13 травня 2025 року
м. Київ
справа №240/27447/23
провадження № К/990/17371/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
24 квітня 2025 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд».
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Верховний Суд на підставі частини п'ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 у вигляді нездійснення перерахунку та виплати належного грошового забезпечення за період проходження військової служби з 25.02.2022 по 23.06.2023 включно, з використанням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням обчислених відповідно до первинної редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України від 02.12.2021 № 1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022, Законом України від 03.11.2022 № 2710-ІХ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату належного грошового забезпечення за період проходження військової служби з 25.02.2022 по 23.06.2023 включно, з використанням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням обчислених відповідно до первинної редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України від 02.12.2021 № 1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022, Законом України від 03.11.2022 № 2710-ІХ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт;.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 у заниженому розмірі з 25.02.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення, та належних у вказаний період виплат, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 02.12.2021 № 1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022, Законом України від 03.11.2022 № 2710-ІХ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 перерахунок за період з 25.02.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення та належних у вказаний період виплат з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 02.12.2021 № 1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022, Законом України від 03.11.2022 № 2710-ІХ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В решті позову - відмовлено.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.
Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Сьомим апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 18 лютого 2025 року залишено апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк до 5 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2025 року продовжено Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги, передбачених в ухвалі суду про залишення апеляційної скарги без руху від 18 лютого 2025 року; запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, виконати вимоги даної ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги протягом 3 днів з дня отримання ухвали суду шляхом сплати судового збору у повному розмірі.
Копію ухвали суду про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги згідно з довідкою про доставку документа через систему «Електронний суд», апелянту доставлено до електронного кабінету 18 березня 2025 року.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26 березня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року повернув відповідно до частини другої статті 298 КАС України.
Не погоджуючись з указаною ухвалою суду апеляційної інстанції, Військова частина НОМЕР_1 оскаржила її в касаційному порядку.
Перевіряючи доводи касаційної скарги на предмет обґрунтованості, Верховний Суд зазначає таке.
Так, повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із невиконання апелянтом вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 18 лютого 2025 року. При цьому апеляційний суд ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2025 року продовжив Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги, передбачених в ухвалі суду про залишення апеляційної скарги без руху від 18 лютого 2025 року, надавши ще строк у три дні для усунення зазначених недоліків.
За змістом пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За правилами пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Зважаючи на викладене, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з підстав не усунення недоліків скарги, вірно застосував положення пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 298 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої цієї ж статті у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Мотиви, наведені в оскаржуваному судовому рішенні та обставини, на які покликається автор в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, тому суд касаційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у справі.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2025 року у справі № 240/27447/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді В. Е. Мацедонська
О. Р. Радишевська