15 січня 2025 року
м. Чернівці
cправа № 715/764/24
провадження 22-з/822/4/25
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Половінкіної Н.Ю.,
суддів Кулянди М.І., Перепелюк І.Б.
секретаря Факас А.В.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
за заявою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Поляк Марія Володимирівна, про ухвалення додаткового рішення
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у березні 2024 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Зазначала, що шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Черніецького міського управління юстиції 02 серпня 2013 року актовим записом №1221, розірваний заочним рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 07 серпня 2023 року.
Вказувала, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 припинили фактичні шлюбі стосунки з 01 червня 2021 року, не вели спільного побуту, не формували бюджетні витрати, не погоджували будь-які фінансово-матеріальні угоди.
За час шлюбу за спільні кошти набуто:
19 листопада 2013 року транспортний засіб марки «ТА-HO H0» номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , 2013 року виготовлення, перереєстрований на іншу особу 09 грудня 2023 року;
31 грудня 2013 року транспортний засіб марки «ТА-HO V0», номерний знак НОМЕР_3 , кузов НОМЕР_4 , 2013 року виготовлення, перереєстрований на іншу особу 09 грудня 2023 року;
24 жовтня 2017 року транспортний засіб марки «MERSEDES-BENZ VITO 113 CDI», номерний знак НОМЕР_5 , кузов НОМЕР_6 , 2014 року виготовлення, перереєстрований на іншу особу 09 грудня 2023 року;
19 грудня 2019 року транспортний засіб марки «MERSEDES-BENZ SPRINTER 319 CDI», номерний знак НОМЕР_7 , кузов НОМЕР_8 , 2016 року виготовлення, перереєстрований на іншу особу 05 січня 2023 року;
04 березня 2020 року транспортний засіб марки «VOLKSVAGEN TOUAREG», номерний знак НОМЕР_9 , кузов НОМЕР_10 , 2011 року виготовлення, перереєстрований на іншу особу 08 грудня 2021 року;
15 липня 2020 року транспортний засіб марки «LAND ROVER RANG ROVER VOQUE», номерний знак НОМЕР_11 , кузов НОМЕР_12 , 2018 року виготовлення, перереєстрований на іншу особу 13 листопада 2021 року;
11 листопада 2020 року транспортний засіб марки «ВАЗ 2102», номерний знак НОМЕР_13 , кузов НОМЕР_14 , 1983 року виготовлення, перереєстрований на іншу особу 09 грудня 2023 року;
12 травня 2023 року транспортний засіб марки «MERSEDES-BENZ» Е 220, номерний знак НОМЕР_15 , кузов НОМЕР_16 , 2001 року виготовлення, перереєстрований на іншу особу 09 грудня 2023 року;
земельну ділянку площею 0,1605 га, кадастровий номер 7321082700:01:006:0275, цільовим призначенням для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва в с. Коровія Чернівецького (Глибоцького) району Чернівецької області.
Посилалася на те, що не досягнуто згоди щодо поділу спільного майна подружжя.
Просила поділити майно подружжя шляхом виділення ОСОБА_1 у власність частини наступного майна:
транспортного засобу марки «LAND ROVER RANG ROVER VOQUE», номерний знак НОМЕР_11 , кузов НОМЕР_12 , 2018 року виготовлення, перереєстрованого на іншу особу 13 листопада 2021 року;
транспортного засобу марки «VOLKSVAGEN TOUAREG», номерний знак НОМЕР_9 , кузов НОМЕР_10 , 2011 року виготовлення, перереєстрованого на іншу особу 08 грудня 2021 року;
транспортного засобу марки «MERSEDES-BENZ SPRINTER 319 CDI», номерний знак НОМЕР_7 , кузов НОМЕР_8 , 2016 року виготовлення, перереєстрованого на іншу особу 05 січня 2023 року;
транспортного засобу марки «ТА-HO H0» номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , 2013 року виготовлення, перереєстрованого на іншу особу 09 грудня 2023 року;
транспортного засобу марки «ТА-HO V0», номерний знак НОМЕР_3 , кузов НОМЕР_4 , 2013 року виготовлення, перереєстрованого на іншу особу 09 грудня 2023 року;
транспортного засобу марки «ВАЗ 2102», номерний знак НОМЕР_13 , кузов НОМЕР_14 , 1983 року виготовлення, перереєстрованого на іншу особу 09 грудня 2023 року;
транспортного засобу марки «MERSEDES-BENZ» Е 220, номерний знак НОМЕР_15 , кузов НОМЕР_16 , 2001 року виготовлення, перереєстрованого на іншу особу 09 грудня 2023 року;
транспортного засобу марки «MERSEDES-BENZ VITO 113 CDI», номерний знак НОМЕР_5 , кузов НОМЕР_6 , 2014 року виготовлення, перереєстрованого на іншу особу 09 грудня 2023 року;
земельної ділянки, загальною площею 0,1605 га., кадастровий номер 7321082700:01:006:0275, з цільовим призначенням для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва в с. Коровія Чернівецької області.
