13 травня 2025 року
м. Рівне
Справа № 572/120/24
Провадження № 22-ц/4815/382/25
Головуючий у Сарненському районному суді
Рівненської області: суддя Ведяніна Т.О.
Ухвалу суду першої інстанції постановлено поза межами
судового засідання 01 жовтня 2024 року в м. Сарни
Сарненського району Рівненської області
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючий: Хилевич С.В.
судді: Ковальчук Н.М., Шимків С.С.
секретар судового засідання: Андрошулік І.А.
за участі: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 01 жовтня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди,
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 14 травня 2024 року позов ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня отримання її копії для усунення його недоліків.
Судове рішення обґрунтовувалося тим, що позовна заява не відповідала встановленим ст.ст. 175, 177 ЦПК України вимогам, а саме: не містила інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, попереднього розрахунку суми судових витрат, підтвердження непред'явлення аналогічного позову; не було надано копії позовної заяви та доданих до неї документів для відповідача; відсутні документи, що підтверджували сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 01 жовтня 2024 року позовну заяву визнано неподаною і повернуто позивачу.
Зобов'язано Управління Державної казначейської служби України у Сарненському районі Рівненської області повернути ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 211,20 гривень, який сплаченого відповідно до квитанції №78 від 09 липня 2024 року та 2 186,37 гривень, сплаченого згідно із квитанцією №79 від 09 липня 2024 року.
Приходячи до такого висновку, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем усунуто недоліки позову лише частково, а саме сплачено у визначеному законодавством розмірі судовий збір. Разом з тим в іншій частині вимоги не виконано. Зверталася увага суду на те, що на його вимогу ОСОБА_1 не надано копію позовної заяви із додатками для вручення відповідачу, а також у тексті позовної заяви не вказано інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Крім того, не наведено попереднього розрахунку суми судових витрат та не підтверджено, що нею не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
На судове рішення ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, де покликалась на його незаконність та необґрунтованість, які полягали в порушенні норм процесуального права і невідповідності висновків суду обставинам справи.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначалося про те, що суд не надав належної оцінки поданій на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху заяві про усунення процесуальних недоліків.
Вказувалося про те, що заявник добросовісно користувалася процесуальними правами й виконала вимоги суду, однак ним через надмірну формалізованість протиправно обмежено доступ до правосуддя. Крім того, стверджувалося про те, що судом попередньої інстанції було порушено порядок дослідження доказів у справі, адже він почав їх з'ясовувати на стадії відкриття провадження в справі.
З наведених підстав просить оскаржувану ухвалу скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Правом надання відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористався, хоча йому про це роз'яснювалось ухвалою Рівненського апеляційного суду від 26 лютого 2025 року.
Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи позивача, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Згідно з ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Між тим, пунктом 7 постанови Пленуму Верховного суду України від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз'яснено, що подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 31 серпня 2023 у справі № 990/114/23 також зробила висновок з приводу того, що суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у справі не може надати оцінку достатності або недостатності всіх обставин, наявності або відсутності доказів. Ці всі питання можуть вирішуватись на інших стадіях адміністративного процесу. Такі обставини не можуть виступати підставою для залишення позовної заяви без руху та підставами повернення позовної заяви позивачу.
Решта наведених судом попередньої інстанції недоліків, через яку визнано неподаною та повернуто позовну заяву, є понадміру формальними.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено право людини на доступ до правосуддя, а ст. 13 Конвенції - ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.
Крім того, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції.
Також колегія суддів зважає на те, що судом першої інстанції вирішувалося питання про відкриття провадження у справі понад 8 місяців і, повернувши позов з надміру формальних міркувань, суд не сприяв забезпеченню права заявника не ефективний засіб судовий захист її прав. При цьому позов пред'явлено ОСОБА_1 12 січня 2024 року, ухвалу, якою позовну заяву залишено без руху, судом постановлено 14 травня 2024 року, а оскаржувану ухвалу - 01 жовтня 2024 року.
Згідно із ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, судове рішення підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду попередньої інстанції для продовження розгляду.
Підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, з направленням справи для продовження розгляду до Сарненського районного суду відповідно до пункту 4 ст. 379 ЦПК України є порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Керуючись ст. 374, 379, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 01 жовтня 2024 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено: 13.05.2025
Головуючий: С.В. Хилевич
Судді: Н.М. Ковальчук
С.С. Шимків