Справа № 560/5105/20
Головуючий у 1-й інстанції: Михайлов О.О.
Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.
13 травня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Смілянця Е. С. Капустинського М.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.10.2020 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зменшення розміру пенсії позивача за рахунок виплати з 05.03.2019 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1.03.2018. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01.04.2019, відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 (від 13.07.2020 №7), виданої Управлінням Служби безпеки України у Хмельницькій області. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок та виплату пенсії позивачу (із врахуванням раніше виплачених сум) з 05.03.2019, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок та виплату пенсії позивачу (із врахуванням раніше виплачених сум) з 01.04.2019, відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 (від 13.07.2020 №7), виданої Управлінням Служби безпеки України у Хмельницькій області.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2021 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишено без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.10.2020 - без змін.
07.02.2025 до Хмельницького окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року задоволено заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення суду у справі №560/5105/20.
Змінено спосіб і порядок виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.10.2020 по справі №560/5105/20 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 нарахованих коштів в сумі 128046,95 грн.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, винести постанову, якою відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 в повному обсязі.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
06 травня 2025 року від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі. Вимоги, які були викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просить задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суд першої інстанції задовльняючи подану заяву виходив з того, що поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено КАС України. Натомість порядок виконання судового рішення означає визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.
Враховуючи те, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.10.2020 по справі №560/5105/20 не виконано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області вже більше як два місяці, заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
При цьому, суд критично ставиться до посилань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на практику Верховного Суду, оскільки ця практика грунтувалася на іншому законодавчому регулюванні.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з урахуванням наступного.
Відповідно до ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно із ч.3 ст.378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Таким чином, аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що суд може змінити спосіб і порядок виконання рішення лише за наявності обставин, що ускладнюють його виконання або роблять його неможливим.
Так, з'ясовані обставини справи свідчать про те, що фактична неможливість здійснення виплати перерахованої суми пенсії органом Пенсійного фонду обґрунтована відсутністю бюджетного фінансування.
Згідно із статтею 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із військової служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Отже, грошові кошти у вигляді перерахованої пенсії, які належать стягувачу, не є власністю Головного управління ПФУ, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України.
Таким чином, оскільки виконання рішення суду залежить виключно від бюджетного фінансування, то його виконання можливо і у такий спосіб, як зобов'язання виплатити позивачу пенсію (здійснити виплату донарахованої суми пенсії), хоча за певних умов (належне фінансування). Зміна способу і порядку виконання судового рішення, у такому випадку, не може призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування Державою витрат по виплаті пенсії позивачу. І від того, що зміниться спосіб виконання із зобов'язання на стягнення, у Головного управління ПФУ автоматично не з'являться кошти для фактичного виконання рішення суду.
З огляду на викладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною яка ускладнює виконання рішення суду є неналежне фінансування витрат по виплаті пенсії, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для зміни способу і порядку виконання рішення суду за заявою позивача.
При цьому суд апеляційної інстанції враховує те, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати перерахованої пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади (місцевого самоврядування) не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. В той же час, у спірному випадку йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання перерахованих сум пенсій, які фактично можуть бути виплачені за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновоку про наявність правових підстав для зміни способу і порядку виконання рішення суду за заявою позивача.
Аналізуючи норми статті 378 КАС України у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, апеляційний суд наголошує, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовувалася необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
Таким чином, зміна на підставі статті 378 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 245 КАС України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.
Аналогічні правові позиції викладені в постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2014 року (справа № 21-394а14) та Верховного Суду від 30 липня 2019 року (справа № 281/1618/14-а).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановлені рішення допустив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, що у відповідності до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні заяви.
Таким чином, оскаржена ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням постанови про відмову у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити повністю.
Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року скасувати.
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.10.2020 по справі №560/5105/20 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 нарахованих коштів в сумі 128046,95 грн.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Смілянець Е. С. Капустинський М.М.