Справа 573/215/25
Номер провадження 3/573/131/25
іменем України
(повний текст)
01 травня 2025 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді: Черкашиної М.С.,
з участю секретаря: Терещенко О.В.,
адвоката: Мамай А.С.,
розглянувши матеріали, які надійшли із відділення поліції № 1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області відносно
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця, рнокпп: НОМЕР_1
про притягнення до адміністративної відповідальності
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Опис обставин, установлених під час розгляду справи.
До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 783050 від 02.02.2025 року із якого встановлено, що 02 лютого 2025 о 12.15 год. в с. Товста по вул. Центральній, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом - автомобілем марки «ГАЗ-3302» д.н.з. НОМЕР_2 із явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: тремтіння рук, почервоніння лиця, запах алкоголю з порожнини роту. Від проходження медичного огляду у встановленого законом порядку відмовився, застосовувати прилад Драгер відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР.
Нормативний акт, що передбачає відповідальність за інкриміноване особі адміністративне правопорушення.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
04 квітня 2025 року до суду надійшло клопотання адвоката Мамай А.С., який діє в інтересах ОСОБА_2 , про закриття провадження у справі за відсутності у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке обгрунтоване наступним.
1) Здійснення працівниками поліції зупинки транспортного засобу та проведення процедури огляду водія на стан сп'яніння без визначених законом приводів та підстав.
Так, поліцейський має право зупиняти транспортний засіб та вимагати у водія пред'явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, та/або реєстраційні документи на транспортний засіб, якщо існують достатні підстави вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав). У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред'явлення водієм документів, в тому числі посвідчення водія, реєстраційних документів на транспортний засіб - є неправомірними.
Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 15.03.2019 року по справі N 686/11314/17 та від 22.10.2019 року по справі N 161/7068/16-а.
Тим не менш, в порушення зазначених вище норм чинного законодавства, транспортний засіб під керуванням ОСОБА_2 було зупинено без будь-якої законної і вагомої підстави.
Зокрема із відеозапису, що був долучений до матеріалів справи, вбачається, що працівник поліції зупинив транспортний засіб під керуванням ОСОБА_2 , не назвав жодної (навіть формально) передбаченої чинним законодавством підстави для зупинки транспортного засобу, а, натомість, одразу розпочав перевірку документів ОСОБА_2 , а потім розпочав процедуру огляду останнього на стан алкогольного сп'яніння.
Лише через 12 хвилин після зупинки транспортного засобу, вже при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, о 12:22 год. інспектор демонстративно на камеру зазначив, ніби причиною зупинки транспортного засобу був забруднений номерний знак і за це порушення передбачено штраф у розмірі 1000 карбованців! Чинним законодавством, в тому числі КУпАП, не передбачено визначення штрафу у невідомій валюті “карбованці». Про які 1000 карбованців вів мову інспектор і яким нормативно-правовим актом це передбачено - невідомо.
Але в будь-якому разі, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів винесення інспектором у відношенні ОСОБА_2 постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП (керування або експлуатація транспортного засобу із забрудненим номерним знаком). Вказаною нормою у якості покарання передбачено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1190 грн. 00 коп.), а не 1000 карбованців.
При цьому, на відеозаписі з бодікамери, що долучений до матеріалів справи, забрудненого номерного знаку транспортного засобу, яким керував ОСОБА_2 , не зафіксовано і не вбачається.
Сукупність зазначених вище обставин та доказів очевидно свідчать про те, що працівник поліції зупинив транспортний засіб під керуванням ОСОБА_2 не з об'єктивних та законних підстав та/або причин, що дійсно існували, а вигадав неіснуючу причину такої зупинки, якої насправді не існувало.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 62 Закону України “Про Національну поліцію», лише законні вимоги поліцейського є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.
У постанові Верховного Суду від 15.03.2019 № 686/11314/17 чітко вказано, що у випадку незаконної зупинки транспортного засобу працівники поліції не мають жодного права вимагати від водія пред'явити посвідчення водія та вчиняти будь-які інші дії щодо водія внаслідок такої незаконної зупинки.
Враховуючи зазначену правову позицію Верховного Суду, очевидним видається і наступний правовий висновок про те, що у разі, якщо працівники поліції зупиняють транспортний засіб незаконно, то вони, в такому випадку, також не мають законних підстав вимагати в особи надати документи чи вимагати пройти огляд на стан сп'яніння .
