13 травня 2025 року
м. Рівне
Справа № 562/3262/23
Провадження № 22-ц/4815/685/25
Головуючий у Здолбунівському районному суді
Рівненської області: суддя Кушнір О.Г.
Рішення суду першої інстанції ухвалено
(повним текстом) 11 березня 2025 року у м. Здолбунів
Рівненського району Рівненської області
без фіксування судового засідання технічними засобами
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий: Хилевич С.В.
судді: Ковальчук Н.М., Шимків С.С.
учасники справи: ОСОБА_1 ;
відповідач1 - ОСОБА_2 ;
відповідач2 - Моторне (транспортне) страхове бюро України;
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Нікітюка Павла Михайловича на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 11 березня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди,
У вересні 2023 року в суд звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) про відшкодування 9 511, 15 гривень матеріальної шкоди.
Мотивуючи вимоги, позивачем вказувалося, що 11 вересня 2022 року о 16 год. 43 хв. на вулиці Чорновола, 51, у м. Рівне Рівненської області ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки Volkswagen Passat, держ. номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, допустивши зіткнення з автомобілем марки Toyota RAV4, держ. номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Власником автомобіля марки Toyota RAV4, держ. номерний знак НОМЕР_2 , є ОСОБА_1 .
Постановою суду від 26 грудня 2022 року винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визнано відповідача. Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) застрахована не була, МТСБУ здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 77 086, 88 гривень з вирахуванням податку на додану вартість у розмірі 9 511, 15 гривень. Тобто позивачу не були відшкодовані збитки у повному розмірі.
Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 11 березня 2025 року ОСОБА_1 відмовлено у позові до ОСОБА_2 , МТСБУ про відшкодування шкоди.
У поданій через свого представника - адвоката Нікітюка П.М. апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, що полягало у порушенні норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права, неповноті з'ясування обставин, які мають значення для справи, і невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати, задовольнивши позов повністю.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, зазначалося про хибність тверджень суду щодо відсутності у висновку судового експерта вказівки про те, яку частку із суми 103 885, 35 гривень складає податок на додану вартість, щоб зменшити виплату на цю суму. Однак така відмова є протиправна і в той же час свідчить про порушення норм процесуального права з неповним з'ясуванням судом усіх обставин, що мають значення для справи.
Так, відсутність такої вказівки у висновку експерта сталася не через недбалість позивача, а внаслідок незазначення самим експертом про це, що не може вказувати про неналежне обґрунтування вимог. При цьому суд вправі витребувати докази з власної ініціативи або за клопотанням учасників справи.
З огляду на це не додержано положень ст.ст. 263, 265, 81, 76 ЦПК України.
Щодо неправильного застосування норм матеріального права, то покликався на нехтування судом ст.ст. 1166, 1187, 1192, 543 ЦК України, ст.ст. 28-29, 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Крім того, в зв'язку із нез'ясуванням усіх обставин, що мають значення для справи, судом не було вирішено і питання про судовий збір, розмір якого складає 1073, 60 гривні за пред'явлення позову і 1288, 32 гривень за подання апеляційної скарги, а також про витрати на професійну правничу допомогу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.
Як з'ясовано судом, 11 вересня 2022 року о 16 год. 43 хв. на вул. Чорновола, 51, в м. Рівне Рівненської області ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки Volkswagen Passat держ. номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з автомобілем марки Toyota RAV4, держ. номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Власником автомобілямарки Toyota RAV4, держ. номерний знак НОМЕР_2 , є ОСОБА_1 .
Причиною ДТП стало порушення водієм автомобіля марки Volkswagen Passat, держ. номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 пунктів 1.5, 2.3 «б», 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, про що стверджується постановою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 26 грудня 2022 року у справі №562/2686/22. Цією постановою відповідача1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Згідно із ч.6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП не була застрахована, а тому водій автомобіля марки Toyota RAV4, держ. номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_3 14 вересня 2022 року повідомив МТСБУ про страховий випадок, що стався.
На підставі звіту №161.22УС_86539 про оцінку автомобіля марки Toyota RAV4, реєстраційний номер НОМЕР_2 , складеного 28 вересня 2022 року Експертним центром ПП «Експерт-Сервіс-Альфа» (оцінювач ОСОБА_4 ) МТСБУ 27 січня 2023 року відповідно до платіжної інструкції №709587 за заявою ОСОБА_3 виплачено потерпілому страхове відшкодування у сумі 77 086,88 грн. з вирахуванням з огляду на п.36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" податку на додану вартість у розмірі 9 511,15 гривень При цьому звернуто увагу, що МТСБУ не було представлено документального доказу щодо факту оплати проведеного ремонту на станції технічного обслуговування, яка є платником податку на додану вартість.
Відповідно до висновку експерта №3/24 від 25 серпня 2024 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки Toyota RAV4, реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок пошкодження в результаті ДТП, яка сталася 11 вересня 2022 року, станом на цю дату становила 103 885,35 гривень з урахуванням податку на додану вартість. Зі звіту №161.22УС_86539 від 28 вересня 2022 року видно, що розмір шкоди становить 86 598,03 гривень з податком на додану вартість.
