13 травня 2025 року м. Рівне №460/5857/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - ГУ ПФУ в Рівненській області, відповідач), у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незарахування позивачу до пільгового стажу роботи за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, період з 20.06.2002 по 28.10.2002;
- зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу роботи за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, період з 20.06.2002 по 28.10.2002 та провести перерахунок його пільгового стажу роботи за Списком № 1, який враховується для призначення пенсії, починаючи з 25.02.2025, й виплатити для неї різницю між розміром пенсії, який буде нараховано за результатами перерахунку страхового стажу, та раніше виплаченим розміром.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 07.10.2009 позивачу було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі поданих документів, згідно з якими спеціальний стаж роботи позивача за Списком № 1 складає 8 років 07 місяців 0 днів. Проте, в січні 2025 позивач довідалася, що відповідачем було враховано стаж роботи позивача за Списком №1 - 08 років 02 місяці 22 дні, при цьому не було зараховано до пільгового періоду роботи за Списком №1 період з 20.06.2002 по 28.10.2002. За змістом листа від 07.03.2025 період роботи позивача з 20.06.2002 по 28.10.2002 не зараховано відповідачем до пільгового стажу роботи за Списком № 1 через непроведення атестації робочого місця в указаний період. Тому даний період роботи було зараховано відповідачем не в подвійному, а в одинарному розмірі (тобто календарно) до загального страхового стажу позивача. Однак така бездіяльність відповідача щодо не зарахування до його пільгового стажу роботу за Списком № 1 період з 20.06.2002 по 28.10.2002 та проведений ним розрахунок пільгового стажу роботи за Списком № 1 є протиправною, в результаті чого зарахований пільговий стаж роботи позивача є меншим, аніж повинен бути в дійсності. Зауважив, що наданими ним документами, підтверджено те, що його робота за Списком № 1 в спірний період ввійшла до затвердженого на підприємстві переліку робочих місць, професій, посад, працівниками яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за віком згідно із Списком № 1 та була атестована. Зі свого боку позивач вчинив всі необхідні дії для зарахування такого періоду роботи за Списком № 1 до пільгового стажу при призначенні пенсії та надав всі наявні документи, а відтак, не може нести тягар відповідальності за несвоєчасне проведення атестації робочих місця керівником підприємства. Вважає, що відповідач протиправно не зарахував до спеціального (пільгового) стажу частину періоду його роботи за Списком №1, внаслідок чого порушив гарантоване державою право на пенсійне забезпечення.
Ухвалою суду від 31.03.2025 позовну заяву було залишено без руху.
Ухвалою від 07.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено строк для подання відповідачем відзиву.
Відповідач відзив на позов у строк встановлений судом (п'ятнадцять днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі) не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Рівненській області та з 07.10.2009 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
25.02.2025 позивач звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою про роз'яснення нарахування розміру пенсії та здійснення перерахунку страхового стажу.
Листом від 07.03.2025 ГУ ПФУ в Рівненській області повідомлено позивача, що згідно з матеріалами справи, атестацію робочих місць за умовами праці на підприємстві ВП РАЕС вперше проведено в 1997 році відповідно до наказу №1377 від 20.06.1997. Результати атестації, затверджені наказом від 20.06.1997 №1377, застосовуються упродовж п'яти років - по 19.06.2002. Результати наступної атестації затверджені наказом від 29.10.2002 №3251. Відтак, між завершенням п'ятирічного періоду застосування результат попередньої атестації та початком застосування результатів наступної атестації є перерва тривалістю 4 місяці 9 днів, тобто період з 20.06.2002 по 28.10.2002. Враховуючи результати проведеної атестації, період роботи позивача з 20.06.2002 по 28.10.2002 зараховано до страхового стажу для обчислення пенсії в одинарному розмір (тобто календарно). Підстави для перерахунку пенсії з врахуванням до пільгового стажу роботи позивача за Списком № 1 виробництв, робіт і професій, посад та показників періоду з 20.06.2002 по 28.10.2002 відсутні.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулася до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV, який набрав чинності 01.01.2004 (далі - Закон №1058-ІV).
Статтею 8 Закону №1058-ІV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до ст. 1 Закону №1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною другою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
До набрання чинності Закону №1058-IV питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій регулювалися Законом №1788-XII, відповідно до статті 62 якого основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка.
Зазначеній статті 62 Закону №1788-ХІІ кореспондуються положення пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), за змістом якого основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з п. 20 Порядку №637 у разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію за віком на пільгових умовах або вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
З аналізу наведених правових норм слідує, що документами, які підтверджують трудовий стаж, є трудова книжка із записом про характер виконуваної роботи та уточнююча довідка, яка видається у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників.
Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду у постанові від 22.11.2018 у справі №822/1241/15.
