Справа № 588/1228/24
Провадження № 2/588/36/25
14 травня 2025 року м. Тростянець
Тростянецький районний суд Сумської області у складі: головуючого судді Огієнка О.О., за участю: секретаря судових засідань Гаврилович Я.Д., представника позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Тростянецької міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, встановлення факту родинних відносин та встановлення факту належності правовстановлюючого документа,
Представник позивача ОСОБА_2 у липні 2024 року звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 із указаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 .
На день смерті мати позивача проживала разом зі своїм чоловіком (батьком позивача) ОСОБА_4 , який фактично прийняв її спадщину.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_4 .
14.05.2024 Другою охтирською державною нотаріальною конторою було повідомлено позивача про те, що спадкоємець, який не проживав разом із спадкодавцем має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини.
У встановлений законом строк позивач не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки вважав, що спадщина після смерті батька ним була прийнята у зв'язку із його фактичним проживанням у батьківському будинку і додаткового звернення до нотаріуса з метою прийняття спадщини не потребується. Також, при зверненні до Білківської сільської ради у шестимісячний строк після смерті батька позивачу було повідомлено, що у зв'язку з тим, що він фактично проживав у будинку батька, тому немає потреби у поданні заяви про прийняття спадщини.
Позивач є єдиним спадкоємцем після смерті батьків, заяву про відмову від спадщини не подавав, а інші особи на спадщину не претендують.
Також представник позивача звернув увагу та те, що на час відкриття спадщини після смерті батька у розпорядженні позивача не було правовстановлюючих документів, які він отримав лише у травні 2024 року. Позивач не знав достеменно кому саме із батьків належить батьківський будинок.
Крім того, представник позивача зазначив, що його довіритель перебував у пригніченому стані після смерті батьків, будучи пенсіонером за віком мав скрутне фінансове становище, юридично необізнаний.
Також у подальшому перешкоджало позивачу звернутися до нотаріуса запровадження карантинних обмежень в Україні та повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України, введення воєнного стану, окупація міста Тростянець.
Крім того, представник позивача вказав, що у свідоцтві про народження позивача у графі «мати» вказано ім'я матері як « ОСОБА_3 », однак у свідоцтві про смерть матері та паспорті громадянина України вказано ім'я матері як « ОСОБА_3 », на що звернули увагу працівники нотаріальної контори та роз'яснили позивачу, що для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом потрібно у судовому порядку встановити факт родинних відносин між позивачем та його матір'ю. Також працівниками нотаріальної контори було пояснено, що у правовстановлюючому документі на житловий будинок ім'я власника вказано на російській мові « ОСОБА_3 », а у свідоцтві про смерть « ОСОБА_3 », що також потребує рішення суду про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.
Посилаючись на вказані обставини, представник позивача просить суд: 1) визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю два місяці з дня набрання законної сили рішенням суду для подання заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 2) встановити факт, що свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок, видане 15.02.1991 виконкомом Тростянецької районної ради на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 3) встановити факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою суду від 05.08.2024 було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання.
Ухвалою суду від 21.10.2024 було закрито підготовче провадження у вказаній справі та призначено до судового розгляду. Також за клопотанням представника позивача витребувано докази у справі.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав із підстав указаних у позовній заяві, просив задовольнити позов. Також представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 у 2006 році переїхав жити до батьків у с. Білка де і проживає на даний час без реєстрації.
Представниця відповідача у судове засідання не з'явилася, але подала заяву в якій зазначила, що просить суд розглядати справу без її участі, щодо вирішення спору покладається на розсуд суду.
Заслухавши пояснення представника позивача, покази свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що між сторонами мають місце спадкові правовідносини, позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Білка Тростянецького району Сумської області померла ОСОБА_3 , що вбачається із свідоцтва про смерть (а.с. 8).
Згідно довідки виданої адміністратором Білківського старостинського округу від 23.05.2024 та свідоцтва про шлюб, на момент смерті ОСОБА_3 була зареєстрована разом із своїм чоловіком ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12, 14).
ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Білка Тростянецького району Сумської області помер ОСОБА_4 , що вбачається із свідоцтва про смерть (а.с. 9).
Згідно довідки виданої адміністратором Білківського старостинського округу від 23.05.2024, на момент смерті ОСОБА_4 був зареєстрований один за адресою: АДРЕСА_1 (13).
Відповідно до повідомлення та Інформаційних довідок зі Спадкового реєстру від 29.10.2024 за № 78922606, 78922811, 78922893, 78924211 наданих державним нотаріусом Другої охтирської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Воропай В.В. після смерті ОСОБА_3 та після смерті ОСОБА_4 спадкові справи не заводилися, заповіт від їх імені не посвідчувався (а.с. 44-59).