Різницю висновків експерт Баранков В. пояснив різницею у вартості ринкової вартості колісного транспортного засобу через відсутність коригування ринкової вартості колісного транспортного засобу за наявністю додаткового обладнання та розрахунком терміну експлуатації колісного транспортного засобу; неврахуванням таких складових як «підсилювач панелі підлоги задньої правої», «панелі боковини лівої»; врахуванням вартості складових частин та матеріалів, що потребують заміні, згідно з курсом "євро" та базі даних на дату дослідження розрахункового комплексу Audatex. Різниця вартості полягає у підборі бази складових частин, адже оцінювач ОСОБА_4 обрав країну-виробника колісного транспортного засобу - США, а ОСОБА_5 - ОСОБА_6 .
Вважаючи, що його суб'єктивні цивільні права не визнаються відповідачами, у вересні 2023 року в суд звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 та МТСБУ про відшкодування шкоди, а саме 9 511, 15 гривень збитків, які не відшкодовані йому у повному обсязі.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із відсутності правових і фактичних підстав для задоволення вимог позивача, оскільки належних та допустимих доказів про стан автомобіля марки Toyota RAV4, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 надано не було, а необхідності його відновлення з урахуванням зазначених експертом ОСОБА_5 обставин, які вплинули на розбіжність вартості відновлювальних робіт, не доведено.
Не надано ним і доказів відновлення транспортного засобу на станції технічного обслуговування, яка є платником податку на додану вартість, тобто документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту, що є підставою для здійснення страховиком відповідної доплати чи стягнення таких збитків з особи, яка завдала шкоди майну позивача.
Крім того, експертний висновок Баранкова В.О. не містить відомостей про вартість відновлювальних робіт без податку на додану вартість, що підлягає зменшенню на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому позивач відповідного розрахунку суду не надав.
З огляду на ці обставини позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
З такими висновками погоджується і колегія суддів.
Згідно зі ст.ст. 22, 979, 980, 1187, 1188, 1192 ЦК України у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України "Про страхування", інших законодавчих актів.
Законом може бути встановлено обов'язок фізичної або юридичної особи укласти договір страхування (обов'язкове страхування).
Предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов'язаного з об'єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.
Об'єктом страхування можуть бути:
життя, здоров'я, працездатність та/або пенсійне забезпечення;
майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати;
відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.
Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:
1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;
2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;
3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22, п. 35.5 ст. 35, підпункту "а" п. 41.1 ст. 41, п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходиться в такому транспортному засобі.
Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
З висновку, висловленого Верховним Судом у постанові від 06 липня 2018 року у справі №924/675/17, вбачається, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Вартість ремонту автомобіля з урахуванням податку на додану вартість виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з'ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є виконавець робіт з ремонту автомобіля платником податку на додану вартість.
За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Повно і правильно з'ясувавши обставини справи та встановивши, що при вирішенні спірних правовідносин до застосування не підлягають норми матеріального права, на застосуванні яких наполягав позивач, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Щодо доводів апеляційної скарги про помилковість висновків суду, то доказів стосовно стану автомобіля марки Toyota RAV4, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на час розгляду справи судом позивач не надав, а необхідності його відновлення з урахуванням зазначених експертом ОСОБА_5 обставин, що вплинули на розбіжність вартості відновлювальних робіт, не довів.
Також ним не надано доказів про відновлення його транспортного засобу на станції технічного обслуговування, яка є платником податку на додану вартість, тобто документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту, що є підставою для здійснення страховиком відповідної доплати чи стягнення таких збитків з особи, яка завдала шкоди майну позивача.
Отже, вимоги ОСОБА_1 засновані на необґрунтованих припущеннях.
Цим обставинам суд попередньої інстанції уже дав детальну і вичерпну оцінку.
Так, згідно зі ст.ст. 12, 76-78 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Необґрунтованими є твердження про недодержання судом норм процесуального права, виходячи з такого.
Згідно із абз. другим ч. 2 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Однак будь-яких фактів про процесуально-правові дефекти, що потягли би помилкове розв'язання цивільно-правового спору, заявник не надав, матеріали справи їх не містять, а апеляційним судом здобуто не було.
Встановлено й відсутність обставин, які свідчили би про обов'язкове скасування судового рішення внаслідок існування підстав, передбачених ч. 3 ст. 376 ЦПК України.
Спростовуються правильністю висновків суду і покликання на помилкове застосування норм матеріального права.
З приводу доводів про хибне визначення судом розміру судових витрат, то вони є необґрунтованими, оскільки взявши до уваги обставини справи та відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, у їх стягненні із позивача на користь відповідача відмовлено.
Решта аргументів заявника також спростовуються матеріалами справи, а тому вони є помилковими і також відхиляються.
Справедливість, добросовісність та розумність відповідно до пункту 6 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства.
Перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання appelatio - дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція, по суті, є надання новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист.
Підставою для залишення оскаржуваного рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при його ухваленні.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника представника ОСОБА_1 - адвоката Нікітюка Павла Михайловича залишити без задоволення, а рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 11 березня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: С.В. Хилевич
Судді: Н.М.Ковальчук
С.С.Шимків