12 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/15391/24 пров. № А/857/848/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Іщук Л.П..,
Обрізка І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року (головуючий суддя Кухар Н.А.), ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження в м. Львів, у справі №380/15391/24 за позовом ОСОБА_1 до ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу,
18.07.2024 ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - Управління), в якому просила визнати протиправними та скасувати Наказ Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області від 21.05.2024 року № 26-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року позов задоволено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в оскаржуваному наказі про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не зазначено наслідків дій позивача, пов'язаних із здійсненням перегляду інформації в ІКС «Податковий блок» стосовно близької особи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Суд звернув увагу, що відповідачем встановлено порушення вимог посадової інструкції головного державного інспектора відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом, проте ні у поданні, ні у наказі, ні у відзиві на позов не зазначено, як позивач порушила мету посади та свої посадові обов'язки. При винесені подання про притягнення до відповідальності та оскаржуваного наказу відповідачем не досліджено обставини випадковості перегляду інформації щодо її сина, така не скопійована та не поширена, жодних негативних наслідків така не спричинила. Матеріалами дисциплінарної справи щодо позивача не підтверджено наявність у її діях усіх складових дисциплінарного проступку: протиправних дій (бездіяльності) позивача у зв'язку з неналежним виконанням покладених на неї посадових обов'язків; вини позивача. Не враховано ступінь тяжкості, наявність шкоди, заподіяною позивачем.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року скасувати та в позові відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що при здійсненні 19.02.2024 моніторингу інформації в ІКС «Податковий блок», стосовно сина ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) позивач про наявність у неї конфлікту інтересів не повідомляла. Судом першої інстанції не враховано, що відповідно до витягу з Журналу перегляду користувачами ГУ ДПС у Львівській області інформації в підсистемах ІКС «Податковий блок» по запитуваних платниках за період з 01.10.2023 по 01.03.2024, ОСОБА_1 здійснювала перегляд та друк ІКП, дата перегляду 19.02.2024 о 16:19:54, 16:20:48, 16:21:54, 16:23:41. Відтак, перегляд інформації відбувався протягом декількох хвилин. ІКП не було закрите відразу. Отже, твердження позивача про те, що ІКП її сина проведено не свідомо, в межах виконання службових обов'язків, виключно в режимі перегляду, без вчинення будь-яких дій - не відповідають фактичним обставинам справи. Також не відповідає дійсності те, що позивач усвідомлюючи, що код ПП 3200103131 належить її синові ОСОБА_2 , ІКП закрила та продовжила роботу по інших боржниках. Відтак, висновки суду про те, що Головним управлінням ДПС у Львівські області не встановлено протиправних дій (бездіяльності) позивача у зв'язку із неналежним виконанням покладених на неї посадових обов'язків та вини позивача, не відповідають фактичним обставинам справи. На переконання апелянта, судом першої інстанції допущено неповне з'ясування важливих обставин справи, з урахуванням неправильного застосування норм матеріального права.
Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України не відповідає.
Як це встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, ОСОБА_1 працює на посаді головного державного інспектора відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Львівській області з 21.10.2021 року.
Згідно з наказом Головного управління ДПС у Львівській області від 16.04.2024 №58-дп. порушено дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 з метою визначення наявності, характеру і тяжкості вчинення дисциплінарного проступку використовуючи наданий їй доступ до інформаційних, комунікаційних та інформаційно-комунікаційних систем ДПС, здійснювала 19.02.2024 перегляд інформації в ІКС «Податковий блок» стосовно сина ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та на порушення вимог п.2 наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 12.04.2021 №699, письмово не повідомила безпосереднього керівника про вчинення таких дій.
13.05.2024 Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Головного управління ДПС у Львівській області за результатами розгляду дисциплінарної справи головного державного інспектора відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Львівській області ОСОБА_1 винесено подання, яким прийнято рішення про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку.