Отже, судом установлено, що після смерті ОСОБА_3 спадщину фактично прийняв її чоловік ОСОБА_4 , однак юридично не оформив свої права та помер. Після смерті ОСОБА_4 спадщину ніхто не прийняв. Позивач є єдиним спадкоємцем, який претендує на спадщину, що відкрилася після смерті батька ОСОБА_4 .
Листом від 14.05.2024 державний нотаріус Другої Охтирської державної нотаріальної контори СМУ Міністерства юстиції Воропай В.В. відмовив позивачу у вчиненні нотаріальних дій щодо оформлення спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку із тим, що позивач на день смерть спадкодавця не був зареєстрований з ним за однією адресою та пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини (а.с. 17).
Відповідно до роз'яснень, які містяться в абзаці 3 пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Ураховуючи, що державним нотаріусом, відповідно до статті 49 Закону України «Про нотаріат» було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, позивач обґрунтовано звернувся до суду.
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , кожна окремо, пояснили, що вони добре знають позивача та його померлих батьків, оскільки проживають в одному селі на одній вулиці. Позивач є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Позивач приїхав доглядати батьків з м. Харків у с. Білка, як вони захворіли, та вже протягом 20 років проживає у селі. Після смерті батьків позивач здійснив їх поховання. Будинок належав матері позивача. У селі називали матір позивача на ім'я ОСОБА_3 або просто ОСОБА_3. Інших братів чи сестер у позивача немає. Після смерті батьків позивач був у пригніченому стані.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Білка Тростянецького району Сумської області та його батьками зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 7).
Із свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого 15.02.1991 виконкомом Тростянецької районної Ради народних депутатів, вбачається, що житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_3 (а.с. 10).
Отже, наявні розбіжності у зазначенні імені матері позивача у свідоцтві про народження та свідоцтві про смерть, а також у свідоцтві про право особистої власності на житловий будинок.
Позивач є єдиним спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_4 , як син померлого. Проте однією з перешкод у оформленні спадкових прав на нерухоме майно після смерті батька є помилка у написанні імені його матері у свідоцтві про народження та свідоцтві про право особистої власності на житловий будинок.
Мотивована оцінка аргументів представника позивача з посиланням на норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Щодо вимог представника позивача про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд зазначає таке.
Згідно ч. 1 ст. 1217 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до положень ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Частиною першою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Строк прийняття спадщини установлений частиною 1 статті 1270 ЦК України і складає шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з вимогами ч. 1, 3 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (шість місяців), не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом указаної норми позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов'язані об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.
Відповідно до висновків Верховного Суду викладених у постанові від 16.08.2023 по справі № 758/13293/18 поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
З огляду на встановлені судом обставини щодо неподання позивачем до нотаріуса заяви про прийняття спадщини, зокремате, що позивач фактично проживав разом з батьками на момент їхньої смерті, без реєстрації місця проживання, та вважав, що додаткового звернення до нотаріуса з метою прийняття спадщини не потребується, відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, запровадження карантинних обмежень в Україні та у подальшому повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України, введення воєнного стану, окупація міста Тростянець, необхідність встановлення факту родинних відносин у судовому порядку, зважаючи на відсутність заперечень відповідача проти позову, виходячи із загальних засад цивільного судочинства, суд вважає розумним та справедливим визначити позивачу додатковий строк для прийняття спадщини.
Щодо вимог представника позивача про встановлення факту родинних відносин та встановлення факту належності правовстановлюючого документа, суд зазначає таке.
Згідно ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Згідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Згідно висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні по справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 року (остаточне 17.06.2011 року), в пункті 45 якого зазначено, що «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини»)».
Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
У ході судового розгляду, враховуючи письмові докази та показання свідків, поза розумним сумнівом знайшла підтвердження та обставина, що померла ОСОБА_3 є рідною матір'ю позивача ОСОБА_1 .
Крім того, суд поза розумним сумнівом доходить висновку про те, що свідоцтво про право приватної власності на житловий будинок, видане 15.02.1991 виконкомом Тростянецької районної Ради народних депутатів, на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_3 .
Оскільки від встановлення заявлених фактів, що мають юридичне значення, залежить реалізація права позивача на спадщину, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню повністю.
Керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 293, 315 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Тростянецької міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, встановлення факту родинних відносин та встановлення факту належності правовстановлюючого документа - задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю 2 (два) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Білка Тростянецького району Сумської області.
Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Білка Тростянецького району Сумської області, є рідною матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Встановити факт належності правовстановлюючого документа, а саме, що свідоцтво про право приватної власності на житловий будинок, видане 15.02.1991 виконкомом Тростянецької районної Ради народних депутатів, на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Білка Тростянецького району Сумської області.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
відповідач - Тростянецька міська рада, адреса місцезнаходження: вул. Миру, буд. 6, м. Тростянець, Охтирський район, Сумська область, 42600, ЄДРПОУ 24006361.
Суддя О. О. Огієнко