13 травня 2025 року
м. Київ
справа № 420/14466/24
адміністративне провадження № К/990/6065/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Стеценка С.Г., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 420/14466/24
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - ГУ ПФУ) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2025, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Шляхтицького О.І., суддів: Домусчі С.Д., Федусик А.Г.,
І. РУХ СПРАВИ
1. 10.05.2024 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила:
визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо невірного розрахунку розміру її пенсії та непроведення його перерахунку з дати призначення пенсії;
визнати протиправним та скасувати розпорядження ГУ ПФУ щодо призначення пенсії в частині нарахованої суми пенсії;
зобов'язати ГУ ПФУ призначити та виплатити їй пенсію в розмірі 5271,54 грн., з урахуванням надбавок, індивідуального коефіцієнту заробітку 0,91429, середньомісячного заробітку для обчислення пенсії 11187,90 грн., коефіцієнту страхового стажу 0,44500, з дати її звернення з заявою про призначення пенсії - 06.10.2023, з урахуванням виплачених сум;
зобов'язати ГУ ПФУ подати звіт про виконання судового рішення у місячний строк з дати набрання цим рішенням законної сили.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтувала протиправністю дій ГУ ПФУ щодо нарахування їй пенсії за віком згідно із Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV). Позивачка вказала на те, що відповідач під час переведення її з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) на пенсію за віком, обрахував призначену пенсію в розмірі меншому ніж належить, зокрема, через невірно визначену суму показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачені страхові внески.
2. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 18.09.2024 частково задовольнив позовні вимоги:
визнав протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки з урахуванням раніше виплачених сум;
зобов'язав ГУ ПФУ здійснити ОСОБА_1 з 06.10.2023 перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, за 2020, 2021, 2022 роки, з урахуванням раніше виплачених сум;
в задоволенні решти позовних вимог відмовив.
3. П'ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 14.01.2025 скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове судове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. 14.02.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, позивачка просить скасувати постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2025, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 - залишити в силі.
5. Верховний Суд ухвалою від 26.02.2024 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою з підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
6. 11.03.2025 від ГУ ПФУ до суду касаційної інстанції надійшов відзив на зазначену вище касаційну скаргу, у якому відповідач просить залишити її без задоволення, а оскаржуване позивачкою судове рішення - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ, де з 26.02.2016 протягом шести місяців отримувала пенсію за вислугу років, призначену їй відповідно до Закону №1788-XII. У зв'язку з працевлаштуванням на посаду вчителя музичного мистецтва відповідачем було припинено виплату зазначеної пенсії. Станом на дату подання позовної заяви позивачка продовжує трудову діяльність.
06.10.2023 ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ із заявою про призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 13.10.2023 №965230105618 з 06.10.2023 позивачці призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, при обчисленні якої застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.
ОСОБА_1 , вважаючи, що пенсійний орган обрахував призначену їй пенсію за віком в розмірі меншому ніж належить, зокрема, через невірно визначену суму показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачені страхові внески, звернулась до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що позивачка продовжувала працювати після призначення їй пенсії та відпрацювала більше двох років внаслідок чого відповідачем було здійснено перерахунок пенсії, у зв'язку з чим вона має право на перерахунок пенсії за віком відповідно до частини четвертої статті 42 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки.
9. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що під час здійснення перерахунку пенсії на підставі частини четвертої статті 42 Закону №1058-ІV у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії можуть змінюватися лише показники суми коефіцієнтів заробітної плати за кожний місяць та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати застрахованої особи.
Тобто, перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону №1058-ІV здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, та розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 цього Закону. При такому перерахунку зазначений показник середньої заробітної плати залишається незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ
10. Касаційна скарга позивачки мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування положень статті 40 Закону №1058-IV у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палата Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №876/5312/17 та Верховного Суду від 22.02.2018 у справі №310/3774/17, від 14.09.2018 у справі №127/18159/17, від 26.03.2019 у справі №335/13242/16-а, від 02.03.2020 у справі №175/4084/16-а, від 16.06.2020 у справі № 127/7522/17, від 29.03.2023 у справі №240/4170/19 та від 08.02.2024 у справі №500/1216/23 щодо визначення показника середньої заробітної плати, який застосовується для обчислення розміру пенсії при перерахунку та виплаті пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону № 1058-ІV, оскільки у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно із частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV.
11. У відзиві на касаційну скаргу ГУ ПФУ вказує на те, що суд апеляційної інстанції прийняв законне та вмотивоване судове рішення та зазначає, що касаційна скарга позивачки є необґрунтованою, у зв'язку з чим просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
13. Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
15. Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
16. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
17. Відповідно до преамбули Закону №1058-ІV він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
18. У статті 9 Закону №1058-ІV зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
19. Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
20. Частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
21. Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 16.06.2020 (справа №127/7522/17) Верховний Суд зазначив, що за змістом частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
22. Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
23. Також зазначені висновки Верховного Суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України, який у постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.
24. Зазначена правова позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у праві № 876/5312/17.
25. У справі, яка розглядається суди встановили, що позивачці з 26.02.2016 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV вона звернулась вперше 06.10.2023, у зв'язку з чим Верховний Суд приходить висновку про наявність у позивачки права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2020 - 2022 роки, тому висновок суду апеляційної інстанції про відсутність у неї такого права, - не ґрунтується на правильному правозастосуванні, у зв'язку із чим його постанова підлягає скасуванню.
26. При цьому, суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про наявність у позивачки права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2020 - 2022 роки, та, відповідно, про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, однак неправильно визначив мотиви, якими обґрунтував своє судове рішення, у зв'язку з чим мотивувальна частина рішення суду першої інстанції має бути змінена і викладена в редакції цієї постанови.
27. Відповідно до частин першої та четвертої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
28. За вказаних обставин, касаційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2025 скасувати, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 змінити в частині мотивів часткового задоволення позову.
29. Частиною шостою статті 139 КАС України визначено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
30. Оскільки за наслідками касаційного перегляду цієї справи колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги та скасування постанови апеляційного суду із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, має бути здійснений розподіл судових витрат, понесених позивачкою у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.
31. Позивачкою було сплачено судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 2422,40 грн. Отже, відшкодуванню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ підлягає - 2422,40 грн.
Керуючись статтями 345, 349, 351, 352, 356, 359 КАС України, Верховний Суд,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2025 у справі №420/14466/24.
Змінити мотивувальну частину рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 у справі №420/14466/24, виклавши мотивувальну частину зазначеного судового рішення у редакції цієї постанови.
В решті рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 у справі №420/14466/24 залишити без змін.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. Валентини Крицак, 6, код ЄДРПОУ 21295057) понесені нею витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги на суму 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.І. Рибачук
судді А.Ю .Бучик
С.Г. Стеценко