Справа № 523/19510/24
Провадження №2/523/3518/25
"13" травня 2025 р. м.Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси, в складі:
головуючого - судді Малиновського О.М.
за участю секретаря - Березніченко В.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 15, у місті Одеса, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (колишня назва ТОВ «Росвен Інвест Україна») звернувся до суду з позов в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором кредиту.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 22.12.2018 між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №С-301-007024-18-980, відповідно до умов якого, Банк надав клієнту кредит шляхом встановлення відновлюваної кредитної лінії по рахунку з максимальним лімітом у розмірі 200 000,00грн. На момент укладання кредитний ліміт був встановлений у розмірі 10 000,00грн. Свої зобов'язання кредитор виконав, надавши грошові кошти позичальникові. АТ «Ідея Банк» відступило право вимоги за договором (з усіма додатковими договорами та угодами до нього) до ТОВ «Росвен Інвест Україна», на підставі договору факторингу №01.02-31/23 від 25.07.2023р. Відповідач зі своєї сторони не здійснив належним чином погашення кредиту, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 22 112,41грн., з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту в розмірі 8 694,69грн.; прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 13 417,72грн.
Посилаючись на невиконання умов кредитного договору, позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 22 112,41грн. та 2422,40грн судового збору.
Ухвалою судді 01.04.2025р. було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Від представника відповідача - адвоката Сікорської І.С. надійшов відзив на позовні вимоги в яких вона просить відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що в матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі, реєстр прав вимог, що переходять до нового кредитора, укладеними між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Свеа Фінанс», а також на відсутність доказів виконання фактором грошового зобов'язання, зокрема перерахування ціни продажу за договором на рахунок клієнта. Крім того, представник вказує, що матеріали справи не містять доказів наявності переліку послуг і погодження їх зі споживачем при укладанні кредитного договору в частині обов'язку сплачувати щомісячно плату за обслуговування кредитної заборгованості, яка, на думку представника, є нікчемною.
ТОВ «Свеа Фінанс» не забезпечило участі свого представника у судовому засіданні. Про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином через систему «Електронний суд». В матеріалах справи наявна заява від представник позивача про розгляд справи у їх відсутність.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився без поважних на те причин. Про час та місце розгляду справи направлялась повістка-виклик належним чином. Згідно поштового повідомлення, адресат за місцем своєї реєстрації відсутній, що вказує на вручення судової повістки належним чином (п.4 ч.8 ст.128 ЦПК).
Крім того, відповідача про час та місце розгляду справи було сповіщено через його представника - адвоката Сікорську І.С., шляхом направлення виклику в її «Електронний кабінет».
Неявка сторін по справі не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що 22.12.2018р. між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №С-301-007024-18-980, відповідно до умов якого, Банк надав клієнту кредит шляхом встановлення відновлюваної кредитної лінії по рахунку з максимальним лімітом у розмірі 200 000,00грн. На момент укладання кредитний ліміт був встановлений у розмірі 10 000,00грн.
Договір було укладено шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. При цьому, позивач вважає, що своїм підписом у заяві, у тому числі на додатку «Тарифи на видачу та обслуговування кредитних карток фізичних осіб - нових клієнтів банку», відповідач приєднався до Договору комплексного банківського обслуговування.
Відповідно до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб у випадку порушення позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, кредитор має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані проценти та штраф.
Свої зобов'язання кредитор виконав, надавши грошові кошти позичальникові.
АТ «Ідея Банк» відступило право вимоги за договором кредиту №С-301-007024-18-980 (з усіма додатковими договорами та угодами до нього) до ТОВ «Росвен Інвест Україна», яке згодом змінило назву на ТОВ «Свеа Фінанс», на підставі договору факторингу №01.02-31/23 від 25.07.2023р.
За змістом розділу 2 означеного договору АТ «Ідея Банк» відступило свої права вимоги, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги за первинними договорами, в розмірі заборгованості боржників перед АТ «Ідея Банк», визначеному в Реєстрі боржників, у тому числі і за кредитним договором №С-301-007024-18-980, що підтверджується наданим реєстром боржників №2 до вказаного вище договору факторингу.
Факт виконання умов договору факторингу №01.02-31/23 від 25.07.2023р., передбаченого розділом 5 Договору, з боку ТОВ «Свеа Фінанс», зокрема перехід права вимоги від клієнта (АТ «Ідея Банк») до фактора (ТОВ «Свеа Фінанс» колишнє ТОВ «Росвен Інвест Україна») підтверджується представленою платіжною інструкцію №9217 від 26.07.2023р. на суму платежу 11 963 508,00грн., визначену п.4.1 Договору.
Отже, заявлені заперечення з боку представника відповідача є хибними та спростовуються наданими з боку позивача доказами.
Згідно наданого розрахунку у відповідача перед позивачем наявна заборгованість в розмірі 22 112,41грн., з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту в розмірі 8 694,69грн.; прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 13 417,72грн.
Розмір заборгованості відповідачем не спростовується, контр розрахунок суду не наданий.
Так, відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи ОСОБА_1 підписав угоду про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, анкету-заяву та додаток №5 до протоколу засідання Правління та був ознайомлений з додатком «Тарифи на видачу та обслуговування кредитних карток фізичних осіб - нових клієнтів банку», тим самим прийняв на себе зобов'язання по поверненню отриманих грошових коштів, сплати процентів, а випадку їх невиконання сплатити неустойку в порядку та на умовах визначених Заявою та Договором.
Отже, встановлення судом факту неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором вказує на обґрунтованість пред'явлених позовних вимог та у їх задоволені у повному обсязі.
Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача про нікчемне нарахування відповідачу боргу з щомісячної плати за обслуговування кредитної заборгованості, з огляду на те, що такі вимоги до ОСОБА_1 з боку позивача не пред'являлися.
Згідно ст.141 ЦПК України, пропорційно задоволеним позовним вимогам з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2422,40грн.
Керуючись ст.ст.12,13,76,259,263-265,268, 279, 280-282 ЦПК України,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 22 112,41грн., судовий збір в розмірі 2422,40грн.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» ЄДРПОУ: 37616221, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд.6.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 13 травня 2025р.
Суддя