Справа № 991/4210/25
Провадження 1-кс/991/4244/25
13 травня 2025 року Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та
1.12 травня 2025 року на адресу Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП), що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
2.Скарга обґрунтована тим, що 30 квітня 2025 року ОСОБА_3 направив електронною поштою до САП заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111,ч. 1 ст. 111-1, ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ст. 219, ст. 236, ст. 237, ч. 2 ст. 241, ч. 2 ст. 242, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 367, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України. Заявник зазначав, що ОСОБА_4 , використовуючи низку підконтрольних юридичних осіб, в тому числі таких як: ТОВ «ДТЕК» (код ЄДРПОУ - 39307323), ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» (код ЄДРПОУ - 42082379), ТОВ «Київські енергетичні послуги» (код ЄДРПОУ - 41916045), ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» (код ЄДРПОУ - 42086719), ТОВ «ДТЕК ЕСКО» (код ЄДРПОУ - 40124047), Fabcell Ltd (Кіпр), Gelion Properties Ltd (БВО), перебуваючи у злочинній змові з представниками правоохоронних, державних, контролюючих органів, в тому числі з посадовими особами Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерства енергетики України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Державної інспекції енергетичного нагляду України, Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції Придніпровського округу, Антимонопольного комітету України, Фонду державного майна України, створили організовану злочинну групу, яка забезпечує контроль за процесами постачання електроенергії, розподілу бюджетних коштів, регулювання тарифів і фінансових потоків.
На переконання заявника, це призводить до маніпуляцій на ринку електроенергії через штучне створення дефіциту, завдяки чому можна маніпулювати цінами на балансуючому ринку. Водночас, відбувається виведення залишків електроенергії, виробленої державним підприємством НАЕК «Енергоатом», за заниженими цінами та її перепродаж за ринковою вартістю.
Також ОСОБА_3 зазначав, що для легалізації активів та уникнення фінансового контролю, ОСОБА_4 залучає іноземні компанії, зокрема Fabcell Ltd та Gelion Properties Ltd, оформлюючи на них корпоративні права вугільних підприємств і нерухомості за межами України. Частина таких активів функціонує в Російській Федерації, а у 2016 році був укладений кредитний договір із ПАТ «Сбербанк Росії» на суму понад 400 мільйонів доларів США, з використанням промислових активів як забезпечення. На його переконання, діяльність цієї організованої групи має на меті ухилення від фінансового контролю та ускладнює доступ до повної інформації про структуру активів. Водночас здійснюється системне переоформлення активів на іноземні компанії, що мають ознаки афілійованості, з подальшим поданням викривленої фінансової та податкової звітності, що перешкоджає належному моніторингу та контролю з боку контролюючих органів. Вимога заяви зводилися до наступного - внести до ЄРДР вищевказані відомості.
3.Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 12 травня 2025 року справа передана на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 .
3.1.Заявник ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився. У скарзі зазначив про розгляд справи за його відсутності. Доводи скарги підтримав, просив її задовольнити.
3.2.САП не було забезпечено явку представника в судове засідання. Вказане не перешкоджає розгляду скарги з огляду на приписи ч. 3 ст. 306 КПК України.
4.Дослідивши обставини, що викладені в скарзі та доданих до неї матеріалах, слідчий суддя доходить таких висновків:
4.1.Оцінка скарги на бездіяльність щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в Єдиний реєстр досудових розслідувань на предмет обґрунтованості передбачає вивчення: 1) наявності правової підстави для виникнення обов'язку вчинити певні дії (у даному випадку внести відомості до ЄРДР); 2) наявності встановленого законом строку вчинення певної дії; 3) встановлення факту невиконання цього обов'язку у встановлений законом строк.
4.2.В ході судового розгляду встановлено, що 30 квітня 2025 року ОСОБА_3 , як керівником ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» подано до САП заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111,ч. 1 ст. 111-1, ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ст. 219, ст. 236, ст. 237, ч. 2 ст. 241, ч. 2 ст. 242, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 367, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України. Заява була отримана САП цього ж дня через електронну пошту.
4.3.Вказана заява ґрунтується на тому, що низкою осіб, про яких зазначено вище, вчиняються неправомірні дії, які були кваліфіковані заявником за ч. 2 ст. 111,ч. 1 ст. 111-1, ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ст. 219, ст. 236, ст. 237, ч. 2 ст. 241, ч. 2 ст. 242, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 367, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України.
4.4.Пунктом 2 глави 1 розділу II Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджено Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298) встановлено таке: «Відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.» Аналізуючи вказане вище можна констатувати, що в заяві про вчинення кримінального правопорушення наявний короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а також попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, тому її можна вважати належною правовою підставою для вжиття органом досудового розслідування дій, передбачених ст. 214 КПК України.
5.З огляду на вимоги скарги та встановлені обставини, які викладені в заяві про вчинення кримінальних правопорушень, слідчий суддя констатує порушення правил підсудності - сукупності специфічних характеристик кримінального провадження, яка визначає певний судовий орган, на який покладається обов'язок розгляду даного провадження.
6.Правила визначення предметної підсудності Вищого антикорупційного суду містяться у статті 33-1 КПК України. У частині 2 цієї статті вказано, що слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
7.За частиною першою статті 33-1 КПК України до підсудності Вищого антикорупційного суду віднесені кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п'ятої статті 216 КПК України.
8.Правила визначення підслідності, що визначені частиною п'ятою статті 216 КПК України умовно можна поділити на наступні: за суб'єктом вчинення кримінального правопорушення (п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України); за розміром предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди (п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України); за «адресатом активного підкупу чи впливу» (п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України). Відтак, для того, щоб слідчий суддя Вищого антикорупційного суду мав повноваження здійснювати розгляд будь-яких скарг чи клопотань належить встановити, зокрема, наявність одного із критеріїв, які пов'язані із умовами, які визначені у вищевказаній частині п'ятій статті 216 КПК України.
9.Так, до підслідності САП та НАБ України належить кримінальне провадження за фактом вчинення кримінальних правопорушень, зокрема, передбачених ст.ст. 191, 209, 364, 368, 369 КК України, якщо предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державно або комунальної власності перевищує 50 відсотків). Вказана заява стосується ймовірного вчинення кримінальних правопорушень начебто рядом фізичних осіб, юридичних осіб та представників органів державної влади. Із зазначеної скарги випливає, що заявник робить припущення, які не ґрунтуються на доказах.
10.Крім того, заявником не доведено у своїй скарзі розмір предмета кримінального правопорушення або завданої ними шкоди, який би у дві тисячі і більше разів перевищував розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення.
11.Відтак у заяві ОСОБА_3 не наведено достатніх даних та не підтверджено факти, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, які підсудні Вищому антикорупційному суду.
12.Таким чином, оцінюючи доводи скарги та матеріали, що додані до неї, можна прийти до висновку про відсутність підстав для надання заявнику можливості ініціювати початок кримінального провадження та, відповідно, необхідність відмовити у задоволенні скарги.
Керуючись вищенаведеним та на підставі ч. 1 ст. 214, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України слідчий суддя постановив:
1.Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, залишити без задоволення.
2.На ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_5