Також, слід звернути увагу, що ЄСПЛ поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП, враховуючи, зокрема, розмір та характер стягнень (наприклад, у справах: «Гурепка проти України», рішення від 06 вересня 2005 року; Лучанінова проти України, рішення від 09 червня 2011 року; «Вєренцов проти України», рішення від 11 квітня 2013 року; «Швидка проти України», рішення від 30 жовтня 2014 року, mutatis mutandis рішення у справі OZTURKv.GERMANY від 21 лютого 1984 року, пункт 53).
Відповідно до доктрини «плодів отруєного дерева», яку використовує ЄСПЛ, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його (джерела) допомогою, також будуть вважатися неналежними (справа «Гефген проти Німеччини»).
Відтак, незаконні дії працівників поліції не можуть у майбутньому породжувати законних вимог до особи.
За таких обставин, в силу доктрини «плодів отруєного дерева» та з огляду на те, що обвинувачення має ґрунтуватись виключно на законних діях поліцейських (ст. ст. 1, 7 КУпАП, ст. 8 Закону України «Про національну поліцію»), вбачається, що незаконні дії поліцейських щодо зупинки автомобіля роблять й незаконними подальші вимоги поліцейських до такого водія щодо необхідності пройти огляд на стан сп'яніння, а тому відмова водія від незаконної пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння, з причин його незаконної зупинки, не може бути караною за ст. 130 КУпАП. Аналогічно, не може вважатись законним огляд водія на стан сп'яніння у випадку незаконної зупинки.
Аналогічні правові висновки містяться і в судовій практиці, до прикладу, у постанові Київського апеляційного суду від 14.09.2023 у справі № 756/1655/23.
Відтак, оскільки транспортний засіб під керуванням ОСОБА_2 був зупинений працівниками поліції очевидно незаконно і без будь-якої законної (правової) підстави, подальша вимога працівника поліції до ОСОБА_2 про необхідність проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння також є, відповідно, незаконною, оскільки є «плодом отруєного дерева», а тому результати такої процедури огляду є недійсними і не може бути підставою для притягнення особи до адміністративної.
2) Здійснення зупинки транспортного засобу Збройних Сил України та проведення процедури огляду на стан сп'яніння діючого військовослужбовця неуповноваженою особою.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 783050 від 02.02.2025 року вбачається, до працівникам поліції було достеменно відомо той факт, що він зупинив транспортний засіб Збройних Сил України (у протоколі зазначено, що транспортний засіб належить ВЧ НОМЕР_3 ).
Крім того, зі змісту відеозапису з бодікамери працівника поліції вбачається, що інспектор також достеменно був обізнаний, що ОСОБА_2 , є діючим військовослужбовцем (оскільки останній повідомив про це інспектора). При цьому, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 783050 від 02.02.2025 року інспектором було внесено завідомо неправдиві відомості, ніби ОСОБА_2 є безробітним.
За таких обставин слід звернути увагу на наступне.
Відповідно до Положення про органи безпеки дорожнього руху Міністерства оборони України, затвердженого Наказом Міністра оборони України 01.11.1999 № 330 (у редакції наказу Міністра оборони України 15.05.2007 № 243), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 1999 р. за № 804/4097, це Положення визначає структуру, завдання та функції, порядок роботи органів безпеки дорожнього руху Міністерства оборони України, обов'язки їх посадових осіб.
Відповідно до п. 1.2, 1.3 Положення, до складу органів безпеки дорожнього руху Міністерства оборони України входять військова інспекція безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (далі - ВІБДР), служба безпеки дорожнього руху розвідувального органу Міністерства оборони України (далі - РО Міноборони) та служби безпеки дорожнього руху (далі - СБДР) видів Збройних Сил України (далі - ЗС України), Озброєння Збройних Сил України (далі - Озброєння ЗС України), інших органів військового управління (армійські корпуси, повітряні командування та прирівняні до них військові командування), об'єднань, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій ЗС України, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства оборони України (далі - організації).
Органи безпеки дорожнього руху Міністерства оборони України у своїй діяльності керуються Законами України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України", "Про дорожній рух", Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП), Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР), Положенням про службу безпеки дорожнього руху міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, підприємств, їх об'єднань, установ і організацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1994 року № 227, цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. п. 6.6, 6.7 Положення, контроль за дотриманням ПДР та порядку використання військових транспортних засобів здійснюється на рухомих або нерухомих контрольних постах. Інспектор ВІБДР повинен перебувати в зоні видимості водіїв транспортних засобів.
Інспектори ВІБДР зупиняють військові транспортні засоби в разі порушення їх водіями ПДР, за наявності ознак, що свідчать про технічну несправність транспорту або забруднення ним довкілля, а також відомостей про те, що він використовується з протиправною метою чи не за призначенням, з метою їх огляду і перевірки у водіїв документів на право користування та керування транспортними засобами, дорожніх листів, відповідності вантажів, що перевозяться, товарно-транспортним документам.
Перевірці не підлягають автомобілі з увімкненими спеціальними звуковими та світловими сигналами, а також автомобілі фельд'єгерського зв'язку та спеціального призначення, якщо пред'явлено відповідні документи.
Відповідно до п. 2.5 Положення, посадові особи ВІБДР стосовно водіїв військових транспортних засобів мають право направляти в разі необхідності на медичний огляд водіїв військових транспортних засобів; затримувати та відстороняти від керування військовими транспортними засобами осіб, які перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, а також тих, які не мають документів на право керування або користування транспортними засобами, уживати щодо водіїв інших заходів, передбачених законодавством.
Відповідно до п. 6.12 Положення, водії та інші особи, які керують військовими транспортними засобами, щодо яких в інспектора ВІБДР є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та доставленню в найближчий відповідний заклад охорони здоров'я для огляду в установленому порядку на стан сп'яніння. У разі підтвердження стану сп'яніння уповноважена посадова особа ВІБДР складає протокол про адміністративне правопорушення.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я уповноважена посадова особа ВІБДР в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому фіксує ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачєаться, що контроль за дотриманням ПДР та порядку використання військових транспортних засобів здійснюється інспекторами військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, і саме зазначені посадові особи уповноважені здійснювати зупинку транспортного засобу Збройних Сил України під керуванням діючих військовослужбовців, фіксувати порушення ними ПДР та проводити процедуру огляду на стан сп'яніння у випадку встановлення у водія-військовослужбовця ознак алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
Зазначеним Положенням не передбачено випадків проведення огляду водія-військовослужбовця на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів. У всіх випадках такі водії направляються інспектором військової інспекції безпеки дорожнього руху до закладу охорони здоров'я з метою проведення відповідного огляду.
Але у даній справі зазначені вимоги чинного законодавства дотримані не були.
Транспортний засіб ЗСУ під керуванням діючого військовослужбовця був безпідставно і безпричинно зупинений працівником поліції, а не інспектором військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
Огляд діючого військовослужбовця ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння був проведений працівником поліції, а не інспектором військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
При цьому, достеменно знаючи, що ним було здійснено зупинку транспортного засобу ЗСУ під керуванням діючого військовослужбовця, працівник поліції навіть не повідомив останніх, в порядку взаємодії органів НПУ та ВСП, про даний факт, не викликав на місце події інспектора військової інспекції безпеки дорожнього руху і не забезпечив виконання вимог Положення, вимог ст. 266-1 КУпАП.
Відтак, у даній справі зупинку транспортного засобу ЗСУ та процедуру огляду діючого військовослужбовця на стан сп'яніння проведено неуповноваженою особою.
3) Питання відсутності у працівників поліції під час події приводів та підстав для проведення огляду особи на стан сп'яніння
Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735.
Відповідно до п. п. 2, 3 Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є:
?запах алкоголю з порожнини рота;
?порушення координації рухів;
?порушення мови;
?виражене тремтіння пальців рук;
?різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
?поведінка, що не відповідає обстановці.
У протоколі про адміністративне правопорушення в якості приводів та підстав для проведення огляду ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння вказано на наявність у нього 3 ознак такого сп'яніння: тремтіння рук, почервоніння лица, запах алкоголю з порожнини рота.
Тим не менш, у направленні ОСОБА_2 на огляд до закладу охорони здоров'я взагалі не зазначено будь-яких ознак алкогольного сп'яніння ОСОБА_2 .
В акті огляду на стан сп'яніння зазначено, у ОСОБА_2 виявлено наступні ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук.
Таким чином, ознаки, вказані в протоколі, відрізняються від ознак, вказаних в акті.
