Справа № 576/636/24
Провадження № 1-кп/576/70/25
14 травня 2025 року Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 , його захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду в м. Глухів кримінальне провадження за № 62023170040000623 від 22.12.2023 р. про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Карабас м. Абая, Казахстан, українця, громадянина України, одруженого, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, проживаючого у АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 409 КК України, -
встановив:
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем і проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді стрільця 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти у званні старшого сержанта, в умовах воєнного стану, діючи умисно та з метою тимчасово ухилитись від виконання обов'язків військової служби, після завершення 27.05.2023 р. стаціонарного лікування у КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» не прибув до місця розташування 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , що дислокувалась у АДРЕСА_2 , залишившись за місцем свого проживання в м. Звягель, Житомирської області, де проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби.
Таким чином, ОСОБА_4 у період з 08 години 27.05.2023 р. по 10 годину 11.03.2024 р. обов'язки військової служби за місцем її проходження не виконував, на медичних обстеженнях та огляді Звягільської міськрайонної МСЕК не перебував, а шляхом обману створюючи уявлення про поважність причин його не явки на службу та перебування в медичних закладах, протиправно ухилявся від військової служби, перебуваючи переважну більшість часу за місцем свого проживання в м. Звягель, Житомирської області,де проводив час на власний розсуд, не вживаючи заходів для повернення на військову службу за наявності можливості для цього.
Крім цього, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що обов'язки військової служби він не виконує за відсутності поважних причин, не має фактичних та правових підстав для нарахування та виплати йому грошового забезпечення, діючи з прямим умислом, шляхом обману, який виразився у замовчуванні інформації про завершення лікування та дійсне місце свого перебування, повідомлення якого було обов'язковим, у період з 27.05.2023 р. по 31.08.2023 р. безпідставно отримав нараховане та виплачене йому фінансово-економічним відділом військової частини НОМЕР_1 грошове забезпечення на загальну суму 49688,66 грн., яким він незаконно заволодів, спричинивши державі в особі військової частини НОМЕР_1 матеріальну шкоду у вищевказаному розмірі.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину в інкримінованих кримінальних правопорушеннях визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті.
Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
При встановлених обставинах та враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї провини і його деталізовані, логічні і послідовні покази, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях є доведеною, а його дії кваліфікує: за ч. 4 ст. 409 КК України, як ухилення військовослужбовця від несення обов'язків військової служби шляхом іншого обману, вчинене в умовах воєнного стану; за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд визнає згідно із ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання - з'явлення із зізнанням, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, часткове відшкодування завданого збитку. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Одночасно суд приймає до уваги й ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, одне з яких є кримінальним проступком, а інше відноситься до категорії тяжких злочинів, особу винного, який характеризується позитивно, його вік та стан здоров'я, не має історії попередньої кримінальної діяльності, дав в судовому засіданні негативну оцінку своїм діям, згідно досудової доповіді органу пробації має середні ризики небезпеки.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без реального відбування основного покарання, а тому останній на підставі ст. 75 КК України має бути звільнений від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з встановленням іспитового строку.
Крім цього, суд визнає обґрунтованим заявлений прокурором цивільний позов.
Керуючись статтями 368, 370 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 409 КК України і призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 190 КК України - 1 (один) рік обмеження волі;
- за ч. 4 ст. 409 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, за сукупністю кримінальних правопорушень, призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік та покласти на нього наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі військової частини НОМЕР_1 в рахунок відшкодування збитків 19688 грн. 66 коп.
Вирок суду може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Глухівський міськрайонний суд Сумської області. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1