13 травня 2025 року
м. Рівне
Справа № 565/2691/24
Провадження № 22-ц/4815/680/25
Головуючий у Кузнецовському міському суді
Рівненської області: суддя Зейкан І.Ю.
Час, дата і місце ухвалення рішення суду першої інстанції
(вступної і резолютивної частин):
о 15 год. 57 хв. 27 лютого 2025 року
в м. Вараш Вараського району Рівненської області
Дати складення повного тексту не зазначено.
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий: Хилевич С.В.
судді: Ковальчук Н.М., Шимків С.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мудрака Олександра Сергійовича на рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 27 лютого 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання,
У грудні 2024 року в суд звернулася ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_1 , у якому з урахуванням поданої заяви про зміну позовних вимог просила стягнути аліменти на дорослу дитину, що продовжує навчання, в розмірі частки його заробітку (доходу) з дня звернення з позовом і до закінчення навчання або до досягнення 23 річного віку залежно від того, яка з обставин настане раніше.
Мотивуючи вимоги, позивач покликалась на те, що вона є дочкою ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Рішенням Кузнецовського міського суду від 25 травня 2016 року шлюб між батьками було розірвано та стягнуто ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_2 в розмірі частини його заробітку (доходу) до досягнення нею повноліття.
Батько проживав окремо, а ІНФОРМАЦІЯ_1 вона досягла повноліття. Раніше, 01 вересня 2024 року, з метою здобуття вищої технічної освіти позивач вступила до Луцького національного технічного університету на перший курс факультету комп'ютерних та інформаційних технологій, денна форма навчання за контрактом. Термін закінчення - 30 червня 2028 року. Здобуваючи освіту, вона потребує матеріальної допомоги, оскільки не працює і не має будь-яких інших доходів для забезпечення навчання. У період навчання проживає в гуртожитку навчального закладу, але на вихідні приїжджає до постійного місця проживання в м. Вараш.
Крім того, позивач перебуває на обліку у лікарів з діагнозом "Хронічний гостродуаденіт в стадії нестійкої ремісії, ацетономічний синдром, диспонкреатизм, гостроезофегальна рефмоксна хвороба, головний біль, напруги". На лікування зазначених хвороб, санаторно-курортне лікування необхідні значні та постійні додаткові кошти. Також у зв'язку із складністю хвороби потребує спеціального харчування. Щодо матері - ОСОБА_3 , то вона працює і тимчасово проживає в Республіці Польща, але постійно надає матеріальну допомогу, забезпечуючи побут позивача, харчування, лікування, а також навчальним приладдям, засобами телефонного та Інтернет зв'язку. Також значну матеріальну підтримку надає і бабуся позивача - ОСОБА_4 . Проте належної матеріальної допомоги від батька не отримує, хоча він може її надавати, оскільки має постійний дохід, працюючи в Ремонтно-будівельному цеху "Відокремлений підрозділ" "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - РБЦ ВП "Рівненська АЕС"). Він не має на утриманні інших осіб, зокрема батьків чи осіб, які потребують обов'язкового утримання з його боку.
Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 27 лютого 2025 року позов задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , яка продовжує навчання, аліменти на її утримання, в розмірі всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дати подання позову, тобто з 06 грудня 2024 року, до закінчення навчання, тобто до 30 червня 2028 року. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання ОСОБА_2 .
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 гривень.
На рішення суду представником ОСОБА_1 - адвокатом Мудраком О.С. подано апеляційну скаргу, де покликався на його незаконність та необґрунтованість, які полягали в неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, порушенні норм процесуального права і неправильному застосуванні норм матеріального права.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначалось про помилковість висновків суду попередньої інстанції з того приводу, що доводи відповідача про перебування на його утриманні дітей дружини від іншого шлюбу не можуть заслуговувати на увагу через відсутність такого обов'язку на законодавчому рівні. Так, нормою ч.1 ст. 268 СК України прямо встановлено, що мачуха, вітчим зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.
Крім того, відповідно до ст.200 СК України при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, однак оскаржуване рішення не містить висновків щодо можливості надання утримання другим з батьків. Від цього залежить визначення остаточного розміру аліментів. Тобто при ухваленні оскаржуваного рішення, суд не застосував ст.ст. 200 268, СК України і мотивів їх незастосування в рішенні не навів. Тому, на переконання заявника, спір підлягав вирішенню з урахуванням наведених у відзиві на позов заперечень. Зважав й на те, що після встановлення судом такої обставини, як сплата відповідачем 16 500 гривень за навчання, в рішенні суду всупереч цьому було стверджено про сплату цих грошових коштів позивачем.