При цьому, дослідивши відеозапис з бодікамери працівника поліції, було встановлено, що інспектор, під час спілкування з водієм після зупинки транспортного засобу, взагалі не називав і не оголошував ОСОБА_2 нібито встановлені ознаки алкогольного сп'яніння, що в подальшому були зазначені в протоколі або в акті огляду.
Інспектор лише на 12:11 хв. зазначив наступне: “Трошки є запашок».
Про який “запашок» йшла мова і звідки він йшов - встановити не вбачається можливим.
Тим не менш, в будь-якому випадку, процедура огляду ОСОБА_2 була розпочата інспектором без оголошення нібито встановлених інспектором визначених чинним законодавством ознак алкогольного сп'яніння.
Отже, процедура огляду водія була розпочата інспектором з грубим порушення вимог ч. 1 ст. 266 КУпАП, п. п. 2, 3 Інструкції від 09.11.2015 № 1452/735, що відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП є прямою підставою для визнання такої процедури огляду на стан сп'яніння недійсною.
4) Здійснення працівником поліції активних дій з метою схиляння водія до порушення вимог п. 2.5. ПДР та складення протоколу за відсутності фактичної відмови водія від огляду
У цій справі ОСОБА_2 інкримінується порушення вимог п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому чинним законодавством порядку.
З огляду на суворість покарання, адміністративне провадження за ст. 130 КУпАП має розглядатися як «кримінальне» для цілей Конвенції та протоколів до неї і, отже, із дотриманням гарантій статті 6 Конвенції та, відповідно, гарантій статті 2 Протоколу № 7 до Конвенції.
Відтак, до провадження у справі про адміністративне правопорушення застосовуються всі стандарти доказування та презумпції, що можуть бути застосовані в рамках кримінального провадження.
Практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначено аспекти (критерії) відмежування провокації злочину від допустимої поведінки правоохоронних органів (рішення від 04 листопада 2010 року у справі «Банніков проти Російської Федерації», заява № 18757/06, §§ 37-65); рішення від 04 квітня 2017 року у справі «Матановіч проти Хорватії», заява № 2742/12, §§ 123-135); рішення від 20 лютого 2018 року у справі «Раманаускас проти Литви», заява № 55146/14, §§ 54-62). Провокація має місце тоді, коли працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб'єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений. При цьому під пасивним розслідуванням розуміється відсутність будь-яких активних дій, які би спонукали особу вчинити злочин.
У розглядуваній справі містяться очевидні ознаки провокації водія на порушення вимог п. 2.5 ПДР і вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, на відеозаписі бодікамери інспектора зафіксовано (хронометраж: 12:11), що працівник поліції, попередньо зупинивши транспортний засіб, запропонував ОСОБА_2 сісти в службовий патрульний автомобіль.
В подальшому (хронометраж: 12:11:25) інспектор дослівно зазначає наступне: “або дуємо в драгер, або їдемо в лікарню, або пишемо за відмову, ВИБІР ЗА ВАМИ».
Іншими словами, інспектор фактично одразу пропонував подію відмовитись від проходження огляду і представив цей варіант як правомірний варіант процесуальної поведінки водія, хоча чинне законодавство не визначає випадків, коли водій на вимогу працівника поліції має право відмовитись від проходження огляду на стан сп'яніння, а положення п. 2.5. ПДР встановлюють саме обов'язок, а не право, водія пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Тим не менш, працівник поліції жодного разу не наголосив, що ОСОБА_2 саме зобов'язаний (а не має право) пройти огляд на стан сп'яніння.
Тим не менш, ОСОБА_2 , спершу, не піддався на провокацію працівника поліції і не відмовився від проходження огляду, лише зазначивши, що в день керування транспортним засобом він не вживав алкогольних напоїв.
Не отримавши відмови від проходження огляду, але воліючи її отримати за будь-що, інспектор о 12:12:20 зазначив ОСОБА_2 , наступне: “мені надо розуміти: або напишемо на місці, ТИХЕНЬКО НАПИСАЛИ І РОЗБІГЛИСЯ, чи дуємо в драгер".
На такі провокативні запитання інспектора ОСОБА_2 звернувся з проханням пояснити, що має на увазі інспектор під словами “тихенько напишемо». У відповідь інспектор фактично почав погрожувати ОСОБА_2 викликом на місце події працівників ВСП та можливістю настання для ОСОБА_2 , певних негативних наслідків від такого вилику. Робив це інспектор виключно з метою схиляння ОСОБА_2 до відмови від проходження огляду на стан сп'яніння та штучного створення підстав для складення протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В подальшому інспектор знову зазначив фразу: “або дуємо в драгер, або їдемо в лікарню, або відмовляємося. При цьому, інспектором знову було зроблено акцент на відмові від проходження огляду.
