Справа № 158/2223/23 Головуючий у 1 інстанції: Костюкевич О. К.
Провадження № 22-ц/802/592/25 Доповідач: Федонюк С. Ю.
13 травня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Федонюк С. Ю.,
суддів - Карпук А.К., Осіпука В. В.,
з участю:
секретаря судового засідання - Савчук О. В.
представника позивача - Карпюк Л. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Рибгосп «Цумань» ВАТ «Волиньрибгосп», Цуманської селищної ради про визнання недійсним Державного акту на право постійного користування землею, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою її представником ОСОБА_2 , на ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 01 квітня 2025 року,
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із даним позовом.
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 01 квітня 2025 року позовну заяву залишено без розгляду.
Не погодившись із даною ухвалою суду, ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій вважає висновки суду першої інстанції помилковими та передчасними, а ухвалу такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судового засідання, призначеного на 11 год. 00 хв. 24 вересня 2024 року, про яке зазначено в оскаржуваній ухвалі суду, не існувало, оскільки провадження в справі було зупинено з 29.04.2024 по 12.03.2025. Вказує, що сторона позивача завчасно попередила суд про неможливість прибуття на судове засідання, призначене на 09 год. 30 хв. 25 березня 2025 року, з поважних причин шляхом подання відповідного клопотання. Отже, фактичні обставини справи свідчать про відсутність підстав для застосування ч. 5 ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Таким чином, вважає висновки суду першої інстанції щодо повторної неявки позивача та представника позивача без поважних причин необґрунтованими. Оскаржувана ухвала порушує право позивача на доступ до правосуддя та суперечить положенням цивільного процесуального законодавства, а тому просила ухвалу скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не було подано.
Учасники справи судом апеляційної інстанції були повідомлені належним чином, однак в судове засідання не з'явилися, а тому відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України колегія суддів ухвалила розгляд справи проводити за їх відсутності.
Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_2 , перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з'явилася в судове засідання.
Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.12 ЦПК України).
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Відповідно до вимог ч.5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише в разі повторної неявки в судове засідання належно повідомленого позивача, яка в такому разі визнається як друга неявка поспіль.
Разом з тим, статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
Положеннями статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Верховний Суд у постанові від 11 березня 2020 року при розгляді справи №761/8849/19 зробив висновок про те, що підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи (ч.1 статті 197 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст. 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
Пунктом 2 частини 1 статті 42 ЦПК України визначено, що учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
Згідно із частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
За змістом пункту 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
З матеріалів справи слідує, що ухвалою Ківерцівського районного суду від 06 липня 2023 року було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду в підготовче судове засідання з повідомленням (викликом) сторін.
Як видно зі справи, у підготовчому судовому засіданні неодноразово оголошувались перерви, зупинялось та відновлювалося провадження у зв'язку з призначенням судової експертизи.
Востаннє 29 квітня 2024 року судом було постановлено ухвалу про призначення експертизи, якою зупинено провадження в справі на час її проведення.
Ухвалою суду від 12 березня 2025 року провадження в даній справі було поновлено та призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 09 год. 30 хв. 25 березня 2025 року.
20 березня 2025 року від представника позивачки Карпюк Л. В. до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника у відпустці.
В судове засідання сторона позивача не з'явилась, про що зазначено в протоколі судового засідання (а.с.57 т.2). Підготовче судове засідання було відкладено на 01 квітня 2025 року на 10 год. 00 хв.
Однак, 31 березня 2025 року від представника позивачки Карпюк Л. В. повторно надійшла заява про відкладення розгляду справи через її зайнятість в інших судових справах.
Ухвалою від 01 квітня 2025 року суд залишив без розгляду позов ОСОБА_1 , покликаючись на неявку позивача в судове засідання на 11 год.00 хв.24 вересня 2024 року та на 09 год.30 хв. 25 березня 2025 року.
Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо помилковості зазначення в оскаржуваному судовому рішенні про неявку позивачки в судове засідання 24 вересня 2024 року суд апеляційної інстанції бере до уваги, оскільки, як видно з матеріалів справи, таке судове засідання в зазначену дату судом не призначалось, про нього сторони не повідомлялись і воно не проводилось судом, оскільки в цей період провадження у справі було зупинено через проведення судової експертизи.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи те, що розгляд справи перебував на стадії підготовчого провадження, то з урахуванням правових позицій Верховного Суду, суд першої інстанції помилково залишив позовну заяву без розгляду в порядку п. 3 ч. ст. 257 ЦПК України, оскільки позивачка дійсно повторно не з'явилась 25 березня 2025 року та 01 квітня 2025 року, однак не в судові засідання, а в підготовчі засідання .
Аналіз змісту пункту 3 ч.1 статті 257 ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з'явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання.
Цивільним процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (Глава 3 Розділу III "Позовне провадження") та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (Глава 3 вказаного розділу).
Такий висновок узгоджується зі сталою правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17, від 11 березня 2020 року у справі N 761/8849/19, від 18 січня 2021 року у справі N 760/22245/18, від 20 січня 2021 року у справі N 569/5089/17, від 10 лютого 2021 року у справі N 598/2250/19, від 19 травня 2021 року у справі № 752/21845/19.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про незаконність постановленої судом ухвали є обґрунтованими, а тому ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.367, 374, 379, 382 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником ОСОБА_2 , задовольнити.
Ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 01 квітня 2025 року в цій справі скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий
Судді