Справа № 532/700/24 Номер провадження 22-ц/814/1738/25Головуючий у 1-й інстанції Омельченко І. І. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
12 травня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Лобов О.А.
судді: Дорош А.І., Триголов В.М.
розглянув в порядку письмового провадження без виклику учасників в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 15 січня 2025 року (час ухвалення судового рішення та дата виготовлення повного тексту судового рішення не зазначені) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заслухавши доповідь судді-доповідача. апеляційний суд
У квітні 2024 року ТОВ «Юніт Капітал» звернулось до суду із вказаним позовом, просило стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства заборгованість за кредитним договором № 493876456 від 22.08.2021 у розмірі 74 808,11 грн, вирішити питання судових витрат.
В обґрунтування позову вказувало, що 22.08.2021 між первісним кредитором ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 493876456 в електронній формі, на підставі якого позивач надав відповідачу позику у розмірі 17 500 грн строком на 28 днів зі сплатою процентів за кожен день користування кредитом.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчувався 28 листопада 2019 року.
28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
31.12.2020 між ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01.
31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 161 від 23.11.2021 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього) ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 48 656,43 грн.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчувався 04 серпня 2021 року.
В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022, якими продовжено строк дії договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 74 808,11 грн.
6.03.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» і позивач уклали договір факторингу № 06/03/24 відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 06/03/24 від 06.03.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 74 808,11 грн.
ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» не здійснювало нарахувань за кредитним договором.
Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 15 січня 2025 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ «Юніт Капітал», посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не повністю з'ясував обставини справи, а його висновки про те, що позивач не набув право вимоги до відповідача, не відповідають дійсним обставинам справи та спростовуються наданими позивачем доказами. Договір №28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018 - 31.12.2021. З урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.
Висновок суду першої інстанції про передання невизначених прав вимог, у тому числі й на майбутнє, є хибними, оскільки підписання реєстру прав вимог - передача права вимоги відбулась в межах часових рамок чинності договору факторингу - до 30.12.2024.
Лише сам факт укладення договору факторингу між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» в 2018 році не спростовують даних обставин, оскільки договором факторингу передбачено можливість відступлення прав вимоги, які виникають в майбутньому (майбутня вимога).
У відзиві ОСОБА_1 , посилаючись на необгрунтованість доводів апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідач повторно навів доводи відзиву на позов, стверджуючи про відсутність у матеріалах справи доказів набуття позивачем права вимоги за кредитним договором від 22 серпня 2021 року.
У відзиві також заявлена вимога про визнання недійсним кредитного договору з підстав зазначення у ньому неправильної адреси місця проживання відповідача.
Звертається увага, що в матеріалах справи відсутні оригінали договорів та інших документів, які підтверджують як право вимоги первісного кредитора, так і факт відступлення права вимоги за кредитним договором.
Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах заявлених вимог апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав:
Відповідно п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.
З матеріалів справи вбачається, що 22.08.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №493876456, згідно якого позичальник отримав кредит в сумі 17 500,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 28 днів зі сплатою 1,52% процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом (т.1 а.с.11 зворот -14).
Відповідно до пункту 1.2 договору сума кредитного ліміту, вказана в пункті 1.1 договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути надана в розпорядження позичальника.
Згідно пункту 1.3 договору кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 11 000,00 гривень одразу після укладення договору, який має бути повернутий до 19.09.2021.
У пункті 1.7 договору вказано, що кредитна лінія надається строком на 28 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі - «Дисконтний період»), а саме до 19.09.2021 року.
Відповідно до п.1.8 договору сторони погодили, що встановлений в п.1.7 договору строк дисконтного періоду, та відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду.
Положеннями пункту 1.9 договору визначено, що за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку:
-1.9.1 виключно на період строку, визначеного в пункті 1.7 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 248,20 процентів річних, що становить 0,68 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним;
-1.9.3 якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів у порядку, передбаченому пунктом 1.8 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 722,70 процентів річних, що становить 1,98 процентів у день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду.
Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку дисконтного періоду, виключно за умови, якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 1,98 процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту договору.(т.1 а.с.12)
Основна сума кредиту має бути повернута не пізніше дати закінчення дисконтного періоду, а у разі якщо позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду, та у разі продовження строку дії договору на умовах п.1.12 договору, основна сума кредиту має бути повернута не пізніше дати, визначеної за правилами п.1.12.1. договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії договору (закінчення строку його дії чи дати його дострокового розірвання).( п.1.11. договору)
Сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду блокує можливість отримання позичальником нових траншів за договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст.212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії.(п.1.12. договору)
Зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду.(п.1.12.1. Договору)
З наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 1 087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. (п.1.12.2. Договору)
Проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.9 або 1.12.2. договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня надання траншу за договором та до дня фактичного повернення всієї суми кредиту позичальником. (п.1.13. Договору)
Орієнтовна загальна вартість кредиту для суми кредиту за першим траншем, що вказана в п. 1.3. договору, за умови застосування до відносин між сторонами правил нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою, складає 13 094 грн 40 коп. (тринадцять тисяч дев'яносто чотири грн. сорок коп.) та включає в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 2 094 грн 40 коп. та суму кредиту у розмірі 11 000 грн 00 коп. Орієнтовна реальна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, складає 869,86 % річних, при цьому загальна вартість першого траншу за кредитом у процентному вираженні за строк дисконтного періоду складає 119,04 % від суми першого траншу. (п.1.14.1 Договору)
У разі настання передбаченої п.1.9.3. договору відкладальної обставини, що має наслідком виникнення у позичальника зобов'язань по оплаті процентів, за встановлений в п.1.2. договору строк, у розмірі що розрахований за базовою процентною ставкою - орієнтовна загальна вартість кредиту складе 17 098 грн 40 коп. (сімнадцять тисяч дев'яносто вісім грн. сорок коп.) та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 6 098 грн 40 коп. та суму кредиту у розмірі 11 000 грн 00 коп. (п.1.14.2 Договору)
Продовження строку дисконтного періоду та настання відкладальних обставин, що мають наслідком продовження строку надання кредиту, застосування базової процентної ставки та нарахування процентів за ставкою, що застосовується після закінчення дисконтного періоду, не є зміною істотних умов цього договору та не потребує змін цього договору та укладення додаткових угод до нього. (п.1.15. Договору)
За порушення Позичальником строків повернення кредиту та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені договором, кредитодавець має право стягнути з позичальника пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15 % від суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення позичальником зобов'язань за даним договором, не може перевищувати половину суми кредиту, одержаної позичальником за даним договором. (п.3.3. Договору)
У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов'язання за цим договором у повному обсязі сплачена позичальником сума погашає вимоги у такий черговості: у першу чергу сплачуються прострочені проценти за користування кредитом; у другу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту (за наявності); у третю чергу сплачуються нараховані проценти за користування кредитом; у четверту чергу сплачується сума кредиту (у разі зобов'язань щодо її повернення); у п'яту чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору.
Пунктом 4.1 договору сторони погодились, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору (після 90 дня від дати закінчення дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.(т.1 а.с.11-14)
Відповідно до паспорту споживчого кредиту, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» визначено порядок і умови надання товариством грошових коштів у кредит, права та обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов електронного договору, а також регулюють відносини, що виникають між товариством і позичальником. Однак у ньому зазначено дату надання інформації 22.08.2021 та дату до якої інформація зберігає чинність, а саме 27.08.2021 (т.1 а.с.10-11)
Кредитний договір № 493876456 від 22.08.2021 підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор № MNV77ТF7 було направлено позичальнику 22.08.2021, о 21:47:19 год, на номер мобільного телефону, вказаний ним в заявці на отримання грошових коштів 0991428810, одноразовий персональний ідентифікатор було введено позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства 22.08.2021, о 21:48:44 год.(т.1 а.с.13-14)
Після вчинених вказаних дій 22.08.2021 товариством було перераховано грошові кошти 11 000 грн на банківську карту № НОМЕР_1 , яка належить відповідачу, що підтверджено відповідним платіжним дорученням, а в подальшому (26.09.2021) перераховано ще 6 000 грн (т.1 а.с.15, 184)
Первісний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 493876456 від 22.08.2021, що, також підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 161 від 22.11.2021. (т.1 а.с.58-61, 25-34,135-138)
28 листопада 2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020, при цьому умови договору залишилися без змін (т.1 а.с.25, 125).
