13 травня 2025 року
м. Київ
справа №240/9654/24
адміністративне провадження № К/990/18845/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів: Бучик А.Ю., Чиркіна С.М.,
перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2025 у справі №240/9654/24 за позовом ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Служба у справах дітей Чуднівської міської ради, до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов'язання вчинити дії, -
У 2024 році ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулася до суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати пункт 8 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 03.11.2023 №67/975, про призначення ОСОБА_4 , як матері, ОСОБА_1 , як дружині, ОСОБА_2 , як сину, ОСОБА_3 , як дочці, одноразової грошової допомоги, як члену сім'ї померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, молодшого сержанта ОСОБА_5 , в сумі 1860750 грн 00 коп. у рівних частках кожному;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_4 , як матері, ОСОБА_1 , як дружині, ОСОБА_2 , як сину, ОСОБА_3 , як дочці, одноразову грошову допомогу у розмірі, передбаченому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168, як членам сім'ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 молодшого сержанта ОСОБА_5 під час виконання обов'язків військової служби;
- зобов'язати Міністерство оборони України виплатити призначену ОСОБА_1 , як дружині, належну їй частину одноразової грошової допомоги, у розмірі, передбаченому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168, як члену сім'ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 молодшого сержанта ОСОБА_5 під час виконання обов'язків військової служби.
Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20.02.2025, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2025 у справі №240/9654/24, позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано пункт 8 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 03.11.2023 №67/975, про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ від 25.12.2023 №975: матері, дружині, сину та дочці померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, молодшого сержанта ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 18.08.2022 в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2022), в сумі 1860750 (один мільйон вісімсот шістдесят тисяч сімсот п'ятдесят) грн 00 коп. у рівних частках кожному.
- зобов'язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168: матері, дружині, сину та дочці, як членам сім'ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 військовослужбовця ОСОБА_5 , смерть якого настала внаслідок захворювання, пов"язаного із захистом Батьківщини, та за результатами розгляду прийняти рішення, з урахуванням висновків суду в даній справі.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
02.05.2025 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства оборони України, у якій скаржник просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2025 у справі №240/9654/24, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд, дійшов такого висновку.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв'язку передбачає, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Доведення обставин, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що випадком для відкриття касаційного провадження відповідач зазначає підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та вказує, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Твердження скаржника про те, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, не обґрунтоване обставинами, які б виділяли вимоги скаржника якимись особливими ознаками, завдяки чому їх можна було б виокремити в окрему групу, та не свідчать про наявність заінтересованості суспільства в результатах розгляду саме цієї справи, а має суб'єктивний характер.
Отже, наведені посилання скаржника на підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України мають загальний характер і не можуть вважатися винятковими.
Скаржник лише формально покликається на пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, однак не зазначає конкретних підстав касаційного оскарження, та в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Оцінивши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено існування випадків, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Скаржник у касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з приписами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
КАС України передбачає умови, за наявності яких справи розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження можуть переглядатися у касаційному порядку. Такими умовами можуть бути обставини, які виділяють вимоги скаржника якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загальних випадків.
Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити випадки, вказані у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у взаємозв'язку із підставами визначеними пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності відповідно до підпунктів «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2025 у справі №240/9654/24 за позовом ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Служба у справах дітей Чуднівської міської ради, до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати у порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Бевзенко
Судді: А.Ю. Бучик
С.М. Чиркін