ОСОБА_1 у серпні 2024 року змінила позовні вимоги, просила поділити майно подружжя шляхом стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартості наступного майна:
транспортного засобу марки «LAND ROVER RANG ROVER VOQUE», номерний знак НОМЕР_11 , кузов НОМЕР_12 , 2018 року виготовлення, дизель, об'єм двигуна 2993 см.куб вартістю 2950050 грн;
транспортного засобу марки «VOLKSVAGEN TOUAREG», номерний знак НОМЕР_9 , кузов НОМЕР_10 , 2011 року виготовлення, дизель, об'єм двигуна 2967 см.куб вартістю 755860 грн;
транспортного засобу марки «MERSEDES-BENZ SPRINTER 319 CDI», номерний знак НОМЕР_7 , кузов НОМЕР_8 , 2016 року виготовлення, дизель, об'єм двигуна 2987 см.куб вартістю 906318 грн;
транспортного засобу марки «ТА-HO H0» номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , 2013 року виготовлення, причіп бортовий вартістю 4300 грн;
транспортного засобу марки «ВАЗ 2102», номерний знак НОМЕР_13 , кузов НОМЕР_14 , 1983 року виготовлення, бензин, об'єм двигуна 1198 см.куб вартістю 49340 грн;
транспортного засобу марки «MERSEDES-BENZ» Е 220, номерний знак НОМЕР_15 , кузов НОМЕР_16 , 2001 року виготовлення, дизель, об'єм двигуна 2148 см.куб вартістю 230950 грн;
транспортного засобу марки «MERSEDES-BENZ VITO 113 CDI», номерний знак НОМЕР_5 , кузов НОМЕР_6 , 2014 року виготовлення, дизель, об'єм двигуна 2143 см.куб вартістю 652620 грн, всього 2774719 грн.
Виділити ОСОБА_1 у власність частину земельної ділянки, загальною площею 0,1605 га, кадастровий номер 7321082700:01:006:0275, цільовим призначенням для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва в с. Коровія Чернівецького (Глибоцького) району Чернівецької області.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 11 вересня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частину вартості спільного майна подружжя:
транспортного засобу марки «ТА-HO H0» номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , 2013 року виготовлення, причіп бортовий;
транспортного засобу марки «MERSEDES-BENZ» Е 220, номерний знак НОМЕР_15 , кузов НОМЕР_16 , 2001 року виготовлення, дизель, об'єм двигуна 2148 см.куб;
транспортного засобу марки «MERSEDES-BENZ SPRINTER 319 CDI», номерний знак НОМЕР_7 , кузов НОМЕР_8 , 2016 року виготовлення, дизель, об'єм двигуна 2987 см.куб;
транспортного засобу марки «ВАЗ 2102», номерний знак НОМЕР_13 , кузов НОМЕР_14 , 1983 року виготовлення, бензин, об'єм двигуна 1198 см.куб;
транспортного засобу марки «LAND ROVER RANG ROVER VOQUE», номерний знак НОМЕР_11 , кузов НОМЕР_12 , 2018 року виготовлення, дизель, об'єм двигуна 2993 см.куб;
транспортного засобу марки «VOLKSVAGEN TOUAREG», номерний знак НОМЕР_9 , кузов НОМЕР_10 , 2011 року виготовлення, дизель, об'єм двигуна 2967 см.куб;
транспортного засобу марки «MERSEDES-BENZ VITO 113 CDI», номерний знак НОМЕР_5 , кузов НОМЕР_6 , 2014 року виготовлення, дизель, об'єм двигуна 2143 см.куб, що становить 2774719 грн.
