Справа № 640/21032/22 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д.
13 травня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Ганечко О.М.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Укртранснафта» до Державної аудиторської служби України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Акціонерне товариство «Інститут транспорту нафти», про визнання протиправним та скасування висновку, -
Акціонерне товариство «Укртранснафта» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Акціонерне товариство «Інститут транспорту нафти» в якому просило: визнати протиправним та скасувати висновок від 16.11.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2022-09-23-007271-а.
Позов обґрунтовано тим, що оскаржуваний висновок відповідача про результати моніторингу закупівлі є необґрунтованим та підлягає скасуванню, позаяк, відсутні самі порушення під час процедури закупівлі.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року - задоволено позовні вимоги.
Визнано протиправним та скасовано висновок Державної аудиторської служби України від 16.11.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2022-09-23-007271-а.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ліцензіарами (правовласниками), якими передавались права власності на програмне забезпечення АТ «Інститут транспорту нафти» за ліцензійними (в т.ч. субліцензійними) договорами були резиденти Російської федерації.
На думку скаржника, оскільки під час проведення моніторингу процедури закупівлі було встановлено належність програмних комплексів до матеріально-технічних засобів з країн, щодо яких застосовано санкції, тому обраний Державною аудиторською службою України спосіб усунення порушень відповідає вимогам чинного законодавства.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено про те, що відповідачем не було достатньо проаналізовано наслідків стверджуваних ним порущень із результатами закупівлі, та останнім не було встановлено, що виявлене, на його думку, порушення є істотним та є підставою для припинення зобов'язань за договором та застосування наслідків для здійснення розірвання такого договору.
Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.09.2022 позивач через автоматизований електронний майданчик (prozorro.gov.ua) оприлюднив тендерну документацію та оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю робіт з коригування проектної документації по об'єкту: «Будівництво резервуару вертикального сталевого з плаваючою покрівлею РВСПП-50000 № 3 ЛВДС «Броди» Львівська область, Золочівський район, Бродівська ТГ, с. Смільне, урочище Промисловий центр, 6 (Коригування № 2)» (код 71320000-7 за ДК 021:2015, послуги з інженерного проектування).
У тендерній документації позивача визначено критерій вибору переможця - ціна (100%).
18 жовтня 2022 року за результатами аукціону найбільш економічно вигідною пропозицією визначено пропозицію Акціонерного товариства «Інститут транспорту нафти» загальною вартістю 4673635,20 грн з ПДВ.
Разом з тим, 21.10.2022 Державною аудиторською службою України прийнято рішення за наказом від 21.10.2022 № 252 про початок моніторингу відповідної процедури закупівлі.
Надалі, 07.11.2022 позивач уклав з АТ «Інститут транспорту нафти» договір підряду на виконання проектно-вишукувальних (проектних) робіт № 22/530.
08 листопада 2022 року відповідач направив позивачу запит про: надання інформації та відповідних документів, на підставі яких позивачем було здійснено обґрунтування розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмету закупівлі та розраховано його очікувану вартість; надання інформації та відповідних документів, які стали підставою для проведення коригування проектної документації по об'єкту: «Будівництво резервуару вертикального сталевого з плаваючою покрівлею РВСПП-50000 № 3 ЛВДС «Броди» Львівська область, Золочівський район, Бродівська ТГ, с. Смільне, урочище Промисловий центр, 6 (Коригування № 2), зокрема: погоджене завдання на коригування, документально погоджена зміна проектних рішень, витяг з інвестиційного плану АТ «Укртранснафта» на 2022 рік стосовно предмету закупівлі, тощо (запит додається).
У свою чергу, 11.11.2022 позивач у відповідь на запит відповідача, надав пояснення та документи через електронну систему закупівель.
Однак, 16.11.2022 відповідач оприлюднив на веб-порталі prozorro.gov.ua висновок про результати моніторингу закупівлі, у якому було визначено про не відхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону.
На думку відповідача, тендерна пропозиція учасника АТ «Інститут транспорту нафти» не відповідає вимогам розділу «Інформація щодо незастосування санкцій» таблиці 2 додатку 6 до тендерної документації та мала бути відхилена замовником як така, що не відповідає абз. 3 п. 1 частини першої ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі».