За результатами дисциплінарного провадження, враховуючи подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління ДПС у Львівській області від 13.05.2024 №1005/13-01-14-11, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з наказом Головного управління ДПС у Львівській області від 21.05.2024 №26-дс та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Не погоджуючись з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності, вважаючи такий протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Закон України «Про державну службу» № 889-VIII (далі -Закон № 889-VIII), визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
Відповідно до частини 1статті 8 Закону №889-VIII державний службовець, зокрема, зобов'язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби.
Відповідно до частини 1 статті 62 Закону № 889-VIII державний службовець зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця.
Частина 1 статті 64 Закону № 889-VIII передбачає, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Так, відповідно до частини 1статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Водночас, частиною 2 статті 65 Закону № 889-VIII законодавцем визначено, що дисциплінарний проступок - порушення правил етичної поведінки державних службовців.
Статтею 66 Закону № 889-VIII догана визначена як вид дисциплінарного стягнення, який застосовується до державних службовців.
Слід зауважити, що одним із принципів державної служби відповідно до статті 4 Закону № 889-VIII є доброчесність, а саме спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмова державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 73 Закону України № 889-VIII, з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Статтею 74 частиною 1 Закону України № 889-VIII передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Так, судом першої інстанції встановлено, що згідно з наказом Головного управління ДПС у Львівській області від 16.04.2024 №58-дп. було порушено дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 з метою визначення наявності, характеру і тяжкості вчинення дисциплінарного проступку використовуючи наданий їй доступ до інформаційних, комунікаційних та інформаційно-комунікаційних систем ДПС, здійснювала 19.02.2024 перегляд інформації в ІКС «Податковий блок» стосовно сина ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та на порушення вимог п.2 наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 12.04.2021 №699, письмово не повідомила безпосереднього керівника про вчинення таких дій.
Підставою для порушення дисциплінарного провадження стали результати перевірки, проведеної відповідно до наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 14.03.2024 № 129, з питань викладених у листі Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС України від 08.03.2024 № 6535/7/99-00-14-02-07 (доповідна записка від 05.04.2024).
13.05.2024 Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Головного управління ДПС у Львівській області за результатами розгляду дисциплінарної справи головного державного інспектора відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Львівській області ОСОБА_1 винесено подання, яким прийнято рішення про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку.
У поданні зазначено, що листом №6535 направлено до Головного управління ДПС у Львівській області інформацію з Журналів реєстрації подій в ІКС ДПС (моніторинг дій користувачів Головного управління ДПС у Львівській області під час перегляду інформації в підсистемах ІКС «Податковий блок» за період з 03.10.2023 по 29.02.2024 включно), згідно якої ОСОБА_1 19.02.2024 здійснювала моніторинг інформації в ІКС «Податковий блок», в режимі перегляду інформації стосовно сина ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 )).
За повідомленням ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст.28, 29, 30 Закону України «Про запобігання корупції», наказом ГУ ДПС у Л/о від 12.04.2021 №699 застосовано захід зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів у вигляді усунення від виконання завдань, вчинених дій, прийняття рішення чи участь у його прийнятті, що стосуватиметься ОСОБА_2 .