Визнано право власності ОСОБА_1 на частину земельної ділянки, загальною площею 0,1605 га., кадастровий номер 7321082700:01:006:0275, з цільовим призначенням для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва в с. Коровія Чернівеьцкого (Глибоцького) району Чернівецької області.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 04 грудня 2024 року рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 11 вересня 2024 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на корить ОСОБА_1 частини вартості спільного майна подружжя:
транспортного засобу марки «ТА-HO H0», номерний знак НОМЕР_1 , шасі НОМЕР_2 , 2013 рік виготовлення, причіп бортовий;
транспортного засобу марки «MERSEDES-BENZ» Е 220, номерний знак НОМЕР_15 , кузов НОМЕР_16 , 2001 рік виготовлення, дизель, об'єм двигуна 2148 см. куб;
транспортного засобу марки «MERSEDES-BENZ SPRINTER 319 CDI», номерний знак НОМЕР_7 , кузов НОМЕР_8 , 2016 рік виготовлення, дизель, об'єм двигуна 2987 см. куб;
транспортного засобу марки «ВАЗ 2102», номерний знак НОМЕР_13 , кузов НОМЕР_14 , 1983 рік виготовлення, бензин;
транспортного засобу марки «MERSEDES-BENZ VITO 113 CDI», номерний знак НОМЕР_5 , кузов НОМЕР_6 , 2014 рік виготовлення, дизель. об'єм 2143 см. куб, що становить 2 774 719 грн змінено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частину вартості спільного майна подружжя:
транспортного засобу марки «ТА-HO НО», номерний знак НОМЕР_17 , шасі НОМЕР_2 , 2013 рік виготовлення, причіп бортовий;
транспортного засобу марки «MERSEDES-BENZ» Е 220, номерний знак НОМЕР_15 , кузов НОМЕР_16 , 2001 рік виготовлення, дизель, об'єм двигуна 2148 см. куб;
транспортного засобу марки «MERSEDES-BENZ SPRINTER 319 CDI», номерний знак НОМЕР_7 , кузов НОМЕР_8 , 2016 рік виготовлення, дизель, об'єм двигуна 2987 см. куб;
транспортного засобу марки «ВАЗ 2102», номерний знак НОМЕР_13 , кузов
НОМЕР_18 ,1983 рік виготовлення, бензин;
транспортного засобу марки «MERSEDES-BENZ VITO 113 CDI», номерний знак НОМЕР_5 , кузов НОМЕР_6 , 2014 рік виготовлення, дизель, об'єм 2143 см. куб, що становить 388 266 грн 50 коп.
Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 11 вересня 2024 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частини вартості спільного майна подружжя:
транспортного засобу марки «LAND ROVER RANG ROVER VOQUE», номерний знак НОМЕР_11 , кузов НОМЕР_12 , 2018 рік виготовлення, дизель, об'єм 2993 см. куб;
транспортного засобу марки «VOLKSVAGEN TOUAREG», номерний знак НОМЕР_9 , кузов НОМЕР_10 , 2011 рік виготовлення, дизель, об'єм 2967 см. куб скасовано.
У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частини вартості спільного майна подружжя:
транспортного засобу марки «LAND ROVER RANG ROVER VOQUE», номерний знак НОМЕР_11 , кузов НОМЕР_12 , 2018 рік виготовлення, дизель, об'єм 2993 см. куб;
транспортного засобу марки «VOLKSVAGEN TOUAREG», номерний знак НОМЕР_9 , кузов НОМЕР_10 , 2011 рік виготовлення, дизель, об'єм 2967 см. куб, відмовлено.
В решті залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 10000 грн.
Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення
ОСОБА_2 , в інтересах якого дії адвокат Поляк М.В., у грудні 2024 року звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення.
Посилалася на те, що постановою Чернівецького апеляційного суду від 04 грудня 2024 року рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 11 вересня 2024 року скасовано в частині з ухваленням нового рішення суду.
Проте, судом апеляційної інстанції не здійснено новий розподіл судових витрат, понесених сторонами у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції.
Просила ухвалити додаткове рішення, здійснити новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції.
Обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції
ОСОБА_2 , в інтересах якого дії адвокат Поляк М.В., 12 вересня 2024 року звернувся до суду з заявою про стягнення витрат на правничу правову допомогу в сумі 41180 грн.
До заяви додано копію договору між Адвокатським об'єднанням «Поляк і партнери», в особі керуючого партнера Поляк М.В. та ОСОБА_2 про надання юридичної (правничої) допомоги від 06 грудня 2023 року №430/23, звіт (акт) про надані послуги ОСОБА_2 у зв'язку із розглядом справи №715/764/24 в суді першої інстанції від 12 вересня 2024 року, складений Адвокатським об'єднанням «Поляк і партнери», в особі керуючого партнера Поляк М.В. та ОСОБА_2 , квитанцію до прибуткового касового ордера Адвокатського об'єднання «Поляк і партнери» від 10 травня 2024 року №10/05/24, квитанцію до прибуткового касового ордера Адвокатського об'єднання «Поляк і партнери» від 12 вересня 2024 року №11/09/24.
