Справа № 725/1812/25
12.05.2025 року Чернівецький районний суд міста Чернівців
в складі:
головуючої судді Піхало Н.В.
за участю секретаря судового засідання Соник А.Д.,
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора з паркування інспекції з паркування, управління порядку та контролю за благоустроєм міста Чернівецької міської ради Казимір Ольги Михайлівни, Інспекції з паркування, управління порядку та контролю за благоустроєм міста Чернівецької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
У березні 2025 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів про скасування постанов серії СЕ0123916, СЕ0123980, СЕ0131045, СЕ0131432, СЕ0115014, СЕ0116354, СЕ0120561, СЕ0120590, СЕ0128630, СЕ0137542, СЕ0134472, СЕ0137248, СЕ0138324, СЕ0139994, СЕ0140845, а провадження по справі закрити.
Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 29 квітня 2025 року провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Інспектора з паркування інспекції з паркування, управління порядку та контролю за благоустроєм міста Чернівецької міської ради Казимір Ольги Михайлівни, Інспекції з паркування, управління порядку та контролю за благоустроєм міста Чернівецької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, - закрито на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, а також повернуто ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 7267 гривень 20 копійок, сплачений по квитанції №2044-4453-3514-6147 від 03.03.2025 року (Одержувач платежу: Чернів.ГУК/Чернів.ТГ(Перш.с.)/22030101, ЄДРПОУ: 37836095, рахунок отримувача UA128999980313151206100024405, призначення платежу 101 2034104251; Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Першотравневий районний суд м. Чернівців).
29 квітня 2025 року представником позивача подано заяву, в якій було зазначено про намір на підставі ст..ст. 139, 140 КАС України протягом 5 днів подати докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу та їх подальше стягнення з відповідача.
30 квітня 2025 року представником позивача подано додаткові докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу та заявлено вимогу про їх стягнення з відповідача на підставі вимог ч. 2 ст. 238 КАС України, зокрема у зв'язку із тим, що саме через неправомірні дії відповідача виник спір та позивач був змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Не погоджуючись із поданою заявою, представник відповідача подав письмові заперечення в частині наявності підстав для стягнення витрат на правову допомогу, в якому також вказував що їх розмір не є співмірним із складністю справи, а також відсутністю правових підстав для їх стягнення.
Суд, розглянувши подану представником позивача заяву та письмові заперечення відповідача , а також матеріалами справи, приходить до наступного.
Так, у березні 2025 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів про скасування постанов серії СЕ0123916, СЕ0123980, СЕ0131045, СЕ0131432, СЕ0115014, СЕ0116354, СЕ0120561, СЕ0120590, СЕ0128630, СЕ0137542, СЕ0134472, СЕ0137248, СЕ0138324, СЕ0139994, СЕ0140845, а провадження по справі закрити, посилаючись на їх незаконність.
В подальшому, постановами відповідача про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення за порушення правил паркування транспортних засобі, зафіксоване в режимі фотозйомки від 26 березня 2025 року, оскаржувані постанови серії СЕ0123916, СЕ0123980, СЕ0131045, СЕ0131432, СЕ0115014, СЕ0116354, СЕ0120561, СЕ0120590, СЕ0128630, СЕ0137542, СЕ0134472, СЕ0137248, СЕ0138324, СЕ0139994, СЕ0140845 скасовані головним спеціалістом - інспектором з паркування управління порядку та контролю за благоустроєм Чернівецької міської ради Казимір О.М.(а.с.77-91).
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження по справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідачем було виправлено самостійно рішення, яке оскаржувалось, ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 29 квітня 2025 року провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Інспектора з паркування інспекції з паркування, управління порядку та контролю за благоустроєм міста Чернівецької міської ради Казимір Ольги Михайлівни, Інспекції з паркування, управління порядку та контролю за благоустроєм міста Чернівецької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, - закрито на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.
При цьому, як встановлено судом , позивачем ОСОБА_2 було укладено договір про надання правової допомоги з адвокатом Поляк М.В. від 8 жовтня 2024 року та додаткова угода до договору від 16 березня 2025 року ( а.с. 120-123) .
Згідно акту виконаних робіт від 29 квітня 2025 року, адвокат надав клієнту юридичні послуги відповідно до договору про давання правової допомоги, вартість яких в загальній сумі становить 12 000 грн. ( а.с. 124).
Так, ст.132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч.3, 4, 5 ст.143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному ст.252 цього Кодексу.
При цьому, частиною 6 ст.143 КАС України встановлено, що у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.
Позивачем у справі заявлено до відшкодування саме суми сплачених витрат на професійну правничу допомогу згідно квитанції від 29 квітня 2025 року в розмірі 12 000 грн. ( а.с. 125).
Так, витрати на правничу допомогу адвоката відповідно до частини 2 статті 134 КАС України підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи разом з іншими судовими витратами. Отже, ця норма відсилає до загального порядку розподілу судових витрат, що визначений статтею 139 КАС України.
Однак, зі змісту цієї норми закону, не вбачається визначення порядку розподілу судових витрат у випадку закриття провадження на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України.
Стаття 140 КАС України також незастосовна до ситуації, що склалася, з огляду на відсутність заяви позивача про відмову від позову в означеній частині позовних вимог.
Так само не можна застосувати і ст. 141 КАС України, оскільки позивач вказував на наявність підстав для закриття провадження в справі на підставі п. 8 ч. 1ст. 238 КАС України, а не на підставі п. 3 ч. 1ст. 238 КАС України.
Разом з тим, частина 8 статті 139 КАС України дозволяє суду у випадку, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Однак, з урахуванням обставин, що склалися, а також доводів письмових заперечень відповідача в частині наявності правових підстав для стягнення витрат на правову допомогу, у тому числі й у зв'язку із тим, що позивачем вже раніше подавався ідентичний позов до Шевченківського районного суду м. Чернівці, а також за відсутності чіткого правового регулювання розподілу судових витрат саме у такому випадку процесуальним законом, суд керується принципом, за яким судові витрати несе та із сторін, з вини якої такі витрати виникли.
Так, визнавши помилку й усунувши її, сторона відповідача не дала приводу для подальшого розгляду справи, адже права позивача були поновлені і без завершення судового процесу.
За таких обставин суд вважає за можливе і необхідне на підставі частини 8 статті 139 КАС України понесені сторонами судові витрати залишити за такими сторонами, не покладаючи обов'язок їх відшкодування на іншу сторону.
Така позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 09.12.2020 року у справі № 1.380.2019.001303 (Review/93471844).
При цьому, доказів на підтвердження саме зловживання стороною відповідача своїми процесуальними правами й відповідно наявності підстав в розумінні ч. 8 ст. 139 КАС України щодо покладення на таку сторону судових витрат суду не надано, у тому числі й доказів визнання постанов, якими були відновлені порушені права позивача неправомірними чи винесеними з порушенням вимог закону, суду не надано..
Враховуючи все наведене вище, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимоги позивача про стягнення із відповідача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись, статями 238,239,294 КАС України, суд,-
В задоволенні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000 грн., - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 15-денний строк з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Чернівецького районного
суду міста Чернівців Піхало Н.В.