Водночас, Дисциплінарною комісією встановлено факт вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, визначеного п.2 та 5 частини 2 ст.65 Закону України «Про державну службу», а саме порушення нею вимоги посадової інструкції:« 2. Мета посади: Забезпечення проведення комплексу робіт з виконання встановлених завдань із погашення податкового боргу з податків, зборів, заборгованості з інших платежів…». 3.Основні посадові обов'язки « 1. Визначає очікувані надходження платежів до бюджету та інших доходів державних фондів за рахунок погашення податкового боргу платників податків. 2. Проводить аналіз динаміки та структури податкового боргу платників податків у розрізі податків і зборів, термінів виникнення, видів економічної діяльності, тощо»; Положення про відділ організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Львівській області , затвердженого во начальника ГУ ДПС у Львівській області 10.01.2024, яким керувалась у своїй роботі ОСОБА_1 : « 2.2.24 використання інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно- телекомунікаційних систем ДПС для отримання інформації, необхідної для виконання функціональних обов'язків відділом (56.2.5)»; « 2.2.31 Функція: супроводження механізму сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків, зборів, інших платежів та єдиного внеску з використанням єдиного рахунку (96.2); « 2.2.40. Функція: погашення податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску та заборгованості з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи ( 126.2)»; пункту 5.1 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом Державної податкової служби України від 02.09.2019 №52, працівники повинні використовувати своє службове становище, ресурси держави та територіальної громади (рухоме та нерухоме майно, кошти, службову інформацію, технології, інтелектуальну власність, робочий час, репутацію тощо) виключно для виконання своїх посадових обов'язків і доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; пункту 1 розділу IV Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158, державний службовець та посадова особа місцевого самоврядування повинні використовувати своє службове становище, ресурси держави та територіальної громади (рухоме та нерухоме майно, кошти, службову інформацію, технології, інтелектуальну власність, робочий час, репутацію тощо) виключно для виконання своїх посадових обов'язків і доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; частини першої статті 38 Закону 1700- VII, посадові особи під час виконання своїх службових повноважень зобов'язані неухильно додержуватися вимог закону та загально визначених етичних норм поведінки; пункту 7.2. Порядку доступу до інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах Державної податкової служби України, затвердженого наказом ДПС України від 15.05.2020 № 216, користувач зобов'язаний використовувати інформацію виключно в цілях, передбачених посадовою інструкцією або іншим організаційно-розпорядчим документом ДПС; пункту 2 наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 12.04.2021 №699, оскільки ОСОБА_1 письмово не повідомила безпосереднього керівника чи керівництво ГУ ДПС у Львівській області про вчинення дій здійснення перегляду інформації в ІКС «Податковий блок» стосовно близької особи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
За результатами дисциплінарного провадження, враховуючи подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління ДПС у Львівській області від 13.05.2024 №1005/13-01-14-11, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з наказом Головного управління ДПС у Львівській області від 21.05.2024 №26-дс та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 21.05.2024 №26-дс позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за здійснення 19.02.2024 перегляду в підсистемах ІКС «Податковий блок» відомостей стосовно близької особи: сина - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та всупереч пункту п.2 наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 12.04.2021 №699, така письмово не повідомила безпосереднього керівника про вчинення таких дій, чим порушила вимоги: розділів 2, 3 посадової інструкції головного державного інспектора відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Львівській області ОСОБА_1 , затвердженої в.о. начальника ГУ ДПС у Львівській області 03.07.2023; підпункту 2.2.24 розділу 2 положення про відділ організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Львівській області, затвердженого в.о. начальника ГУ ДПС у Львівській області 10.04.2024; пункту 5.1 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом Державної податкової служби України від 02.09.2019 №52; пункту 1 розділу ІV Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 №158, із змінами;
частини першої статті 38 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1700-VІІ «Про запобігання корупції»; пункту 7.2 Порядку доступу до інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах Державної податкової служби України, затвердженого наказом ДПС України від 15.05.2020 №216; пункту 2 наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 12.04.2021 №699 «Про врегулювання конфлікту інтересів»; пунктів 1, 2, 7, 8 частини першої статті 8, пункту 1 частини першої статті Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ «Про державну службу».
Як зазначено в акті, надаючи пояснення ОСОБА_1 зазначила, що опрацьовуючи платників (боржників) за кодом ПП в ІКС «Податковий блок» з метою погашення податкового боргу, здійснювала перегляд ІКП платників 19.02.2024, серед яких був код ПП 32001031, що належить її сину ОСОБА_2 . Усвідомивши що це прізвище близької її людини, ІКП закрила, продовжуючи роботу по інших платниках. Такий перегляд щодо сина провела несвідомо, в межах виконання службових обов'язків, виключно в режимі перегляду, без вчинення будь яких дій. Інформацію нікому не передавала, не копіювала і не поширювала серед інших осіб, безпосереднього керівника не інформував, оскільки приватного інтересу в неї не було.