На підставі пункту 4.1 договору між Адвокатським об'єднанням «Поляк і партнери», в особі керуючого партнера Поляк М.В. та ОСОБА_2 про надання юридичної (правничої) допомоги від 06 грудня 2023 року №430/23 винагорода за послуги, що надаються адвокатським об'єднанням, визначається за згодою адвокатського об'єднання та клієнта в межах 40 відсотків розміру місячного мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року, за годину роботи особи, яка надавала правничу допомогу, якщо інший порядок розрахунків не зазначений в дорученні (угоді) до даного договору.
Відповідно до пункту 4.3 договору підставою для виплати гонорару є звіт (акт надання послуг), який повинен містити інформацію про вид наданої послуги, час, витрачений на виконання, понесені фактичні витрати.
За змістом звіту (акту) про надані послуги ОСОБА_2 у зв'язку із розглядом справи №715/764/24 в суді першої інстанції від 12 вересня 2024 року, складений Адвокатським об'єднанням «Поляк і партнери», в особі керуючого партнера Поляк М.В. та ОСОБА_2 , надано правничу допомогу з підготовки та направлення відзиву на позовну заяву тривалістю 3 год., підготовки та участі в підготовчому засіданні тривалістю 1 год., підготовки заяви на виконання ухвали про витребування доказів, формування додатків та направлення тривалістю 1 год. 30 хв., підготовки та направлення клопотання про відкладення судового засідання тривалістю 30 хв., підготовки заперечення на клопотання про призначення експертизи тривалістю 1 год., підготовки клопотання про доручення доказів, формування додатків та направлення тривалістю 1 год., підготовки та участі в судовому засіданні 13 червня 2024 року тривалістю 1 год., підготовки клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, ознайомлення з матеріалами справи тривалістю 1 год., підготовки та направлення відзиву на позовну заяву ( в новій редакції) тривалістю 3 год., підготовки на направлення клопотання про проведення судового засідання без участі відповідача та його представника тривалістю 30 хв., підготовки та участі в судовому засіданні 11 вересня 2024 року тривалістю 1 год., загальною тривалістю 14 год.30 хв. вартістю 41180 грн.
Згідно із квитанцію до прибуткового касового ордера Адвокатського об'єднання «Поляк і партнери» від 10 травня 2024 року №10/05/24 прийнято від ОСОБА_2 за договором від 06 грудня 2023 року №430 грошові кошти в сумі 20000 грн.
За квитанцію до прибуткового касового ордера Адвокатського об'єднання «Поляк і партнери» від 12 вересня 2024 року №11/09/24 прийнято від ОСОБА_2 за договором від 06 грудня 2023 року №430 грошові кошти в сумі 21180 грн.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
На підставі п.1, 3, 4 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази давали пояснення, не ухвалено рішення; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Відповідно до п.41 постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо суд не прийняв рішення щодо розподілу судових витрат або, наприклад, про повернення судового збору з Державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також із власної ініціативи суд на підставі статті 220 ЦПК має право ухвалити додаткове рішення у справі, яким вирішити відповідне питання.
Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» передбачено, що апеляційний суд має право ухвалити додаткове рішення за заявою особи, яка бере участь у справі, або з власної ініціативи в разі, якщо він скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове чи змінив його за наявності підстав, передбачених статтею 220 ЦПК.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 04 грудня 2024 року не здійснено новий розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи у суді першої інстанції, сплатою судового збору .
Постанова суду апеляційної інстанції складається, крім іншого з нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення (підпункту б пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України).
За змістом частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до вимог частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового і немайнового характеру. Уразі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2024 року - 3028 гривень.
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мигалатюк А.В. звернулась до суду з позовними вимогами майнового характеру (поділ майна подружжя).
В силу пункту 2 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається вартістю майна.
Відповідно до заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мигалатюк А.В., про зміну предмета позову від 08 серпня 2024 року ціна позову дорівнює 5549438 грн.
Таким чином при подачі позову до суду позивач повинен був сплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру у розмірі 15140 грн (3028 грн * 5).