31.12.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2022, при цьому умови договору залишилися без змін (т.1 а.с.28-31, 129-132).
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №05/0820-01 (т.1 а.с.78-80, 82 зворот).
10.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено додаткову угоду до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, згідно з якою внесено зміни у п.5.2.4 Договору та викладено вказаний пункт у наступній редакції: « 5.2.4. Фактор в строк до 25 робочих днів з моменту відступлення фактору права вимоги, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги надсилає кожному з Боржників повідомлення про відступлення права вимоги до фактора, складеного за формою, що наведена у відповідному додатку до цього договору. Фактор самостійно повідомляє боржників про відступлення права вимоги і несе усі ризики, пов?язані з неналежним повідомленням боржників. У будь-якому випадку, на вимогу клієнта, фактор надає підтвердження направлення фактором повідомлень боржникам протягом десяти робочих днів починаючи з дня отримання фактором запиту.»( т.1 а.с.83)
03.08.2021 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» уклали додаткову угоду №2 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2022, при цьому умови договору залишилися без змін (т.1 а.с.42).
31 грудня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №27 згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2022, при цьому умови договору залишилися без змін (т.1 а.с.27, 126).
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 74 808,11 грн, яка складається із 16 999,80 грн заборгованості за основною сумою боргу та 57 808,31 грн заборгованості по несплаченим відсоткам (т.1 а.с. 43 - 44, 127-128).
30.12.2022 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» уклали додаткову угоду №3 до договору факторингу № №05/0820-01 від 05.08.2020, згідно з якою строк дії договору продовжено до 30.12.2024, при цьому умови договору залишилися без змін (т.1 а.с.53).
06.03.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу 06.03.24 відповідно до умов якого на користь ТОВ «Юніт Капітал» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 493876456 від 22.08.2021. (т.1 а.с.73-76)
Відповідно до Реєстру Боржників до договору факторингу № 06/03/24 від 06.03.2024 позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 74 808,11 грн, з яких: 16 999,80 грн - прострочене тіло, 57 808,31 грн - прострочені відсотки.(т.1 а.с.54-55)
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження оплати за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, як і за іншими договорами факторингу.
Також вказував, що на момент укладення договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року боргові зобов'язання ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 493876456 від 22.08.2021 року ще не існували, відтак і не могли відступатися права кредитора за цим договором.
Апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляційної скарги, виходить з такого.
Згідно з ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Тобто належним виконанням зобов'язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, розмірі та у валюті, визначеними Кредитним договором.
На підставі п.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до змісту ст.610, ст.612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Відповідно до п. 1.4. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року «Борг» - означає суми грошових коштів, належні до сплати клієнту боржниками за кредитними договорами, включаючи суми кредиту, процентів за користування кредитом, та будь-які інші суми, що належать до сплати клієнту за кредитними договорами, які нараховані або можуть бути нараховані клієнтом на день набуття цим договором зобов'язальної сили.(т.1 а.с.58)
Відповідно до п.п.5.3.3 договору факторингу № 28/1118-01від 28 листопада 2018 року фактор ТОВ «Таліон Плюс» має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб. Таким чином, договором передбачено право ТОВ «Таліон Плюс» відступити право вимоги за кредитними договорами.(т.1 а.с.59)
Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до п.п.1.3. договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.(т.1 а.с.58)
Розділом 2 вищезазначеного договору регламентовано порядок відступлення права вимоги: згідно п.4.1. право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку. Підписання реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.(т.1 а.с.58 зворот)
Надана копія договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від клієнта, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», до фактора ТОВ «Таліон Плюс».(т.1 а.с.60)
Копія договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (т.1 а.с.78-81).
