06 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/3192/25 пров. № А/857/10371/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Заверухи О.Б., Матковської З.М.,
за участю секретаря судових засідань - Березюка Д.О.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Західного міжрегіональне управління Міністерства юстиції на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року (головуючий суддя: Дуляницька С.М., місце ухвалення - м. Рівне, дата складення повного судового рішення - 11.03.2025) у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та скасування постанови, -
встановив:
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, 20.02.2025 звернулося з позовом до суду, в якому просило:
- визнати неправомірними дії Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо винесення постанови про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в сумі 5100 грн від 11.02.2025;
- скасувати постанову про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в сумі 5100 грн. від 11.02.2025 за ВП №73961424.
Обґрунтовує позов тим, що 11.02.2025 державним виконавцем Відділу ПВР УЗПВР у Рівненській області винесено постанову в межах виконавчого провадження №73961424 про накладення штрафу в сумі 5100,00 грн на позивача за невиконання рішення суду. Позивач вважає таку постанову протиправною. Зазначає, що на виконання рішення суду у справі № 460/15265/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області проведено перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки № 123 від 16.05.2023 у розмірі 80% сум грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру, що підтверджується перерахунком пенсії з пенсійної справи № 1711001459. Розмір пенсії після перерахунку пенсії становить 38170,00 грн. Водночас, оскільки перерахунок пенсії ОСОБА_1 здійснено по оновленій довідці з 01.02.2023, то відсутні підстави для встановлення індексації за 2022 рік та 2023 рік, та 2024 рік.
Зазначає, що органами Пенсійного фонду України ведеться облік рішень у підсистемі «Реєстр судових рішень», виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України. Черговість виконання рішень визначається датою набрання його законної сили. Згідно Плану доходів та видатків Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на 2024 рік на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду виділено 23008,00 тис. грн. Тож у листопаді-грудні 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області було погашено заборгованість за рішенням суду включно по 19.11.2020. Головою правління Пенсійного фонду України 30.12.2024 затверджено Тимчасовий розпис доходів та видатків Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на І квартал 2025 року. Затвердженим Тимчасовим розписом доходів та видатків Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на І квартал 2025 року не передбачені кошти на виплату заборгованості за рішеннями судів. Станом на 17.02.2025 у Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області відсутні кошти на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Отже, такі обставини, за доводами позивача, у своїй сукупності свідчать про відсутність реальної фінансової можливості виконати судове рішення в повному обсязі.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу від 11.02.2025 ВП № 73961424, якою на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області накладено штраф у розмірі 5100 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, посилається на те, що при вирішенні питання щодо винесення постанови про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в межах виконавчого провадження № 73961424, УЗПВР у Рівненській області відповідач виходив з того, що право на пенсію у розмірі 38170 грн виникло у ОСОБА_1 з 01.02.2023 у результаті перерахунку, здійсненого відповідно до Закону № 2262-ХІІ на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 у справі № 460/15265/23, зазначений вище розмір його пенсії не може бути змінений інакше як у судовому порядку.
Представник відповідача Восінська І.А., в судовому засіданні просила апеляційну скаргу задовольнити.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, його участь в судовому засіданні обов'язковою не визнавалась. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні в Управлінні забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження № 73961424 з примусового виконання виконавчого листа № 460/15265/23 виданого 27.12.2023 Рівненським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, положень Постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 16.05.2023 № 123, виданої 4 ТВУЗ Держспецзв'язку, за нормами станом на 01 січня 2023 року, з врахуванням 80% грошового забезпечення та без обмеження її максимального розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.
У відповідності до вимог ст. 3-4, 24- 27 Закону України «Про виконавче провадження» (далі-Закон) державним виконавцем 15.02.2024 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 73961424 з примусового виконання виконавчого листа Рівненського окружного адміністративного суду по справі № 460/15265/23.
Державним виконавцем 30.08.2024 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області скеровано вимогу щодо виконання рішення суду.
На вказану вимогу боржник направив лист від 12.09.2024.
Державним виконавцем 15.01.2025 направлено боржнику другу вимогу, якою зобов'язано надати інформацію щодо виконання вищезазначеного рішення суду у повному обсязі.
На адресу державного виконавця 27.01.2025 надійшов лист від боржника аналогічний листу від 12.09.2024 року. Проте в результаті вчинення виконавчих дій встановлено, що з січня 2025 року боржником здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 28922,40 грн.
Відповідач, вважаючи, що рішення суду не виконане у відповідності до резолютивної частини, оскільки ГУ ПФУ в Рівненській області з 01.01.2025 здійснено виплату пенсії, обмеживши її максимальним розміром та 11.02.2025 виніс постанову про накладення на боржника штрафу на підставі статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» в сумі 5100,00 грн.
Вважаючи таку постанову протиправною, ГУ ПФУ в Рівненській області звернулося до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що фінансовий захід впливу на боржника жодним чином не призведе до виділення коштів із Державного бюджету на відповідні цілі, а отже й не впливатиме на виконання судового рішення. Тобто мета застосування фінансової відповідальності до боржника досягнута в такий спосіб не буде та не зможе захистити право стягувача на отримання заборгованості з пенсійних виплат попередніх періодів.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).
Згідно зі ст. 1 Закон № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закон № 1404-VIII примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, зокрема виконавчих листів і наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закон № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п. 16 ч. 3 ст. 18 Закон № 1404-VIIІ виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 63 Закон № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
Частиною 2 ст. 63 Закон № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закон № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Згідно ч. 1 ст. 75 Закон № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Проаналізувавши вищенаведені норми, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Крім цього, враховуючи наведені норми, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII.
Однак, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 460/15265/23 від 22.11.2023, яке набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, положень Постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 16.05.2023 №123, виданої 4 ТВУЗ Держспецзв'язку, за нормами станом на 01 січня 2023 року, з врахуванням 80% грошового забезпечення та без обмеження її максимального розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення суду у справі за № 460/15265/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області проведено перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки № 123 від 16.05.2023 у розмірі 80% сум грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру, що підтверджується перерахунком пенсії з пенсійної справи № 1711001459.
Розмір пенсії після перерахунку пенсії становить 38170,00 грн.
У відповідності до вимог ст. 3-4, 24- 27 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем 15.02.2024 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 73961424 з примусового виконання виконавчого листа Рівненського окружного адміністративного суду по справі № 460/15265/23.
У подальшому, відповідач, вважаючи, що рішення суду не виконане у відповідності до резолютивної частини, 11.02.2025 виніс постанову про накладення на боржника штрафу на підставі статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» в сумі 5100,00 грн.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що позивач повідомив відповідача, що невиплата в повному обсязі нарахованої ОСОБА_1 на виконання судового рішення пенсії за період з 01.02.2023 по 31.08.2024 в сумі 120120,40 грн зумовлена не недбалістю чи неналежним виконанням своїх обов'язків, а власне правовим регулюванням порядку виплати та фінансуванням витрат на виплату пенсій, оскільки ГУ ПФУ у Рівненській не мав об'єктивної фінансової можливості виконати судове рішення в повному обсязі, так як кошти з Державного бюджету на виплату нарахованих на виконання судового рішення пенсій у необхідному розмірі не виділялись.
Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції зазначає, що на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 460/15265/23 від 22.11.2023 позивачем здійснено нарахування сум пенсійних виплат, натомість пенсійний орган покликається на те, що погашення вказаної заборгованості буде здійснено за відповідного фінансового забезпечення, зокрема, в межах бюджетних призначень, виділених на цю мету.
Оцінюючи не виплату грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів на їх виплату, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
Приписами статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Згідно з пунктами 1, 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 (далі - Положення № 28-2), Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд). Управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду. Управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду і головних управлінь Фонду.
Пунктом 3 Положення № 28-2 визначено, що основними завданнями управління Фонду є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення; ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; виконання інших завдань, визначених законом.
Відповідно до пункту 4 Положення № 28-2 управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.
Аналіз наведених вище норм, надає суду апеляційної інстнції підстави для висновку, що фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України можливе за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що правові підстави для накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в сумі 5100 грн, згідно постанови від 11.02.2025 за ВП № 73961424, у розглядуваних спірних правовідносинах, відсутні, оскільки виплата грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення відповідача є неможливою, а накладення штрафу, у розглядуваному випадку, жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Таким чином, апеляційна скарга Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 310, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року у справі № 460/3192/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді О. Б. Заверуха
З. М. Матковська
Повне судове рішення складено 13.05.25