Єдиний унікальний номер: 704/424/25
13 травня 2025 року м. Тальне
Тальнівський районний суд Черкаської області в складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілої юридичної особи ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисниці ОСОБА_6 , в ході розгляду в підготовчому судовому засіданні кримінального провадження №12025255310000085 по обвинуваченню
ОСОБА_5 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.356 КК України,
У провадженні Тальнівського районного суду Черкаської області перебувають матеріали кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.356 КК України.
В ході підготовчого судового засідання захисниця ОСОБА_6 заявила письмове клопотання про повернення обвинувального акта прокурору з підстав його невідповідності ст.291 КПК України положенням КПК України.
В обґрунтування зазначає, що обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення, не містить посилання на мотив вчинення кримінального правопорушення, в ньому не зазначено розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації потерпілої сторони, також в клопотанні посилається на неповноту досудового розслідування.
Обвинувачений підтримав клопотання захисника про повернення обвинувального акта прокурору.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні проти задоволення заявленого клопотання заперечив, мотивуючи це тим, що обвинувальний акт відповідає всім вимогам процесуального законодавства, що передбачені у ст. 291 КПК України, а наведені у клопотанні захисниці ОСОБА_6 доводи щодо неповноти досудового розслідування можуть бути перевірені судом в ході судового розгляду кримінального провадження по суті під час дослідження матеріалів досудового розслідування.
Представник потерпілої юридичної особи ОСОБА_4 при вирішені даного клопотання покладається на думку суду.
Суд, ознайомившись з клопотанням про повернення обвинувального акта, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт разом з додатками до нього, приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення, зокрема, про повернення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК: Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
У ст. 291 КПК України встановлюються такі вимоги щодо обвинувального акту: Обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем.
Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.
Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
До обвинувального акта додається:
1) реєстр матеріалів досудового розслідування;
2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування;
3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу);
4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного;
5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що одним з організаційно-розпорядчих питань, що вирішуються судом під час підготовчого судового засідання при визначені можливості призначення обвинувального акту до судового розгляду є питання відповідності обвинувального акту вимогам кримінального процесуального законодавства. При цьому оскільки вимоги до обвинувального акту встановлюються лише положеннями ст. ст. 291, 292 КПК України, то суд під час підготовчого судового засідання здійснює перевірку обвинувального акту на предмет відповідності тільки цим статтям.
У Постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 127/12269/20 висловлено правову позицію, відповідно до якої під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактично моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.
А отже заперечення захисниці про те, що обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення зводяться до суб'єктивних тверджень, які спростовуються змістом обвинувального акту.
Стосовно твердження сторони захисту стосовно не зазначення в обвинувальному акті посилання на мотив вчинення кримінального правопорушення, то суд зазначає, що мотив - це одна факультативних ознак суб'єктивної сторони складу злочину, яка дає можливість правильно зрозуміти психічний, стан особи в момент вчинення злочину, виявити причини протиправної поведінки, визначити форму вини і ступінь суспільної небезпеки особи, і врешті-решт дати правильну кримінально-правову оцінку вчиненому. Дана ознака буде досліджена судом в процесі судового розгляду, як одна з обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні відповідно до ст.91 КПК України.
Що стосується зазначеної захисницею неповноти досудового розслідування, то дані обставини будуть перевірені судом в ході судового розгляду кримінального провадження по суті під час дослідження матеріалів досудового розслідування,
На додаток до цього суд звертає увагу на ті обставини, що підстави для повернення обвинувального акту не можуть тлумачитися та застосовуватися з надмірним формалізмом, оскільки останній може призвести не тільки до безпідставного повернення обвинувального акту, але і до затягування кримінального провадження, що також є неприпустимим для прав та інтересів обвинуваченого.
Це також стосується посилання захисниці ОСОБА_6 на не зазначення в обвинувальному акті розрахункового рахунку, ідентифікаційного коду та місця державної реєстрації потерпілої сторони, оскільки обвинувальному акті зазначена потерпіла юридична особа - Тальнівська міська рада, її юридична адреса та код ЄДРПОУ.
З огляду на зазначене, суд робить висновок, що оскільки п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України визначає можливість повернення обвинувального акта як право, а не обов'язок суду, то підставою для такого повернення не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам КПК України, а лише та, яка дійсно перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити чи дійсно створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність та недоліки обвинувального акту вимогам КПК України. Така правова позиція також міститься у Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі № 520/8135/15-к.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що стороною захисту не наведено, а судом не встановлено такої невідповідності обвинувального акта вимогам КПК України, яка б слугувала беззаперечною підставою для його повернення прокурору.
Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України.
13.05.2025 року у даній справі проведено підготовче судове засідання, в якому встановлено, що підстав для закриття, зупинення кримінального провадження, для повернення обвинувального акта прокурору, для обрання запобіжного заходу, передбачених п.4-8 ч.1, ч.2 ст. 284, ст.ст.291, 292,335 КПК України - немає.
Прокурором також заявлено клопотання про прийняття судом до розгляду в кримінальному провадженні цивільного позову процесуального прокурора у кримінальному провадженні - начальника Тальнівського відділу Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тальнівської міської ради до обвинуваченого ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення .
Інших заяв, клопотань від учасників підготовчого судового засідання не надходило.
Суд, вирішуючи питання про можливість прийняття до розгляду в кримінальному провадженні цивільного позову прокурора дійшов таких висновків.
Ч.1 ст.128 КПК України передбачає, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Ч.3 ст.128 КПК України також передбачено, що цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором. Прокурор, який пред'являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, відповідно до положень Закону України «Про прокуратуру».
Ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства (ч. 4 ст. 128 КПК України).
Ч.5 ст.128 КПК України передбаченого, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Встановивши, що вказаний цивільний позов поданий у визначений ч.1 ст.128 КПК України строк, з додержанням вимог цивільного законодавства, які пред'являються до змісту позовних заяв, беручи до уваги позиції учасників судового засідання, а також враховуючи вищевикладені норми закону, суд вважає за можливе прийняти даний цивільний позов до розгляду.
За таких обставин суд вважає підготовку до судового розгляду закінченою.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.128, 291 314, 316, 372 КПК України, суд
У задоволенні клопотання захисниці ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні №12025255310000085 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.356 КК України, - відмовити.
Призначити кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.356 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 23.05.2025 року о 12 год. 00 хв. у приміщенні суду по вул. Соборній, 42 в м. Тальне Черкаської області, в одноособовому складі суду.
В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисницю, представника потерпілої юридичної особи.
Прийняти до розгляду цивільний позов начальника Тальнівського відділу Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тальнівської міської ради до обвинуваченого ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди для спільного розгляду у даній кримінальній справі та визначити ОСОБА_5 цивільним відповідачем у справі.
Копію цивільного позову вручити відповідачу.
Відповідачу (відповідачам) надається право подати на адресу суду відзив на подану позовну заяву у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали. Копія відзиву та доданих до нього документів має бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Відзив має відповідати вимогам, визначеним ч.3-5 ст.178 ЦПК України.
Позивач має право подати відповідь на відзив у строк, не пізніше як за чотирнадцять днів до початку розгляду справи по суті. Відповідь на відзив має бути подана у порядку та відповідати вимогам, визначеним ч.3-5 ст.178 ЦПК України.
Відповідач також має право подати свої заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення. Заперечення мають бути подані у строк, не пізніше як за п'ять днів до початку розгляду справи по суті. Заперечення мають бути подані у порядку та відповідати вимогам, визначеним ч.3-5 ст.178 ЦПК України.
Копію ухвали вручити учасникам процесу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Суддя: ОСОБА_1