Справа №286/3963/24 Головуючий у 1-й інст. Кулініч Я. В.
Категорія 70 Доповідач Борисюк Р. М.
14 травня 2025 року
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Борисюка Р.М.,
суддів Павицької Т.М., Шевчук А.М.
розглянувши заяви суддів Борисюка Р.М. та Павицької Т.М. про самовідвід у справі № 286/3963/24 за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Коваленко Марини Володимирівни до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів та зміну способу стягнення,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Коваленко Марини Володимирівни на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 20 березня 2025 року,
05 травня 2025 року у провадження Житомирського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Коваленко М.В. на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 20 березня 2025 року.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 травня 2025 року справу призначено судді-доповідачу: ОСОБА_3 , у складі колегії: Павицької Т.М., Шевчук А.М.
12 травня 2025 року на запит суду надійшла дана цивільна справа.
При підготовці справи до розгляду, судді Борисюк Р.М. та Павицька Т.М. заявили самовідвід, який мотивують тим, що вони висловлювали думку у спірних правовідносинах, а саме в постанові Житомирського апеляційного суду від 28 березня 2024 року.
Судом установлені наступні обставини.
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся з даним позовом, в якому просив припинити стягнення аліментів з нього на користь ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), щомісячно, які стягуються на підставі заочного рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 31 серпня 2023 року по справі № 286/1757/23 (з дати звернення до суду).
Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 31 січня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з цим рішенням ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Житомирського апеляційного суду у складі: головуючого судді: Трояновської Г.С. суддів: Борисюка Р.М. та Павицької Т.М. від 28 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 31 січня 2024 року - без змін.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
За приписами статті 39 ЦПК України за наявності підстав зазначених у статті 36 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Згідно частини 1 статті 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Приймаючи до уваги, що судді Борисюк Р.М. та Павицька Т.М. вже висловлювали свою думку щодо спірних правовідносин сторін у постанові Житомирського апеляційного суду від 28 березня 2024 року, тому вважають, що дана обставина може сприйматись сторонами як така, що може викликати сумнів в неупередженості суддів та ухваленні об'єктивного рішення у справі.
Так, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року,кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Крім того, заявлений самовідвід є безумовно необхідним, оскільки наявність вищезазначених обставин беззаперечно та поза всяким сумнівом надає можливість учасникам судового розгляду припускати можливість необ'єктивного розгляду справи та ухвалення несправедливого рішення, та можливість порушення вимог ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, яка є частиною національного законодавства України та гарантує кожній людині право на справедливий, незалежний і безсторонній суд.
За змістом пункту 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді», схвалених резолюцією №2006 /23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року, допускається відвід (самовідвід) судді у тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Тому, з метою дотримання прав учасників судового процесу у справі на справедливий суд, враховуючи позиції Європейського суду з прав людини з приводу недовіри до суду, заяви суддів Борисюка Р.М. та Павицької Т.М. про самовідвід підлягають задоволенню.
Враховуючи вище викладене, керуючись ст.ст. 37, 39, 40, 260, 261, 374 ЦПК України, суд
Заяви суддів Борисюка Р.М. та Павицької Т.М. про самовідвід - задовольнити.
Цивільну справу № 286/3963/24 передати на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду в порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Судді