Весь цей час ОСОБА_2 жодного разу не зазначив про те, що він відмовляється від проходження огляду на місці зупинки чи в медичному закладі.
О 12:15:20 інспектор зазначив наступне: “Миколайович, що мені робити: доставати сопілку чи бумагу? На таке абсурдне запитання ОСОБА_2 , зазначив, що сопілки не треба.
Тим не менш, ОСОБА_2 так і не відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів чи в закладі охорони здоров'я.
Відмова водія від “доставання сопілки» не може бути розцінена будь-яким інспектором за будь-яких обставин як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів чи в закладі охорони здоров'я.
При цьому, оскільки ОСОБА_2 відмовився від “доставання сопілки», але не відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, о 12:16 інспектор знову вже вкотре почав погрожувати викликом на місце події ВСП (хоча інспектор це зобов'язаний був зробити в силу вимог діючого законодавства), позбавленням ОСОБА_2 премій тощо.
В подальшому, так і не отримавши від водія чіткої і однозначної відмови від огляду на стан сп'яніння, інспектор, тим не менш, розпочав складення протоколу за порушення вимог п. 2.5. ПДР.
5) Питання відсутності належних і допустимих доказів належного направлення особи на огляд до закладу охорони здоров'я.
ОСОБА_2 не тільки не відмовлявся від проходження огляд на стан сп'яніння, але й не був належним чином направлений працівником поліції до медичного закладу для проходження такого огляду, про що свідчать викладені нижче доводи.
Відповідно до ч. 6 ст. ст. 266 КУпАП, направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам.
Згідно до п. 7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Відповідно до п. 8 Розділу ІІ Інструкції, форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння на місці зупинки є обов'язковим.
Якщо після оформлення направлення водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків або з проведенням обов'язкової відеофіксації складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку № 1103, пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення матеріалів №1395).
Однак, у матеріалах справи про адміністративне правопорушення міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складене інспектором СРПП ВП № 1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області Родіоновою М.С., яке було складено 02.02.2025 року о 12:25 в той час, як протокол серії ААД № 783050 від 02.02.2025 року був складений о 12:22.
Водночас, зупинку транспортного засобу, встановлення особи водія, всю процедуру огляду на стан алкогольного сп'яніння в розумінні ст. 266 КУпАП та складення протоколу здійснив інший інспектор СРПП ВП № 1 (м. Білопілля) капітаном поліції Охріменко І.М.
Сам інспектор Охріменко І.М. не складав і не оголошував направлення на огляд ОСОБА_2 з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, ОСОБА_3 офіційно у встановленому чинним законодавством порядку не направляв ОСОБА_2 , до закладу охорони здодоров'я для проходження оглдяу на стан сп'яніння.
При цьому, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що було складене інспектором СРПП ВП № 1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області Родіоновою Мариною Сергіївною, було складено 02.02.2025 року о 12:25 в той час, як протокол серії ААД № 783050 від 02.02.2025 року був складений о 12:22.
Таким чином, інспектор Родіонова М.С. склала направлення і направила ОСОБА_2 до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння вже після того, як у відношенні ОСОБА_2 було складено протокол та оформлено інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відсутність належного направлення ОСОБА_2 до закладу охорони здоров'я на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного належним інспектором Охріменко І. М. до моменту складення протоколу - свідчить про те, що працівник поліції у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку не направляв ОСОБА_2 у заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння.
Відтак, у справі не вбачається достатніх доказів чи підстав не тільки для висновку про те, що ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки, але й про те, що ОСОБА_2 був належним чином у встановленому порядку направлений до закладу охорони здоров'я для проведення відповідного огляду, але відмовся від його проведення.
Офіційно у встановленому законом порядку, до моменту складення протоколу, на медичний огляд ОСОБА_2 працівником поліції не направлявся.
За таких обставин, вбачається, що ОСОБА_2 належним чином не направлявся поліцейським на медичний огляд задля визначення стану алкогольного сп'яніння і відповідне визначене чинним законодавством направлення належним інспектором до моменту складення протоколу не складалося і не оформлялося.