Як наслідок, відповідач з огляду на встановлене порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись ст. ст. 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні»,статті 8 Закону України «Про Публічні закупівлі» зобов'язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення, шляхом припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать по вжиття таких заходів.
Не погоджуючись з вказаним висновком відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем не було достатньо проаналізовано наслідків стверджуваних ним порущень із результатами закупівлі, тому наявні підстави для сккасування спірного висновку.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад врегульовані спеціальним Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 11 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII визначено, що моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Статтею 3 Закону № 922-VIII передбачено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
У силу вимог статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу.
Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Системний аналіз вищевикладених приписів надає підстави вважати, що спеціальним законодавством у галузі публічних закупівель регламентовано чітку та послідовну процедуру проведення торгів. Дана процедура, зокрема, передбачає необхідність визначення замовником переліку тендерної документації, що повинна бути подана учасниками торгів, та перевірку тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації.
При цьому, порядок здійснення моніторингу публічних закупівель регламентовано статтею 7-1 Закону України «Про публічну закупівлі», згідно з частиною першою якого моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.
Частиною другою статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» визначено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Згідно з приписами статті 5 вказаного Закону контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
У свою чергу, Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43) визначено, що Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення №43 реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки закупівель, моніторингу закупівель.
Згідно з пунктом 7 Положення №43, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Відтак, Держаудитслужба у даному випадку наділена повноваженнями щодо здійснення моніторингу публічних закупівель у порядку, визначеному Законом України «Про публічні закупівлі».
За змістом положень частини шостої статті 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.
Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Як свідчать матеріали справи, за результатами моніторингу проведення закупівлі UA-2022-09-23-007271-a від 16.11.2022 відповідачем було встановлено порушення вимог абз. 3 п. 1 частини першої ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі».
Так, згідно з абз. 3 п. 1 частини першої ст. 31 Закону № 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник пронедури закупівлі зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п'ятнадцятою ст. 29 цього Закону.
При цьому, абз. 3 частини п'ятнадцятої ст. 29 Закону № 922-VIII у разі отримання достовірної інформації про невідповідність переможця процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, підставам, установленим частиною першою ст. 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.
Аналіз вищевикладених норм дає підстави для висновку, що для застосування замовником наведених положень абз. 3 п. 1 частини першої ст. 31 Закону № 922-VIII, а саме: для відхилення тендерної пропозиції учасника, необхідна наявність одразу трьох умов: триваюча (не завершена) процедура закупівлі; зазначення учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі; виявлення замовником (в порядку частини п'ятнадцятої ст. 29 Закону № 922-VIII) недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, під час процедури закупівлі, при наявності яких, замовник має відхилити відповідну тендерну пропозицію.
У свою чергу, позиція відповідача грунтується на тому, що відповідно до вимог таблиці 2 додатку 6 до тендерної пропозиції, учасник закупівлі в листі/довідці гарантує, що для виконання робіт не використовуватиме матеріально-технічних засобів (деталей/запасних частин/матеріалів; обладнання/устаткування) до виробника (-ів)/країни походження яких застосовані обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції», застосовані уповноваженими міжнародними організаціями - ООН, Європейського союзу, та/або санкції, введені в дію уповноваженими на те органами влади Сполучених Штатів Америки, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Канади.
Як свідчать матеріали справи, на виконання відповідної вимоги, АТ «Інститут транспорту нафти» надало в складі тендерної пропозиції лист від 26.09.2022 № 03-17/561, в якому гарантувало, що для виконання робіт не використовуватиме матеріально-технічних засобів (деталей/запасних частин/матеріалів; обладнання/устаткування) до виробника (-ів)/країни походження яких застосовані обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції», застосовані уповноваженими міжнародними організаціями - ООН, Європейського союзу, та/або санкції, введені в дію уповноваженими на те органами влади Сполучених Штатів Америки, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Канади.