З наведених спонукань просив змінити рішення суду першої інстанції на стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на її утримання в розмірі 1/9 всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дати подання позову, тобто з 06 грудня 2024 року і до закінчення навчання - до 30 червня 2028 року.
У поданому відзиві представник позивача - адвокат Бабік К.В. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Заперечуючи проти апеляційної скарги, зважалося на те, що спільне проживання з іншою жінкою не покладає на відповідача законного обов'язку утримувати її дітей від попереднього шлюбу, а якщо такий обов'язок він взяв на себе добровільно, то попередньо він має виконати обов'язок по утриманню власних дітей, який на нього покладено нормами Сімейного кодексу України.
Тим паче, відповідач, посилаючись на такі обставини, не навів доказів, що він бере безпосередню участь у їх утриманні, наприклад, сплаті комунальних послуг за місцем свого спільного проживання з дітьми дружини, оплати витрат на придбання шкільного приладдя, одягу, взуття для дітей або взяття участі в оплаті навчання дорослої дитини тощо.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених ст.ст. 198, 199 СК України, - і своїх повнолітніх дочку, сина.
Статтею 199 СК України передбачений обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином (ст.200 СК України).
При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення (ч.1 ст.182 СК України).
Як з'ясував суд, відповідач є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З довідки №2806/24 від 20 листопада 2024 року вбачається, що ОСОБА_2 є студенткою групи КН-12 Луцького національного технічного університету і навчається на 1 курсі факультету комп'ютерних та інформаційних технологій денної форми навчання за контрактом. Термін закінчення університету - 30 червня 2028 року.
За умовами договору Б-00032 від 19 серпня 2024 року, укладеного між Луцьким національним технічним університетом як виконавцем, ОСОБА_1 як замовником та ОСОБА_2 як одержувачем, вартість навчання становить 132 000 гривень - по 33 000 гривень за один навчальний рік.
Згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №48 від 15 серпня 2024 року здійснено плату навчання в сумі 16 500 гривень, де платником вказаний ОСОБА_1 ..
Відповідно до квитанції до платіжної інструкції №2087 від 23 серпня 2024 року позивач заплатила 3 120 гривень за проживання в гуртожитку.
Також суд з'ясував обставини стану здоров'я одержувача аліментів, а саме, що вона має такі діагнози "Хронічний гостродуаденіт в стадії нестійкої ремісії. Ацетономічний синдром. Диспонкреатизм. Гостроезофегальна рефмоксна хвороба. Головний біль напруги".
Разом з тим колегія суддів не може погодитись з тим, що стан здоров'я, матеріальне становище та інші істотні обставини у сторін спонукали до визначення аліментів в розмірі частки від заробітку (доходу) відповідача щомісячно.
Так, відповідач працевлаштований, має постійний дохід. Згідно з довідкою про доходи працює ізолювальником з термоізоляції в РБЦ ВП "Рівненська АЕС", а відповідно до довідки про доходи нарахована заробітна плата за період з липня по грудень 2024 року складає 317 673,08 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Тому з огляду на рівність батьківського обов'язку сума матеріального забезпечення дорослої дитини, яка продовжує навчання, є надмірно завищеною, адже, виходячи із обґрунтованих припущень, в т.ч. із довідки про доходи відповідача, де відображене попереднє стягнення аліментів, становитиме близько 20 000 гривень щомісяця, тобто по 10 000 гривень з кожного з батьків.
Крім того, зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 12 серпня 2022 року видно, що відповідач зареєстрував шлюб із ОСОБА_5 , яка є матір'ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . При цьому батько дітей від другого шлюбу - ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Згідно із ст. 3 СК України сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Частина перша ст. 268 СК України передбачає, що мачуха, вітчим зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.
Отже, не можна погодитися з відсутністю в ОСОБА_1 будь-якого обов'язку щодо нової сім'ї, у т.ч. до повнолітнього пасинка, а тим паче до неповнолітньої падчерки.
За цих обставин слід дійти висновку про необхідність зменшення встановленого судом попередньої інстанції розміру аліментів з до 1/6 частки від заробітку (доходу) відповідача.
Цей розмір аліментів відповідає обставинам справи, принципам змагальності сторін, диспозитивності та пропорційності, а також вимогам закону.
Тобто доводи апеляційної скарги не спонукають до визначення аліментів в розмірі 1/9 частки від заробітку (доходу) ОСОБА_1 .
Підставою для зміни рішення суду попередньої інстанції відповідно до пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мудрака Олександра Сергійовича задовольнити частково.
Рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 27 лютого 2025 року змінити, зменшивши стягнутий із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 розмір аліментів на її утримання з до 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу).
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: С.В. Хилевич
Судді: Н.М. Ковальчук
С.С. Шимків