08 квітня 2025 року м. Кропивницький
справа № 387/468/24
провадження № 22-ц/4809/613/25
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач), судді - Дуковський О. Л., Письменний О. А.,
за участю секретаря судового засідання Соловйової І. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 17 грудня 2024 року, -
ОСОБА_1 звернулася до Добровеличківського районного суду Кіровоградської області з вимогою до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою у розмірі 39 000,00 грн.
Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 17 грудня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою, задоволений повністю. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики від 07.02.2024 в розмірі 39 000 ( тридцять дев'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Не погоджуючись з судовим рішенням, адвокат Куєвда Ю.С., яка діє в інтересах відповідачки ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської від 17 грудня 2024 року у справі. Прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити.
В обґрунтування оскарження вказує, що ОСОБА_2 не може підтвердити укладення боргової розписки, як і отримання грошових коштів нею, а також заперечує факт її підписання.
Крім того, надана боргова розписка викликає обґрунтований сумнів у тому, що вона була складена ОСОБА_2 особисто, з огляду на відмінності почерку особи, яка склала розписку, із почерком ОСОБА_2 .
Підпис у паспорті громадянина України відповідачки візуально істотно відрізняється від підпису, проставленого на розписці, що була надана позивачем разом із позовною заявою.
До апеляційного суду стороною відповідача подане клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.
В клопотанні зазначено, що враховуючи обставини справи та зміст заявлених позовних вимог, з метою виконання вимог цивільного законодавства, повного та всебічного встановлення правовідносин сторін, обов'язок суду забезпечувати здійснення права на подання доказів на підтвердження своїх посилань та заперечень, вважає, за необхідне призначити судово-почеркознавчу експертизу, що матиме істотне значення для вирішення спору. На вирішення експертизи поставити наступне питання:
. - Чи виконано рукописний текст (рукописні записи) та підпис від імені ОСОБА_2 у розписці від 07.02.2024 особисто ОСОБА_2 або іншою особою.
Проведення експертизи у встановлений законом строк доручити Кропивницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Адвокат Болюра С.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , не погоджуючись з апеляційною скаргою, клопотанням про призначення експертизи подала відзив, в якому вказує на «недобросовісність дій відповідачки та зловживання процесуальними правами».
Вказує, що ухвалою місцевого суду сторонам надано право скористатися своїм процесуальним правом надати відзив на позовну заяву, відповідь на відзив та заперечення згідно ст.ст. 178,193 ЦПК України.
21.08.2024 року ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області закрито підготовчого провадження у справі та призначено слухання по суті на 19.09.2024 року.
Подальші виклики на судові засідання відбувалися на 14.11.2024 року на 11 годин та 17.12.2024 року, при цьому відповідач отримувала повістки про виклик до суду, про причини неявки суду не повідомляла.
Відповідач наполягає у своїй апеляційній скарзі про те, що ніби-то вона боргову розписку від 07.02.2024 року не писала та не підписувала, відтак заявляє клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи.
Разом з тим, відповідачка до клопотання повинна була надати суду вільні зразки почерку та підпису в документах аналогічного періоду складання розписки.
У разі неможливості подати, заявити клопотання про витребування доказів судом.
Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у ч. 2 ст. 83 ЦПК України. Вбачається, що відповідач має намір затягувати розгляд цивільної справи що суперечить статті 13 ЦПК України «зловживання процесуальними правами».
Сторони у суді підтримали свої позиції щодо задоволення клопотання та відповідно у його відмові.
Колегія суддів заслухавши позицію сторін, за наслідком розгляду клопотання сторони відповідача про призначення експертизи, дійшла висновку про відмову у його задоволенні з таких підстав.
Цивільне судочинство ґрунтується, зокрема, на принципі змагальності сторін відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій . Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (п. 4 ч. 3 ст. 2, ст. 12, ст. 81 ЦПК України).
За змістом ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 1 статті 103 ЦПК України встановлено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно з Науково-методичним рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису.
Однак, за змістом частин 1 - 3 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Відповідачка неодноразово викликалася до суду і була повідомлена про час та місце розгляду справи, але в судові засідання не з'являлася, про причини неявки суду не повідомляла.
До ухвалення рішення відповідачка не зверталася до суду з клопотанням про призначення почеркознавчої експертизи.
Недоведеність учасником справи поважності причин неподання ним доказу до суду першої інстанції, унеможливлює його прийняття судом апеляційної інстанції.
Більш того, положення законодавства передбачає подачу заяви з певним доказовим обґрунтуванням, тобто поданням вільних зразків та експериментальних зразків, що передбачає участь відповідачки у судовому засіданні. Натомість адвокат сторони, хибно трактуючи закон пояснила, що такі зразки/документальні підтвердження стороною будуть надані за відповідним клопотанням експерта, що повністю нівелює можливість розгляду клопотання у відповідності до вимог закону.
На вказану обставину звертала увагу сторона позивача, наполягаючи на «зловживання процесуальними правами та затягуванні апеляційного перегляду справи».
Отже, клопотання про призначення експертизи задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 103, 104, 381, 389 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про призначення почеркознавчої експертизи відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л. М. Дьомич
Судді О. Л. Дуковський
О. А. Письменний