Аналогічним чином право вимоги за кредитним договором відступлено ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на користь ТОВ «Юніт Капітал» (т.1 а.с. 73-76).
Апеляційний суд визнає, що копії договорів факторингу та реєстрів права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.
Окрім того, право вимоги за кредитним договором від 22 серпня 2021 року виникли щонайпізніше 22 листопада 2021 року (п.1.12.1 договору) і на цей час між первісним кредитором і ТОВ «Таліон Плюс» був чинним договір факторингу згідно укладеної додаткової угоди до договору від 28 листопада 2018 року (т.1 а.с.28).
Апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що висновок місцевого суду про відсутність належних доказів на підтвердження оплати за договорами факторингу є необгрунтованим, оскільки:
відповідно до п.4.1 договорів факторингу № 28/1118-01від 28 листопада 2018 та № 05/0820-01 від 05.08.2020, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку ( т.1 а.с.58 зворот, 78 зворот);
відповідно до п.1.2 договору факторингу № 06.03.24 від 06.03.2024, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому - передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору (т.1 а.с.73 зворот).
Вказане свідчить про перехід права вимоги від клієнта до фактора після підписання акту прийому передачі реєстру боржників а не після внесення коштів за право відступлення вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 06/03/24 від 06 березня 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передав ТОВ «ФК «Юніт Капітал», а останній прийняв реєстр боржників в кількості 1451, після чого, з урахуванням пункту 1.2 договору факторингу № 06/03/24 від 06.03.2024, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників.( а.с.86)
Отже, суд першої інстанції не встановив фактичних обставин справи, від яких залежить правильне вирішення спору, не перевірив доводів позивача і дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги з підстав недоведеності існування права вимоги у позивача за кредитним договором у зв'язку з відсутністю квитанцій про оплату за договорами факторингу.
Оскільки, в матеріалах справи міститься копія кредитного договору, який підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, тобто погоджено умови отримання кредитних коштів та відповідальність за порушення погоджених умов, а також підтверджено отримання відповідачем кредитних коштів, відступлення у встановленому законом порядку права вимоги за кредитним договором на користь позивача, апеляційний суд приходить до висновку про наявність у нового кредитора (позивача) права вимоги за кредитним договором №493876456 від 22.08.2021.
Перевіряючи обгрунтованість заявленої позивачем суми заборгованості, апеляційний суд керується таким.
Згідно розрахунку заборгованості (т.1 а.с.37) в період з 22.08.2021 по 23.11.2021 відповідачу нараховувались проценти відповідно п.1.9 договору № 493876456 від 22.08.2021.
В той же час з вказаного розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 17.09.2021 року сплачено 1 944,80 грн, 05.11.2021 - 15 грн, 13.11.2021 - 10 грн, 23.11.2021 - 48 465,43 грн (16 999,80 + 31 465,63), які відповідно п.3.10 кредитного договору повинні були бути зараховані у першу чергу в рахунок погашення процентів.
Пунктом 1.7 кредитного договору визначено, що кредитна лінія надається строком на 28 днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі - «Дисконтний період»), а саме до 19.09.2021 року. У випадку надання першого траншу не в день укладання договору, строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів , на яку відрізняється дата укладання договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.
Пунктом 1.12 та 1.12.1 договору визначено, що сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду блокує можливість отримання Позичальником нових Траншів за Договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загальної строку дії Договору) на умовах, що зобов'язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду.
Як вбачається з матеріалів справи та розрахунку заборгованості (т.1 а.с.37-38), ОСОБА_1 було надано два транши коштів у розмірі 11 000 грн - 22.08.2021 та 6 000 грн - 26.09.2021.