Таким чином, необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Записами трудової книжки серії НОМЕР_1 , дата заповнення 23.07.1982, підтверджено роботу позивача у період з 18.11.1994 по 02.02.2003 (частина якого з 20.06.2002 по 28.10.2002 є спірним в межах цієї судової справи) на посаді інженера-технолога Хімічного цеху Відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електростанція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».
За змістом довідки від 15.10.2009 №364, виданої Відокремленим підрозділом «Рівненська атомна електростанція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», спеціальний стаж роботи позивача за Списком № 1 складає період з 01.12.1993 по 15.04.1994 (на посаді апаратника хімводоочищення Хімічного цеху рівненської АЕС), та з 18.11.1994 по 02.02.2023 (на посаді інженер-технолог Хімічного цеху Рівненської АЕС).
Вказану довідку позивач надав при зверненні за призначенням пенсії у 2009 році.
Згідно з розрахунком стажу роботи позивача (форма РС-право) період з 18.11.1994 по 02.02.2003 зараховано відповідачем до загального страхового стажу позивача, при цьому частина цього періоду з 20.06.2002 по 28.10.2002 (4 місяці 9 днів) зараховано до страхового стажу для обчислення пенсії в одинарному розмір (тобто календарно) та не зараховано до стажу роботи за Списком №1.
Як на підставу незарахування цього періоду до спеціального (пільгового) стажу роботи позивача за Списком №1 відповідач зазначив, що між завершенням п'ятирічного періоду застосування результат попередньої атестації (наказ від 20.06.1997 № 1377), який завершився 19.06.2002, та початком застосування результатів наступної атестації (наказ від 29.10.2002 № 3251) є перерва тривалістю 4 місяці 9 днів. Тобто в період з 20.06.2002 по 28.10.2002 відсутня атестація посади позивача.
Оцінюючи правомірність незарахування вказаного періоду до спеціального (пільгового) стажу роботи позивача за Списком №1, суд врахував таке.
Абзацом 8 п. 20 Порядку №637 передбачено, що у разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв'язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Пунктом 10 Порядку №383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637.
Отже, виходячи з наведених вище норм Порядку №637 та Порядку №383, лише у разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.
У період з 20.06.2002 по 28.10.2002 позивач працювала на посаді інженера-технолога Хімічного цеху Рівненської АЕС. Ця професія відноситься до робіт з шкідливими та особливо важкими умовами праці (Список №1), що підтверджується довідкою від 15.10.2009 №364, виданою Відокремленим підрозділом «Рівненська атомна електростанція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», а також наказами про результати атестації робочого місця, зокрема: (вперше) № 1377 від 20.06.1997, № 3251 від 29.10.2002, №4836 від 17.11.2003.
Щодо доводів відповідача про те, що між завершенням п'ятирічного періоду застосування результат попередньої атестації (наказ від 20.06.1997 № 1377), який завершився 19.06.2002, та початком застосування результатів наступної атестації (наказ від 29.10.2002 № 3251) є перерва тривалістю 4 місяці 9 днів (відсутня атестація посади позивача в цей період), суд зазначає таке.
Порядком №383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 (п.3).
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років (п.4).
Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (п.4.1).
Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника (п.4.2).
У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (п.4.3).
Таким чином, законодавець визначив, що у разі проведення атестації робочих місць та підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Крім того, суд зауважує, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі - Порядок №442) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 №41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Відтак, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому, особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.04.2020 у справі № 132/2133/17.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а від 19.02.2020 сформулювала правовий висновок, згідно з яким особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII.
Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи.
Отже, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Враховуючи викладене, відповідно до вимог Порядку №383 період роботи позивача на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 з 20.06.2002 по 28.10.2002 у Відокремленим підрозділом «Рівненська атомна електростанція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» повинен бути зарахований до пільгового (спеціального) стажу.
Тому, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо неврахування до пільгового стажу періодів роботи позивача з 20.06.2002 по 28.10.2002 за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно, для захисту порушених прав позивача слід зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пільгового стажу роботи за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Водночас, щодо вимоги в частині здійснення виплати різниці між розміром пенсії, який буде нараховано за результатами перерахунку страхового стажу та раніше виплаченим розміром, суд зазначає, що судовому захисту підлягають лише порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.
Відтак, у задоволенні такої вимоги слід відмовити як передчасної.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведених обставин, вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо незарахування ОСОБА_1 до пільгового (спеціального) стажу періоду її роботи за Списком №1 з 20.06.2002 по 28.10.2002.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до пільгового (спеціального) стажу ОСОБА_1 період її роботу за Списком №1 з 20.06.2002 по 28.10.2002, провести перерахунок її пільгового стажу роботи за Списком №1, який враховується для призначення пенсії, за наслідком якого здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, починаючи з 25.02.2025, з урахуванням раніше проведених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 13 травня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Суддя С.М. Дуляницька