13 травня 2025 року
м. Київ
справа №420/31305/24
адміністративне провадження №К/990/18643/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Єресько Л.О., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі №420/31305/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування наказу,
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, у якому позивач (з урахуванням уточнень від 29 жовтня 2024 року та ухвали суду від 5 листопада 2024 року щодо повернення позовної заяви в частині позовних вимог) просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Херсонській області (код ЄДРПОУ 40108782) яка полягає у невжитті заходів щодо, проведення обчислення у грошовому еквіваленті додаткової винагороди, відповідно до вимог наказу МВС України від 22 листопада 2022 року № 775, за час перебування позивача на окупованій території Херсонської області з 24 лютого 2022 року, по час виїзду його на підконтрольну Україні територію 16 квітня 2022 року, включаючи час перебування у полоні з 19 березня 2022 року до 12 квітня 2022 року, та зобов'язати провести нарахування на картковий рахунок ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) - грошових коштів, як додаткової винагороди, за час перебування його на окупованій території Херсонської області з 24 лютого 2022 року, по час виїзду на підконтрольну Україні територію 16 квітня 2022 року, включаючи час перебування у полоні з 19 березня 2022 року до 12 квітня 2022 року;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Херсонській області (код ЄДРПОУ 40108782) яка полягає, у не проведенні розрахунків, у грошовому еквіваленті, надбавки до посадового окладу позивача, у розмірі 50% відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 15 червня 1994 р. N 414 - за період з 21 березня 2023 року до 13 березня 2024 року, та зобов'язати провести нарахування на картковий рахунок ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошових коштів, як надбавки до посадового окладу у розмірі 50% за виконання роботи з 21 березня 2023 року до 13 березня 2024 року.
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Херсонській області (код ЄДРПОУ 40108782) від 9 серпня 2024 року № 1008 "Про припинення виплат грошового забезпечення", та стягнути з Головного управління Національної поліції в Херсонській області (код ЄДРПОУ 40108782) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заробітну платню з 1 серпня 2024 року по дату звільнення з НПУ - 26 вересня 2024 року, у тому числі грошове забезпечення, у вигляді різниці в заробітку, за час виконання нижчеоплачуваної роботи, в період з 12 вересня 2024 року до 26 вересня 2024 року."
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 6 січня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Херсонській області щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, за період з 19 березня 2022 року до 13 квітня 2022 року, відповідно до пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2022 року № 400.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, збільшену до 100 000 гривень, за період з 19 березня 2022 року до 13 квітня 2022 року, відповідно до пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2022 р. № 400.
В іншій частині позову відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2025 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Національної поліції в Херсонській області - задоволено частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 6 січня 2025 року - скасовано та ухвалено постанову про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Херсонській області (код ЄДРПОУ 40108782) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки до посадового окладу у розмірі 50% відповідно до пункту 4-1 постанови Кабінету міністрів України від 15 червня 1994 року № 414 - за період з 21 березня 2023 року до 13 березня 2024 року.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) надбавку до посадового окладу у розмірі 50% відповідно до пункту 4.1 постанови Кабінету міністрів України від 15 червня 1994 року № 414 - за період з 21 березня 2023 року до 13 березня 2024 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено
Не погоджуючись із такими рішеннями суддів попередніх інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 1 травня 2025 року через підсистему "Електронний суд".
У своїй касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 6 січня 2025 року та постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та адміністративну справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу належить залишити без руху з огляду на таке.
Під час перевірки зазначених матеріалів встановлено, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до пунктів 3 та 5 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються судові рішення, що оскаржуються та вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Як убачається з матеріалів касаційної скарги, позивач просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 6 січня 2025 року та постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2025 року у цій справі. Натомість, як слідує із Єдиного державного реєстру судових рішень, постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2025 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 6 січня 2025 року - скасовано.
Отже, скаржнику необхідно уточнити вимоги до суду касаційної інстанції, виходячи з його повноважень, встановлених статтею 349 КАС України, та зазначити які саме рішення судів попередніх інстанцій нею оскаржуються у цій справі, шляхом подання касаційної скарги у новій редакції, де зазначити оскаржувані рішення судів.
Крім того, згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник, на виконання вимог статті 330 КАС України, як на підставу звернення до Суду покликається на пункт 3 частини другої статті 353 КАС України та зазначає, що судом апеляційної інстанції не розглянуте клопотання про дослідження нових доказів.
Пунктом 3 частини другої статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема:
- суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Суд зазначає, що обґрунтування необхідності касаційного оскарження у зв'язку із необґрунтовано відхиленим клопотанням про витребування доказів судами попередніх інстанцій, можливе за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі інших підстав для касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Тобто, указане порушення процесуального права не може бути самостійною підставою для касаційного оскарження.
У касаційній скарзі поряд із питанням неповноти встановлених у справі обставин ставиться питання неправильного застосуванням норм матеріального права, однак, скаржник поряд із посиланням на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 353 КАС України не наводить обґрунтувань щодо підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі, визначених пунктами 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України.
У відсутності обґрунтованих підстав визначених пунктом 1-3 частини 4 статті 328 КАС України Суд позбавлений можливості прийняти доводи скаржника щодо наявності підстави передбаченої пунктом 3 частини другої статті 353 КАС України.
Крім того, якщо скаржник вважає, що судом необґрунтовано відхилено клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, у касаційній скарзі автор скарги має довести, що судами протиправно не було вжито заходів для встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що в свою чергу могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги в частині обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження за пунктом 3 частини другої статті 353 КАС України зводяться до незгоди із висновками судів попередніх інстанцій щодо обставин справи та наполяганні на переоцінці наявних у справі доказів, що не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судового рішення відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України та виходить за межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 КАС України.
З огляду на викладене, Суд вважає необґрунтованими посилання скаржника на пункт 3 частини другої статті 353 КАС України КАС України як на підставу касаційного оскарження.
Таким чином, скаржнику необхідно уточнити підстави для касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції: 1) уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України; 2) чітко перелічити судові рішення, які оскаржуються, із зазначенням меж їхнього оскарження; 3) надати докази надсилання копії уточненої касаційної скарги іншим учасникам справи.
Керуючись статтями 169, 248, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі №420/31305/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування наказу, - залишити без руху.
Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто.
Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет", а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Н.М. Мартинюк
Л.О. Єресько
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду