13 травня 2025 року
м. Київ
справа №420/24920/24
адміністративне провадження № К/990/18674/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на додаткову постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у справі №420/24920/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська логістична група» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дунайська логістична група» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 червня 2024 року №26751/15-32-04-06, яким за затримку реєстрації податкових накладних застосовано штраф у сумі 310 662,69 грн.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2025 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська логістична група» про скасування податкового повідомлення-рішення від 24 червня 2024 року №26751/15-32-04-06 на суму 246 172,79 грн скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено вказаних позовних вимог.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24 червня 2024 року №26751/15-32-04-06 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська логістична група» штрафних санкцій у сумі 246 172,79 грн.
У іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року залишено без змін.
Представник позивача звернувся до апеляційного суду з клопотанням про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 15 000 грн.
Додатковою постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська логістична група» задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська логістична група» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
Не погодившись з додатковою постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно із частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту другого частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що справа має значний суспільний інтерес та виняткове значення для нього є безпідставним, оскільки особою, яка подала касаційну скаргу, не доведено наявності таких обставин і доказів на підтвердження їх наявності не надано, а спірні правовідносини були предметом судового контролю, здійсненого судами першої та апеляційної інстанцій.
Ураховуючи те, що оскаржувана додаткова постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у цій справі з моменту її ухвалення стала невід'ємною частиною основного судового рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, -
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на додаткову постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у справі №420/24920/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська логістична група» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді І. В. Дашутін
М. М. Яковенко