13 травня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/5331/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання про зупинення провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо виплати пенсії за вислугу років з 01 січня 2025 року та з 01 березня 2025 року з урахуванням коефіцієнту зменшення пенсії на виконання статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пункту 1 постанови КМУ №1 від 03 січня 2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період військового стану";
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити пенсію з 01 січня 2025 року та з 01 березня 2025 року без урахування коефіцієнту зменшення пенсії, передбаченого статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пунктом 1 постанови КМУ №1 від 03 січня 2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період військового стану", з урахуванням фактично проведених виплат.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано докази.
У відзиві на позовну заяву відповідач заявив клопотання про зупинення провадження у справі №440/5331/25 до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду №320/2229/25.
Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з наступного.
Пунктом 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Аналіз наведеної норми свідчить про те, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи і набрання відповідним судовим рішенням чинності.
Ця підстава виникає тоді, коли постановлення рішення у справі, що розглядається, можливо після підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для цієї справи, рішенням в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.
Судом встановлено, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року у справі №320/2229/25 відкрито провадження в адміністративній справі №320/2229/25 у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України визнання протиправним та нечинним окремих положень нормативно-правового акта, а саме, про визнання нечинним та протиправним з моменту прийняття абзацу першого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" в частині застосування до осіб, яким пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
У адміністративній справі №320/2229/25 оскаржується нормативно-правовий акт в частині, зокрема, пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" в частині застосування до осіб, яким пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Обставини, які встановлені рішенням суду у справі №320/2229/25, не мають преюдиційного значення для розгляду цієї справи та відсутня об'єктивна неможливість розгляду цієї справи, у якій предметом спору є дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо виплати позивачу пенсії з урахуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", оскільки частиною другою статті 265 КАС України встановлено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Враховуючи викладене, клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №440/5331/25 не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 236, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,
Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №440/5331/25 залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.І. Слободянюк