Справа № 757/21782/24-ц
Провадження № 2/761/8223/2024
08 листопада 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Юзькової О.Л.
при секретарі Марінченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності на спадкове майно,
Представник ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з даним позовом, мотивуючи заявлені вимоги наступним. Після смерті чоловіка позивача ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина на належне йому майно, зокрема, автомобіль ЗАЗ 110308, кузов НОМЕР_1 . Шостою київською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу№ 127/2023 щодо майна померлого. Позивачем подано заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначений автомобіль. Шоста київська державна нотаріальна контора, отримавши від Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС відповідь, що автомобіль не реєструвався за фізичною особою ОСОБА_2 , 23.04.2024 винесла постанову про відмову у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Разом з тим, ОСОБА_2 придбав автомобіль у ТОВ «Атем», що підтверджується Рахунком на оплату № 1964 від 02.08.2012. На підставі анульованого свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу за ТОВ «Атем» покупцю ОСОБА_2 видано довідку - рахунок серії НОМЕР_2 . Отже спадкодавець придбав автомобіль, але з об'єктивних причин не зміг поставити транспортний засіб на облік (тривала хвороба). Зважаючи на викладене представник позивача просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль ЗАЗ 110308, кузов НОМЕР_1 , як за спадкоємцем за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 .
На виконання положень ст. 31 ЦПК України ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2024, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності на спадкове майно передано на розгляд за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.
Провадження у справі відкрито 03.07.2024, відповідно до положень ст. ст. 19, 274 ЦПК України вирішено питання про її розгляд за правилами загального позовного провадження.
Представником Київської міської ради подано відзив на позов, де зазначено наступне. З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 15.06.2004 товариство з обмеженою відповідальністю «Атем» є власником автомобіля ЗАЗ 110308. На підставі довідки-рахунку № 451058 ОСОБА_2 продано та видало автомобіль ЗАЗ 110308. Звертаємо увагу суду, що рахунок-довідка видана не власником транспортного засобу (товариством з обмеженою відповідальністю «Атем»), а суб'єктом господарювання під назвою «ДАКАРС» (зазначене вбачається з відбитку печатки на довідці-рахунку). Разом з тим, видавати вищезазначені довідки могли лише суб'єкти господарювання, діяльність яких пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери. Враховуючи інформацію, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань товариство з обмеженою відповідальністю «Атем» не здійснювало тих видів діяльності, які пов'язані з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, тому, відповідно, не мало правових підстав видавати таку довідку. Позивач стверджує, що із об'єктивних причин ОСОБА_2 не зміг поставити автомобіль на облік у органах реєстрації транспортних засобів у зв'язку з тривалою хворобою, незадовільним фізичним станом та смертю. Водночас, Позивачем не надано належних та допустимих доказів неможливості здійснення перереєстрації транспортного засобу та оформлення відповідного права за померлим протягом десяти років. За таких обставин представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову.
У відповіді на відзив представник позивача наголосив, що власник транспортного засобу юридична особа ТОВ "АТЕМ" здійснила продаж цього транспортного засобу через суб'єкт господарювання - ТОВ "ДАКАРС", який здійснює свою діяльність під основним кодом КВЕД - 45.11 - торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами, який перебуває (перебував) на обліку в органах Державтоінспекції та був забезпечений бланками довідок-рахунків. Постановою Кабінету міністрів України від 07.09.1998 №1388 затверджено "Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів". Відповідно до зазначеного Порядку і було здійснено купівлю транспортного засобу ЗАЗ 110308 померлим ОСОБА_2 .
Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив розгляду справу за його відсутності та задовольнити позов.
Представник відповідача також просив розглянути справу за його відсутності, про що свідчить відзив на позовну заяву.
Дослідивши надані докази та надавши їм відповідну правову оцінку, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 28.07.1990 року (свідоцтво про шлюб НОМЕР_4 ).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть, видане 19.05.2022 Київським міським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), відповідно до ст. 1261 ЦК України.
За положеннями ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звернувся з заявою пор прийняття спадщини після смерті батька та Шостою київською державною нотаріальною конторою 11.04.2023 відкрито спадкову справи № 127/2023 .
Разом з тим, як свідчать матеріали справи, 23.04.2024 державним нотаріусом Шостої київської нотаріальної контори винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на автомобіль ЗАЗ 110308, кузов НОМЕР_1 , який залишився після смерті її чоловіка ОСОБА_2 .
Як свідчить зазначена постанова, таке рішення прийнято у зв'язку із отриманням відповіді за запит до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві про те, що автомобіль ЗАЗ 110308, кузов НОМЕР_1 не реєструвався за фізичною особою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 придбав автомобіль ЗАЗ 110308, кузов НОМЕР_1 у Товариства з обмеженою відповідальністю «Атем», зазначене підтверджується довідкою-рахунком № 451058 02.08.2012, рахунок на оплату № 1964 від 02.08.2012 (постачальник - ТОВ «Атем», покупець - ОСОБА_2 , договір ОС автомобіль Славута).
Оплата за придбання транспортного засобу здійснена ОСОБА_2 через ПАТ «Банк «Київська Русь» 02.08.2012 на рахунок ТОВ «Атем».
Матеріали справи також свідчать про те, що свідоцтво про реєстрацію спірного транспортного засобу з приміткою: видано довідку рахунок ДПІ 451058 від 02.08.2012 перебуває у розпорядженні позивача.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, відповідно до ст. 204 ЦК України.
Під час розгляду справи не було встановлено обставин, які б свідчили що угода укладена між ТОВ «Атем» та ОСОБА_2 була визнана у встановленому законом порядку недійсною.
При цьому, суд не може покласти в основу рішення доводи представника відповідача щодо порушення Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 07.09.1998 №1388 (в редакції, що діяла на момент придбання автомобіля), оскільки зазначеним Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), присвоєння буквено-цифрової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформлення і видачі реєстраційних документів та/або їх формування в електронній формі.
Суд також зауважує, що представником Київської міської ради не заявлялись вимоги про визнання договору недійсним, нікчемним.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 за життя набув права власності на спірний транспортний засіб.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У першу чергу право на спадкування мають діти спадкодавця, в тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки, згідно до ст. 1261 ЦК України.
Під час розгляду справи не було встановлено, що ОСОБА_2 за життя зробив відповідне розпорядження щодо належного йому майна на випадок своєї смерті.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» (п. 23), у разі відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, право власності на спадкове майно визнається в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно частини 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Як передбачено частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, в т. ч. шляхом визнання права.
Відповідно до частини 1 статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У відповідності до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
За приписами ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
В свою чергу за положеннями ч.ч. 1,2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги положення ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Оскільки, позивач не має можливості оформити спадкові права у нотаріальному порядку, суд вважає, що право ОСОБА_1 на спадкове майно підлягає судовому захисту, а тому позов підлягає задоволенню.
Розподіляючи судові витрати суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 2-5,11-13,141,196,259,259,263-286,352,354 ЦПК України, ст.ст. 204,215,1216,1217,1224,1226,1268 ЦК України,
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль ЗАЗ 110308, кузов № НОМЕР_5 , як за спадкоємцем за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_2 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень цього Кодексу протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя