Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/393/25 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
12.05.2025 року м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Кропивницькому апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 02 травня 2025 року в об'єднаному кримінальному провадженні № 12022120000000911 та № 12023121050000085 за ч.4 ст.191, ч.1 ст.255-1, ч.1 ст.309 КК України про продовження обвинуваченому:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Бобринець Кіровоградської області, громадянину України, із середньою освітою, не працюючого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-20 березня 2013 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців. На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_5 звільнений від відбуття призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік;
-17 серпня 2015 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 70 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;
-07 червня 2017 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 1190 грн,
строку тримання під вартою, -
У провадженні Бобринецького районного суду Кіровоградської області перебуває об'єднане кримінальне провадження № 12022120000000911 та № 12023121050000085 стосовно ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.255-1, ч.1 ст.309 КК України.
Під час судового засідання у вказаному кримінальному провадженні процесуальний прокурор ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри останнього у вчиненні умисних тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255-1 та ч.4 ст.191 КК України та кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а також неможливістю застосування інших запобіжних заходів не пов'язаних з триманням під вартою.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 02 травня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на два місяці, тобто до 30 червня 2025 року.
Рішення суду мотивовано тим, що на даній стадії судового провадження встановлені ризики продовжують існувати, є реальними, що виправдовують тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, оскільки останній обвинувачується в тому числі і за скоєння тяжких злочинів, що свідчить про підвищений ступінь небезпеки його діяння та враховуючи наявність високого ступеня ризиків переховування його від суду, оскільки раніше неодноразово судимий, усвідомлюючи ступінь тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень та суворість можливого покарання, може залишити місце проживання, може вчинити нові кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідків, а тому застосування інших більш м'яких запобіжних заходів не забезпечать його процесуальної поведінки та попередження ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 просить змінити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, вказуючи на те, що судом при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не взято до уваги, що ОСОБА_5 одружений, має на утриманні неповнолітню дитину та батьків похилого віку, які потребують стороннього догляду, має тяжкі хронічні захворювання.
Окрім того, зазначає що ОСОБА_5 є особою, яка в силу ст.89 КК України не має судимостей, а тому на його думку відсутні законні підстави та об'єктивні дані, які б з достовірністю свідчили про те, що перебуваючи на волі ОСОБА_5 буде переховуватись від слідства та суду, продовжувати злочинну діяльність, а також недоведеність прокурором ризиків, передбачених положеннями ст. 177 КПК України.
При таких обставинах, захисник вважає, що висновки судді є необґрунтованими, оскільки не наведено доказів про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, а також недоведеність слідчим та прокурором ризиків, передбачених положеннями ст. 177 КПК України.
В апеляційній скарзі питання про участь обвинуваченого ОСОБА_5 не ставиться, адвокатом ОСОБА_6 та прокурором ОСОБА_8 подано заяви про розгляд апеляційної скарги без їх участі, у зв'язку з чим колегія суддів, згідно до ч.4 ст.422-1 КПК України, вважає за можливе розглянути дану апеляційну скаргу у письмовому провадженні.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 задоволенню не підлягає за таких підстав.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого; вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно із ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Як встановлено ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
При цьому, у відповідності до ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Слід враховувати вимоги статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.
Рішенням ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» визначено, що серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , дотримався вказаних вище вимог кримінального процесуального закону.
Як встановлено колегією суддів в судовому засіданні суду апеляційної інстанції та, що знайшло своє підтвердження і у відповідних матеріалах кримінального провадження, в судовому засіданні судом першої інстанції, в порядку ст. 331 КПК України, розглянуто клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , з обґрунтуванням доцільності обрання даного запобіжного заходу.
Вирішуючи питання продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , суд першої інстанції належно дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обґрунтовано прийшов до висновків про існування обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під вартою. Судом встановлено, що процесуальні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були заявлені під час попереднього продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися і виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.
Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ретельно перевірив доводи прокурора про доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , належно з'ясував обставини, які мають значення для вирішення питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обставини, на які посилається прокурор в обґрунтування доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, дають достатні підстави вважати, що і на даний час продовжують існувати ризики того, що обвинувачений ОСОБА_5 може перешкоджати судовому провадженню, впливаючи на свідків, переховуватися від суду з метою уникнути можливої кримінальної відповідальності, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Також, колегією суддів не встановлено обставин, які б свідчили про те, що відпала необхідність у раніше обраному обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжному заході у виді тримання під вартою.
Вищезазначені обставини на переконання колегії суддів є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу у триманні під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують право поваги до особистої свободи. Зміна запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження в суді.
Крім того, на переконання колегії суддів матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою.
Тому, апеляційні доводи захисника-адвоката ОСОБА_6 про необґрунтованість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , колегія суддів вважає безпідставними.
Враховуючи вищенаведене, районний суд при розгляді даного клопотання прокурора повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованих йому кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ст. 177 КПК України, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення, у зв'язку із чим посилання адвоката ОСОБА_6 на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, на переконання колегії суддів, є безпідставними.
Отже, колегія суддів вважає, що належна процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_5 не може бути забезпечена застосуванням менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, оскільки останній на даний час становить підвищену суспільну небезпеку, а саме у нього наявний високий ризик можливості переховування від суду та з метою уникнення кримінальної відповідальності, наявний ризик впливу на свідків, а також за відсутності постійного місця роботи та необхідних коштів для його існування, ризик вчинення нового кримінального правопорушення.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 необхідно залишити без задоволення, а ухвалу районного суду без зміни.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 02 травня 2025 року про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою в об'єднаному кримінальному провадженні № 12022120000000911 та № 12023121050000085 за ч.4 ст.191, ч.1 ст.255-1, ч.1 ст.309 КК України на 60 днів, а саме до 30 червня 2025 року включно - залишити без змін.
Ухвала Кропивницького апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4