13 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/6550/24 пров. № А/857/2438/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу, скасування довідки,
суддя (судді) в суді першої інстанції - Калинич Я.М..
час ухвалення рішення - не зазначено,
місце ухвалення рішення - м. Ужгород,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
15 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 326 від 22.04.2024 (з основної діяльності) «Про призов резервістів і військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації» в частині його призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації в особливий період, до військової частини № НОМЕР_1 ; скасувати довідку військово-лікарської комісії, видану військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 22.04.2024 року за № 5733.
Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого останній має усунути недоліки позовної заяви. Вказано, що для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а у разі їх відсутності у позивача обґрунтованого клопотання про витребування доказів у відповідності до вимог КАС України; шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску; заяву про залучення до участі в справі третіх осіб із зазначенням на стороні кого вони залучаються, та з обґрунтуванням того, яким чином прийняте у справі рішення може вплинути на права та інтереси таких осіб.
Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду - задоволено. Визнано поважними, вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду та поновити пропущений строк звернення із цим позовом. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу у п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, шляхом подання до суду доказів сплати судового збору за подання адміністративного позову за другу вимогу немайнового характеру.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу, скасування довідки ВЛК - залишено без розгляду.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що у запропонований судом термін позивач вимоги ухвали від 02 грудня 2024 року про залишення позовної заяви без руху не виконав. Виходячи із приписів пункту 4 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), днем вручення ухвали від 02 грудня 2024 року про залишення позовної заяви без руху є 11 грудня 2024 року, відтак, останнім днем строку для усунення недоліків позовної заяви є 17 грудня 2024 року. Враховуючи те, що вимоги ухвали суду від 02 грудня 2024 року залишились не виконаними, недоліки позовної заяви у встановлений строк не усунуті, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для залишення вказаної заяви без розгляду.
Не погодившись з прийнятою ухвалою судді, Шевчук В.М. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду. Зокрема, зазначає, що отримав ухвалу від 02 грудня 2024 року про залишення позовної заяви без руху 18 грудня 2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за його особистим підписом. Вказує, що 23 грудня 2024 року через офіційний сайт «Судова влада України» ним було здійснено сплату судового збору на суму 1211,20 грн та того ж дня цю квитанцію було направлено рекомендованим листом на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду. Вважає, що ним не пропущено строку для усунення недоліків позовної заяви, оскільки ухвалу про залишення позовної заяви без руху ним було отримано 18 грудня 2024 року, а квитанцію про сплату судового збору направлено до суду 23 грудня 2024 року, тобто у встановлений судом п'ятиденний строк.
У разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції прийшов до висновку про залишення позовної заяви без розгляду відповідно до п.7 ч.1 ст.240 КАС України, оскільки провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком судді суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина 2 статті 169 КАС України).
Відповідно до ч. 13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом, з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання.
Із матеріалів справи слідує, що ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу у п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, шляхом подання до суду доказів сплати судового збору за подання адміністративного позову за другу вимогу немайнового характеру.
Судом першої інстанції встановлено, що копія ухвали про залишення позовної заяви без руху від 02 грудня 2024 року була надіслана позивачу рекомендованою кореспонденцією за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві, проте поштове відправлення повернулося 18 грудня 2024 року на адресу суду із відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання» та відбитком календарного штемпеля від 11 грудня 2024 року.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що оскільки днем вручення ухвали від 02 грудня 2024 року про залишення позовної заяви без руху є 11 грудня 2024 року, відтак, останнім днем строку для усунення недоліків позовної заяви є 17 грудня 2024 року.
Однак, колегія суддів вважає такий висновок помилковим з огляду на наступне.
У матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення № 0610213410841, яким підтверджується вручення ОСОБА_1 ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року про залишення позовної заяви без руху. Датою вручення цієї ухвали зазначено 18 грудня 2024 року, на рекомендоваваному повідомленні наявний особистий підпис ОСОБА_1 (а.с.87).
З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції констатує, що останнім днем п'ятиденного строку на усунення недоліків позовної заяви є 23 грудня 2024 року.
Помилковим є посилання суду першої інстанції на рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулося 18 грудня 2024 року на адресу суду із відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання» та відбитком календарного штемпеля від 11 грудня 2024 року, оскільки, як встановлено судом апеляційної інстанції, вказане рекомендоване повідомлення відправлено 19 листопада 2024 року та стосується ухвали про відкриття провадження від 15 листопада 2024 року.
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що у матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 про усунення недоліків позовної заяви від 23 грудня 2024 року із квитанцією про сплату судового збору, яка зареєстрована Закарпатським окружним адміністративним судом 31 грудня 2024 року за вх.№ 34902/24. Між тим, з відстеження поштового відправлення «Укрпошти'зі штриховим ідентифікатором № 5521300085375 слідує, що вказана заява прийнята до відправлення поштою 23 грудня 2024 року (а.с.101-103).
Положеннями статті 120 КАС України встановлено правила обчислення процесуального строку. Частиною 9 вказаної статті визначено, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Із урахуванням наведеного, зважаючи на те, що скаржником отримано ухвалу суду першої інстанції про залишення апеляційної скарги без руху 18 грудня 2024 року, а заяву про усунення недоліків разом з оригіналом платіжного доручення направлено суду поштою 23 грудня 2024 року, передчасним є висновок суду першої інстанції, про те, що скаржником не було усунуто недолік апеляційної скарги в установлений судом п'ятиденний строк.
За таких обставин, враховуючи положення статті 320 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали прийшов до помилкового висновку про залишення позовної заяви без розгляду, а тому оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно пункту 4 статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання про повернення позовної заяви позивачеві.
Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, тому ухвалу судді суду першої інстанції необхідно скасувати та прийняти постанову, якою справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 312, ст. 315, ст. 317, ст. 320, ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 260/6550/24 - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Б. Заверуха
судді О. М. Гінда
В. В. Ніколін