Разом з тим, відповідачем було здійснено аналіз Довідки про програмне забезпечення» учасника АТ «Інститут транспорту нафти», яка містить інформацію про перелік програмного забезпечення, що буде використовуватись для виконання робіт та встановив, що перелік програмного забезпечення містить в своєму складі 20 програмних продуктів, 12 (дванадцять) з яких, мають походження з країн, до яких застосовані обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції», та/або санкції, застосовані уповноваженими міжнародними організаціями - ООН, Європейського союзу, та/або санкції, введені в дію уповноваженими на те органами влади Сполучених Штатів Америки, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Канади.
На думку відповідача, ліцензіарами (правовласниками), якими передавались права власності на програмне забезпечення АТ «Інститут транспорту нафти» за ліцензійними (в т.ч. субліцензійними) договорами були резиденти Російської федерації, тому учасник процедури закупівлі у своїй довідці навів неправдиві дані.
Згідно з приписами статті 18 Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.1993 № 3792-ХІІ комп'ютерні програми охороняються як літературні твори. Така охорона поширюється на комп'ютерні програми незалежно від способу чи форми їх вираження.
У відповідності до статті 5 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів, підписаної 09.09.1886, країною походження об'єкту права інтелектуальної власності вважається: (а) для творів, вперше випущених у світ в будь-якій країні Союзу - ця країна: для творів, випущених у світ одночасно в кількох країнах Союзу, що надають різні терміни охорони. - та країна, законодавство якої встановлює найкоротший термін охорони; (b) для творів, випущених у світ одночасно в будь-якій країні, що не входить до Союзу, і в одній із країн Союзу, - ця остання країна; (с) для творів, не випущених у світ, або для творів, випущених у світ вперше в країні, що не входить до Союзу, без одночасного випуску в світ в будь-який країні Союзу, - та країна Союзу, громадянином якої є автор, за умови, що: (і) відносно кінематографічних творів, виробник яких має свою штаб-квартиру або звичайне місце проживання в якій-небудь країні Союзу, країною походження є ця країна, і (іі) відносно творів архітектури, споруджених в будь-якій країні Союзу, або інших художніх творів, що є частиною будівлі чи іншої споруди, розташованої в будь-якій країні Союзу, країною походження є ця країна.
Відтак, термін походження програмного забезпечення та місце реєстрації правовласника програмного забезпечення є різними поняттями, а висновок відповідача - хибним, оскільки ключовим моментом для визначення походження програмного забезпечення є країна випущення у світ програмного забезпечення або громадянство автора програмного забезпечення.
Однак, в оскаржуваному висновку відсутня інформація (фактичні дані) про те, що саме може підтвердити країну походження програмного забезпечення, яке буде використано учасником при виконанні робіт для замовника.
З оскаржуваного висновку вбачається, що тендерна пропозиція учасника не відповідає вимогам розділу «Інформація щодо незастосування санкцій» таблиці 2 додатку 6 до тендерної документації.
Так, відповідно до розділу «Інформація щодо незастосування санкцій» таблиці 2 додатку 6 до тендерної документації, учасник повинен був надати: лист/довідку у довільній формі щодо незастосування до Учасника (та субпідрядника (-ів)/співвиконавця (-ів) (обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України «Про санкції», та/або санкцій, застосованих уповноваженими міжнародними організаціями - ООН, Європейського союзу, та/або санкцій, введених в дію уповноваженими на те органами влади Сполучених Штатів Америки, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Канади.
Також, учасник повинен гарантувати, що для надання послуг/виконання робіт не використовуватиме матеріально-технічних засобів (Деталей/запасних частин/матеріалів) /(обладнання/устаткування) до виробника (-ів)/країни походження яких застосовані обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України «Про санкції», та/або санкції, застосовані уповноваженими міжнародними організаціями - ООН, Європейського союзу, та/або санкції, введені в дію уповноваженими на те органами влади Сполучених Штатів Америки, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Канади».
З матеріалів справи вбачається, що у складі тендерної пропозиції АТ «Інститут транспорту нафти» було надано довідку щодо, незастосування обмежувальних заходів» від 26.09.2022 року вих. 03-17/561, відповідно до змісту якої: «Приймаючи участь у закупівлі «Коригування проектної документації по об'єкту: «Будівництво резервуару вертикального сталевого з плаваючою покрівлею РВСПП-50000 №3 ЛВДС «Броди» Львівська область, Золочівський район, Бродівська ТГ, с. Смільне, урочище Промисловий центр, б (Коригування № 2)» (код 71320000-7 за ДК 021:2015, послуги з інженерного проектування)», АТ «Інститут транспорту нафти» (код ЄДРПОУ 00148429) підтверджує незастосування до підприємства обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України «Про санкції», та/або санкцій, застосованих уповноваженими міжнародними організаціями - ООН, Європейського союзу, та/або санкцій, введених в дію уповноваженими на те органами влади Сполучених Штатів Америки, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Канади.
Крім того, АТ «Інститут транспорту нафти» гарантує, що для надання послуг/виконання робіт не використовуватиме матеріально-технічних засобів (Деталей/запасних частин/матеріалів) /(обладнання/устаткування) до виробника (-ів)/країни походження яких застосовані обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України «Про санкції», та/або санкції, застосовані уповноваженими міжнародними організаціями - ООП, Європейського союзу, та/або санкції, введені в дію уповноваженими на те органами влади Сполучених Штатів Америки, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Канади.
У відповідності до змісту розділу «Інформація щодо незастосування санкцій» таблиці 2 додатку 6 до тендерної документації, від учасника вимагалося надати довідку про те, що учасник не використовуватиме матеріально-технічних засобів (деталей / запасних частин / матеріалів / обладнання / устаткування) до виробників / країн походження яких застосовані обмежувальні заходи (санкції).
Отже, вимогами тендерної документації визначено конкретний перелік позицій, щодо яких учасником надається гарантія: деталі, запасні частини, матеріали, обладнання, устаткування, при цьому, тендерна документація, не містить вимог щодо надання будь-яких підтверджень та гарантій стосовно програмного забезпечення.
Згідно п. 1.1 таблиці 1 Додатку 6 до тендерної документації, учасник надає окремо інформацію щодо: найменуванням програмного(-их) комплексу(-ів) (програмного забезпечення), в якому(-их) проводитиметься виконання Робіт (в т.ч. п. 1.2); перелік МТБ та інформацію щодо кожної позиції МТБ, зокрема: тип, марка, стан, право власності та/або право користування разом з реквізитами договорів оренди/надання послуг; залучення Лабораторії та інформацію: найменування, право власності та/або право користування, наявність договірних відносин з Учасником (реквізити договорів оренди/надання послуг).
Відтак, програмні комплекси (програмне забезпечення) та матеріально-технічна база не є тотожними визначеннями згідно з тендерною документацією.
У свою чергу, учасник АТ «Інститут транспорту нафти», відповідно до вимог тендерної документації, у складі тендерної пропозиції надав гарантію про невикористання матеріально-технічних засобів (деталей / запасних частин / матеріалів / обладнання / устаткування) які походять з країн /від виробників до яких застосовані обмежувальні заходи (санкції).
Також, третя особа у складі тендерної пропозиції також надала «Довідку про матеріально-технічні ресурси AT «ITH» від 23.09.2022 вих. №03-17/550, з переліком деталей, запасних частин, матеріалів, обладнання, устаткування, які не походять з країн /від виробників до яких застосовані обмежувальні заходи (санкції).
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що тендерна пропозиція учасника відповідала вимогам розділу «Інформація щодо незастосування санкцій» таблиці 2 додатку 6 до тендерної документації, а в позивача були відсутні підстави для відхилення тендерної пропозиції АТ «Інститут транспорту нафти».
Крім того, колегією суддів враховується, що оскільки між позивачем та третьою особою укладено договір на виконання робіт, роботи виконуються, тому вимога оскаржуваного висновку про розірвання договору, є виходом за межі повноважень відповідача, при цьому, що відповідачем не було встановлено, що виявлене, на його думку, порушення є істотним та є підставою для припинення зобов'язань за договором та застосування наслідків для здійснення розірвання такого договору.
Також, слід врахувати й те, що усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі порушень у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, призведе до порушення прав та інтересів сторін укладеного договору та матиме негативні наслідки для репутації третьої особи, що є непропорційним у співвідношенні з виявленим недоліком та стверджуваним порушенням.
З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п'ятої ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді О.М. Ганечко
В.В. Кузьменко