Дисциплінарною комісією опрацьовано витяг з Журналу перегляду користувачами ГУ ДПС у Львівській області інформації в підсистемі ІКС «Податковий блок» 01.10.2023 по 01.03.2024 (Додаток 1), згідно якого позивач ОСОБА_1 здійснювала перегляд ІКП, дата перегляду 19.02.2024 о 16:19:54, 16:20:48, 16:21:54, 16:23:41. Відтак, перегляд інформації відбувався протягом декількох хвилин. ІКП не було закрите відразу. Отже, твердження позивача про те, що ІКП її сина проведено не свідомо, в межах виконання службових обов'язків, виключно в режимі перегляду, без вчинення будь-яких дій - не відповідають фактичним обставинам справи. Також не відповідає дійсності те, що позивач усвідомлюючи, що код ПП 3200103131 належить її синові ОСОБА_2 , ІКП вона закрила та продовжила роботу по інших боржниках.
Щодо вчинення позивачем дисциплінарного проступку - порушення правил етичної поведінки державних службовців, що виразилось у здійсненні дій пов'язаних з використанням наданого для виконання функціональних повноважень доступу до ІКС «Податковий блок» для перегляду інформації по платнику податків, стосовно якого врегульовано потенційний конфлікт інтересів, зокрема порушення пунктів 7.2 розділу 7 Порядку № 216, пункту 5.1 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом Державної податкової служби України від 02.09.2019 №52; пункту 1 розділу ІV Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 №158, із змінами то суд апеляційної інстанції погоджується з аргументами апелянта та вважає зазначити таке.
Так, Порядком доступу до інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах Державної податкової служби України, затвердженого наказом ДПС від 15.05.2020 № 216 зі змінами (далі - Порядок №216) визначено умови отримання користувачами можливості обробляти інформацію в системі та правила обробки цієї інформації.
Відповідно до пункту 7.2 Порядку №216, користувач зобов'язаний дотримуватись вимог Порядку та використовувати інформацію виключно в цілях, передбачених посадовою інструкцією або іншими організаційно-розпорядчим документом органу ДПС.
Пунктом 7.3 Порядку №216 передбачено, що користувачу забороняється використовувати інформацію в цілях, не передбачених посадовою інструкцією, передавати конфіденційну інформацію стороннім особам, копіювати або зберігати конфіденційну інформацію системи на будь-які носії інформації, якщо це не пов'язано з виконанням функціональних обов'язків.
Водночас, відповідно до пункту 4.2. розділу 4 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом Державної податкової служби України від 02.09.2019 № 52 зі змінами (далі - Правила №52), працівники зобов'язані діяти доброчесно, а саме не використовувати службове становище в приватних інтересах чи в неправомірних приватних інтересах інших осіб.
Відповідно до пункту 5.1 розділу 5 Правил №52, працівники повинні використовувати своє службове становище, ресурси держави та територіальної громади (рухоме та нерухоме майно, кошти, службову інформацію, технології, інтелектуальну власність, робочий час, репутацію тощо) виключно для виконання своїх посадових обов'язків і доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.
Згідно вимог абз. 3 п.2. розділу ІІІ Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби 05.08.2016 № 158 (у редакції наказу Національного агентства України з питань державної служби від 28.04.2021 № 72-21) (далі-Наказ №158), державний службовець та посадова особа місцевого самоврядування зобов'язані діяти доброчесно, а саме не використовувати службове становище в приватних інтересах чи в неправомірних приватних інтересах інших осіб, у тому числі не використовувати свій статус та інформацію про місце роботи з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.