Відтак, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази факту порушення ОСОБА_2 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, що унеможливлює притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також зі змісту матеріалів справи та з відеозапису бодікамери працівника поліції вбачається, що зупинку транспортного засобу, встановлення особи водія, проведення процедури огляду ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння здійснив інспектор Охріменко І. М.
Цей самий інспектор також склав та оформив безпосередньо сам протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, процедуру огляду ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння в розумінні ст. 266 КУпАП та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП здійснив інспектор Охріменко І.М.
Не зважаючи на це, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, були складені абсолютно іншим поліцейським Родіоновою М.С.
6) Питання невідповідності складеного протоколу вимогам ч. 1 ст. 256 КУпАП
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Однак, складений у справі протокол зазначеним вимогам не відповідає.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії, ОСОБА_2 02.02.2025 року о 12:15 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, але від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Тим не менш, як вбачається зі змісту відеозапису, зупинка транспортного засобу була здійснена інспектором о 12:10.
Таким чином, час вчинення правопорушення, зазначений у протоколі, не співпадає із часу руху та зупинки транспортного засобу на відеозаписі.
Крім того, у протоколі місце вчинення правопорушення зазначено за адресою: с. Товста, вулиця Центральна.
Така сама адреса зазначена в якості місця складення протоколу.
Тим не менш, інспектором не було ідентифіковано і не вказано номер будинку по вулиці, в межах якого нібито відбулася подія правопорушення.
Відтак, в порушення вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП, інспектором вказано очевидно неправильний час вчинення правопорушення і не встановлено місце вчинення можливого правопорушення.
Статтею 62 Конституції України, яка гарантує дотримання державою принципу презумпції невинуватості особи, передбачено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З урахуванням встановлених вище обставин, вбачається очевидним висновок про те, що вина ОСОБА_2 не підтверджена належними та допустимими доказами по справі, а тому провадження по справі підлягає закриттю в силу п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
У судовому засіданні представника ОСОБА_2 - адвоката Мамай А.С. підтримав вказане клопотання про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_2 за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП із підстав, вказаних у клопотання.
У судовому засіданні поліцейські СРПП ВП № 1 (м.Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначили, що 02 лютого 2025 о 12.15 год. в с. Товста по вул. Центральній вони здійснювали патрулювання та зупинили автомобіль «ГАЗ» із заклеєним/забрудненим номерним знаком та пояснили причину зупинки, автомобіль по документам належав військовій частині. Водій перебував із ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: тремтіння рук, почервоніння лиця, запах алкоголю з порожнини роту. ВСП вони не викликали, бо зазвичай вони не приїжджають на виклики. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та проведення такого огляду в медичному закладі водій відмовився, що зафіксовано на бодікамеру. Оскільки водій відмовився від проходження огляду, то було складено протокол про його притягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши пояснення представника ОСОБА_2 - адвоката Мамай А.С., інспекторів поліції Охріменка І.М. та ОСОБА_4 , дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступного висновку.
Мотиви суду та оцінка наданих доказів.
Відповідно ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно положень ст. 9 Конституції України, ст. 19 ЗУ «Про міжнародні договори» та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика ЄСПЛ є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Відповідно ст. 1, завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах здійснюється на основі суворого додержання законності (ч. 1 і ч. 2 ст. 7 КУпАП).
Згідно ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, гласність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність, а на підставі ч. 1 ст. 130 цього Кодексу відповідальність для особи, яка керує т/з, настає за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку.
Виходячи з системного аналізу положень ст. ст. 7, 254, 279 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статті 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Статтею 130 ч.1 КУпАП, передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Склад правопорушення включає в себе наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, для кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння, необхідно встановити та довести факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак сп'яніння, пропозиція/вимога поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.
Як зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», з наступними змінами, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, з системного аналізу вказаних норм права вбачається, що проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтями 251, 280 КУпАП визначені фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.п 6, 7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015№ 1452/735 огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно п. 6 Розділу ІІ Інструкції № 1452/735 Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознакалкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції встановлено, що огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Інструкція «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, яка визначає саму процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду, деталізує процедуру такого огляду у залежності від виду сп'яніння.
