Справа № 703/1906/25
2-ві/703/1/25
про відмову у задоволенні заяви про відвід судді
14 травня 2025 року м. Сміла
Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Волосовський В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Биченку І.Я. від розгляду цивільної справи №703/1906/25 за позовом комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,-
В провадженні судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Биченка І.Я. перебуває цивільна справа №703/1906/25, провадження 2/703/959/25 за позовом КП «Смілакомунтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 квітня 2025 року постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
05 травня 2025 року на адресу суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Биченку І.Я. у вказаній цивільній справі.
Заява мотивована тим, що на розгляді судді Биченка І.Я. перебувала справа № 703/4218/24 за заявою КП «Смілакомунтеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення з неї боргу за послуги з постачання теплової енергії, за результатами розгляду якої було видано судовий наказ.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 29 листопада 2024 року судовий наказ, виданий суддею Биченком І.Я., був скасований.
Відтак, ОСОБА_1 вважає, що суддею Биченком І.Я. при розгляді справи №703/4218/24 було надано оцінку обставинам, які мають значення для об'єктивного та неупередженого розгляду справи №703/1906/25, що ставить під сумнів його об'єктивність, безпосередність та неупередженість у даній справі, так як у вказаних справах заявлені одні й ті ж вимоги та докази. Вказане, на думку ОСОБА_1 , виключає можливість розгляду справи №703/1906/25 суддею Биченком І.Я.
Крім того, відповідач ОСОБА_1 стверджує, що суддею Биченком І.Я. при розгляді справи №703/4218/24 було допущено порушення процесуальних норм судочинства, оскільки ним не було враховано, що до заяви про видачу судового наказу не було додано копію договору, за яким пред'явлено вимогу про стягнення грошової заборгованості, та копії інших документів, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Зазначені обставини викликають у заявника сумніви щодо об'єктивності та неупередженості судді, та, на її думку, унеможливлюють в подальшому розгляд цієї справи суддею Биченком І.Я., в зв'язку з чим звернулася до суду з наведеною заявою про відвід.
Статтею 40 ЦПК України визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.
Згідно ч.7 ст.40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
З огляду на зазначені приписи процесуального законодавства, розгляд питання про відвід у судовому засідання з викликом сторін можливий лише за ініціативою суду.
Суд розглядає заяву про відвід в межах викладених в ній доводів, у даному випадку відсутні необхідність уточнення обставин, які висвітлені у заяві про відвід.
Оскільки відсутні обставини, які унеможливлюють розгляд заяви про відвід у порядку письмового провадження, суд не вбачає необхідності здійснювати розгляд заяви про відвід у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
З врахуванням ч.8 ст.40 та ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає за можливе розгляд заяви провести без участі сторін та фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу.
Суд, врахувавши доводи, наведені в заяві ОСОБА_1 про відвід судді Биченка І.Я., перевіривши обґрунтованість наведених у них даних, дослідивши матеріали цивільної справи №703/1906/25, приходить до наступного висновку.
Стаття 36 ЦПК України містить перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.
Так, згідно з положеннями ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Цивільний процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, однак зазначає, що відвід повинен бути вмотивованим.
У якості підстав відводу заявник посилається на п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, відповідно до якого суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді.
Суд констатує, що відповідно до положень ч.4 ст.36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Водночас, суд наголошує, що видача суддею судового наказу не є процесуальною дією, яка автоматично виключає суддю з розгляду позову за тими самими вимогами. Сам факт видачі судового наказу, який згодом скасовано, не є доказом зацікавленості судді чи порушення принципів об'єктивності. Для відводу необхідно довести конкретні обставини, які свідчать про упередженість, або інші дії, що свідчать про його особисту заінтересованість.
Суд зазначає, що принципи судочинства виключають для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, правова чи процесуальна позиція яких не влаштовує сторону по справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України, відвід має бути вмотивованим.
Тобто, відвід повинен бути підтверджений фактичними обставинами та ґрунтуватись на певних конкретних доказах. Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
Так, згідно практики Європейського суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності неупередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Крім того, неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Суд зауважує, що відправляючи правосуддя, суддя самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому числі вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.
Таку, суддівську дискрецію, або суддівський розсуд, визначають як повноваження, надані особі, яка володіє владою вибирати між двома чи більше альтернативами, коли кожна з альтернатив законна.
Згідно з ч. 2 ст. 214 ЦПК України головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Таким чином, доводи, викладені відповідачем ОСОБА_1 у заяві про відвід судді Биченку І.Я., не є обґрунтованою підставою, за наявності якої може виникнути сумнів у неупередженості судді, зазначені позивачем обставини не свідчать про упередженість та необ'єктивність судді Биченка І.Я., безпосередньо та однозначно не вказують на його особисте упереджене ставлення до заявника або особисту прихильність до інших учасників справи.
Посилання відповідача на порушення суддею Биченком І.Я. під час розгляду справи №703/4218/24 процесуальних норм, базуються на її суб'єктивній думці щодо цього і не підтверджене будь яким доказом.
При цьому необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Суд зазначає, що головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Європейський суд з прав людини зазначає, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність.
Таким чином, учаснику справи необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Жодних належних та допустимих доказів наявності обставин, які б свідчили про упередженість та необ'єктивність судді при здійснені правосуддя в розумінні ст. 36 ЦПК України в ході розгляду даної заяви про відвід не встановлено. Відтак, посилання заявника на неупередженість судді під час розгляду справи №703/1906/25 суд вважає безпідставними.
Крім того, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року (справа №800/592/17) та від 1 жовтня 2018 року (справа №9901/673/18).
Дослідивши обставини, зазначені в заяві про відвід, суд доходить висновку, що вказана заява не містить підстав, зазначених у ст. 36 ЦПК України, та в ній викладені припущення щодо порушення норм права головуючим по справі.
Оцінивши доводи заяви суд не вбачає ані об'єктивних, ані суб'єктивних обставин, які викликають сумніви в неупередженості або безсторонності (об'єктивності) судді.
З огляду на викладене, суд вважає, що заявником не зазначені та не доведені обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді Биченка І.Я. при розгляді вищевказаної справи.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 40, 41, 260 ЦПК України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Биченку І.Я. від розгляду цивільної справи №703/1906/25 за позовом комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: В.В. Волосовський