Згідно п.1. розділу ІV Наказу №158, державний службовець та посадова особа місцевого самоврядування повинні використовувати своє службове становище, ресурси держави та територіальної громади (рухоме та нерухоме майно, кошти, службову інформацію, технології, інтелектуальну власність, робочий час, репутацію тощо) виключно для виконання своїх посадових обов'язків і доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.
Слід зауважити, що згідно Посадової інструкції позивача: « 2. Мета посади: Забезпечення проведення комплексу робіт з виконання встановлених завдань із погашення податкового боргу з податків, зборів, заборгованості з інших платежів…». 3.Основні посадові обов'язки « 1. Визначає очікувані надходження платежів до бюджету та інших доходів державних фондів за рахунок погашення податкового боргу платників податків. 2. Проводить аналіз динаміки та структури податкового боргу платників податків у розрізі податків і зборів, термінів виникнення, видів економічної діяльності, тощо».
Згідно Положення про відділ організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Львівській області, затвердженого во начальника ГУ ДПС у Львівській області 10.01.2024, яким керувалась у своїй роботі ОСОБА_1 : « 2.2.24 використання інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно- телекомунікаційних систем ДПС для отримання інформації, необхідної для виконання функціональних обов'язків відділом (56.2.5)»; « 2.2.31 Функція: супроводження механізму сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків, зборів, інших платежів та єдиного внеску з використанням єдиного рахунку (96.2); « 2.2.40. Функція: погашення податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску та заборгованості з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи ( 126.2)».
Аналіз п.7.3 Порядку №216 дає підстави суду апеляційної інстанції дійти висновку, що Порядок доступу до інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах Державної податкової служби України, яким визначено умови отримання користувачами можливості обробляти інформацію в системі та правила обробки цієї інформації, водночас визначає різновиди заборон для користувачів, а саме:
- використовувати інформацію в цілях, не передбачених посадовою інструкцією,
- передавати конфіденційну інформацію стороннім особам,
- копіювати або
- зберігати конфіденційну інформацію системи на будь-які носії інформації, якщо це не пов'язано з виконанням функціональних обов'язків.
Так, на переконання суду апеляційної інстанції, за вище встановлених дисциплінарною комісією обставин правильно встановлено, що в порушення вимог Посадової інструкції головного державного інспектора відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Львівській області позивачем використовувалась інформаційно-телекомунікаційна система ДПС щодо фізичної особи ОСОБА_2 , який є сином позивача, за Режимом: «Облік платежів. Пелягляд та друк ІКП» - 4 записи, «Дата перегляду» 19.02.2024 о 16:19:54, 16:20:48, 16:21:54, 16:23:41, що є порушенням вимоги посадової інструкції, пункту 5.1 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом Державної податкової служби України від 02.09.2019 №52, пункту 1 розділу IV Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158, частини першої статті 38 Закону 1700-VII; пункту 7.2. Порядку № 216, пункту 2 наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 12.04.2021 №699, які чітко передбачають використання свого службового становища, ресурсів держави, інформації виключно в цілях, передбачених посадовою інструкцією або іншими організаційно-розпорядчим документом органу ДПС, та відповідно заборону використовувати інформацію в цілях, не передбачених посадовою інструкцією, оскільки ОСОБА_1 письмово не повідомила безпосереднього керівника чи керівництво ГУ ДПС у Львівській області про вчинення дій здійснення перегляду інформації в ІКС «Податковий блок» стосовно близької особи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відтак суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки перегляд інформації відбувався декілька разів в режимі входження та в межах певного періоду часу, ІКП не було закрите відразу, отже твердження позивача про те, що ІКП її сина проведено не свідомо, в межах виконання службових обов'язків, виключно в режимі перегляду, без вчинення будь-яких дій - не відповідають фактичним обставинам справи, а відтак аргументами апеляційної скарги в частині не доведення позивачем несвідомого перегляду інформації щодо близького родича - сина, усвідомлення, що код ПП 3200103131 належить її синові ОСОБА_2 , та як наслідок закриття ІКП та продовження роботи по інших боржниках, є обґрунтовані та доведені належними доказами.
Водночас суд апеляційної інстанції зауважує, що службова поведінка позивача за вищеописаних досліджуваних судом обставин відповідала б ознакам доброчесності, в разі безпосереднього інформування керівника, про такі обставини.
Не встановлення дисциплінарною комісією таких різновидів заборон для позивача - користувача інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС як передавання конфіденційної інформації стороннім особам, копіювання або зберігання конфіденційної інформації системи на будь-які носії інформації, на переконання суду апеляційної інстанції не спростовує встановленого факту використання повторно протягом певного проміжку часу інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС в цілях, не передбачених посадовою інструкцією, а саме у спосіб входження у таку систему та здійснення пошуку за типом документа, а саме «Підсистема», «Облік платежів», щодо фізичної особи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який є сином позивача, стосовно якої врегульовано потенційний конфлікт інтересів, отже дії, що не передбачені посадовою інструкцією.
На переконання суду апеляційної інстанції ні під час дисциплінарного провадження, ні під час розгляду справи в суді позивач не була переконлива у своїх поясненнях щодо дотримання нею вимог посадової інструкції, зокрема, не обґрунтувала правомірність та доброчесність своєї поведінки як посадовця органу державної влади щодо використання повторно протягом певного проміжку інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС по фізичній особі ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який є сином позивача, оскільки переглядала щодо такої особи податкову інформацію, що підтверджується витягом з Журналу у графі: «Підсистема», «Облік платежів», «Дата перегляду» 19.02.2024 о 16:19:54, 16:20:48, 16:21:54, 16:23:41.
Правомірність своєї поведінки позивачем ні дисциплінарній комісії ні суду не доведена, отже в цій частині висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та спростовуються детальним описом фактів з розшифровкою кількості та типів операцій входу до ІКС «Податковий блок».
Так, підставою для застосування дисциплінарного стягнення може бути вчинення особою дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
На переконання суду апеляційної інстанції висновок суду першої інстанції щодо того, що під час проведення дисциплінарного провадження Дисциплінарною комісією ГУ ДПС в Львівській області не доведено та не надано доказів наявності приватного інтересу позивача та використання доступу до службової інформації у позаслужбових цілях, не можуть бути беззаперечною підставою правомірної поведінки позивача, так як уже виснував суд апеляційної інстанції, правовою нормою визначена заборона для користувачів, з поміж передавання конфіденційної інформації, копіювання або зберігання конфіденційної інформацію, якщо це не пов'язано з виконанням функціональних обов'язків, власне «використання інформації в цілях, не передбачених посадовою інструкцією», що підтверджено самим фактом входження у інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС та перегляд податкової інформації 19.02.2024 о 16:19:54, 16:20:48, 16:21:54, 16:23:41 щодо сина, що є підставою для висновку про порушення посадової інструкції державного службовця за посадою, яку займає позивач, а отже, не дотримання позивачем такого принципу державної служби як доброчесність, який слід розуміти як спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмова державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень, порушень правил етичної поведінки державних службовців.
Слід зауважити, що дисциплінарний проступок - це протиправна винна дія або бездіяльність чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Поряд з цим, дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується суб'єктом призначення до державного службовця, який порушив службову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок.
У той же час, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.
Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності.
Так, протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю: Кодексом законів про працю України, Законом №889, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації (пункти 42-44 постанови Верховного Суду від 02 лютого 2023 року у справі № 140/8162/20, постанова Верховного Суду від 01 листопада 2022 року у справі № 380/3045/21).
Враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 23.06.2022 у справі № 813/2781/16.
