06 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 594/204/25 пров. № А/857/11455/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Заверухи О.Б., Матковської З.М.,
за участю секретаря судових засідань - Березюка Д.О.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 10 березня 2025 року (головуючий суддя: Зушман Г.І., місце ухвалення - м. Борщів, повний текст судового рішення виготовлено 10.03.2025) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови,-
встановив:
ОСОБА_1 , 17.02.2025 звернувся до суду з позовом, в якому, просив визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматизованому режимі серії ЕНА № 4061649 від 12 лютого 2025 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Обґрунтовує позов тим, що ця постанова не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, суперечить вимогам закону, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому підлягає скасуванню. Зазначив, що згідно оскаржуваної постанови позивача визнано винним у тому, що він 12 лютого 2025 року о 17.28.19 год. у м. Борщеві по вул. Січових Стрільців, 24 здійснив зупинку транспортного засобу безпосередньо на виїзді з прилеглої території, чим порушив п. 15.9 ПДР України - порушення зупинок ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Вказує, що зазначення в оскаржуваній постанові, що він допустив таке порушення о 17 год 28 хв на вул. Січових Стрільців у м. Борщеві не відповідає реальним обставинам, оскільки із відеозапису з автомобільного реєстратора таке порушення вчинено 12 лютого 2025 року о 16 год 39 год.
Рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 10 березня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, позивач покликається на аналогічні підстави викладені в позовній заяві.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.
У відповідності до ч. 3 ст. 268 і ч. 4 ст. 229 КАС України неприбуття сторін не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що 12 лютого 2025 року поліцейським інспектором відділення поліції № 1 (м. Борщів) Чортківського районного управління поліції ҐУНП в Тернопільській області сержантом поліції Томкевичем Н.Р. винесено постанову серії ЕНА № 4061649 за ч. 1 ст.122 КУпАП, згідно з якою позивача позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 12 лютого 2025 року серія ЕНА № 4061649, 12 лютого 2025 року близько 17 год 28 хв по вул. Січових Стрільців, 24 в м. Борщів Чортківського району Тернопільської області, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 212140, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку транспортного засобу безпосередньо на виїзді з прилеглої території, чим порушив п. 15.9.и ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з відеозапису « 70маі» з автомобільного реєстратора службового автомобіля встановлено, що позивач здійснив зупинку транспортного засобу марки ВАЗ 212140, д.н.з. НОМЕР_1 , безпосередньо на виїзді з прилеглої території.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до приписів статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина четверта статті 116-2, стаття 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша і п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, стаття 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно п. п. «и» п. 15.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР України), зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП, передбачено, що за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що до матеріалів справи додано відеозапис із відео-реєстратора службового автомобіля працівників поліції нагрудної камери поліцейського (а. с. 26), який в розумінні ст. 251 КУпАП є належним доказом по цій справі.
Так, цими відеоматеріалами підтверджується факт порушення позивачем п. п. «и» п. 15.9 розділу 15 ПДР України, оскільки позивач здійснив зупинку автомобіля марки ВАЗ 212140, д.н.з. НОМЕР_1 в м. Борщеві по вул. Січових Стрільців, 24 безпосередньо в місці виїзду із прилеглої території.
Щодо покликання позивача, як на підставу для скасування постанови серії ЕНА № 4061649 від 12 лютого 2025 року, що у цій постанові зазначено не правильний час вчинення правопорушення, зокрема, позивач визнає, що порушення ним вчинено о 16 год 39 хв, однак у постанові вказано 17 год 28 хв 19 сек, то суд апеляційної інстанції не бере такі до уваги. Оскільки така формальна неточність не спростовує вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення у спірних правовідносинах.
Отже, аналіз фактичних обставин справи, встановлених під час її розгляду, в їх взаємному зв'язку та сукупності мотивів, покладених в основу постанови серії ЕНА № 4061649 від 12 лютого 2025 року, надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку про доведеність у спірних правовідносинах належними та допустимими доказами вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що правові підстави для скасування оскаржуваної постанови серії ЕНА № 4061649 від 12 лютого 2025 року відсутні.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 268, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 10 березня 2025 року у справі № 594/204/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді О. Б. Заверуха
З. М. Матковська
Повне судове рішення складено 13.05.25