акт виконаних робіт від 16.09.2021 № РК-00000103 на суму 379 731,00 грн не свідчить про виникнення у позивача за зустрічним позовом грошового зобов'язання в розмірі 379 731,00 грн.

ТОВ "Рост Капітал Активе" виставив рахунок на оплату від 16.09.2021 № 103 на суму 379 731,00 грн, у якому вказано призначення платежу (підставу оплати) - договір від 29.07.2021 № 29/07-21.

Колегією суддів враховано, що послуги за вищевказаним Актом виконаних робіт від 16.09.2021 № РК-00000103 на суму 379 731,00 грн, оплачено Державним підприємством "Конярство України" у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією від 11.10.2021 № 371 ДП "Конярство України" на суму 200000,00 грн (призначенням платежу "Оплата за послуги дискування згідно рахунку від 16.09.2021 № 103 за Філію "Запорізький к/з №86"); платіжною інструкцією від 12.11.2021 № 537 на суму 179731,00 грн (призначення платежу "Оплата за послуги дискування згідно рахунку від 16.09.2021 № 103 за Філію "Запорізький к/з №86"). Суду не надано доказів того, що Замовник звертався до Виконавця з вимогою про повернення коштів у сумі 379 731,00 грн, як безпідставно перерахованих, не надано доказів звернення з вимогою про зарахування цих коштів в рахунок погашення наявної заборгованості. Як підтверджується матеріалами справи, тільки після звернення ТОВ "Рост Капітал Активе" з первісним позовом до суду про стягнення 600520,68 грн, ДП "Конярство України" звернулось до суду із зустрічним позовом про стягнення 379 731,00 грн. Тому доводи позивача за зустрічним позовом про стягнення з ТОВ "Рост Капітал Активе" 379 731,00 грн є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають. За вказаних обставин та відповідно з п. 3.3 Договору послуги на суму 379 731,00 грн вважаються належним чином наданими, переданими Виконавцем і прийнятими Замовником без зауважень. Правові наслідки такого факту прирівнюються до правових наслідків підписання Акту.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе" слід задовольнити частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі №910/21682/15 (910/14603/23) слід скасувати. Прийняти нове судове рішення. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе" задовольнити частково. Стягнути з Державного підприємства "Конярство України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе" 526 584, 65 грн, з яких 158 361, 76 грн пені, 184 855, 85 грн втрат від інфляції, 23 652, 27 грн - 3 % річних, 159 715,04 грн - штрафу. У задоволенні решти позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе" слід відмовити. У задоволенні зустрічного позову Державного підприємства "Конярство України" слід відмовити.

У відповідності до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання первісного позову у сумі 7898, 76 грн, судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 16 313, 67 грн покладається на Державне підприємство "Конярство України" пропорційно розміру задоволених вимог.

Крім того, суд апеляційної інстанції покладає на Державне підприємство "Конярство України" 26306,40 грн витрат на професійну правничу допомогу, які понесені у суді першої інстанції позивачем за первісним позовом пропорційно розміру задоволених вимог, з огляду на наступне.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат суд враховує: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, коли на її думку, недотримано вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи був їх розмір обґрунтованим, встановити їхню дійсність та необхідність.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (правова позиція Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування таких витрат суд має виходити з критерію реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи, між Адвокатським об'єднанням "Аріадна" (далі - Адвокатське об'єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе" (далі - Клієнт) укладено Договір про надання правничої допомоги від 09.02.2022 № 132, відповідно до умов якого Адвокатське об'єднання взяло на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені Сторонами.

Правничу допомогу, що надається Адвокатським об'єднанням, Клієнт оплачує у розмірі, визначеному у додатку № 1 до Договору.

Відповідно до умов Додаткової угоди від 16.08.2023 до вказного Договору (Додаток 2) сторони погодили, що сума послуг за підготовку позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе" до Державного підприємства "Конярство України" про стягнення заборгованості та участь в судових засіданнях в Господарському суді міста Києва складає 30000,00 грн.

Відповідно до платіжної інструкції від 18.08.2023 № N+1 ТОВ Рост Капітал Активе" сплачено Адвокатському об'єднанню "Аріадна" 30000,00 грн.

Перевіривши подані ТОВ Рост Капітал Активе" докази на підтвердження обсягу виконаних робіт на надання правової допомоги в суді першої інстанції, дослідивши співмірність заявленої суми із складністю справи та виконаних адвокатами робіт (наданих послуг), суд апеляційної інстанції дійшов висновку покласти на Державне підприємство "Конярство України" витрати на правову допомогу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе" у розмірі 26 306,40 грн пропорційно задоволеним вимогам, як такі, що підтверджені належними, допустимими доказами та відповідають критеріям, визначеним статтею 126 ГПК України.

Зокрема, суд апеляційної інстанції вважає, що відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 26 306,40 грн пропорційно задоволеним вимогам відповідає як критерію співмірності та реальності понесених адвокатських витрат, так і критерію розумної необхідності таких витрат.

Оцінюючи оскаржуване судове рішення через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).

У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Повний текст постанови підписано після виходу з відпусток суддів, що входять до складу колегії суддів, у провадженні якої перебувала дана апеляційна скарга.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі №910/21682/15 (910/14603/23) скасувати.

Прийняти нове судове рішення.

Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе" задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Конярство України" (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, буд.1; код ЄДРПОУ 37404165) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе" (04120, м. Київ, вул. Оболонська Набережна, 1, корп. 2, прим. 219/2; код ЄДРПОУ 40351358) 526 584, 65 грн, з яких 158 361, 76 грн пені, 184 855, 85 грн втрат від інфляції, 23 652, 27 грн - 3 % річних, 159 715,04 грн - штрафу, 9 007,81 грн судового збору за подання позову, 17 644,54 грн судового збору за подання апеляційної скарги, 30000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, які понесені у суді першої інстанції. У задоволенні решти позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Активе" відмовити.

У задоволенні зустрічного позову Державного підприємства "Конярство України" відмовити.

Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

Матеріали справи №910/21682/15 (910/14603/23) повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст складено 14.05.2025

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді С.В. Сотніков

В.О. Пантелієнко