При прийнятті рішення судом апеляційної інстанції враховано пояснення позивача, які були надані ним дисциплінарній комісії та в яких вона не була переконлива щодо обґрунтування своїх дій повторно протягом певного проміжку часу використання ресурсів держави не в цілях, що передбачені посадовою інструкцією та іншими організаційно-розпорядчим документом органу ДПС.
Верховний Суд наголошує, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер та обставини дисциплінарного проступку, особу та ступінь вини правопорушника, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, яка була до призначення службового розслідування та його ставлення до своїх службових обов'язків як поліцейського.
Отже, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення, який, ухвалюючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати вказані обставини.
Водночас, застосування дисциплінарного стягнення здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Такий правовий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 21 січня 2021 у справі № 826/4681/18.
Як це зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 травня 2024 року Справа у справі № 9901/865/18, «отож в аспекті обставин і аргументів, які КДКП встановила і виклала в оскарженому рішенні, обставин та мотивів, наведених в оскарженому судовому рішенні, Велика Палата вважає, що ні в суду першої інстанції, ні у Великої Палати немає вагомих, достатніх підстав для втручання в оскаржуване рішення дисциплінарного органу, оскільки це рішення не видається і не є незаконним, надмірно формальним, свавільним, явно несправедливим, дискримінаційним, номінальним, декларативним чи таким, що містить істотні порушення здійснення процедури розгляду дисциплінарного провадження, зокрема й права позивача бути почутим, за яких таке рішення дисциплінарного органу не може залишатися в силі….Беручи до уваги те, що відповідач ухвалив спірне рішення на підставі волевиявлення більшості його членів за результатом дослідження обставин на відкритому засіданні, яке відбулося за участі позивача, навів мотиви свого висновку, Велика Палата не вбачає упередженості чи свавільності у діях відповідача або інших обставин, які б дозволяли ставити під сумнів результати голосування членів КДКП.»
Так, на переконання суду апеляційної інстанції, дисциплінарною комісією відповідача перед застосуванням дисциплінарного стягнення встановлено наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку: протиправність поведінки позивача, яка полягала у порушенні обов'язків, закріплених Законом № 889-УШ, посадової інструкції; шкідливих наслідків, які полягали у діяннях, що похитнули авторитет державного органу та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності, оскільки переглядаючи повторно протягом певного проміжку часу інтегровану картку свого сина платника податку, позивач використала своє посадове становище всупереч інтересам служби, скористалася ресурсами держави не в цілях, що передбачені посадовою інструкцією та іншими організаційно-розпорядчим документом органу ДПС, що похитнуло авторитет державного органу, а відтак дисциплінарне стягнення відповідачем до позивача застосовано з врахуванням усіх фактичних обставин справи, тобто правомірно.
Отже, підстави для скасування наказу начальника Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області від 21.05.2024 року № 26-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» відсутні, що є наслідком відмови у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з положеннями статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції, аналізуючи висновок дисциплінарної комісії, який прийнято одноголосно, оспорюваний наказ, подані на підтвердження докази, приходить до переконання, що в межах проведеної дисциплінарної справи встановлені фактичні дані, що підтверджують реальну наявність ознак дисциплінарного проступку, висновки дисциплінарної комісії відповідають вимогам щодо обґрунтованості, такі містять всі необхідні відомості, які повинні враховуватися при прийнятті вмотивованого рішення, а обраний ОСОБА_1 вид дисциплінарного стягнення, за встановлених дисциплінарною комісією обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим і таким, що відповідає характеру і тяжкості вчиненого порушення.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
Так, у п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29)
З огляду на викладене, враховуючи положення статті 317 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що при винесенні оскаржуваного рішення суд першої інстанції неповно встановив обставини справи, порушив норми матеріального права, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про відмову в позові.
Керуючись ст. ст. 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у справі №380/15391/24 скасувати та ухвалити судове рішення яким в позові ОСОБА_1 до ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т. І. Шинкар
судді Л. П. Іщук
І. М. Обрізко