12.05.25 363/1089/25
12 травня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Лукач О.П.,
за участю секретаря Крюкової В.Є.,
представника позивача - Кутергіної Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Вишгород, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №54/1 від 20.01.2025 у справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 КУпАП,
28.02.2025 до Вишгородського районного суду Київської області, позивачем подано вказаний адміністративний позов, у якому, крім поновлення строку на оскарження постанови та витребування доказів, що вирішено під час відкриття провадження у справі, просить: скасувати постанову від 20.01.2025 №54/1 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 КУпАП, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно ОСОБА_1 та закрити цю справу про адміністративне правопорушення; стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь позивача суму сплаченого ним на підставі постанови від 20.01.2025 №54/1 штрафу у розмірі 25500 грн. та комісії банку з платника у розмірі 255 грн., усього 25755 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що на початку січня 2025 року під час перегляду свого електронного кабінету у застосунку «Резерв+», ОСОБА_1 було виявлено, що до його електронного військово-облікового документа внесено запис про порушення правил військового обліку. На запит адвоката Костецької О.В. від 15.01.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , 19.02.2025 адвокатом отримано листа від 13.02.2025 №1152 за підписом т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 майора ОСОБА_2 . Копію вказаного листа з додатками адвокат Костецька О.В. переслала ОСОБА_1 20.02.2025, після чого він сплатив штраф у розмірі 25500 грн.
Позивав зазначає, що листа ІНФОРМАЦІЯ_2 , серед іншого, було додано засвідчені копії титульного аркушу справи про адміністративне правопорушення №54/1 та опису наявних у ній документів; копію рекомендованого поштового відправлення №0600997541356 та довідки про причини його повернення; копії корінця повістки від 26.12.2024 №870; копії опису вкладення №0600997541356 до рекомендованого поштового відправлення; повідомлення про дату, місце та час розгляду справи про адміністративне правопорушення від 26.12.2024; постанови від 20.01.2025 №54/1 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Оскаржуючи постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.01.2025 №54/1, позивач вказує, що: постанову винесено у його відсутності, що підтверджується безпосередньо самим її текстом та він не знав та не міг знати про її існування; у матеріалах справи №54/1 про адміністративне правопорушення, відсутні відомості про направлення постанови поштою ОСОБА_1 та про її вручення; оскаржувана постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню з подальшим закриттям справи про адміністративне правопорушення. Позивач, посилаючись на викладене у оскаржуваній постанові, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк, а саме 09 січня 2025 року, зазначений в направленій через АТ «Укрпошта» з повідомленням про вручення повістці від 26 грудня 2024 року №870, для уточнення військово-облікових даних, вказує, що рекомендоване поштове відправлення (№0600997541356), до якого було вкладено повістку 26.12.2024 №870, було здане ІНФОРМАЦІЯ_4 у поштове відділення 27.12.2024 та 08.01.2025 повернуто відправнику ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) із довідкою про причини повернення, у якій було зазначено, що адресат відсутній за вказаною у листі адресою. При цьому, у постанові не уточнено того, що і повідомлення від 26.12.2024 про місце і час розгляду справи, і повістка від 26.12.2024 №870 були вкладені до одного конверту з позначкою «Повістка ТЦК», що підтверджується наданими у відповідь на адвокатський запит копіями документів, зокрема, описом вкладення до поштового відправлення. Вважає очевидним, що повідомлення про місце і час розгляду справи та повістка ТЦК не є тотожними документами. Посилаючись на Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, позивач вказує, що відправка в одному конверті з позначкою «Повістка ТЦК» як самої повістки, так і повідомлення про місце та час розгляду справи про адміністративне правопорушення у разі неявки за такою повісткою, призводить до штучного скорочення (майже у 3 рази) строку, упродовж якого адресат, згідно з діючими в АТ «Укрпошта» нормативами міг би отримати адресоване йому повідомлення про місце та час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Простий арифметичний підрахунок вказує на те, що рекомендоване поштове відправлення №0600997541356, до якого було вкладено як повістку від 26.12.2024 №879, так і повідомлення від 26.12.2024 про дату, місце та час розгляджу справи про адміністративне правопорушення, було повернуто відповідачеві вже на 12 день (а не на 14 день, як те передбачено Правилами) після його відправки. Згідно з даними трекінгу поштових відправлень, розміщеному на офіційному веб-сайті «Укрпошта» рекомендоване поштове відправлення №0600997541356, прибуло до пересувного відділення поштового зв'язку з індексом №07206, яке обслуговує село Воропаївка Вишгородського району Київської області (до якого воно було адресоване Відповідачем) 02.01.2025 та повернуто відповідачеві вже 08.01.2025, тобто на 7, а не 14 день, після прибуття до поштового відділення.
З огляду на викладене, позивач стверджує, що його не було своєчасно сповіщено про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення і, здійснивши розгляд справи у його відсутності, відповідач порушив вимоги статті 268 КУпАП. Зазначене, у свою чергу, позбавило позивача можливості скористатись правами, які згідно зі статтею 268 КУпА надаються особі, що притягається до адміністративної відповідальності, у т.ч. правом на ознайомлення з матеріалами справи, правом на надання пояснень, подання доказів, заявлення клопотань, правом на юридичну допомогу адвоката.
Щодо складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 КУпАП у діях позивача, а саме - неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 09.01.2025, тобто у строк вказаний у повістці від 26.12.2024 №870, яка була направлена через АТ «Укрпошта» рекомендованим поштовим відправленням 27.12.2024, яке було повернуто відправнику ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) 08.01.2025 із довідкою про причини повернення, а саме - відсутністю одержувача за вказаною адресою, позивач зазначає про порушення, допущені працівниками АТ «Укрпошта», під час вручення йому повітки ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зумовило його неявку до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 КУпАП та підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Позивач, вказуючи про позбавлення його права на участь під час розгляду адміністративної справи, відповідач не надав йому можливості надати відповідні пояснення та докази, а також у постанові не вірно вказано його дату народження - ІНФОРМАЦІЯ_6 , коли вірною є дата - ІНФОРМАЦІЯ_7 . А тому на підставі викладеного у позові, позивач стверджує, що факт порушення відповідачем встановленої чинним законодавством України процедури розгляду справ про адміністративне правопорушення (вимог статті 268 КУпА), відсутність його вини у вчиненні поставленого у провину адміністративного правопорушення та, відповідно його складу, є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 05.03.2025, суд, задовольнивши заяву позивача про поновлення строку на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, поновив ОСОБА_1 строк на оскарження постанови №54/1 від 20.01.2025 у справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 КУпАП, та відкрив провадження у справі за адміністративним позовом за правилами у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання на 07.04.2025 о 10:00. Вказаним судовим рішенням також витребувано у Акціонерного товариства «Укрпошта» належним чином завірені копії:
інформацію щодо графіків роботи пересувного відділення АТ «Укрпошта» з індексом 07206, яке обслуговує с. Воропаївка Вишгородського р-ну Київської обл., за період з 01.12.2024 по 01.02.2025;
інформацію щодо того, у які саме дні пересувне відділення АТ «Укрпошта» з індексом 07206 здійснювало доставку поштової кореспонденції до с. Воропаївка Вишгородського р-ну Київської обл. у період з 02.01.2025 по 08.01.2025 включно;
належним чином засвідчену копію витягу відповідного аркушу книги для запису рекомендованих поштових відправлень і повідомлень про їх доставку адресату у частині, що стосується рекомендованого поштового відправлення №0600997541356, адресованого ОСОБА_1 та направленого на адресу: АДРЕСА_1 .
07.03.2025 ІНФОРМАЦІЯ_8 отримав копію вищезазначеної ухвали суду та копію позовної заяви з додатками, що підтверджується ксерокопією облікової книги розносної кореспонденції.
На виконання вимог ухвали суду від 05.02.2025, у частині витребування доказів, від Акціонерного товариства «Укрпошта», на електронну пошту та засобами поштового зв'язку в оригіналі, надійшли відповідні листи від 11.03.2025, від 17.03.2025 та від 18.03.2025.
07.04.2025 до суду представником позивача - Кутергіною Г.С. подано письмову заяву про приєднання документів до матеріалів справи.
Судове засідання, призначене на 07.04.2025 не відбулося, у зв'язку із відсутністю головуючої судді через тимчасову непрацездатність (лакарняний). Наступну дату судового засідання визначено - 12.05.2025 о 10:00, про що повідомлено учасників провадження.
У призначене судове засідання з'явилася представник позивача -Кутергіна Г.С., яка стверджуючи про незаконність постанови відповідача, оскільки її винесено за відсутності вини позивача, у зв'язку із порушеннями, допущеними працівниками АТ «Укрпошти» щодо вручення повістки РТЦК позивачу, а адміністративну справу розглянуто у порушення положень статті 286 КУпАП - у відсутності позивача, який належним чином не був повідомлений про розгляд справи, оскільки повістку про виклик для розгляду адміністративної справи поміщено в один конверт із повіткою №870, тим самим, позбавивши його можливості надати відповідні пояснення щодо причин неявки до РТЦК 09.01.2025, а також вказує, що у оскаржуваній постанові не вірно ідентифіковано особу позивача, який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , а у постанові зазначено - ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, не з'явився, поважності причин неявки до суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався, правом подати відзив на позов, не скористався.
Вирішуючи питання про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача, суд враховує відсутність заперечень у представника позивача, належне повідомлення відповідача про розгляд справи, а також положення частини третьої
статті 268 КАС України.
Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до права, визначеного у частині першій статті 5 КАС України, кожна особа може в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до статті 19 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судом встановлено, що згідно паспорта громадянина України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , народився у с.Воропаївка Іванківського району Київської області та його місце проживання зареєстровано по АДРЕСА_2 з 16.10.1990 (а.с. 12-16).
На адвокатський запит Костенко О.В., надісланого 15.01.2025 в інтересах
ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , 13.02.2025 останнім надано відповідь адвокату, до якої, згідно переліку долучених документів, долучено копії: титульного аркушу справи №54\1 та опису; поштового відправлення з довідкою про причину повернення; корінця повістки; Опису вкладення, до поштового відправлення зі штемпелем проставленим 27.12.2024 року; повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення; розпорядження №9213 від 16.12.2024; листа від Старости Шпилівського старостинського округу (а.с. 22-24).
У вказаному листі ІНФОРМАЦІЯ_8 зазначено, що 16.12.2024 ІНФОРМАЦІЯ_4 було надіслано до Шпилівського старостинського округу розпорядження №9213 від 16.12.2024, щодо оповіщення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 із зазначенням дати прибуття 18.12.2025. Від старости Шпилівського старостинського округу, було отримано лист №07-07-82 від 18.12.2024 у відповідь на розпорядження №0213 від 16.12.2024, у якому зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований, але не проживає за адресою, яка зазначена в розпорядженні №9213, а саме: АДРЕСА_2 . Щодо обґрунтованості включення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації щодо порушення правил військового обліку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 зазначено, що оскільки своїми діями гр. ОСОБА_1 порушив підпункт 8 пункту Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Затверджені Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022, відповідно скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст.210 КУпАП, його було внесено до електронної бази ІПНП « ІНФОРМАЦІЯ_9 », як особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, для доставлення органами Національної поліції України особи до ІНФОРМАЦІЯ_3 , як особи яка вчинила адміністративне правопорушення для складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.ст. 210, 210-1, 211 КУпАП. Щодо інших порушень правил військового обліку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в чому полягає порушення правил військового обліку, зазначено, що 27.12.2024 ІНФОРМАЦІЯ_10 , було надіслано через АТ «Укрпошта» з повідомленням про вручення та описом вкладенням повістку від 26.12.2024 №870, для уточнення військово-облікових даних ОСОБА_1 , у якій було зазначено дату прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 09.01.2025. Вищезазначене поштове відправлення було повернено до ІНФОРМАЦІЯ_3 (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки/ У країни, будучи належним чипом повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику». Роз'яснено, що для зняття з обліку в електронній базі ІПНП «ПРИЗОВНИК» ОСОБА_4 , варто звернутись особисто до ІНФОРМАЦІЯ_3 для складання протоколу про адміністративне правопорушення. В іншому випадку йому буде надіслано повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення із зазначенням дати, часу та місця розгляду справи.
Отже, з аналізу змісту наданої ІНФОРМАЦІЯ_8 відповіді, станом на 13.02.2025 питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 КУпАП не було вирішено.
Водночас, згідно копії титульного листа справи №54/1 про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210 КУпАП, у справі наявна постанова від 20.01.2025 №54/1, копію якої також було долучено до відповіді на адвокатський запит (а.с. 25).
Так, згідно опису вкладення, у адміністративній справі наявні: конверти 2 поштових відправлень, розписка, опис, повідомлення та постанова №54/1 (а.с. 26).
На а.с. 27-31 містяться копії: конверту поштового відправлення №0600997541356 із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, адресованого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 (із зазначенням мобільного номера телефону) на адресу: АДРЕСА_1 , із відміткою від 08.01.2025 про причини невручення - «адресат відсутній за вказаною адресою»; розписки /Повістку №870 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , про виклик для поточнення військово-облікових даних до ІНФОРМАЦІЯ_11 (із зазначенням адреси місця знаходження, номера телефону) на 09:30 09.01.2025; опису вкладення від 27.12.2024, згідно якого, на ім'я ОСОБА_1 , в АДРЕСА_2 , надіслано повістку №870 та повідомлення про розгляд постанови про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП; повідомлення ОСОБА_1 про дату та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП у разі неприбуття за повісткою; постанови №54/1 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 20.01.2025.
Так, у повідомленні від 27.12.2024, адресованого ОСОБА_1 про дату та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП, зазначено, що у разі неприбуття за повісткою 09.01.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строки визначені в повістці № 870 від 26.12.2024, для поточнення військово-облікових даних, то відносно нього 20.01.2025 о 10 год 00 хв, в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_12 (зазначено адресу) буде розглянуто справу про адміністративне правопорушення за вчинення правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210 КУПА. Зазначено, що даним повідомленням ОСОБА_1 ознайомлений про дату, час, місце розгляду постанови про адміністративне правопорушення, а тому йому забезпечено право на захист відповідно до ко вимог Конституції України. Також, у цьому повідомлені зазначено, що уразі винесення, постанову буде направлено на адресу проживання ОСОБА_1 , зазначено реквізити для сплати суми штрафу та наслідки несплати.
20.01.2025 Начальник ІНФОРМАЦІЯ_13 полковник ОСОБА_5 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 КУпАП відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_2 , виніс постанову №54/1, якою визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 25500 гривень (а.с. 32-33).
Так, як зазначено у вказаній постанові:
«20 січня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що гр ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк, в саме 09 січня 2025 року, зазначений в направленій через АТ «Укрпошта» з повідомленням про вручення повістки віт 26 грудня 2024 року №870, для уточнення військово-облікових даних. Своїми діями гр ОСОБА_1 порушив підпункт 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Затверджені Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року, відповідно 09 січня 2023 року скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.»;
«Так, 27 грудня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_10 , було надіслано через АТ «Укрпошта» з повідомленням про вручення та описом вкладенням повістку від 26 грудня 2024 року №870, для уточнення військово-облікових даних ОСОБА_1 , в якій було зазначено дату прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 09 січня 2025 року. Тому гр. ОСОБА_1 було належним чином оповіщено, що підтверджується реєстром ф 103 з проставленим штемпелем від 27 грудня 2024 року, а також описом вкладення зі штемпелем проставленим працівником АТ «Укрпошта» 27 грудня 2024 року, та поштовим відправленням яке було повернено 08 січня 2025 року з довідкою про причину повернення, в якій було зазначено, що адресат відсутній за вказаною адресою.»;
«Так, 27 грудня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_10 , було надіслано через АТ «Укрпошта» з повідомленням про вручення та описом вкладенням повідомлення про дату час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст.210 КУпАП, у разі неприбуття за повісткою від 26 грудня 2024 року №870, для уточнення військово-облікових даних. Тому гр. ОСОБА_1 було своєчасно сповіщено про дату місце і час розгляду справи, що вбачається з реєстру
ф 103 у проставленим штемпелем від 27 грудня 2024 року, а також опису вкладених зі штемпелем проставленим позовником АТ «Укрпошта» 27 грудня 2024 року. Клопотати про відкладення розгляду справи від гр. ОСОБА_1 не надходило. 8 січня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 було повернено поштове відправлення адресоване гр. ОСОБА_1 . Ареса за якою ІНФОРМАЦІЯ_4 було відправлено повістку від 26 грудня 2024 року №870 та повідомлення про дату час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП у разі неприбуття за повісткою від
26 грудня 2024 року № 870, була обрана з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, як таку що повідомлена гр ОСОБА_1 територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.».
Згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівкою №0.0.4205716095.1, 20.02.2025 ОСОБА_1 сплачено суму штрафу у розмірі 25500 грн (а.с. 34).
Водночас, ОСОБА_1 , не погоджуючись із постановою №54/1 від 20.01.2025 про визнання його винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 КУпАП, вважаючи її незаконною, оскільки повідомлень про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09.01.2025 та на 20.01.2025 не отримував, на відміну від інших повідомлень (а.с. 37, 38, 39), звернувся до суду за захистом своїх прав з даним адміністративним позовом, вказуючи про відсутність у його діях складу інкримінованого правопорушення.
Як зазначено у спільній заяві мешканців с.Воропаївка Вишгородського району Київської області від лютого 2025 року (без дати) до ІНФОРМАЦІЯ_3 , вони, ознайомившись з текстом листа старости Шпилівського старостинського округу Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області від 18.12.2024 №07-07-82, у якому повідомляється про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований але не проживає у селі Воропаївка Вишгородського району Київської області та його оповіщення здійснити неможливо, оскільки у будинку, де він зареєстрований ніхто не проживає близько 5 років, цією заявою наголосили на тому, що повідомлена у вказаному листі інформація не відповідає дійсності, оскільки у будинку АДРЕСА_2 вже більше 25 років та до теперішнього часу практично безперервно проживала та проживає родина Пальченків у складі: ОСОБА_6 , 1964 року народження; ОСОБА_7 , 1970 року народження; ОСОБА_8 , 1986 року народження (на даний час проходить військову службу); ОСОБА_1 , 1990 року народження (місце проживання не змінював) (а.с. 35-36).
На виконання вимог ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 05.03.2025, АТ «Укрпошта» надано відомості, щодо порядку вручення поштових відправлень у с.Воропаївка Вишгородського р-ну Київської області та причини невручення повідомлення, адресованого ОСОБА_1 .
Так, як зазначено у відповіді АТ «Укпошта» від 11.03.2025, надання послуг поштового зв'язку проводиться об'єктами поштового зв'язку Укрпошти згідно з вимогами Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 №1071), Закону України «Про поштовий зв'язок», Актів Всесвітнього поштового союзу та розпорядчих документів Укрпошти. Відповідно до вимог пункту 76 Правил, для отримання поштових відправлень користувачі послуг поштового зв'язку повинні забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв'язок», цих Правил. Відповідно до вимог пункту 81 Правил, рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка»), повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (одержувача) або повнолітніх членів його сім'ї про надходження поштового відправлення, поштового переказу адресат (одержувач) інформується у спосіб, визначений оператором поштового зв'язку. Відповідно до пункту 101 Правил, у разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв'язку, відправлення «EMS» - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. Строк зберігання за заявою відправника/адресата (одержувача) і за додаткову плату може бути продовжений. Відповідно до пункту 102 Правил, після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику, крім випадків, коли відправником надано розпорядження «не повертати». Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно. Згідно інформації в автоматизованій системі Укрпошти, рекомендований лист №0600997541356 від 27.12.2024 на ім?я ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) надійшов 08.01.2025 до пересувного відділення №22 Київського регіону та через невручення адресату, повернутий на адресу відправника та значиться врученим 14.01.2025. Наразі проводиться перевірка щодо причини невручення листа адресату, про результати якого буде повідомлено додатково.
Щодо графіку роботи пересувного відділення у с. Воропаївка повідомлено, що станом на день надання відповіді, у населеному пункті Воропаївка Київської обл., з поштовим індексом 07206, послуги поштового зв'язку надаються пересувним відділенням №22 Київського регіону, один раз на тиждень: середа з 08:45 до 10:45. Оскільки надання інформації щодо графіку роботи пересувного відділення у с. Воропаївка в період з 01.12.2024 по 01.02.2025, а також надання копій документів, потребує розгляду та узгодження з причетними структурними підрозділами Укрпошти, буде повідомлено додатково листом Укрпошти в термін до 17.03.2025 (а.с. 64-66, 71-73).
У листі АТ «Укрпошта» від 17.03.2025, у доповнення до листа від 11.03.2025, зазначено, що за повідомленням відповідного структурного підрозділу та інформації в автоматизованій системі Укрпошти, рекомендований лист №0600997541356 від 27.12.2024 на ім?я ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) надійшов 02.01.2025 до пересувного відділення №22 Київського регіону. Лист доставлявся відповідно до графіку обслуговування даного населеного пункту згідно вказаної адреси 07.01.2025, але не був вручений, оскільки двері будинку ніхто не відчинив. Повідомлення про надходження листа залишено у щілині воріт. Повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень оформлюються в одному примірнику, що залишається адресату в поштовій скриньці або іншому визначеному місці. При цьому, виготовлення їх копій та зберігання не передбачене вимогами нормативних та розпорядчих документів Укрпошти, а тому надати завірену належним чином копію повідомлення про надходження рекомендованого листа №0600997541356 не надається можливим. Надати належним чином завірену копію окремого аркушу книги для запису рекомендованих поштових відправлень і повідомлень ф.8, не надається можливим, так як документ відсутній. Оскільки, лист адресатом не одержаний, 08.01.2025 повернутий за зворотною адресою відправнику. Щодо графіку роботи пересувного відділення у населеному пункті Воропаївка повідомлено, що у період з 01.12.2024 по 01.02.2025, у населеному пункті Воропаївка Київської обл., з поштовим індексом 07206, послуги поштового зв'язку надавались пересувним відділенням №22 Київського регіону, один раз на тиждень: вівторок з 12:05 до 13:05. Враховуюче зазначене, доставка поштових відправлень у період з 02.01.2025 по 08.01.2025, здійснювалась відповідно до графіку роботи пересувного відділення №22 Київського регіону у вівторок 07.01.2025 (а.с. 67-70, 78-81).
У листі АТ «Укрпошта» від 18.03.2025 зазначено, що за повідомленням відповідного підрозділу Укрпошти, рекомендований лист №0600997541356 від 27.12.2024 на ім'я ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) надійшов до пересувного відділення №22 Київського регіону 02.01.2025 та доставлявся за вказаною адресою 07.01.2025, але вручений не був, оскільки двері ніхто не відчинив. Так як за вказаною адресою відсутня абонентська поштова скринька, повідомлення про надходження вищевказаного листа залишене в щілині воріт адресата. Оскільки за отриманням листа до відділення ніхто звернувся, його повернуто на адресу відправника, але з вини працівників пересувного відділення №22 Київського регіону, раніше встановленого терміну зберігання, 08.01.2025. До цього листа долучено завірену роздруківку з офіційного сайту Укрпошти щодо режиму роботи пересувного відділення №22 Київського регіону у населеному пункті Воропаївка Київської області, дійсного у період з 01.12.2024 по день надання відповіді. Щодо надання належним чином завіреної копії окремого аркушу книги для запису рекомендованих відправлень (ф. 8) повідомлено, що оскільки, у пересувному відділенні №22 Київського регіону окремий аркуш книги для запису рекомендованих відправлень відсутня, надати належним чином завірену копію окремого аркушу книги для запису рекомендованих відправлень не надається можливим. З метою уникнення порушень строків повернення невручених рекомендованих листів з працівниками пересувного відділення №22 Київського регіону проведено додаткове навчання щодо пересилання рекомендованих листів. Наголошено, що дана ситуація є неприпустимою. Територіальному менеджеру вказано посилити контроль за роботою пересувного відділення №22 Київського регіону. Враховуючи надходження ухвали Вишгородського районного суду Київської області, пересувному відділенню №22 Київського регіону вказано на беззаперечне дотримання вимог внутрішніх розпорядчих документів в частині дотримання строків пересилання рекомендованих листів. Також пофніормовано, що з метою виключення випадків звернень судів різних інстанцій на несвоєчасне повернення невручених рекомендованих листів, Укрпоштою ведеться постійна робота з підпорядкованими об'єктами поштового зв'язку про правильність здійснення доставки рекомендованих листів (а.с. 74-77, 82-85).
У заяві про приєднання документів до матеріалів справи представник позивача звертає увагу суду на те, що неприбуття позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 09.01.2025, тобто у строк вказаний у повістці від 26.12.2024 №870, що була направлена йому засобами поштового зв'язку, стало результатом не неправомірних дій позивача, а результатом недотримання працівником пересувного поштового відділення, яке обслуговує село Воропаївка, вимог пункту 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у якому визначено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника. Разом із цим, як слідує з листа АТ «Укрпошта» від 10.03.2025 №1.14.001.-8532-25, повідомлення про надходження на адресу позивача рекомендованого листа №0600997541356 було залишено 07.01.2025 працівником пересувного відділення в отворі воріт (незважаючи на наявність у поштової скриньки), а вже 09.01.2025, тобто через 1 день (а не через 3 дні, як передбачено у пункті 82 Правил), цей рекомендований лист був повернутий відправнику. При цьому, відмітка про відсутність адресата за місцем проживання була проставлена у довідці про причини повернення поштового відправлення навіть не у день повернення поштового відправлення, а 08.01.2025, тобто вже на наступний день після залишення в отворі воріт садиби позивача повідомлення про його надходження. Представник позивача вважає, що безпідставне та неправомірне скорочення до 1 робочого дня пересувним поштовим відділенням строку зберігання адресованого позивачеві рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» стало одним з чинників, які унеможливили його отримання позивачем (а.с. 86-87).
У листі АТ «Укрпошта» від 10.03.2025, адресованого ОСОБА_1 , зазначено, що населений пункт село Воропаївка, Вишгородського району, Київської області обслуговує пересувне відділення №22 Київського регіону за встановленим режимом роботи: щовівторка, з 12:05 до 13:05. За повідомленням відповідного структурного підрозділу Укрпошти, рекомендований лист №0600997541356 від 27.12.2024 на адресу: АДРЕСА_3 , надійшов 02.01.2025 до пересувного відділення №22 Київського регіону та 07.01.2025 доставлявся за зазначеною адресою. Вручити дане відправлення не надалось можливим, оскільки адресат був відсутній за зазначеною адресою. Повідомлення про надходження вищезазначеного рекомендованого листа було залишено у отворі воріт. Оскільки за вищезазначеним листом ніхто не звернувся, повернутий 09.01.2025 відправнику (а.с. 89 - 90).
Відповідно до рішення Конституційного Суду України №5-рп/2015 від 26 травня 2015 року, ухваленого за поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу офіційного тлумачення положення частини першої ст. 276 КУпАП, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією в межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Основного Закону України).
Згідно із статтею19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно з вимогами частини першої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Так, порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно із статтею7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, статтею 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за:
Порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку (частина перша вказаної статті КУпАП);
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню (частина друга вказаної статті КУпАП);
вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період (частина третя вказаної статті КУпАП).
Вказана норма є бланкетною та відсилає до відповідного нормативного акту, який регулює процедуру мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері встановленого порядку управління.
Об'єктивна сторона виражається у порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Суб'єктивна сторона правопорушення полягає у наявності умислу на порушення встановлених правил.
Суб'єктом правопорушення може бути лише призовник, військовозобов'язаний або резервіст.
Згідно із абзацом 11 статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Суд зазначає, що особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час.
Отже, станом на 20.01.2025 (дата розгляду справи про адміністративне правопорушення) діяв особливий період.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» доручено місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу (далі - Указ №65). Згідно пункту 79 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (в редакції від 30.12.2022) (далі Порядок №1487) районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, у тому числі організовують оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.
Статтею 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої вона винесена.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
Як убачається зі змісту оскаржуваної постанови № 54/1 від 20.01.2025, позивач порушив підпункт 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджені Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022.
Згідно фактичних обставин адміністративної справи, метою виклику ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 є уточнення військово-облікових даних.
Так, відповідно до підпункт 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022, порушення якого ставиться у вину позивачу, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Як установлено судом та убачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 всупереч положень підпункту 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022, 09.01.2025 у строк, вказаний у повістці № 870, не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 . При цьому, повідомлення про виклик було надіслано рекомендованим листом №0600997541356 від 27.12.2024 на ім'я ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) та відповідно довідки АТ «Укрпошта», поштове відправлення повернулося з причин, що адресат відсутній за вказаною адресою.
Відповідно до пункту 1 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 (далі по тексту - Порядок), цей Порядок визначає, у тому числі, процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи, процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та ін.
Пунктом 303 Порядку визначено, що у разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв'язку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.
В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім'я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.
Згідно абзаців 1-4 пункту 34 Порядку повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Відповідно до пункту 41 Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Згідно пункту 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Як установлено судом, з надісланих АТ «Укрпошта» листів, а також з роздруківки щодо руху поштового відправлення №0600997541356 від 27.12.2024 на ім'я ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ), зазначене поштове відправлення було надіслано 27.12.2024 та 02.01.2025 (четвер) надійшло до пересувного відділення с.Воропаївка за адресою та графіком надання послуг у населеному пункті, а саме - до пересувного відділення №22 Київського регіону з графіком роботи у період з 01.12.2024 по 01.02.2025 у вівторок з 12:05 до 13:05.
З урахуванням зазначеного, лише 07.01.2025 лист доставлявся на адресу позивача, проте його не було вручено, оскільки двері будинку ніхто не відчинив. Оскільки, лист адресатом не одержаний, 08.01.2025 його повернуто за зворотною адресою відправнику, що суперечить положенням пункту 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009.
За встановлених обставин, у суду відсутні підстави вважати, що позивачем було порушено обов'язок щодо прибуття за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення військово-облікових даних.
Згідно пункту 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Згідно із статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачяться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними, достатніми та допустимими доказами факт того, що позивач був належним чином повідомлений про необхідність прибути до РТЦК, а отже наявності у його діях адміністративного правопорушення.
Так, згідно із частиною першою статті 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Разом із цим, суд зазначає, що справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення такої особи про місце і час розгляду справи щодо неї.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
При цьому, обов'язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
Законодавство покладає обов'язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов'язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.
Водночас, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_8 не забезпечив дотримання порядку притягнення особи до відповідальності та дотримання прав особи, яка притягується до відповідальності, у тому числі, права на захист, що у свою чергу позбавило позивача права на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема, висловлення заперечень, надання доказів тощо.
Статтею 293 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оцінюючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що відповідач дійшов передчасного висновку щодо визнання винуватості позивача у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого частиною третьої статті 210 КУпАП, ним не враховано об'єктивні обставин по справі, такі як необізнаність позивача з фактом направлення йому повістки №870 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09.01.2025, а також повідомлення про розгляд 20.01.2025 справи про адміністративне правопорушення №54/1.
Так, у матеріалах справи відсутні відомості про виклик ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_1 для розгляду 20.01.2025 справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210 КУпАП, оскільки повідомлення про дату час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 від 26.12.2024, складено ІНФОРМАЦІЯ_4 і поміщено до одного конверта з описом вкладення, що був надісланий ОСОБА_1 разом із повісткою №870 про виклик на 09.01.2025, що не є доказом про належне повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_8 не забезпечив дотримання порядку притягнення особи до відповідальності та дотримання прав особи, яка притягується до відповідальності, у тому числі, права на захист, що у свою чергу позбавило позивача права на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема, висловлення заперечень, надання доказів тощо.
Згідно із частинами першою та другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не надав належних та допустимих доказів того, що позивач був зобов'язаний та знав про час, дату та місце необхідної його явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого постанова підлягає скасуванню як протиправна, оскільки відсутні докази того, що позивач свідомо ухилявся від виконання вимог підпункт 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджені Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина перша статті 6 КАС України).
Також, судом враховано висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 20.10.2011 по справі «Рисовський проти України», в якому ЄСПЛ зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.
Згідно зі статтею 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах у справі про адміністративне правопорушення місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на викладене, враховуючи, що порушення відповідачем порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та не доведення факту вчинення адміністративного правопорушення, на що послався позивач та що знайшло підтвердження під час розгляду адміністративного позову, суд вважає, що постанова ІНФОРМАЦІЯ_2 №54/1 від 20.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 Кодексу України та накладення на нього стягнення штрафу в розмірі 25500 гривень підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь суму сплаченого на підставі постанови від 20.01.2025 №54/1 штрафу у розмірі 25500 грн. та комісії банку з платника у розмірі 255 грн., усього 25755 грн., суд зазначає таке.
Як вбачається із долучених до заяви позивача доказів, а саме, згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівкою №0.0.4205716095.1, 20.02.2025 ОСОБА_1 сплачено суму штрафу у розмірі 25500 грн (а.с. 34).
За результатами розгляду позову ОСОБА_1 судом було скасовано постанову від 20.01.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за
частиною третьою статті 210 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25500 грн, а провадження у справі закрито.
В той же час, суд зазначає, що в межах розгляду вказаної справи суд немає компетенції для розгляду вимоги щодо стягнення з відповідача коштів, що були сплачені позивачем як адміністративний штраф за скасованою постановою, оскільки такий позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Так Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.03.2023 №910/5880/21 зроблено правовий висновок такого змісту: «Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)).
Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (пункт 1 частини першої статті 4 КАС України).
Публічно-правовий спір - це, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Отже, до справ адміністративної юрисдикції процесуальний закон відніс публічно-правові спори, ознакою яких є не лише особливий суб'єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких закон установив інший порядок судового вирішення. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.
Стосовно терміну «публічно-владні управлінські функції», то зміст поняття «публічно-владні» полягає в наявності у суб'єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин, а «управлінські функції» - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб'єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб'єкта. З огляду на вказане до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний (зобов'язані) виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень (аналогічні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №914/2006/17 (пункт 5.7), від 04.09.2018 у справі №823/2042/16 (пункти 28-30), від 18.09.2018 у справі №823/218/17 (пункти 24-25), від 12.03.2019 у справі №911/3594/17 (пункти 4.8-4.10), від 02.04.2019 у справі №137/1842/16-а, від 18.12.2019 у справі №826/2323/17 (пункти 18-19), від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц (пункти 21-23), від 19.02.2020 у справі №520/5442/18 (пункти 18-20), від 26.02.2020 у справі №1240/1981/18 (пункти 16-17), від 01.04.2020 у справі №520/13067/17 (пункти 19-21), від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 (пункт 21), від 29.09.2020 у справах №368/561/19 (пункт 22) і №712/5476/19 (пункт 19), від 08.10.2020 у справі №9901/393/19 (пункт 25), від 13.10.2020 у справі №640/22013/18 (пункт 19), від 23.11.2021 у справі №175/1571/15 (пункт 72), від 08.06.2022 у справі №362/643/21 (пункт 28), від 12.07.2023 у справі №757/31372/18-ц
(пункт 34)).
Тому помилковим є застосування приписів статті 19 КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких нібито є суб'єкт владних повноважень. Для вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення складу учасників справи. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Тоді як приватноправові, зокрема господарські, відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.
Постанова про застосування адміністративного штрафу є актом індивідуальної дії (правозастосовним актом), який стосується прав, обов'язків та інтересів визначеного у постанові суб'єкта (за обставинами справи - позивача), є обов'язковою для нього, а її дія вичерпується виконанням. Правовідносини сторін спору щодо накладення та сплати цього штрафу є публічно-правовими. Оскарження такої постанови як акта суб'єкта владних повноважень належить до юрисдикції адміністративного суду.
Публічно-правові відносини сторін цього спору припинилися. 11.11.2020 Другий апеляційний адміністративний суд у справі №520/3528/2020 визнав протиправною та скасував постанову про застосування штрафу. Кошти, які позивач сплатив на виконання цієї постанови до бюджету як адміністративно-господарський штраф, стали такими, що знаходяться у бюджеті без достатньої правової підстави. Спірні правовідносини з приводу повернення відповідної суми стосуються захисту майнових прав позивача як суб'єкта господарювання. З огляду на вказане Велика Палата Верховного Суду вважає, що вимога, яку заявив позивач, належить до юрисдикції господарського суду. З огляду на чинне правове регулювання правовідносини щодо повернення з бюджету коштів, які були сплачені як адміністративно-господарський штраф, але після скасування постанови про застосування штрафу знаходяться у бюджеті без достатньої правової підстави, не є публічно-правовим».
Отже, враховуючи вказану правову позицію Великої Палати Верховного Суду, з огляду на те, що в цій конкретній справі до адміністративної відповідальності було притягнуто позивача (фізичну особу), зважаючи на те, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності скасована судом, питання щодо повернення позивачу коштів, сплачених ним як адміністративний штраф на виконання такої постанови, мають розглядатись за правилами цивільної юрисдикції, з урахуванням приписів статті 1212 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки, 26.02.2025 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн (а.с. 11 на звороті).
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного суду від 18.03.2020 у справі №543/775/17, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674 -VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім цього, частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, враховуючи встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб, станом на 01.01.2025, у розмірі 3028,00 грн, позивачу при пред'явленні даного позову необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Беручи до уваги, що позивачем при звернені до суду сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, проте з урахуванням викладеного вище та положень частини першої статті 139 КАС України, суд дійшов висновку, що за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі в розмірі 0,2 розміру прожитого мінімуму для працездатних осіб, а саме - 605,60 грн.
Водночас, оскільки позивачем сплаче суму судового збору за подання позову у більшому розмірі, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми (частина друга статті 7 Закону України «Про судовий збір»).
Керуючись статтями 2, 5, 7-9, 72-79, 90, 241, 242, 243, 246, 286 КАС України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №54/1 від 20.01.2025 у справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 КУпАП, - задовольнити частково.
Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №54/1 від 20.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 Кодексу України та накладення на нього стягнення штрафу в розмірі 25500 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_15 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за подання позову у розмірі в розмірі 0,2 розміру прожитого мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 грн.
У задоволенні решти позову - відмовити.
З урахуванням положень частини четвертої статті 286 КАС України, рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: адреса:
АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_16 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 .
Суддя О.П.Лукач