Справа№592/1384/25
Провадження №2/592/1078/25
(заочне)
14 травня 2025 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м.Суми у складі: головуючого - судді Котенко О.А., за участю секретаря судового засідання Перев'язки К.А., розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Суми цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося до суду з позовною заявою та вимоги мотивує тим, що 31.05.2024 року між ним та відповідачем був укладений договір №494201-КС-004 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 31.05.2024 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №494201-КС-004 про надання кредиту. 31.05.2024 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору №494201-КС-004 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-7736, на номер телефону НОМЕР_1 , котрий боржником було введено/відправлено. Відповідно до п.1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 22000,00грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить процентів за кожен день користування кредитом. Позивач свої зобов'язання за Договором кредиту виконав та надав позичальнику грошові кошти в розмірі 22000,00грн., шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 (котрий позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті). Відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, у нього станом на 14.01.2025 року утворилась заборгованість за Договором №494201-КС-004 про надання кредиту, в розмірі 79382,82грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 22000,00грн; суми прострочених платежів по процентах - 54082,82грн; суми прострочених платежів за комісією - 3300,00грн. За таких обставин позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість за Договором №494201-КС-004 про надання кредиту від 31.05.2024 року, що становить 79382,82грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 22000,00грн.; суми прострочених платежів по процентах - 54082,82грн.; суми прострочених платежів за комісією - 3300,00грн, а також сплачений судовий збір 2422,40грн.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву про розгляду справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, однак до суду не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав. Згідно з ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Суд, дослідивши докази у справі, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з таких підстав:
Суд установив, що 31 травня 2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір №494201-КС-004 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію», за умовами якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 22000,00грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту. Строк кредиту 24 тижні, фіксована процентна ставка за кредитом в день 1,50000000, починаючи з 8-го дня, комісія за надання кредиту 3300,00грн., орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 65223,43грн., орієнтована реальна річна процентна ставка 19695,15 відсотків річних (а.с.17-22).
Договір про надання кредиту №494201-КС-004 від 31 травня 2024 року відповідачем ОСОБА_1 підписано електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) UA-7736.
31.05.2024 року на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_3 , відкритий в АТ "Ощадбанк" та вказаний в анкеті клієнта, перераховано грошові кошти в сумі 22000,00грн., що підтверджується інформаційною довідкою №2990/01 від 20.01.2025 року (а.с.25).
Викладені обставини підтверджуються інформацією АТ "Ощадбанк" щодо руху грошових коштів по банківському рахунку№ НОМЕР_4 , до якого емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_2 , відкриту на ім'я ОСОБА_1 в установі АТ "Ощадбанк".
На підтвердження позовних вимог представником позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитом №494201-КС-004 від 31.05.2024 року, згідно з яким станом на 14.01.2025 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 79382грн.82коп., яка складається з: 22000грн. - суми прострочених платежів по тілу кредиту; 54082грн.82коп. - суми прострочених платежів по процентах, 3300грн. - суми прострочених платежів за комісією (а.с.12-13).
Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Згідно з ч.12 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ст.ст.525-526, 530, 1050 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, тому позичальник зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.
Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг, а також відсотки.
Проаналізувавши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором №494201-КС-004 від 31.05.2024 року про надання кредиту в розмірі 76082грн. 82коп., яка складається з: 22000грн. - суми прострочених платежів по тілу кредиту; 54082грн.82коп. - суми прострочених платежів по процентах, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення суми прострочених платежів за комісією в розмірі 3300грн.
За загальним правилом, передбаченим ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частинами 2, 3 ст.215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом належать витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (частина другастатті 8 Закону України «Про споживче кредитування»).
Таким чином, Закон України «Про споживче кредитування» передбачив право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування. Але законодавство визначає і низку пов'язаних із цим обмежень.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі «Правила про споживчий кредит»). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанова Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування»та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України«Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Отже, кредитодавець має надати споживачу за визначеною формою детальний розпис усіх складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів, включно з передбаченою у договорі комісією за обслуговування, за кожним платіжним періодом.
Будь-яких доказів того, що зазначена комісія спрямована на оплату будь-яких послуг позивача у зв'язку з укладеним між сторонами кредитним договором, не надано.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі№ 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другоюстатті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин пер
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої ст.11, частини п'ятої ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно п.2.5 Договору №494201-КС-004 від 31.05.2024 року про надання кредиту сторонами встановлено комісію за надання кредиту в розмірі 3300,00грн.
Однак, розмір комісії за надання кредитної заборгованості, який визначено в Договорі №494201-КС-004 від 31.05.2024 року про надання кредиту, встановлено без уточнення найменування конкретних послуг та систематичності запиту споживачем інформації щодо обслуговування кредитної заборгованості.
При цьому з тексту позовної заяви взагалі не випливає і зміст вказаної послуги, і обґрунтованість встановлення плати за її надання відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача комісії у розмірі 3300,00грн. слід відмовити.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованості за Договором №494201-КС-004 від 31.05.2024 року про надання кредиту в розмірі 76082грн. 82коп., яка складається наступного: 22000грн. - суми прострочених платежів по тілу кредиту; 54082грн.82коп. - суми прострочених платежів по процентах.
Згідно з ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2321грн.70коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.2,12,13,76-81,137,141,259,263-265,280-282 ЦПК України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором №494201-КС-004 від 31.05.2024 року про надання кредиту в розмірі 76082грн. 82коп., яка складається наступного: 22000грн. - суми прострочених платежів по тілу кредиту; 54082грн.82коп. - суми прострочених платежів по процентах.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» 2321грн.70коп. в відшкодування судового збору.
Копію заочного рішення надіслати відповідачу і роз'яснити право на подачу письмової заяви про перегляд рішення суду, яка може бути подана до Ковпаківського районного суду м. Суми протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення суду позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи:
http://kv.su.court.gov.ua/sud1806/gromadyanam/csz/.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», місцезнаходження: м.Київ, б. Лесі Українки, 26, офіс 411, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41084239;
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Суддя О.А. Котенко