Пунктами 2 та 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Також, п. 4 Розділу Х Інструкції № 1395, яка стосується безпосередньо оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, передбачає, що огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, п. 5 розділу ІІ передбачено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Здійснюючи фіксацію вчиненого правопорушення, з метою забезпечення повноти та об'єктивності провадження у справі про адміністративне правопорушення, поліцейський повинен не лише формально зазначити ці ознаки у протоколі про адміністративне правопорушення, але і надати докази, які підтверджують наявність цих ознак, зокрема, вказати на наявність цих ознак свідкам та відібрати у них пояснення з цього приводу або зафіксувати їх за допомогою відеозапису.
В якості доказів на підтвердження обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП до суду надано протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 783050 від 02 лютого 2025 року з диском із відеозаписом події від 02.02.2025 року. Зокрема із вказаного відеозапису встановлено, водій ОСОБА_2 був зупинений інспектором поліції без повідомлення причини зупинки. Таким чином із переглянутого відеозапису встановлено, що у інспектора поліції не було достатніх підстав вважати, що водій ОСОБА_2 , який був ним зупинений без повідомлення причин зупинки, перебував із ознаками алкогольного сп"яніння, визначеними в Інструкції. У подальшому у процесі спілкування інспектор Охріменко І.М. висловлює вимогу водію пройти огляд на стан сп"яніння без зазначення йому ознак алкогольного сп"яніння, визначених у пункті 2 та розділу Інструкції, які потім зазначає у протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім того із відеозапису вбачається, що на місце події не були викликані представники військової інспекції безпеки дорожнього руху ВСП, хоча ОСОБА_2 являвся військовослужбовцем та перебував на військовій службі, а сам транспортний засіб під його керуванням належав ВЧ № НОМЕР_3 , що суперечить вимогам Положення про органи безпеки дорожнього руху Міністерства оборони України, затвердженого Наказом Міністра оборони України 01.11.1999 № 330. Крім того, відповідно до п. 2.5 Положення, посадові особи ВІБДР стосовно водіїв військових транспортних засобів мають право направляти в разі необхідності на медичний огляд водіїв військових транспортних засобів; затримувати та відстороняти від керування військовими транспортними засобами осіб, які перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, а також тих, які не мають документів на право керування або користування транспортними засобами, уживати щодо водіїв інших заходів, передбачених законодавством.
Відповідно до п. 6.12 Положення, водії та інші особи, які керують військовими транспортними засобами, щодо яких в інспектора ВІБДР є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та доставленню в найближчий відповідний заклад охорони здоров'я для огляду в установленому порядку на стан сп'яніння. У разі підтвердження стану сп'яніння уповноважена посадова особа ВІБДР складає протокол про адміністративне правопорушення.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я уповноважена посадова особа ВІБДР в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому фіксує ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Сам протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначені обставини правопорушення, яке ставиться у вину ОСОБА_2 , зокрема описані ознаки алкогольного сп"яніння: запах алкоголю з порожнини роту, почервоніння лиця, тремтінн рук, не може слугувати єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, без наявності інших належних, допустимих, об'єктивних і неспростовних доказів вини особи у вчиненні адмінправопорушення. Адже незважаючи на те, що у КУпАП протокол про правопорушення хоча і віднесений до виду доказів вини правопорушника, проте це суперечить принципу верховенства права, оскільки протокол не може бути єдиним доказом вини особи, а є лише актом адміністративного звинувачення.
У п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено про неприпустимість спрощеного підходу до розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17Закону України«Про виконаннярішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (ЄСПЛ) вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах ( Malafeyeva у Russia , рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04) та ( Karelin у. Russia заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), суд не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист.
Відповідно до положень ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, об"єктивно та повно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 , суд приходить до висновку, що вони не містять достатніх, належних та допустимих доказів порушення водієм вимог поліцейського про проходження огляду згідно вимог п. 2.5 ПДР України, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Тому провадження в справі відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід закрити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 130, 247, 266, 283-287 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 а до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя
Справа № 573/215/25
Номер провадження 3/573/131/25
іменем України
(вступна і резолютивна частина )
01 травня 2025 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді: Черкашиної М.С.,
з участю секретаря: Терещенко О.В.,
адвоката: Мамай А.С.,
розглянувши матеріали, які надійшли із відділення поліції № 1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області відносно
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця, рнокпп: НОМЕР_1
про притягнення до адміністративної відповідальності
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 130, 247, 266, 283-287 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 а до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя