12 травня 2025 року
м. Київ
справа №460/3636/24
адміністративне провадження №К/990/51002/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Коваленко Н.В.,
розглянув заяву ОСОБА_1 про зобов'язання подати звіт про виконання постанови Верховного Суду від 25 березня 2025 року у справі №460/3636/24 за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулась в суд в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області (далі - ГУ ПФУ, відповідач), в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ щодо ненарахування та невиплати позивачу з 01.01.2024 доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796);
- зобов'язати відповідача здійснити з 01.01.2024 нарахування та виплату позивачу доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік та з урахуванням змін розміру мінімальної заробітної плати протягом відповідного року), до зміни законодавства або зміни правового статусу позивача.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
ОСОБА_1 оскаржила зазначені судові рішення у касаційному порядку.
Верховний Суд постановою від 25 березня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 задовольнив частково.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року в адміністративній справі № 460/3636/24 скасував.
Ухвалив нове судове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , задовольнив частково.
Визнав протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Рівненській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 01 січня 2024 року на неповнолітню дитину ОСОБА_2 доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язав ГУ ПФУ у Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01 січня 2024 року на неповнолітню дитину ОСОБА_2 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що становить два прожиткових мінімуми для працездатних осіб, установлених на 1 січня відповідного календарного року.
В іншій частині позовних вимог відмовив.
До Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява, подана у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у якому позивачка просить зобов'язати ГУ ПФУ в Рівненській області подати до суду звіт про виконання постанови Верховного Суду від 25 березня 2025 року у справі № 460/3636/24.
Відповідно до статті 3811 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382 - 3823 і 383 цього Кодексу.
Своєю чергою, стаття 382 КАС України визначає, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
У заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.
За письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.
Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду.
Суд під час ухвалення рішення суду за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, якщо суд допускає його негайне виконання.
Отже, положеннями статей 3811, 382 КАС України визначений порядок подання заяви про встановлення судового контролю та зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення, згідно яких така заява подається до суду першої інстанції, яким здійснюється її розгляд.
У справі, що розглядається, Верховний Суд не розглядав адміністративну справу як суд першої інстанції та не ухвалював відповідне судове рішення.
Отже, подавши вказану заяву до суду касаційної інстанції, а не до суду першої інстанції відповідно до статей 3811, 382 КАС України, ОСОБА_1 не дотрималась передбаченого порядку та способу подання відповідної заяви.
Враховуючи викладене, заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю необхідно повернути заявнику.
Керуючись статтями 355, 359, 370, 3811, 382 КАС України, Верховний Суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі № 460/3636/24 повернути заявниці без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не оскаржується.
Головуючий Стрелець Т.Г.
Судді Коваленко Н.В.
Стеценко С.Г.