ОСОБА_1 сплачено судовий збір за подання позовної заяви в сумі 616 грн за квитанцією Акціонерного товариства «Укрпошта» від 07 березня 2024 року №1293968265, в сумі 1222 грн за квитанцією Акціонерного товариства «Укрпошта» від 07 березня 2024 року №1293967570.
Отже, ОСОБА_1 було понесено судові витрати з сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 1838 грн.
Тому підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави недоплачений судовий збір за подачу позовної заяви в сумі 13322 грн.
Підпунктом 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону встановлено судовий збір за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги становив 22710 грн (15140 грн * 150%).
Відповідно до квитанції акціонерного товариства «Таксомбанк» від 02 жовтня 2024 року №3127-3110-1771-3715 ОСОБА_2 сплатив судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 22710 грн.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 04 грудня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково на загальну суму 388 266 грн 50 коп., що становить 16,5% від суми заявлених вимог.
На підставі пункту 1, 2, 3 частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на задоволення позову ОСОБА_1 частково, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ураховуючи наведене підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати з сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 2119 грн 60 коп.
Також слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати з сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 19530 грн 60 коп.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з частинами 1, 2 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частинами 1, 3 статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Статтею 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
У відповідності до пункту 1,2 частини другої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Частинами першою - третьою статті 246 ЦПК України встановлено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Зі змісту статей 10 - 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
На підставі частини другої 174 ЦПК України заявами по суті справи є: позовна заява, відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Зі змісту частини другої статті 134 ЦПК України вбачається, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов'язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.
Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених ЦПК України.
Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.
З огляду на викладене вище відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов'язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.
У додатковій постанові Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 910/9111/17 вказано, що відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а в суді касаційної (апеляційної) інстанції - до прийняття постанови у справі.
Відповідно, якщо учасник справи до закінчення судових дебатів (в суді касаційної (апеляційної) інстанції - до прийняття постанови у справі) не заявив клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, суд не має підстав для розгляду питання про розподіл здійснених учасником витрат на професійну правничу допомогу (постанова Верховного Суду від 14 січня 2019 року у справі № 927/26/18).
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У пункті 53 додаткової постанови від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.
Виходячи зі змісту частини восьмої статті 141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.
Таким чином відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів, або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.
У цьому висновку суд звертається до правової позиції Верховного Суду, що викладена в постанові від 14 січня 2019 року у справі № 927/26/18.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Поляк М.В., у відзиві на позов від 25 березня 2024 року зазначено попередній розрахунок судових витрат, пов'язаних з наданням правової правничої допомоги, в сумі 40000 грн.
Також у відзиві на позов міститься зазначення, що докази понесених ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду в порядку частини 8 статті 141 ЦПК України.
Крім того, до відзиву на позову додано додаткову угоду №1 від 25 березня 2024 року до договору про надання юридичної (правової) допомоги від 06 грудня 2023 року №430/23.
Також ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Поляк М.В., 12 вересня 2024 року подано суду клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
До заяви додано копію договору між Адвокатським об'єднанням «Поляк і партнери», в особі керуючого партнера Поляк М.В. та Сарафінчан А.Г. про надання юридичної (правничої) допомоги від 06 грудня 2023 року №430/23, звіт (акт) про надані послуги ОСОБА_2 у зв'язку із розглядом справи №715/764/24 в суді першої інстанції від 12 вересня 2024 року, складений Адвокатським об'єднанням «Поляк і партнери», в особі керуючого партнера Поляк М.В. та ОСОБА_2 , квитанцію до прибуткового касового ордера Адвокатського об'єднання «Поляк і партнери» від 10 травня 2024 року №10/05/24, квитанцію до прибуткового касового ордера Адвокатського об'єднання «Поляк і партнери» від 12 вересня 2024 року №11/09/24.
Отже' ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Поляк М.В., до закінчення судових дебатів в суді першої інстанції у справі заявлено клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, подано докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Глибоцьким районним судом Хмельницької області клопотання ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Поляк М.В., про стягнення витрат на правничу допомогу не розглянуто.
Згідно із частинами третьою, четвертою, п'ятою, шостою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мигалатюк А.В., не звернулась до суду першої інстанції з запереченням на заяву ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Поляк М.В., про стягнення витрат на професійну правову допомогу.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 цього Кодексу).
Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19.
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (справа "East/West Alliance Limited" проти України") від 23 січня 2014 року).
Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України. Разом з тим, у частині п'ятій наведеної норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на правову допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою, шостою, сьомою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись п'ятою, шостою, сьомою статті 141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
На підставі пункту 4.1 договору між Адвокатським об'єднанням «Поляк і партнери», в особі керуючого партнера Поляк М.В. та ОСОБА_2 про надання юридичної (правничої) допомоги від 06 грудня 2023 року №430/23 винагорода за послуги, що надаються адвокатським об'єднанням, визначається за згодою адвокатського об'єднання та клієнта в межах 40 відсотків розміру місячного мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року, за годину роботи особи, яка надавала правничу допомогу, якщо інший порядок розрахунків не зазначений в дорученні (угоді) до даного договору.
Відповідно до пункту 4.3 договору підставою для виплати гонорару є звіт (акт надання послуг), який повинен містити інформацію про вид наданої послуги, час, витрачений на виконання, понесені фактичні витрати.
За змістом звіту (акту) про надані послуги ОСОБА_2 у зв'язку із розглядом справи №715/764/24 в суді першої інстанції від 12 вересня 2024 року, складений Адвокатським об'єднанням «Поляк і партнери», в особі керуючого партнера Поляк М.В. та ОСОБА_2 , надано правничу допомогу з підготовки та направлення відзиву на позовну заяву тривалістю 3 год., підготовки та участі в підготовчому засіданні тривалістю 1 год., підготовки заяви на виконання ухвали про витребування доказів, формування додатків та направлення тривалістю 1 год. 30 хв., підготовки та направлення клопотання про відкладення судового засідання тривалістю 30 хв., підготовки заперечення на клопотання про призначення експертизи тривалістю 1 год., підготовки клопотання про доручення доказів, формування додатків та направлення тривалістю 1 год., підготовки та участі в судовому засіданні 13 червня 2024 року тривалістю 1 год., підготовки клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, ознайомлення з матеріалами справи тривалістю 1 год., підготовки та направлення відзиву на позовну заяву ( в новій редакції) тривалістю 3 год., підготовки на направлення клопотання про проведення судового засідання без участі відповідача та його представника тривалістю 30 хв., підготовки та участі в судовому засіданні 11 вересня 2024 року тривалістю 1 год., загальною тривалістю 14 год.30 хв. вартістю 41180 грн.
Згідно із квитанцію до прибуткового касового ордера Адвокатського об'єднання «Поляк і партнери» від 10 травня 2024 року №10/05/24 прийнято від ОСОБА_2 за договором від 06 грудня 2023 року №430 грошові кошти в сумі 20000 грн.
На підставі квитанції до прибуткового касового ордера Адвокатського об'єднання «Поляк і партнери» від 12 вересня 2024 року №11/09/24 прийнято від ОСОБА_2 за договором від 06 грудня 2023 року №430 грошові кошти в сумі 21180 грн.
За статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22 ) фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Велика Палата Верховного Суду виснує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Саме лише не зазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Водночас, ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Поляк М.В., не направлено клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу та додатки до нього іншому учаснику справи ОСОБА_1 , яка має право на відповідні заперечення проти заявлених вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 7.44 постанови від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 (провадження № 12-43гс22) вказала, що з огляду на те, що основними засадами судочинства в Україні є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості, апеляційний суд виснував, що місцевий суд, який розглянув заяву подану відповідачем на підставі частини п'ятої статті 130 ГПК України повинен був повідомити позивача про прийняття до розгляду заяви відповідача і про розподіл судових витрат та надати позивачу можливість заявити свої заперечення щодо поданої відповідачем заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.
Зважаючи на викладене, ненадання ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Поляк М.В., копії клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу та додатки до нього іншій стороні позбавляє останню можливості заперечити проти розміру витрат, про відшкодування яких ставиться питання, та суд надати оцінку поданим заявником доказам на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, співмірність витрат на правничу допомогу, за результатами чого, надати обґрунтований висновок про наявність/відсутність підстав для відшкодування таких витрат і їх розмір.
Ураховуючи наведене відсутні підстави для компенсації витрат на професійну правову допомогу на користь ОСОБА_2 .
Керуючись п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Поляк Марія Володимирівна, про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за подання позовної заяви в сумі 13322 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати з сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 2119 грн 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати з сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 19530 грн 60 коп.
У заяві ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Поляк Марія Володимирівна, про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення 20 січня 2025 року.
Головуючий Н. Ю. Половінкіна
Судді М. І. Кулядна
І. Б. Перепелюк