Отже, нарахування відсотків повинно проходити наступним чином.
Після отримання 22.08.2021 ОСОБА_1 11 000 грн в період з 22.08.2021 по 19.09.2021 (28 днів) відповідачу товариством повинно бути нараховано проценти відповідно п.1.9, 1.9.1 договору № 493876456 від 22.08.2021 у розмірі 11 000 х 0,68% = 74,80 грн в день, таким чином сума процентів у вказаний період буде становити 74,80 х 28 = 2 094,40 грн.
17.09.2021 ОСОБА_1 було сплачено 1 945 грн, які відповідно п.3.10 договору, слід зарахувати на погашення процентів за користування кредитними коштами, а тому заборгованість на кінець дисконтного періоду, визначеного п.1.7. договору, складає 2 094,40 - 1 945 = 149,40 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем у дисконтний період заборгованості за кредитним договором, вказаний період подовжено на 61 день, відповідно п.1.12.1 договору, а тому ОСОБА_1 нараховано проценти відповідно п.1.9.3 договору у розмірі 1,98% за кожен день користування, отже за період з 20.09.2021 по 23.11.2021 нараховано проценти у розмірі 11 000 х 1,98% = 217,8 грн в день, таким чином сума процентів у вказаний період буде становити 217,80 х 61 = 13 285,80 грн.
Після отримання другого траншу 26.09.2021 ОСОБА_1 (6 000 грн), в період з 26.09.2021 по 27.10.2021 (28 дні) відповідачу товариством повинно бути нараховано проценти відповідно п.1.9, 1.9.1 договору № 493876456 від 22.08.2021 у розмірі 6 000 х 0,68% = 40,80 грн в день, таким чином сума процентів у вказаний період буде становити 40,80 х 28 = 1 142,40 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем у дисконтний період заборгованості за кредитним договором, вказаний період подовжено на 27 дні, відповідно п.1.12.1 договору, а тому ОСОБА_1 нараховано проценти відповідно п.1.9.3 договору у розмірі 1,98% за кожен день користування, отже за період з 28.10.2021 по 23.11.2021 нараховано проценти у розмірі 6 000 х 1,98% = 118,8 грн в день, таким чином сума процентів у вказаний період буде становити 118,80 х 27 = 3 207,6 грн.
Отже, за період з 22.08.2021 по 23.11.2021 ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати тіла кредиту у розмірі 17 000 грн та заборгованість зі сплати процентів у розмірі 149,40 + 13 285,80+ 1142,40+ 3 207,6 = 17 785,20 грн.
Однак, як вбачається з розрахунку первісного кредитора (т.1 а.с.37-38), ОСОБА_1 05.11.2021 сплачено 15 грн, 13.11.2021 - 10 грн, 23.11.2021 - 48 465,43 грн, які відповідно п.3.10 договору, в першу чергу слід зарахувати на погашення процентів за користування кредитними коштами.
Отже, вбачається переплата ОСОБА_1 суми, яку необхідно було б сплатити відповідачем.
Тобто заборгованість за період з 22.08.2021 по 23.11.2021 складає нуль гривень, оскільки: 48 465,43 (загальна сума сплачених відповідачем коштів) - 17 785,20 (загальна сума нарахованої заборгованості зі сплати процентів) = 30 680,23 грн (залишок сплачених відповідачем коштів) - 17 000 грн (заборгованість за тілом кредита з урахуванням п.3.10 договору) = 13 680,23 грн.
З огляду на наведене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню: рішення суду першої інстанції слід скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позову з мотивів, викладених у постанові апеляційного суду.
Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» задовольнити частково.
Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 15 січня 2025 року скасувати, ухвалити нове рішення.
Товариству з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» відмовити у задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з мотивів, викладених у постанові апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 12 травня 2025 року.
Головуючий суддя О.А.Лобов
Судді: А.І.Дорош
В.М.Триголов