Справа № 703/1745/25
2-а/703/49/25
14 травня 2025 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Биченка І.Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 №542 від 19.03.2024 його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. 00 коп. за те, що він не з'явився 26.01.2025 на 14:00 по повістці №1886782 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення своїх персональних даних, чим порушив пп.2 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Позивач стверджує, що правопорушення він не вчиняв, оскільки він не отримував повістки ТЦК чи будь-якого іншого поштового відправлення від відповідача. Відповідно, він не був обізнаний про необхідність явки до територіального центру комплектування.
Відповідачем було порушено процедуру оформлення матеріалів про адміністративної відповідальності; не було сформовано справу про адміністративне правопорушення як передбачено Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 01 січня 2024 року №3; не роз'яснено йому зміст статті 63 Конституції України; не була надана можливість надати письмові пояснення по суті визначеного правопорушення із проставленням свого підпису та дати; не було надано можливості скористатись правовою допомогою адвоката.
Також зазначив, що він належним чином оновив свої військово-облікові дані. При цьому пп.2 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів не передбачає обов'язку з'являтись за повісткою для «уточнення своїх персональних даних».
У зв'язку з цим, ОСОБА_1 просив визнати протиправною та скасувати постанову № 542 від 19.03.2025 про притягнення його до відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та закрити провадження у справі.
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_3 своїм правом на подання відзиву та доказів не скористався.
Ухвалою від 02 квітня 2025 року суд відкрив провадження у справі та постановив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Частиною 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на викладене справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.
Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно з ч.1 ст. 5 КАСУ кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у визначений законом спосіб.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З матеріалів справи вбачається, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 №542 від 19 березня 2025 року встановлено в діях ОСОБА_1 порушення обов'язку, визначеного пп. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів призовники, військовозобов'язані та резервісти, затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 №1487: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів.
У зв'язку з цим позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, визначеного ч.3 ст. 210 КУпАП, та накладено на нього штраф у сумі 17000 грн.
Частиною першою статті 210 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, а частиною третьою статті 210 КУпАП - за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Вказана норма є бланкетною, тому в постанові повинно бути зазначено норму нормативно-правового акта, яку порушила особа, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Як вбачається із оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкриміноване порушення вимог підпункту 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.
Так, відповідно до підпункту 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Суд звертає увагу на те, що пп.2 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, порушення якого інкримінується ОСОБА_1 ,, не визначено обов'язку призовників, військовозобов'язаних та резервістів з'являтись для уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів.
З матеріалів справи, зокрема з оскаржуваної постанови, вбачається, що повістка № 1886782 про виклик ОСОБА_1 на 26.01.2025 на 14:00 повернулась до ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою Укрпошти про відсутність адресата за місцем проживання.
Водночас, будь-яких доказів на підтвердження викладеного відповідач не надав. В матеріалах відсутні докази направлення повістки позивачу, а також повернення її без вручення адресату з відміткою, що він не проживає за вказаною адресою. З урахуванням того, що позивач повідомив відповідача про зміну свого місця проживання, а саме про те, що його місцем проживання є АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом із застосунку «Резерв+», а згідно оскаржуваної постанови місце проживання позивача зазначено: АДРЕСА_2 , суд позбавлений можливості перевірити на яку адресу направлялась повістка ОСОБА_1 . Відповідно, суд позбавлений можливості встановити чи повідомлявся позивач про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 у встановленому законом порядку.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно зі ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Суд наголошує, що згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
На обов'язок доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Частиною 3 статті 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідачем не подано до суду доказів та не зазначено обставин, які безсумнівно підтверджують наявність складу правопорушення та спростовують пояснення позивача, викладені в адміністративному позові, та які б дозволили вказати на достовірність обставин, викладених у постанові про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а тому будь-які сумніви з приводу наявності вини трактуються на користь особи, відносно якої винесена постанова.
Таким чином, враховуючи, що в ході розгляду справи відповідачем, на якого у даному випадку покладено обов'язок щодо доказування, не доведено правомірності прийнятого стосовно позивача оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови із закриттям провадження в справі про адміністративні правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, відсутні підстави для застосування ст.38 КУпАП.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 139 КАС України.
Відповідно до частини першої наведеної статті при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Звертаючись до суду з наведеним позовом ОСОБА_1 приєднав до матеріалів справи квитанцію від 31 березня 2025 року про сплату 605,60 грн. судового збору за звернення до суду з наведеним позовом.
Відтак, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь позивача понесені ним витрати на сплату судового збору.
Докази на понесення позивачем будь-яких інших судових витрат матеріали справи не містять.
Керуючись ст. 241-243, 246, 286 КАС України
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задоволити повністю.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 №542 від 19 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення на нього 17000 грн. штрафу.
Закрити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня складення повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст постанови складено 14 травня 2025 року.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце знаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Суддя І.Я. Биченко